ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов (Маркування вантажів)

ГОСТ 20010-93 Перчатки резиновые технические. Технические условия (Рукавиці гумові технічні. Технічні умови)

ГОСТ 24297-87 Входной контроль продукции. Основные положения (Вхідний контроль продукції. Основні положення)

ГОСТ 27574-87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми жіночі для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних впливів. Технічні умови)

ГОСТ 27575-87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми чоловічі для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних впливів. Технічні умови)

СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціонування)

СНиП 2.09.02-85* Производственные здания (Виробничі будинки)

СНиП 2.09.04-97 Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутові будинки)

СНиП III-4-80* Техника безопасности в строительстве (Техніка безпеки в будівництві)

СП 1042-73 Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию (Санітарні правила організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання)

СП 4783-88 Санитарные правила для производства синтетических полимерных материалов и предприятий по их переработке (Санітарні правила для виробництва синтетичних полімерних матеріалів і підприємств з їх перероблення)

СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення)

Наказ МОЗ України № 246 від 21.05.2007 Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ


У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДСТУ Б В.2.7-133.

Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:

3.1 робочий (експлуатаційний) стан герметизуючого полімерного матеріалу

Твердий гумоподібний стан герметизуючого матеріалу з відповідними пружними властивостями, який утримується в конструкції за рахунок адгезійних сил

3.2 однокомпонентні герметизуючі полімерні матеріали

Герметизуючі полімерні матеріали, які поставляють у вигляді однієї упаковки, готові до застосування та не потребують операції змішування

3.3 дво-(три)компонентні герметизуючі полімерні матеріали

Герметизуючі полімерні матеріали, які поставляють у вигляді двох (трьох) компонентів (дві-три упаковки) і потребують перед використанням операції змішування

3.4 отвердіваючі герметизуючі полімерні матеріали

Герметизуючі полімерні матеріали у вигляді мастик, які під час переходу в робочий стан у присутності хімічних агентів, вологи або кисню отвердівають з утворенням просторових структур

Примітка. За пружно-еластичними властивостями матеріали поділяють на еластичні, еластопластичні та пластоеластичні

3.5 нетверднучі герметизуючі полімерні матеріали

Герметизуючі полімерні матеріали у вигляді мастик лінійної будови без просторових структур

Примітка. За пружно-еластичними властивостями належать до пластичних герметизуючих матеріалів

3.6 тиксотропні властивості герметизуючих матеріалів

Здатність герметизуючих матеріалів при нанесенні утримуватися на похилих та вертикальних поверхнях

3.7 опір текучості герметизуючих матеріалів

опір пластичній деформації

(Характеризує тиксотропні властивості)

Здатність герметизуючих матеріалів зберігати початковому форму у мастиковому стані після нанесення на поверхню впродовж встановленого терміну

3.8 пенетрація

консистенція

(Характеризує властивості в'язкості)

Величина заглиблення стандартної голки або стандартного конуса у випробувальний герметизуючий матеріал

4 КЛАСИФІКАЦІЯ


4.1 Герметизуючі матеріали класифікують за типами, класами та підкласами, кодами залежно від:

  • призначення;

  • стійкості до деформацій при експлуатації;

  • пружно-еластичних властивостей;

  • виду полімерної сировини, на основі якої виготовлений герметизуючий матеріал;

  • характеру переходу в робочий (експлуатаційний) стан;

  • кількості компонентів при поставці.

4.2 Типи

За призначенням герметизуючі матеріали поділяють на два типи:

  • тип G – герметизуючі матеріали для з'єднань елементів скління, які використовують у світлопрозорих конструкціях (склопакети та інші вироби);

  • тип F – герметизуючі матеріали, які використовують у будівництві для герметизації стиків огороджувальних конструкцій та інших примикань, сполучень та з'єднань, відмінних від елементів скління.

4.3 Класи

Герметизуючі матеріали поділяють на класи залежно від їх здатності виконувати функції герметизації у з'єднаннях під дією деформацій, що виникають у конструкціях під час експлуатації, які зазначені в таблиці 1.


Таблиця 1 – Класи герметизуючих матеріалів

Тип герметизуючого матеріалу

Клас

Деформація, за якої проводять випробування, %

Здатність до деформації, %

G, F

25

±25

25

G, F

20

±20

10

F

12,5

±12,5

12,5

F

7,5

±7,5

7,5

Примітка. Для коректного тлумачення щодо співвідношення відносно деформацій з характером з'єднання потрібно посилатися до національних стандартів та рекомендаційних документів.

4.4 Підкласи, коди

4.4.1 Герметизуючі матеріали класу 25 і 20 додатково поділяють на підкласи залежно від модуля пружності:

  • низькомодульні – підклас LM;

  • високомодульні – підклас НМ.

Якщо величина модуля пружності, який вимірюють, перевищує величини, подані нижче, стосовно одного чи обох рівнів температури, відповідний герметизуючий матеріал повинен бути віднесений до високомодульних.

Нормованими величинами модуля пружності (див. таблицю А.1) є:

  • 0,4 Н/мм2 за температури 20 °С;

  • 0,6 Н/мм2 за температури мінус 20 °С.

Модуль має становити середню величину від величин, отриманих в результаті трьох вимірювань. Цю величину слід заокруглити з точністю до однієї десятої.

Приклад. У результаті випробування отримані величини: 0,43 Н/mm2, 0,40 Н/мм2 та 0,46 Н/мм2. Середня величина становить 0,43 Н/мм2. Величина, яку слід подавати у звіті (протоколі випробувань), становить 0,4 Н/мм2.

4.4.2 Герметизуючі матеріали класу 12,5 залежно від їх пружного відновлення поділяють на коди Е та Р:

  • пружне відновлення дорівнює чи перевищує 40 % – код Е (еластичний);

  • пружне відновлення менше ніж 40 % – код Р (пластичний).

Герметизуючі матеріали класів 25, 20 та 12,5Е називають еластичними герметизуючими матеріалами. Герметизуючі матеріали класів 12,5Р та 7,5Р називають пластичними герметизуючими матеріалами (таблиця 2).

Таблиця 2 – Розподіл герметизуючих матеріалів за пружно-еластичними властивостями

Клас 25

Клас 20

Клас 12,5

Клас 7,5

25LM

25НМ

20LM

20НМ

12.5Е

12.5Р

7,5Р

Еластичні герметизуючі матеріали

Пластичні герметизуючі матеріали

Примітка. В національних стандартах України та в міждержавних стандартах розподіл герметизуючих матеріалів з а пружно-еластичними властивостями включає проміжні поняття: еластопластичні та пласто-еластичні

4.4.3 За видом полімерної основи герметизуючі матеріали поділяють на:

  • кремнійорганічні (силіконові);

  • полісульфідні (тіоколові);

  • поліуретанові;

  • бутилкаучукові;

  • поліізобутиленові;

  • акрилові (на основі акрилових смол);

  • на основі співполімерів, зазначених полімерів з іншими полімерами та інших полімерних основах.

4.4.4 За кількістю компонентів при поставці герметизуючі матеріали поділяють на:

- однокомпонентні;

- дво- (три)компонентні;

4.4.5 За характером переходу в робочий стан герметизуючі матеріали поділять на:

  • отвердіваючі (полісульфідні, силіконові, поліуретанові тощо);

  • нетверднучі (бутилкаучукові тощо);

- дисперсійні на водній основі (акрилові, співполімери тощо) – переходять у робочий стан за рахунок випаровування розчинника.

4.4.6 Класифікація герметизуючих матеріалів за типами, класами, підкласами та кодами представлена на нижче поданій схемі.

4.4.7 Нормативна документація на конкретні види герметизуючих матеріалів повинна містити характеристики їх пожежної небезпеки з урахуванням пожежно-технічної класифікації, встановленої ДБН В. 1.1-7.

4.4.8 Умовне позначення герметизуючих матеріалів при замовленні споживачем повинно включати назву продукції, її марку конкретного виду, встановлену виробником, а також тип, клас, підклас згідно з цим стандартом, запис щодо кількості компонентів при поставці, характер переходу в робочий стан та позначення цього стандарту.

Приклад умовного позначення однокомпонентного отвердіваючого герметизуючого матеріалу: "Назва герметизуючого матеріалу-марка-тип-клас-підклас-однокомпонентний отвердіваючий ДСТУ Б В.2.7-158:2008 (ISO 11600:2002, MOD)".

5 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ


5.1 Герметизуючі матеріали повинні відповідати вимогам цього стандарту та нормативним документам на конкретний вид та марку продукції.

5.2 Нормативні вимоги і методи випробування, регламентовані ISO 11600, для герметизуючих матеріалів типу G та типу F наведені відповідно у таблицях А.1 і А.2.

Специфікація випробувань – відповідно до таблиці А.3.

5.3 Однокомпонентні герметизуючі матеріали повинні випускатися в готовому до застосування стані, двокомпонентні (трикомпонентні) – у вигляді двох (трьох) складових компонентів, що поставляються комплектно у зручній для використання тарі та розфасовці.

5.4 Основні показники та характеристики

  1. Однокомпонентні герметизуючі матеріали під час використання при виході із споживчого пакування повинні бути у вигляді високов'язких мас гомогенних та однорідних за консистенцію без сторонніх включень. За забарвленням, консистенцією та значенням густини мастикові маси повинні відповідати вимогам нормативного документа на конкретний вид та марку однокомпонентного герметизуючого матеріалу.

  2. Складові частини дво-(три)компонентних герметизуючих матеріалів за зовнішнім виглядом (консистенцією, забарвленням, текучими властивостями, агрегатним станом, густиною тощо) повинні відповідати вимогам нормативного документа на конкретний вид та марку дво-(три)компонентного герметизуючого матеріалу.

  3. Після змішування складових частин дво-(три)компонентних герметизуючих матеріалів при застосуванні утворені мастикові маси повинні бути однорідними за забарвленням, без сторонніх включень, за консистенцією, текучими властивостями та значенням густини повинні відповідати вимогам нормативного документа на конкретний вид та марку дво-(три)компонентного герметизуючого матеріалу.

  4. Життєздатність необхідно визначати для герметизуючих матеріалів, що отвердівають під дією отвердіваючих агентів та середовищ (хімічних речовин, вологи та кисню зовнішнього повітря тощо).

Життєздатність повинна бути в межах, встановлених у нормативному документі на конкретний вид та марку герметизуючого матеріалу, але не менше 2 год.

5.4.5 Герметизуючі матеріали повинні бути технологічними під час використання: мати невисокий проміжок часу утворення поверхневої плівки.

Липкість повинна бути в межах, які встановлюють у нормативному документі на конкретний вид та марку герметизуючого матеріалу.

5.4.6 Герметизуючі матеріали під час використання повинні бути зручними в інтервалі температур нанесення та мати тиксотропні властивості. Повинні легко наноситися та утримуватися на горизонтальних, вертикальних та похилих поверхнях. Повинні мати опір текучості (опір пластичній деформації) не більше 1 мм.

  1. Пенетрацію нетверднучих герметизуючих матеріалів необхідно встановлювати у нормативному документі на конкретний вид та марку нетверднучого герметизуючого матеріалу і за значенням вона повинна бути в межах від 5 мм до 10 мм.

  2. Густину герметизуючих матеріалів у початковому стані високов'язких мастикових мас до отвердіння та після проходження реакції отвердіння слід зазначати у нормативному документі на конкретний вид та марку герметизуючого матеріалу.

  3. Час повного отвердіння герметизуючих матеріалів з моменту їх нанесення в порожнину конструкції потрібно вказувати у нормативному документі на конкретний вид та марку отвердіваючого герметизуючого матеріалу.

5.4.10 Герметизуючі матеріали після нанесення та отвердіння не повинні давати просідань, що призводять до зміни проектних розмірів шва в перерізі та появи дефектів: тріщин, відшарувань від поверхонь, раковин.