- найменування й адреса підприємства;
- дата виготовлення та номер паспорта;
- кількість панелей у партії;
- марка панелей;
- клас вогнестійкості;
- група горючості утеплювача;
- вид покриття металевих листів від корозії;
- матеріал утеплювача і його густина;
- позначення цього стандарту.
7.8 Транспортування панелей у заводській упаковці може здійснюватися будь-яким видом транспорту, що забезпечує зберігання виробів та пакування.
7.9 Панелі в пакетах і комплектуючі деталі слід зберігати у заводській упаковці в складах закритого або напівзакритого типу з дотриманням установлених заходів протипожежної безпеки.
8.1 Панелі повинні бути прийняті технічним контролем підприємства-виробника та замарковані відповідно до технічної документації.
8.2 Поставка панелей проводиться партіями. До однієї партії відносять панелі одного типорозміру, які виготовлені з утеплювача однієї партії за тим самим технологічним режимом, але не більше 2000 панелей.
8.3 Поставка панелей споживачам має бути комплектною разом з елементами кріплення та елементами облаштування стиків за специфікацією замовника.
8.4 Всі панелі у партії підлягають зовнішньому огляду для перевірки відповідності вимогам 5.1.2-5.1.6.
8.5 Для випробування і контролю продукції при прийманні панелей використовують такі випробування:
- приймальні (під час постановки на виробництво);
- приймально-здавальні (під час здавання продукції замовнику);
- періодичні;
- сертифікаційні;
- типові.
8.6 Геометричні розміри панелей перевіряють на трьох панелях із двохсот.
8.7 Якщо хоча б одна із панелей при повторному випробувані не буде відповідати встановленим показникам згідно з таблицею 5.3, то вся партія визначається як така, що не відповідає цьому стандарту.
8.8 Партія панелей вважається прийнятою, якщо при перевірці встановлена відповідність всіх параметрів панелей вимогам цього стандарту.
8.9 Споживач має право проводити контрольну вибіркову перевірку відповідності панелей вимогам стандарту, застосовуючи при цьому методи випробування та контролю, наведені в цьому стандарті.
8.10 Фізико-технічні та механічні показники пінопластів, що зазначені в таблиці 5.3, визначають на трьох зразках, взятих з партії.
Примітка. Допускається визначати зазначені вище властивості та показники на зразках, виготовлених із матеріалу тієї ж марки, що й панелі, за одним і тим же технологічним режимом. Формування таких зразків повинно проводитися на безперервних технологічних лініях або стендових установках одночасно з формуванням панелі.
8.11 Якщо при випробуваннях панелей фізико-технічні та механічні показники, зазначені в таблиці 5.3, а також міцність панелей виявляться такими, що не відповідають встановленим, то потрібно проводити повторний відбір та випробування подвоєної кількості панелей тієї ж партії.
8.12 При приймально-здавальних випробуваннях панелі з утеплювачем підлягають спеціальному контролю відповідно до вимог ГОСТ 18321 та цього стандарту.
8.13 Періодичним випробуванням підлягають випадково вибрані металеві панелі певного типу, які пройшли приймально-здавальні випробування.
8.14 Якщо при проведенні періодичних випробувань буде виявлена невідповідність випробувань металевої панелі будь-якій технічній вимозі згідно з 5.1.2-5.1.6, приймання виробів повинно бути припинено до усунення причин виникнення недоліків.
8.15 Періодичні випробування проводять один раз на півроку на панелях, що пройшли приймально-здавальні випробування, за показниками:
- руйнівне навантаження при поперечному згині зразків, вирізаних із панелей;
- міцність зчеплення матеріалу утеплювача з матеріалом обкладки при рівномірному відриві та при зсуві.
Визначення показників межі вогнестійкості панелей та межі поширення вогню по них проводять при постановці на виробництво та зміні матеріалу утеплювача.
9.1 Геометричні розміри панелей перевіряють універсальним вимірювальним інструментом. Зовнішній вигляд панелей контролюють за еталонами згідно з ГОСТ 26433.0 та ГОСТ 26433.1.
9.2 Міцність панелей перевіряють на трьох панелях із партії. До однієї партії відносять панелі одного типорозміру, які виготовлені з утеплювача однієї партії за тим самим технологічним режимом, але не більше 2000 панелей.
9.3 Приведений опір теплопередачі панелей визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-105.
9.4 Межу вогнестійкості панелей визначають випробуванням зразків у відповідності з основ ними вимогами здійснення досліджень будівельних конструкцій на вогнестійкість згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.
9.5 Вимоги щодо контролювання характеристик під час приймальних та під час типових випробувань (у разі зміни конструкції панелей та матеріалів):
- клас вогнестійкості;
- група поширення вогню.
9.6 На проведення випробувань відібраних еталонних конструкцій панелей підприємство-виробник повинно передати у комплекті технічну документацію на конструкцію панелі з визначеною несучою здатністю та можливим максимально допустимим прогином згідно з ДБН В. 1.2-2 та ДСТУ Б В.1.2-3.
9.7 Незалежне проведення випробувань еталонних зразків панелей та оформлення відповідних документів може бути здійснено лабораторією, сертифікованою у встановленому порядку.
9.8 Випробування металевих панелей на міцність із низьким гофром (рисунки 4.1, 4.2) про водять відповідно до цього стандарту за наступною методикою.
9.8.1 Випробування панелей на міцність проводять на зразках завдовжки L, що дорівнює від 15Н до 35Н, де Н – номінальна товщина панелі. Ширина та товщина панелі повинні відповідати зазначеним у таблиці 5.1.
9.8.2Випробування проводять тільки на тих панелях, які задовольняють всі інші вимоги цього стандарту.
9.8.3 Для випробування панелей застосовуються наступні прилади та устаткування:
- установка для випробування панелей за схемою, наведеною на рисунку 9.1;
- приклади для вимірювання деформацій;
- навантажувальний пристрій (прес або важільна установка);
- вантажі штучні масою від 10 кг до 20 кг.
9.8.4 Випробування проводять у приміщеннях із температурою повітря 18 °С ±2 °С та відносною вологістю від 50 % до 60 %.
9.8.5 Випробування зразків на поперечний згин проводять зосередженим навантаженням за схемою, наведеною на рисунку 9.1.
1 – база; 2 – траверса; 3 – зразок; 4 – циліндричні металеві опори діаметром (40÷50) мм; 5 – дерев'яні прокладки перерізом (100×25) мм; 6 – навантажуваль-на сила
Рисунок 9.1 – Схема випробування зразка на поперечний згин
Примітка. Допускається випробовування зразків рівномірно розподіленим навантаженням.
9.8.6 Підготовку зразків до випробувань проводять у такій послідовності:
а) установлюють зразки перпендикулярно до опор бази;
б) установлюють траверси перпендикулярно до опор траверси;
в) установлюють дерев'яні прокладки перерізом 100×25 мм між опорами бази та зразком, а також між опорами траверси та зразком.
9.8.7 При випробуванні зразків навантаження збільшують поступово, кроками величиною не більше 0,2 від руйнівного навантаження.
9.8.8 Результати випробувань потрібно записувати у журнал випробувань за формою, наведеною у додатку А.
9.8.9 При проведенні випробувань зразків на міцність необхідно вживати заходів, що забезпечують безпеку персоналу та зберігання устаткування.
9.9 Густину пінопласту визначають згідно з ГОСТ 409.
9.10 Коефіцієнт теплопровідності пінопласту визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-105.
9.11 Вологопоглинання та водопоглинання пінопласту визначають згідно з ГОСТ 20869 на зразках у вигляді куба з ребром (50 ±0,5) мм. При товщині пінопласту менше 50 мм допускається використовувати зразки у вигляді призм з основою (50×50) мм та висотою не менше 25 мм. Зразки витримують у воді 24 год. Вологопоглинання пінопласту визначають відповідно до додатка В.
9.12 Методи для випробування на вогнестійкість панелей для покриттів використовують відповідно до ДСТУ Б В.1.1-20; для випробування на вогнестійкість стінових панелей – згідно з ДСТУ Б В.1.1-19 та на поширення вогню – згідно з додатком Г ДБН В.1.1-7.
9.13 Механічні показники утеплювача панелей, що наведені у таблиці 5.3 та лінійну усадку пінопластів визначають за методиками, затвердженими у встановленому порядку згідно з ГОСТ 12423.
9.14 Модуль зсуву пінопласту встановлюють за результатами випробувань за методикою відповідно до ДСТУ Б В.2.6-71.
9.15 Кислотне число пінопластів визначають згідно з ГОСТ 20916.
10 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ
10.1 Оцінювання відповідності панелей вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (далі – Технічний регламент) [1] здійснюється шляхом сертифікації призначеним в установленому порядку органом з оцінки відповідності (далі – орган оцінки) за механічними показниками, фізико-технічними властивостями та класом вогнестійкості, запровадженими цим стандартом у 5.2.7, 5.2.10.
10.2 Сертифікація панелей із застосуванням наступних процедур оцінки відповідності та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України [2]:
- випробування виробу певного типу;
- здійснення контролю за виробництвом на підприємстві;
- випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробування;
- подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
- випробування органом оцінки виробу певного типу.
Усі застосовані процедури оцінки відповідності повинні бути задокументовані.
10.3 Сертифікація виробу органом оцінки здійснюється з використанням модуля В (відповідність типу) в комбінації з модулем F (перевірка продукції).
10.4 Відсутність на підприємстві, що виготовляє панелі, контролю за виробництвом унеможливлює отримання позитивного висновку щодо видачі сертифіката відповідності.
11 ПРАВИЛА ЕКСПЛУАТУВАННЯ І ПОТОЧНОГО РЕМОНТУ
11.1 Дослідження напружено-деформованого стану металевих тришарових стінових, холодильних та панелей покриттів [3] дозволяють зробити висновок про їх високу несучу здатність і достатньо широкі можливості практичного застосування в досить широкому діапазоні зовнішніх навантажень і прогонів металевих панелей.
11.2 Основні види будівель і споруд, для яких можна рекомендувати застосування конструкцій металевих панелей з утеплювачем, – це промислові будівлі і споруди типу: виробничих і допоміжних, складських, сільськогосподарських, мобільних збірно-складених – згідно з ДБН В.1.2-2, а також споруд холодильників значного будівельного об'єму.
11.3 Вимоги за міцністю, стійкістю і надійністю різних типів композитних металевих панелей – за способом виготовлення композитної конструкції:
- з утеплювачем із заливальних або спінених композицій;
- з плитним утеплювачем, до якого приклеюються металеві листи;
- будуть однакові, тому що товщина клейового шару незрівнянна з товщиною утеплювача, а модуль зсуву клейового шару на порядок більше відповідного модуля утеплювача, і тому деформування клейового шару практично не впливає на загальну деформацію панелі і в розрахунках не враховується.
11.4 Прогнозування проектного строку експлуатації і надійності металевих панелей з утеплювачем здійснюються на положеннях роботи тришарового композиту на структурному рівні, коли несучу здатність конструкції в основному забезпечує металевий каркас, а умови стійкості конструкції залежать від показника міжшарового зсуву і поперечного відриву матеріалу утеплювача, тому для надійної експлуатації треба створити відповідні умови герметизації шару утеплювача для збереження його розрахункових властивостей (показників) протягом строку експлуатації.
11.5 Протягом експлуатації металевих панелей відповідно до затвердженого плану поточного ремонту треба виконувати роботи із захисту від корозії вільних і доступних поверхонь металевих листів панелей згідно з рекомендаціями в таблиці 4.2 цього стандарту, а також відновлювати
облаштування поздовжніх і вертикальних стиків між панелями для запобігання проникненню вологи в шар утеплювача (порушення герметизації стиків).
11.6 Конструкції металевих панелей з утеплювачем повинні відповідати вимогам певної теплостійкості, а для охолоджувальних споруд забезпечувати підвищення теплової інерції огороджувальних конструкцій. Цим вимогам повинні відповідати не тільки поздовжні стики, конструкції яких передбачені цим стандартом, але й поперечні (вертикальні для стінових панелей) відповідно до затвердженого проекту будівлі. Належне збереження конструктивних властивостей поздовжніх і поперечних стиків між панелями зменшить до мінімуму локальні площі місць охолодження і виникнення "точок роси".
11.7 При довготривалому консервуванні металевих панелей з утеплювачем на строк більше шести місяців необхідно дотримувати умови зберігання і пакування в закритих приміщеннях або відповідних повітках згідно з 7.3 та ГОСТ 12.3.009, ГОСТ 7566.
11.8 На практиці в процесі експлуатації можливе виникнення різних дефектів на поверхнях контакту шарів панельної конструкції від дії термінового максимального навантаження. Як правило, це явище має місце у кінцевих приопорних зонах і за наявності підкріплюючих (чи анкерних) елементів, у місцях різкої зміни деформованої форми конструкції, послаблених ділянках з'єднувальних прошарків, а також місцях прикладання зосереджених сил. При виявленні дефектів відшарування конструктивних металевих шарів і утеплювача конструкція панелі підлягає заміні, а дефектна панель – заводському відновленню.
11.9 Умови застосування тришарових панелей із низькими гофрами і тришарових гладких панелей за несучою здатністю практично не відрізняються. Для суттєвого збільшення несучої здатності металевих панелей з утеплювачем треба переходити до застосування металевих три шарових панелей з рівномірно високими гофрами.
ДОДАТОК А
