---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

І нженерне обладнання будинків і споруд

НАСТАНОВА З ПРОЕКТУВАННЯ,

МОНТАЖУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВНУТРІШНІХ

СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ

МІДНИХ БЕЗШОВНИХ КРУГЛИХ ТРУБ

ДСТУ-Н Б В.2.5-42:2010

Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10)

Київ

Мінрегіонбуд України 2010

ДСТУ-Н Б В.2.5-42:2010

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО: Міжнародний консультативний форум
   РОЗРОБНИКИ: Н. Кульбіда, О. Потапенко (науковий керівник)
   ЗА УЧАСТІ: ВАТ "УкрНДІІнжпроект" (П. Зембицький)

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:
   наказ Мінрегіонбуду від 11.02.2010 № 58

3. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений,

тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу

Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

© Мінрегіонбуд України, 2010

Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів

Мінрегіонбуду України

Державне підприємство "Укрархбудінформ"

II

ДСТУ-Н Б В.2.5-42:2010 ЗМІСТ

с.

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 2

4. Загальні положення 2

5. Вимоги до проектування 4

6. Вимоги до монтажу та до випробування 5

7. Вимоги до експлуатації 6

8. Вимоги безпеки та охорони довкілля 7

Додаток А

Діаметри та товщини стінок мідних труб 8

Додаток Б

Механічні властивості мідних труб 10

Додаток В

Приклади маркування мідних труб 11

Додаток Г

Дроти для зварювання 12

Додаток Д

Припої для твердого паяння 13

Додаток Е

Приклад маркування пресових фітингів 14

Додаток Ж

Допустима відстань між точками кріплення опор 15

Додаток И

Бібліографія 16

III

ДСТУ-Н Б В.2.5-42:2010

ВСТУП

Цей стандарт встановлює правила проектування, монтажу й експлуатації внутрішніх систем газопостачання з використанням мідних труб, фасонних виробів, арматури та з'єднувальних елементів із міді.

Стандарт розроблений із метою упорядкування вимог до проектування, монтажу й експлуатації внутрішніх систем газопостачання з використанням мідних безшовних круглих труб.

При розробленні розділів "Вимоги до проектування", "Вимоги до монтажу та випробування" і "Вимоги до експлуатації" та додатків до цього стандарту були використано документи:

EN 1057:2006 Kupfer und Kupferlegierungen - Nahtlose Rundrohre aus Kiiupfer fur Wasser-und Gasleitungen fur Sanitarinstallationen und Heizungsanlagen; (Мідь та мідні сплави. Безшовні круглі мідні труби для води та газу в санітарних та опалювальних системах).

ГОСТ Р 52318-2005 Трубы медные круглого сечения для воды и газа. Технические условия (Труби мідні круглого перерізу для води та газу. Технічні умови).

IV

ДСТУ-Н Б В.2.5-42:2010

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

І нженерне обладнання будинків і споруд

Настанова з проектування, монтажу та експлуатації внутрішніх систем газопостачання з використанням мідних безшовних круглих труб

Инженерное оборудование зданий и сооружений

Указания по проектированию, монтажу и эксплуатации газопроводов внутренних систем газоснабжения с использованием медных бесшовных круглых труб

Engineering equipment of buildings and constructions

Pointing on planning and editing of copper seamless round pipes of inner domestic systems

of gas supply

Ч инний від 2010-11-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює загальні вимоги з проектування, монтажу та експлуатації внутрішніх систем газопостачання, виконаних із мідних безшовних круглих труб (далі - труб), які застосовуються для внутрішніх газопроводів низького тиску (з робочим тиском не більше 0,005 МПа) для будівництва та реконструкції житлових, громадських будинків та споруд.

Вимоги, що забезпечують безпечність монтажу, випробувань та експлуатації системи для життя, здоров'я, майна населення та охорони навколишнього середовища, викладено в розділах 6, 7 та 8 цього стандарту.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні акти та нормативні документи:

ДБН А.2.2-3-2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження

проектної документації для будівництва

ДБН В. 1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва

ДБН В.2.2-9-1999 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди

ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення

ДБН В.2.5-20-2001 Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди.

Газопостачання

ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт

ДСТУ ГОСТ 617:2007 Труби мідні та латунні круглого перерізу загальної призначеності. Технічні

умови (ГОСТ 617:2006, IDT)

ДСТУ ГОСТ 859:2003 Мідь. Марки (ГОСТ 859-2001, IDT)

ДСТУ ISO 1190-1;2007 Мідь і мідні сплави. Частина 1. Системи позначення, матеріалів

(ISO 1190-1:1982, IDT)

ДСТУ EN 1412:2004 Мідь та мідні сплави. Європейська система нумерування (EN 1412:1995, IDT)

НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні

НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

НПАОП 0.00-1.20-1998 Правила безпеки систем газопостачання України

1

ДСТУ-Н Б В.2.5-42:2010

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

3.1 внутрішній газопровід

Відповідно до ДБН В.2.5-20

3.2 затискне з'єднання

З'єднання за допомогою контактного затискача

3.3 капілярне паяння

Паяння, за якого розплавлений припій заповнює зазор для паяння і утримується у ньому переважно силами поверхневого натягу

3.4 механічне пресування

З'єднання труби та фітинга шляхом механічної деформації (радіального обтискання) фітинга, налаштованого) на кінець труби, за допомогою спеціального інструмента, за рахунок чого ущільнювальний елемент (ущільнювач або ущільнювальне кільце, що є невід'ємною складовою частиною фітинга) затискається між зовнішньою поверхнею труби та внутрішньою поверхнею фітинга так, щоб витримувати тиск та температуру носія, тобто створювати газонепроникність

3.5 нерознімне з'єднання

З'єднання двох елементів трубопроводу, яке може бути роз'єднане тільки з пошкодженням щонайменше одного з цих елементів, внаслідок чого з'єднання повністю втрачає щільність

3.6 припій

Матеріал для паяння та лудіння з температурою плавлення нижчою за температуру плавлення паяльних матеріалів

3.7 рознімне з'єднання

З'єднання двох елементів трубопроводу, яке може бути роз'єднане та відновлене без пошкодження чи порушення щільності з'єднання цих елементів та трубопроводу в цілому

3.8 розтруб

Лійкоподібне розширення на кінці труби

3.9 система газопостачання внутрішня

Відповідно до ДБН В.2.5-20 ^;

3.10 труба кругла безшовна

Пустотілий виріб круглого перерізу, що має рівномірну номінальну товщину стінки, яка на всіх етапах виготовлення має безперервну окружність

3.11 фітинг

Фасонна частина для з'єднання труб

3.12 флюс для паяння (згідно з ГОСТ 17325-79)

Допоміжний матеріал для видалення окисів із поверхні паяльного матеріалу і припою та для запобігання їх утворенню

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Обладнання, інструмент, оснастка та пристосування для монтажу і ремонту внутрішніх
   систем газопостачання з використанням труб (далі - систем із труб), а також фітинги, флюси,
   припої, зварювальний дріт, ущільнювачі, герметики та інші елементи внутрішнього газопроводу
   повинні відповідати вимогам чинних національних стандартів або мати сертифікати відповідності
   на застосування в Україні.

2. Слід застосовувати труби з міді марок: Cu-DHP (CW024A) згідно з ДСТУ EN 12541:2006 або
   М1ф згідно з ДСТУ ГОСТ 859.

2

ДСТУ-Н Б В.2.5-42:2010

4.3 Товщина стінки повинна відповідати обраному методу з'єднання і бути не менше ніж 1,0 мм.
Зовнішній діаметр та товщину стінки труби слід обирати згідно з таблицею А.1 додатка А.
Граничний відхил залежно від номінального діаметра наведено у таблиці А.2 додатка А.

4.4 Механічні властивості труб повинні відповідати параметрам, наведеним у таблиці Б.1
додатка Б.

4.5 Труби повинні мати відповідне маркування.
Приклади маркування труб наведено у додатку В.

4.6 Для влаштування відводів, відгалужень, звужень або розширень, з'єднань тощо в системах
із труб слід застосовувати відповідні з'єднувальні деталі - фітинги з міді тієї ж марки та з товщиною
стінки не меншою, ніж товщина стінки труби. З'єднання проводиться в залежності від обраного
способу з'єднання труби та фітинга згідно з 4.9 цього стандарту.

Для під'єднання труб до приладів та пристроїв слід застосовувати перехідні різьові фітинги з
бронзи, латуні або нержавіючої сталі.

7. З'єднання та ремонт систем із труб повинен здійснювати виключно кваліфікований пер-
   сонал.

7. Виконання різі на трубі не допускається.

7. Труби між собою, а також із фітингами з'єднуються зварюванням, твердим капілярним
   паянням або механічним пресуванням. З'єднання, отримані в такий спосіб, є нерознімними.

4.9.1 З'єднання труб зварюванням

1. З'єднання зварюванням слід застосовувати для труб із товщиною стінки не менше
   ніж 1,5 мм.

2. Діаметри труб, що з'єднуються, повинні бути однакові.

З'єднання виконують виключно в стик. Утворення напливу у місці з'єднання труб зварюванням не допускається.

Дозволяється зварювання труб із фасонними з'єднувальними деталями промислового виробництва з відповідним маркуванням. Товщина стінки фасонної з'єднувальної деталі повинна бути не менше 1,5 мм.

4.9.1.3 Допустимі методи зварювання:

• газове - з використанням ацетиленово-кисневого пальника;

• електричне - плавким електродом у середовищі інертного газу;

• електричне - постійним струмом із неплавким електродом у середовищі інертного газу з
  додаванням зв'язуючого матеріалу у вигляді дроту.

Характеристику властивостей дротів для зварювання наведено у таблиці Г.1 додатка Г.

4.9.2 З'єднання труб капілярним паянням
Слід застосовувати виключно тверде паяння.

4.9.2.1 Паяння слід здійснювати шляхом прогрівання кінців труб, що з'єднуються, до температури вище ніж 600 °С.

Прогрівання з'єднувальних фітингів не дозволяється.

4.9.2.2 Паяння визначається температурою плавлення припою залежно від його хімічного складу. Найбільш поширені припої наведені у таблиці Д.1 додатка Д.

4.9.2.3 Прогрівання здійснюють за допомогою пальників із використанням суміші ацетилену з киснем або пропану з киснем, та за допомогою електричних пристроїв резистивного нагрівання.

4.9.3 З'єднання труб механічним пресуванням

4.9.3.1 Маркування фітингів, а також колір та матеріал, з якого виготовлено ущільнювач пресового з'єднання, повинні вказувати на призначення до застосування у сфері газопостачання (додаток Е).

3

ДСТУ-Н Б В.2.5-42:2010

4.9.3.2 Слід застосовувати пресові фітинги, конструкція яких забезпечує:

• обтискання обов'язково з обох боків від ущільнювального кільця;

• виявлення стану прес-з'єднання (ущільнено - неущільнено) при випробуванні.

4.10 Для отримання рознімного з'єднання труб з арматурою чи обладнанням слід застосовувати рознімні фітинги, не різьова складова частина яких з'єднується безпосередньо з трубою відповідно до 4.9 цього стандарту.

5 ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ

1. При проектуванні систем із труб слід дотримуватись вимог ДБН В.1.1-7, ДБН А.2.2-3, ДБН
   В.2.5-20, а також вимог цього стандарту.

2. 3 метою уникнення ерозії міді в місцях змін напрямку газопроводу розрахункова швидкість
   потоку газу не повинна перевищувати 7 м/с.

3. Кріплення систем із труб до стін, колон та перекриттів слід передбачати на відстані, що
   забезпечує можливість проведення огляду та ремонту газопроводу й арматури.

5.3.1 Вибір відстані між точками кріплень системи із труб слід здійснювати згідно з таблицею
Ж. 1 додатка Ж.

Якщо діаметри труби відрізняються від наведених у Ж.1, відстань між кріпленнями слід приймати як для значення найближчого діаметра в бік зменшення.

На вертикальному стояку на кожному поверсі будівлі, незалежно від висоти поверху, повинно бути встановлене щонайменше одне кріплення.

Відстань від точки кріплення до з'єднувальної деталі повинна становити не менше 50 мм.

5.3.2 У системах із труб слід передбачати компенсацію температурної деформації труб, що
виникає внаслідок температурного впливу.

Компенсація температурної деформації досягається шляхом використання:

• спеціальних компенсаторів подовження промислового виробництва;

• додаткових вигинів, дуг та відводів на прямолінійних ділянках газопроводу;

• рухомих та нерухомих кріплень з урахуванням геометрії будівлі, відступів приєднання стояків
  і приладових відгалужень;

• розрахунок системи із труб із застосуванням компенсаторів слід виконувати згідно з при-
  писами виробника.