Устаткування (у тому числі касети чи інші пристрої для закріплення зразків) не повинне чинити впливу на результат випробування. Відстань між зразками, а також між зразками і стінками камери не повинна бути меншою подвоєного розміру товщини зразків.
При випробуваннях застосовують:
- фотоінтенсиметр, що забезпечує вимір інтенсивності УФ випромінювання в діапазоні довжин хвиль 280-400 нм із похибкою виміру не більше 15%;
термометри рідинні із діапазоном виміру від мінус 100 °С до плюс 100 °С з похибкою виміру не більше 0,5 °С;
ваги лабораторні загального призначення із похибкою виміру не більше 0,1 г;
штангенциркуль за ГОСТ 166;
лінійки за ГОСТ 427;
прилад для контролю точки роси, укомплектований відповідно до ДСТУ Б В.2.7-107 (ГОСТ 24866);
- ємність зі скла, порцеляни, пластмаси чи емальованої сталі, призначена для заповнення водою (хімічними розчинами) і розміщення зразка склопакета відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-107 (ГОСТ 24866);
- годинник із похибкою виміру не більше 10 с/добу.
Залежно від застосування установки (комплекту устаткування) розробляють робочу документацію на проведення випробувань, при цьому повинна бути забезпечена похибка вимірів у межах, установлених даним стандартом.
Застосовуване випробувальне устаткування і прилади повинні відповідати вимогам нормативних документів (далі - НД) і бути перевірені у встановленому порядку.
6.1 До початку проведення випробувань установлюють режим випробувань. Випробування проводять за одним із режимів, наведених у таблиці 1.
- воздействие положительных температур до 90°С с погрешностью измерения не более 2°С при относительной влажности воздуха (95±5) %;
воздействие отрицательных температур до минус 70°С с погрешностью измерения не более 2°С;
воздействие жидкой (или газообразной) слабоагрессивной среды при температуре (20±3)°С.
Оборудование (в том числе кассеты или другие устройства для закрепления образцов), не должно оказывать влияния на результат испытания. Расстояние между образцами, а также между образцами и стенками камеры не должно быть менее удвоенного размера толщины образцов.
При испытаниях применяют:
фотоинтенсиметр, обеспечивающий измерение интенсивности УФ излучения в диапазоне длин волн 280-400 нм с погрешностью измерения не более 15%;
термометры жидкостные с диапазоном измерения от минус 100°С до плюс 100°С с погрешностью измерения не более 0,5°С;
весы лабораторные общего назначения с погрешностью измерения не более 0,1 г;
штангенциркуль по ГОСТ 166;
линейки по ГОСТ 427;
прибор для контроля точки росы, укомплектованный согласно ГОСТ 24866;
емкость из стекла, фарфора, пластмассы или эмалированной стали, предназначенная для заполнения водой (химическими растворами) и размещения образца стеклопакета согласно требованиям ГОСТ 24866;
- часы с погрешностью измерения не более 10 с/сут.
В зависимости от применяемой установки (комплекта оборудования) разрабатывают рабочую документацию на проведение испытаний, при этом должна быть обеспечена погрешность измерений в пределах, установленных в настоящем стандарте.
Применяемое испытательное оборудование и приборы должны соответствовать требованиям нормативных документов (далее - НД) и быть поверены в установленном порядке.
6.1 До начала проведения испытаний устанавливают режим испытаний. Испытания проводят по одному из режимов, приведенных в таблице 1.
Таблиця 1 Режими циклічних випробувань, год
|
Номер режиму Номер режима |
Занурення в соляний розчин Погружение в соляной раствор |
Ультрафіолетове опромінення Ультрафиолетовое облучение |
Занурення в лужний розчин Погружение в щелочной раствор |
Заморожування Замораживание |
Занурення в кислий розчин Погружение в кислый раствор |
Нагрівання Нагрев |
Час циклу Время цикла |
|
I |
0,3 |
1,0 |
0,3 |
3,0 |
0,3 |
17,0 |
22,0 |
|
II |
0,3 |
0,5 |
0,3 |
3,5 |
0,3 |
17,0 |
22,0 |
|
IIIM |
0,3 |
0,5 |
0,3 |
4,5 |
0,3 |
16,0 |
22,0 |
|
IV |
Відповідно додатку А В соответствии с приложением А |
||||||
|
Примітки 1. Температура витримки при заморожуванні: для режиму I - мінус 30°С; для режиму II - мінус 35°С; мінус 50°С - кожен шостий цикл; для режиму IIIM - мінус 40 °С; мінус 60°С - кожен шостий цикл. 2. Температура витримки при нагріванні для всіх режимів - (70 -2)°С, при відносній вологості повітря (90 - 100)%. 3. В якості соляного розчину застосовують 3%-ний водний розчин NaCl. В якості лужного розчину застосовують 3 %-ний водний розчин NаНСО3. В якості кислого розчину застосовують 3 %-ний водний розчин H2SO4. Температура розчинів при випробуванні - (20±3)°С. Після кожного виду впливу зразки промивають дистильованою водою. 4. Допускається заміна впливу зануренням у ємність на зрошення склопакета відповідним розчином. 5. Рівень інтенсивності ультрафіолетового опромінення - (60±2) Вт/м2 при температурі (50±2)°С. Для склопакетів, що застосовуються в конструкціях структурного скління, рівень інтенсивності ультрафіолетового опромінення - (80±2) Вт/м2 при температурі (50±2)°С. Для склопакетів, призначених для конструкцій структурного скління, що не припускають захисту герметика від впливу УФ випромінювання, після кожних 12 циклів випробувань проводять додаткове випробування шляхом впливу УФ випромінювання протягом 22 год (рівень інтенсивності (80±2) Вт/м2. 6 Часові інтервали між кожним навантажен ням посередині циклу випробувань не повинні перевищувати 20 хв при температурі (21±4) °С 7. Час підвищення і зниження температури при заморожуванні і нагріванні зразків входить у часові інтервали, зазначені в таблиці, і повинен складати не більше 40 хв. Зміна температури не може перевищувати 3°С за хвилину. |
Примечания 1. Температура выдержки при замораживании: для режима I - минус 30°С; для режима II - минус 35°С; минус 50°С - каждый шестой цикл; для режима IIIM - минус 40°С; минус 60°С- каждый шестой цикл. 2. Температура выдержки при нагреве для всех режимов - (70-2)°С, при относительной влажности воздуха (90-100)%. 3. В качестве солевого раствора применяют 3%-ный водный раствор NaCl. В качестве щелочного раствора применяют 3%-ный водный раствор NаНСО3. В качестве кислого раствора применяют 3 %-ный водный раствор H2SO4. Температура растворов при испытании - (20±3)°С. После каждого вида воздействия образцы промывают дистиллированной водой. 4. Допускается замена воздействия погружением в емкость на орошение стеклопакета соответствующим раствором. 5. Уровень интенсивности ультрафиолетового облучения - (60±2) Вт/м2 при температуре (50±2)°С. Для стеклопакетов, применяемых в конструкционном остеклении, уровень интенсивности ультрафиолетового облучения - (80±2) Вт/м2 при температуре (50±2)°С. Для стеклопакетов, предназначенных для конструкций структурного остекления, которые не предполагают защиты герметика от воздействия УФ излучения, после каждых 12 циклов испытаний устанавливают дополнительное испытание воздействием УФ излучения в течение 22 ч (уровень интенсивности -(80±2) Вт/м2. 6. Временные интервалы между каждой нагрузкой внутри цикла испытаний не должны превышать 20 мин при температуре (21 ± 4) °С. 7. Время повышения и снижения температуры при замораживании и нагреве образцов входит во временные интервалы, указанные в таблице, и должно составлять не более 40 мин. Изменение температуры не должно превышать 3°С в минуту. |
||||||
Випробування за режимом І застосовують для склопакетів, призначених для експлуатації в кліматичних районах із середньомісячною температурою повітря у січні до мінус 10°С (температура випробування мінус 30°С).
Випробування за режимом II застосовують для склопакетів, призначених для експлуатації в кліматичних районах із середньомісячною температурою повітря в січні від мінус 10°С до мінус 20°С (температура випробування мінус 35°С і мінус 50°С).
Випробування за режимом ІІІM застосовують для склопакетів морозостійкого виготовлення, призначених для експлуатації в кліматичних районах із середньомісячною температурою повітря в січні від мінус 20°С і нижче (температура випробування мінус 40°С і мінус 60°С).
Випробування за режимом IV (додаток А) застосовують, як правило, для оцінки якості склопакетів, призначених для експортних поставок.
Допускається в обґрунтованих випадках (наприклад, при специфічних умовах експлуатації склопакетів) за погодженням із замовником змінювати порядок проведення випробування, встановленого даним стандартом. При цьому прийняті зміни потрібно вказати в розробленій з цією метою програмі випробувань і виконавчій (лабораторній) документації (у тому числі в журналах і протоколах випробувань).
6.2 Відбір зразків для випробувань
Зразки відбирають із партії склопакетів, що пройшли приймально-здавальні випробування на підприємстві - виробнику у відповідності до ДСТУ Б В.2.7-107 (ГОСТ 24866) чи іншими НД на їхнє виготовлення. Випробування проводять не раніше, ніж через два тижні після виготовлення склопакетів.
Для випробувань відбирають не менше шести зразків склопакетів кожного виду розмірами не менше [(350x350)±2] мм. Відбір зразків оформлюють актом відповідно до встановленого порядку відбору зразків.
Відібрані зразки склопакетів витримують у лабораторії розпакованими при температурі (22±3)°С та відносній вологості повітря (55±5)% не менше доби. При цьому зразки повинні бути захищені від впливу прямих сонячних променів.
Перед випробуванням усі зразки перевіряють на відповідність вимогам НД до зовнішнього вигляду, маркування, правильності нанесення герметиків, відхилення номінальних розмірів, відсутності тріщин і механічних пошкоджень. Якщо хоча б один зразок не відповідає вимогам, установленим у НД, всі відібрані зразки замінюють на нові.
Испытания по режиму I применяют для стеклопакетов, предназначенных для эксплуатации в климатических районах со среднемесячной температурой воздуха в январе до минус 10°С (температура испытания минус 30°С).
Испытания по режиму II применяют для стеклопакетов, предназначенных для эксплуатации в климатических районах со среднемесячной температурой воздуха в январе от минус 10°С до минус 20°С (температура испытания минус 35°С и минус 50°С).
Испытания по режиму IIIM применяют для стеклопакетов морозостойкого исполнения, предназначенных для эксплуатации в климатических районах со среднемесячной температурой воздуха в январе минус 20°С и ниже (температура испытания минус 40°С и минус 60°С).
Испытания по режиму IV (приложение А) применяют, как правило, для оценки качества стеклопакетов, предназначенных для экспортных поставок.
Допускается в обоснованных случаях (например, при специфических условиях эксплуатации стеклопакетов) по согласованию с заказчиком изменять порядок проведения испытания, установленный в настоящем стандарте. При этом принятые изменения следует отражать в разработанной для этих целей программе испытаний и исполнительной (лабораторной) документации (в том числе в журналах и протоколах испытаний).
6.2 Отбор образцов для испытаний
Образцы отбирают из партии стеклопакетов, прошедших приемосдаточные испытания на предприятии - изготовителе в соответствии с ГОСТ 24866 или другими НД на их изготовление. Испытания проводят не ранее чем через две недели после изготовления стеклопакетов.
Для испытаний отбирают не менее шести образцов стеклопакетов каждого вида размерами не менее [(350x350)±2] мм. Отбор образцов оформляют актом согласно установленному порядку отбора образцов.
Отобранные образцы стеклопакетов выдерживают в лаборатории в распакованном виде при температуре (22±3)°С и относительной влажности воздуха (55±5)% не менее суток. При этом образцы должны быть защищены от воздействия прямых солнечных лучей.
Перед испытанием все образцы проверяют на соответствие требованиям НД к внешнему виду, маркировке, правильности нанесения герметиков, отклонениям номинальных размеров, отсутствию трещин и механических повреждений. Если хотя бы один образец не соответствует требованиям, установленным в НД, все отобранные образцы заменяют на новые.
Результати перевірки фіксують у виконавчій (лабораторній) документації.
6.3 Порядок підготовки устаткування для випробування
Установлюють режими роботи випробувального устаткування відповідно до прийнятого режиму випробувань та інструкцій з експлуатації устаткування.
Інтенсивність ультрафіолетового випромінювання контролюють фотоінтенсиметром перед початком випробувань та через кожні 20 год.
7.1 Випробування проводять у наступній послідовності:
попередні випробування зразків;
- випробування за циклічними режимами, зазначеними у таблиці 1 (режими І; II; IIIM; IV);
заключні випробування.
7.2 При проведенні попередніх випробувань визначають наступні показники:
- герметичність у ємності з водою (шість зразків);
