4.8 Ступінь захисту оболонок електротехнічних виробів залежно від умов експлуатації повинен відповідати вимогам розділів 11-15 ГОСТ 14254, позначатися у вигляді коду IP і знаходити відображення у маркуванні окремих елементів, їх з'єднань та електроустановок у цілому.
Електроустановки повинні розташовуватися у зручних і доступних для обслуговування місцях, мати надійне кріплення до будівельних конструкцій та бути електробезпечними під час експлуатації.
У робочих кресленнях конструкцій будівель мобільних (інвентарних) потрібно передбачати закладні деталі для кріплення елементів електроустановок у місцях, де неможливо виконати кріплення до несучого каркаса будівлі.
4.11 Конструкція та спосіб кріплення електроустановок, які не демонтуються при передислокації будівель, повинні забезпечувати стійкість електроустановок до вібрацій та інших механічних навантажень, які можуть виникати при передислокації.
Конструкція та спосіб кріплення електроустановок, які демонтуються при передислокації будівель, повинні забезпечувати зручність і простоту їх монтажу та демонтажу.
5.1 Електроустановки будівель мобільних (інвентарних) відповідно до вимог ГОСТ 30331.3, ДБН В 2.5-27 та 1.7 ПУЕ можуть бути підключені до мережі живлення з використанням будь-якої системи заземлення (TN-C-S, TN-S, IT, TT). Відхилення напруги в електричній мережі від номінальної належить приймати відповідно до ГОСТ 13109.
Електроустановки, які підключаються до джерел живлення іншої напруги чи частоти, повинні виконуватися відповідно до чинних нормативних документів на такі установки.
Умови електропостачання та підключення до джерела живлення для будівель мобільних (інвентарних) із металу або з металевим каркасом для вуличної торгівлі та побутового обслуговування населення потрібно визначати відповідно до ГОСТ 30339.
Джерела живлення та способи підведення електроенергії до будівель повинні забезпечувати надійність електропостачання, що відповідає категоріям надійності електроприймачів, які визначаються чинними нормативними документами на будівлі конкретних типів.
Електричні навантаження будівель необхідно визначати відповідно до вимог ДБН В.2.5-23.
При розподіленні між фазами однофазних навантажень різниця струмів найбільш і найменш навантажених фаз не повинна перевищувати 30 % у межах одного розподільного пристрою (щитка) та 10 % у межах увідного пристрою.
Ввід мережі живлення у будівлю повинен забезпечувати можливість підключення його до джерела живлення як за допомогою кабельного трубопроводу, так і відгалуженням від повітряної лінії за допомогою траверси з ізоляторами.
Для введення мережі живлення ззовні будівель контейнерного типу повинна бути встановлена ввідна коробка затискачів.
Конструкція ввідної коробки повинна передбачати можливість введення двох кабелів знизу (одного для вводу живильної мережі, іншого - для підключення транзитного навантаження), а також одного кабельного трубопроводу для введення проводів зверху. Затискачі ввідної коробки повинні бути розраховані на номінальний струм, що перевищує номінальний струм увідного чи ввідно-розподільного пристрою не менше ніж у три рази, для можливості підключення транзитного навантаження.
Вимоги до кабельних трубопроводів потрібно визначати в залежності від їх класів згідно з ДСТУ 4549-1.
Для будівель контейнерного типу, які не використовуються для підключення транзитного навантаження, допускається не встановлювати ввідну коробку затискачів. У цьому випадку ввід мережі живлення повинен здійснюватися через відрізок кабельного трубопроводу зі стінкою, товщиною не менше 2 мм з сальниковим ущільненням.
Кабельний трубопровід повинен бути відділеним від будівельних конструкцій будівлі суцільним шаром негорючого матеріалу товщиною не менше 10 мм.
Будівлі мобільні (інвентарні) повинні мати ввідний чи ввідно-розподільний пристрій, що містить апаратуру захисту та управління. Тип пристрою необхідно визначати проектом залежно від типу будівлі.
Увідний чи ввідно-розподільний пристрій потрібно встановлювати всередині будівлі в шафі або в щитку, що замикається.
У будівлях контейнерного типу ввідний чи ввідно-розподільний пристрій потрібно розміщувати, як правило, біля входу. Також біля входу на видному місці рекомендується розміщувати принципову електричну схему будівлі.
Ширина проходу для обслуговування в світлі перед увідним чи ввідно-розподільним пристроєм будівель усіх типів повинна бути не менше 0,8 м, перед відкритими дверима шафи - не менше 0,6 м. Висота проходу повинна бути не менше 1,9 м, якщо інше не визначено нормативними документами.
5.9 Допускається встановлювати ввідний чи ввідно-розподільний пристрій ззовні будівлі за умови дотримання вимог ГОСТ 14254 щодо ступеня захисту електрообладнання та ГОСТ 15150 щодо впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища.
Номінальний струм увідного чи ввідно-розподільного пристрою повинен відповідати навантаженню, що створюється електричним обладнанням будівлі, з урахуванням можливого зростання цього навантаження до 20 %.
У ввідному чи ввідно-розподільному пристрої допускається установлення апаратури управління для підключення електрообладнання ззовні будівлі. При цьому вимоги до необхідності установлення такої апаратури повинні бути вказані в завданні на проектування.
5.12 Необхідність установлення у ввідному чи ввідно-розподільному пристрої лічильника активної електроенергії повинна бути вказана в завданні на проектування.
6.1 Для розподілу електричної енергії між приймачами електроенергії, в проекті повинні передбачатися розподільні пристрої (силові пункти, щити тощо).
Розподільні пристрої в збірно-розбірних будинках або будівлях, які складаються з кількох блоків (контейнерів), потрібно встановлювати, як правило, у центрах електричних навантажень.
Розподільні пристрої в будинках контейнерного типу потрібно суміщувати з увідними пристроями.
Клас ізоляції електрообладнання повинен відповідати номінальній напрузі в живильній мережі.
У будівлях житлового та громадського призначення дозволяється встановлення стаціонарних електроплит для приготування їжі. Дозволяється також застосування електронагрівачів для опалення та гарячого водопостачання з урахуванням вимог ДБН В.2.5-23 та ДБН В.2.5-24.
При застосуванні в житлових будівлях (крім гуртожитків) установок для електричного нагрівання води потужністю більше 1,5 кВт і електричних плит, необхідно передбачати пристрої, що виключають їх одночасну роботу.
При обладнанні будівель електричними системами опалення у вологих приміщеннях (душові, пральні тощо) необхідно застосовувати повітряне опалення із установленням електрокалориферів у сусідніх приміщеннях з нормальним середовищем.
6.6 В електричних системах опалення сушильних шаф і приміщень для сушіння одягу потрібно передбачати пристрої автоматичного підтримання заданої температури або використовувати елек-тронагрівачі з індивідуальними пристроями підтримання температури.
Будівлі мобільні (інвентарні) усіх типів повинні бути оснащені пристроями електричного освітлення.
У приміщеннях будівель усіх типів потрібно передбачати систему загального освітлення.
Робоче, аварійне та евакуаційне освітлення приміщень будівель належить проектувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-28 та [1].
Для електричного освітлення будівель необхідно, як правило, використовувати енергозберігаючі лампи. Допускається застосовувати люмінесцентні лампи та лампи розжарювання.
Не допускається застосування підвісних світильників у будівлях контейнерного типу і в блок-контейнерах будівель збірно-розбірного типу.
Світильники повинні відповідати вимогам ДСТУ ІЕС 60598. Типи світильників для приміщень будівель мобільних (інвентарних) потрібно визначати проектом з урахуванням умов навколишнього середовища, особливостей їх експлуатації (нормальних, особливих тощо) та забезпечення вимог електробезпеки. Особливі умови експлуатації визначаються температурою, вологістю приміщень, вимогами до механічної міцності світильників, наявністю у приміщення займистих матеріалів, наявністю вібрацій тощо.
Світильники, які розміщуються на стелях і на стінах будівель, потрібно кріпити до несучого каркаса або до закладних деталей відповідно до 4.13 цього стандарту.
Для забезпечення можливості використання додаткового місцевого освітлення та інших додаткових електроприладів, у приміщеннях будівель мобільних (інвентарних) потрібно встановлювати штепсельні розетки.
Кількість штепсельних розеток у житлових будівлях потрібно приймати:
у житлових кімнатах квартир і гуртожитків - одну розетку на кожні повні та неповні 6 м2 площі, у коридорах - одну розетку на кожні повні та неповні 10 м2 площі, у кухнях - не менше двох розеток на струм 10 А;
при встановленні електроплити -додаткову розетку на струм 25 А чи 40 А (останнє необхідно вказувати в завданні на проектування).
Усі штепсельні розетки з робочим струмом до 32 А, незалежно від системи заземлення електроустановки, повинні мати захисний контакт для приєднання РЕ-провідника. Вони мають бути захищені пристроями захисного відключення з номінальним диференційним струмом відключення, який не перевищує 30 мА.
7.9 Ззовні біля входів у будівлі повинні бути встановлені непідвісні світильники для освітлення входів та вимикачі до них, а також необхідні світлові вказівники.
Типи світильників для освітлення входів потрібно визначати проектом з урахуванням зручності їх монтажу та умов експлуатації.
Живлення світильників освітлення входів і світлових показчиків потрібно здійснювати від найближчого освітлювального щитка або ввідно-розподільного пристрою будівлі.
Електроустановки будівлях мобільних (інвентарних), що за чинними нормативами експлуатації потребують бактерицидного ультрафіолетового опромінення необхідно комплектувати установками штучного ультрафіолетового опромінення. Ці установки повинні відповідати чинним нормативам і поставлятися як окремий комплект.
7.12 Електроустановки будівель мобільних (інвентарних), при відповідному обгрунтуванні, допускається комплектувати дверними електричними дзвінками чи домофонним зв'язком.
Ізоляція проводів і кабелів, що застосовуються в будівлях, повинна відповідати номінальній напрузі мережі, способу прокладання та умовам оточуючого середовища.
Для електропроводок, які демонтуються при передислокації будівель, а також для з'єднання електропроводок суміжних блок-контейнерів слід застосовувати проводи та кабелі з мідними жилами, а для стаціонарної прокладки у середині будівлі - відповідно до ПУЕ.
Електричні мережі будівель мобільних (інвентарних) повинні мати захист від струмів коротких замикань, перевантаження та струмів витоку. Захист внутрішніх електромереж будівель мобільних (інвентарних) цивільного призначення необхідно виконувати відповідно до вимог ДБН В 2.5-23 і ПУЕ.
Способи прокладання проводів і кабелів у будівлях мобільних (інвентарних) повинні забезпечувати можливість їх заміни.
Види електропроводок, способи їх прокладання потрібно визначати проектом залежно від типу будівлі, матеріалів і виконання будівельних конструкцій, умов навколишнього середовища та відповідно до вимог ПУЕ.
Приховане прокладання електропроводок необхідно виконувати у системах кабельних трубопроводів по неспалимих та важкоспалимих поверхнях та конструкціях.
У блок-контейнерних збірно-розбірних будівлях для з'єднання електропроводок суміжних блок-контейнерів, а також для з'єднання типових модулів електроустановок, виконаних відповідно до 4.5 цього стандарту, потрібно передбачати з'єднувальні коробки або штепсельні рознімачі з інвентарними перемичками, які оснащені наконечниками чи вилками.
Розташування з'єднувальних коробок або штепсельних рознімачів, а також вид з'єднання електропроводок між суміжними блок-контейнерами потрібно визначати залежно від їх конструкції, а також від прийнятого способу прокладання з'єднання.
Відповідно до ГОСТ 12.1.019 електробезпека при експлуатації електроустановок повинна забезпечуватися конструкцією електроустановок, технічними способами і засобами захисту, організаційними і технічними заходами. Технічні способи і види захисту потрібно встановлювати згідно з ДСТУ 7237 з урахуванням напруги і частоти електричного струму, способу електропостачання, режиму нейтралі, виду виконання (стаціонарні, пересувні, переносні), умов зовнішнього середовища (приміщення підвищеної небезпеки, приміщення з нормальним режимом, на відкритому повітрі тощо).
Для забезпечення безпеки електроустановок необхідно передбачати заходи згідно з ДБН В.2.5-27 та 1.7 ПУЕ.
В електроустановках будинків і споруд повинен бути забезпечений захист людей і тварин від ураження електричним струмом як у разі відсутності пошкодження в електроустановці, так і у разі його наявності шляхом поєднання одного із захисту від прямого дотику (ізоляція струмопровідних частин, застосування огорож і оболонок) принаймні з одним із заходів захисту у разі непрямого дотику (автоматичне вимикання живлення, подвійна або посилена ізоляція, наднизька напруга).
Відкриті провідні частини електроустановки за допомогою захисних провідників повинні бути приєднані до системи заземлення (TN-S, TN-C-S, ТТ і IT), які використовуються в електроустановках низької напруги. У кожному будинку (споруді) повинна бути виконана основна система зрівнювання потенціалів, яку слід реалізувати шляхом приєднання до головної заземлюючої жили електроустановки таких провідних частин:
