---

ДСТУ-3769-98 ЯЧМІНЬ

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЯЧМІНЬ.

ТЕХНІЧНІ УМОВИ

ДСТУ-3769-98

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

1998

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО Київським інститутом хлібопродуктів Міністерства агропромислового комплексу України, Інститутом рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН, Центральною лабораторією Дер -жавної комісії України з випробувань та охорони сортів рослин, Державною хлібною інспекцією Міністерства агропромислового комплексу України. ВНЕСЕНО Технічним комітетом з стандартизації ТК—41 «Зернові культури і продукти їхньої переробки»

2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 26 червня 1998 р. № 450

3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ зі скасуванням в Україні ГОСТ 5060—86, ГОСТ 28672—90

4 РОЗРОБНИКИ: Г. Д.- Гуменюк, д-р с.-г. наук; В. !. Левченко, канд. техн. наук; В. Я. Бурцев, канд. біол. наук; Л. В. Бондаренко, канд. с.-г. наук; I. А. Панченко, канд. с. - г. наук, М. М. Острик, канд. с. - г. наук; Л. Д. Пармінська, В. В. Корнієнко, А. В. Данилевська

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено. Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

1 Г алузь використання

2 Нормативні посилання

3 Визначення

4 Вимоги

5 Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища

6 Правила приймання

7 Методи контролю

8 Транспортування і зберігання

9 Г арантії постачальника

Додаток А Максимально допустимий рівень у ячмені токсичних елементів і мікотоксинів

Додаток Б Характерні ознаки ураження зерна ячменю фузаріозом Додаток В Допустимі розбіжності між двома паралельними визначаннями фузаріозних зерен Додаток Г Бібліографія

ДСТУ-3769-98

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЯЧМІНЬ Технічні умови

ЯЧМЕНЬ Технические условия BARLEY Specifications

Чинний від 1998—07—01

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт поширюється на зерно ячменю, яке заготовляють суб'єкти підприємницької діяльності всіх форм власності і постачають для продовольчих, технічних, кормових цілей, пивоварної промисловості і експорту.

Обов'язкові вимоги до зерна ячменю, що забезпечують безпеку життя і здоров'я населення, тварин і навколишнього середовища, викладені у 4.1, 4.2 (стан, запах, колір зерна, смітна, мінеральна і шкідлива домішки, фузаріозні і сажкові зерна, кукіль, зараженість шкідниками); 5.1 (токсичні елементи, мікотоксини і пестициди); 5.2, 5.3, 5.4 (вимоги безпеки і охорони навколишнього природного середовища).

Стандарт не поширюється на ячмінь насіннєвий.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання^Ана такі стандарти:

ДСТУ 2422—94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення ГОСТ 17.2.3.02—78 Охрана природи. Атмосфера. Правила установления допустимих вьібросов вредньїх веществ промьішленньїми предприятиями

ГОСТ 10840—64 Зерно. Методи определения натури

ГОСТ 10842—89 Зерно. Метод определения масси 1000 зерен

ГОСТ 10846—91 Зерно и продукть его переработки. Метод определения

белка

ГОСТ 10967—90 Зерно. Методи определения запаха и цвета

ГОСТ 10968—88 Зерно. Метод определения ^нергии прорастания и способности прорастания ГОСТ 12039—82 Семена сельскохозяйственних культур.

Методи определения жизнеспособности ГОСТ 12136—77 Зерно. Метод определения ^кстрактивности ячменя ГОСТ 13496.11—74 Зерно. Метод определения содержания спор головневьіх грибов ГОСТ 13496.20—37 Комбикорма, комбикормовое сьірье. Метод определения остаточних количеств пестицидов

ГОСТ 13586.2—81 Зерно. Методи определения содержания сорной, зерновой, особо учитиваемой примесей, мелких зерен и крупности

ГОСТ 13586,3—83 Зерно. Правила приемки и методи отбора проб

ГОСТ 13586.4—83 Зерно. Методи определения зараженности и лоарежденности вредителями ГОСТ 13586.5—93 Зерно. Метод определения влажности ГОСТ 26927—86 Сирье и продукти пищевие. Методи определения ртути ГОСТ 26929—94 Сирье и продукти пищевие. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичних ^лементов

ГОСТ 26930—86 Сирье и продукти пищевие. Метод определения мишьяка ГОСТ 26931—86 Сирье и продукти пищевие. Методи определения меди ГОСТ

26932—86 Сирье и продукти пищевие. Методи определения свинца ГОСТ

26933—86 Сирье и продукти пищевие. Методи определения кадмия ГОСТ

26934—86 Сирье и продукти пищевие. Методи определения цинка ГОСТ 28001— 88 Зерно фуражное, продукти его переработки, комбикорма. Методи определения микотоксинов: Т-2 токсина, зеараленона (Ф-2) и охратоксина А

ГОСТ 28396—89 Зерновое сирье, комбикорма. Методи определения патулина ГОСТ 28666.1—90 (ISO 6639/1—86) Зерновие и бобовие. Определение скритой зараженности насекомими. Часть-1. Общие положения

ГОСТ 28666.2—90 (ISO 6639/2—86) Зерновие и бобовие. Определение скритой зараженности насекомими. Часть 2. Отбор проб

ГОСТ 28666.3—90 (ISO 6639/3—86) Зерновие и бобовие. Определение скритой зараженности насекомими. Часть 3. Контрольний метод

ГОСТ 28666.4—90 (ISO 6639/4—86) Зерновие и бобовие. Определение скритой зараженности насекомими. Часть 4. Ускоренние методи

ГОСТ 29143—91 (ISO 712—85) Зерно и зернопродукти. Определение влажности (рабочий контрольний метод)

ГОСТ 29144—91 (ISO 711—85) Зерно и зернопродукти. Определение влажности (базовий контрольний метод)

З ВИЗНАЧЕННЯ (в різних виданнях пункти 3.1.1 та 3.1.2 поміняні місцями).

Терміни, які вживаються в цьому стандарті та їхні визначення — згідно з ДСТУ 2422.

3.1 Домішки — ушкоджене зерно ячменю, всі органічні та неорганічні речовини, а також зерна інших культур та насіння бур'янів. Домішки поділяють на смітну і зернову.

3.1.1 До смітної домішки відносять:

3.1.1.1 Мінеральну домішку — домішку мінерального походження (пісок, грудочки землі, галька, шлак, руда і т. ін.).

3.1.1.2 Органічну домішку — домішку рослинного походження (частинки стебел, листків, стержні колосся, остюки; плівки, рештки шкідників та насіння дикорослих неотруйних рослин).

3.1.1.3 Шкідливу домішку —домішку рослинного походження, шкідливу для здоров'я людини і тварин (сажка, ріжки, гірчак повзучий, в'язіль різнокольоровий, софора лисохвоста, пажитниия п'янка, геліотроп опушеноплідний, триходесма сива, зерна, ушкоджені нематодою).

3.1.1.4 Фузаріозне зерно — зерно, уражене грибами роду фузаріум, білувате, іноді з плямами оранжево-рожевого кольору, легковаге, щупле, нежиттєздатне.

3.1.1.5 Зіпсоване зерно — зерно з явно зіпсованим ендоспермом від коричневого до чорногокольору.

3.1.2 До зернової домішки відносять:

3.1.2.1 Бите зерно — частки зерна, утворені з результаті механічної дії.

3.1.2.2 Щупле зерно — зерно ненаповнене, зморщене, легковаге, деформоване внаслідок несприятливих умов розвитку і визрівання.

3.1.2.3 Давлене зерно — зерно деформоване, сплющене в результаті механічної дії.

3.1.2.4 Недозріле зерно — зерно, яке не досягло повної зрілості, із зеленуватим відтінком, легко деформується в разі натискування.

3.1.2.5 Проросле зерно — зерно з корінцем чи ростком, які вийшли за межі оболонки, або з ростком, який розірвав оболонку, але не вийшов на поверхню, та зерно з втраченим корінцем і ростком.

3.1.2.6 Ушкоджене зерно — зерно зі зміненим кольором оболонки і ендоспермом від кремового до світлокоричневого кольору внаслідок самозігрівання, сушіння, ураження хворобами та шкідниками.

3.2 Життєздатність зерна — виражений у відсотках вміст живих зерен у досліджуваній пробі.

3.3 Здатність зерна до проростання — виражене у відсотках відношення кількості пророслих зерен в оптимальних умовах за певний відрізок часу до загальної кількості висіяних зерен.

3.4 Склад основного зерна, зернової і смітної домішок

3.4.1 До основного зерна відносять:

— цілі і ушкоджені зерна ячменю, які не віднесені за характером їхніх ушкоджень до смітної і зернової домішок;

— дрібні зерна ячменю,- що проходять крізь сито з довгастими отворами розміром 2,2 мм х 20,0 мм;

— у ячмені 2 класу, який постачають для одержання солоду в спиртовому виробництві і ячмені З класу, який використовують для кормових цілей — зерна

і насіння інших культурних рослин, що не віднесені, згідно з стандартами на ці культури, за характером їхніх ушкоджень до смітної і зернової домішок, а також 50 % маси битих і поїдених зерен ячменю, які не віднесені за характером ушкоджень до смітної домішки.

3.4.2 До зернової домішки відносять:

— в залишку на ситі з отворами діаметром 1,5 мм зерна ячменю: давлені, щуплі, недозрілі, пророслі, ушкоджені;

— у ячмені 1 класу, який постачають для виготовлення круп, та 1 і 2 класу для пивоваріння — зерна і насіння інших культурних рослин, що не віднесені згідно з стандартами на ці культури за характером їхніх ушкоджень до смітної домішки, а також усі биті і поїдені зерна ячменю, які за характером їхніх ушкоджень не віднесені до смітної домішки;

— у ячмені 2 класу, який постачають для одержання солоду в спиртовому виробництві, і ячмені З класу, який використовують для кормових цілей — зерна і насіння інших культурних рослин, які згідно з стандартами на ці культури за характером їхніх ушкоджень віднесені до зернової домішки, а також 50 % маси битих і поїдених зерен ячменю, не віднесених за характером ушкоджень до смітної домішки;

— у пивоварному ячмені до зернової домішки відносять зерна і насіння всіх культурних рослин цілі і ушкоджені, які за характером їхніх ушкоджень не віднесені до смітної домішки, а також зерна ячменю з втраченою частково або повністю оболонкою (голозерні).

3.4.3 До смітної домішки відносять:

— весь прохід крізь сито з отворами діаметром 1,5 мм;

— у залишку на ситі з отворами діаметром 1,5 мм: мінеральну, органічну і шкідливу домішки;

— насіння дикорослих рослин;

— зіпсовані зерна ячменю, пшениці, полби, жита і вівса;

— зерна ячменю, пшениці, полби, жита і вівса з повністю виїденим ендоспермом;

— фузаріозні зерна;

— зерна і насіння інших культурних рослин, які віднесені, згідно з стандартами на ці культури, за характером їхніх ушкоджень до смітної домішки.

4 ВИМОГИ

4.1 Ячмінь повинен бути здоровим, без самозігрівання і теплового ушкодження під час сушіння; мати нормальний запах, властивий здоровому зерну (без затхлого, солодового, пліснявого, сторонніх запахів), нормальний колір, властивий здоровому зерну цього класу; не допускається зараженість шкідниками хлібних запасів, крім зараженості кліщем не вище 1 ступеня.

4.2 Ячмінь поділяють на класи залежно від його використання відповідно до вимог зазначених у таблиці 1.

4.3 У разі невідповідності норм якості ячменю хоча б за одним з показників його переводять у нижчий клас.

4.4 За згодою заготівельної організації і постачальника допускаються вологість зерна і вміст домішок у ячмені вищі ніж, граничні норми за можливості доведення такого зерна заготівельною організацією до кондицій, зазначених у таблиці 1.

Таблиця 1. Вимоги до зерна ячменю