4.6.3.4.2 Правила оформлювання результатів

Результат випробувань визначення залишкової пористості зразків із суміші порошку з бітумом розраховують із точністю до першого десяткового знака.

4.6.3.5 Визначення набрякання зразків із суміші порошку з бітумом

Для визначення набрякання використовують зразки із суміші мінерального порошку з бітумом, на яких визначали середню густину.

Зразки очищають від зайвих частинок суміші, зважують із точністю до 0,01 г на повітрі та у воді з температурою від 18 °С до 22 °С. Зважені зразки поміщають у посудину (ємністю від 1,0 л до 1, 5 л) із водою, температура якої становить від 18 °С до 22 °С.

Рівень води над зразками повинен бути не менше ніж 3 см. Посудину із зразками установлюють на 1,5 год у вакуум-прилад, де підтримують залишковий тиск не менше ніж 0,002 МПа (15 мм рт. ст.). Потім тиск доводять до атмосферного, зразки залишають у тій же посудині з водою на 1 год.

Примітка. За необхідності встановлення попередніх значень коефіцієнта водостійкості, зразки із суміші мінерального порошку з бітумом виймають із посудини та зважують на повітрі і у воді згідно з А.5.2.2.

Зразки переносять в іншу посудину з водою ємністю від 2 л до 3 л, в якій протягом 4 год підтримують температуру води від 58 °С до 62 °С.

Через 4 год зразки знову поміщають у посудину з водою, температура якої становить від 18 °С до 22 °С і залишають у ній на (15-20) год. Після цього зразки виймають із води, обтирають м'якою тканиною або фільтрувальним папером і зважують із точністю до 0,01 г на повітрі та у воді. Якщо температура води за минулі (15-20) год змінилася, то за ЗО хвилин до зважування зразків, температура повинна бути доведена до показників від 18 °С до 22 °С.

4.6.3.5.1 Правила опрацювання результатів визначення набрякання зразків із суміші порошку з бітумом

Набрякання зразка із суміші порошку з бітумом Н у відсотках за об'ємом розраховують із точністю до 0,1 % за формулою:

де m₂- маса зразка у повітрі після насичення водою, г;

m₃- маса зразка у воді після насичення водою, г;

т - маса зразка у повітрі, г;

m₁- маса зразка у воді, г.

4.6.3.5.2 Правила оформлювання результатів визначення набрякання зразків із суміші порошку з бітумом

Результат кожного випробування розраховують із точністю до першого десяткового знака.

За величину набрякання приймають середнє арифметичне значення результатів трьох визначень. Розбіжність між найбільшим і найменшим значеннями набухання не повинно перевищувати 0,2%.

4.7 Визначення показника бітумоємності

Суть методу полягає у визначенні кількості індустріального масла, за якого суміш його із мінеральним порошком об'ємом 100 см³ має задану консистенцію, та глибина занурення металевого товкачика у цю суміш складає 8 мм.

4.7.1 Засоби та допоміжні пристрої, реактиви

Ваги лабораторні важільні згідно з ГОСТ 24104.

Шафа сушильна, що забезпечує температуру до 250 °С.

Прилад Віка згідно з ГОСТ 310.3 для визначення нормальної густини цементного тіста. На верхньому кінці стрижня приладу повинен бути укріплений додатковий вантаж масою 170 г.

Чашка металева діаметром 50 мм і висотою 20 мм.

Чашка порцелянова діаметром від 8 см до 12 см.

Годинник будь-якого типу, який забезпечує точність вимірювання 1 хв або секундомір.

Ніж чи шпатель.

Мастило індустріальне згідно з ГОСТ 20799.

4.7.2 Правила готування до випробування

Для випробування беруть середню пробу мінерального порошку відібрану відповідно до 4.1.1-4.1.6, просіюють крізь сито з отворами розміром 1,25 мм. З середньої проби відважують дві наважки проби масою від 200 г до 250 г кожна для двох паралельних визначень.

4.7.3 Методика та правила проведення випробування

Зважують порцелянову чашку. У цю чашку наливають 15 г індустріального масла, температура якого становить від 18 °С до 22 °С та знову зважують із точністю до 0,1 г. Зважують наважку проби мінерального порошку масою від 200 г до 250 г.

З наважки проби поступово невеликими порціями додають мінеральний порошок до масла і ретельно перемішують із ним. Перемішування закінчують коли суміш порошку з мастилом набуде пастоподібної консистенції і перестане прилипати до стінок чашки. Суміш перекладають у металеву чашку, розподіляють та розрівнюють ножем або шпателем врівень із краями. Металеву чашку з сумішшю установлюють на підставку приладу Віка. У нижній кінець стрижня приладу вставляють товкачик (із комплекту приладу Віка) діаметром від 10 мм до 10,1 мм, підводять його до поверхні суміші і відзначають положення показника на шкалі приладу. Потім товкачик піднімають над поверхнею суміші на 20 мм і дають стержню з вантажем та товкачиком вільно зануритись у суміш за 5 с, потім знову відзначають нове положення показника на шкалі приладу. Глибина занурення товкачика у суміш повинна бути 8 мм. Якщо отримана глибина занурення більше ніж 8 мм, суміш перекладають у порцелянову чашку, додають мінеральний порошок у кількості від 2 г до 3 г, перемішують і повторюють випробування.

Якщо отримана глибина занурення менше ніж 8 мм роблять нову суміш порошку з маслом. Кількість порошку беруть на (2-3) г менше ніж при першому випробуванні, потім знову здійснюють випробування.

4.7.4 Правила опрацювання результатів

Показник бітумоємності ПБ, г, розраховують за формулою:

де ρ - дійсна густина порошку, г/см³;

т - маса порошку, що використана для випробування, г;

m₁ - маса порошку, що залишилась після випробування, г; число 100 - об'єм мінерального порошку, см³.

4.7.5 Правила оформлювання результатів та допустима похибка

Результат кожного випробування розраховують із точністю до цілого числа. Допустима величина розбіжності між результатами паралельних визначень не повинна перевищувати 2 г.

У випадку перевищення допустимого значення величини розбіжності між двома результатами, випробування здійснюють знову до отримання допустимого значення.

За результат приймають середнє арифметичне значення двох паралельних випробувань визначення показника бітумоємності.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

5.1 Загальні положення

1. Охорона праці на складах, підприємствах, організаціях, лабораторіях, де проводять роботи з відбору проб, здійснюють випробування, виготовлення порошків у лабораторних мішалках та під час виконання інших операцій з використання мінеральних порошків та матеріалів, необхідних для здійснення випробувань, а також при їх транспортуванні, зберіганні і утилізації відходів, повинна бути організована та виконуватись із дотриманням положень НПАОП 63.21-1.01.

2. Мінеральні порошки та матеріали сировини за ступенем шкідливої дії на організм людини відносяться до малонебезпечних речовин (IV клас небезпечності згідно з ГОСТ 12.1.007), а також відносяться до негорючих, нетоксичних, пожежо- і вибухобезпечних речовин.

5.1.2.1 Відповідно до ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4.-2.01 повинна проводитись радіаційно-гігієнічна оцінка матеріалів сировини при виготовленні мінеральних порошків, а також перед їх випробуванням - спеціалізованою лабораторією, галузь атестації якої передбачає визначення ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів.

5.1.3 Концентрація речовин у вигляді суспендованих твердих частинок у повітрі робочої зони визначається та контролюється для кожного виду мінерального порошку та матеріалу, необхідного для здійснення випробувань, згідно з МУ 4436 [12]. Гранично-допустимі концентрації пилу у повітрі робочої зони під час відбору проб та під час виконання інших операцій з використання мінеральних порошків не повинні перевищувати вимог ГОСТ 12.1.005.

1. Під час виконання операцій, які супроводжуються виділенням змочувача у порошкоподібному вигляді (згідно з 4.1.10), речовин у вигляді суспензій та забруднюючих речовин, працівники забезпечуються спецодягом і спецвзуттям, герметичними захисними окулярами, респіраторами та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 63.21-3.03 та у порядку, який визначається згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.01.

2. Мінеральні порошки зберігають згідно з ДСТУ Б В.2.7-121. При цьому потрібно вживати заходи проти їх розпорошення при навантаженні, розвантаженні та під час виконання інших операцій з використання мінеральних порошків, а також при утилізації відходів. Мінеральні порошки та матеріали, необхідні для здійснення випробувань, зберігають із дотриманням вимог ДБН Г.1-4.

5.1.4 При виконанні робіт у виробничих приміщеннях необхідно застосовувати системи вентиляційні згідно з ДСТУ Б А.3.2-12 та дотримуватись санітарних норм мікроклімату згідно з ДСН 3.3.6.042.

Природне і штучне освітлення виробничих приміщень повинне відповідати вимогам ДБН В.2.5-28. Температура повітря у приміщенні, де здійснюють випробування повинна становити від 15 °С до 25 °С.

5.1.5 Обладнання, виробниче устаткування і комунікації виробничих процесів повинні відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.1.019, засоби захисту від статичної електрики - згідно з ГОСТ 12.1.038, електрообладнання лабораторних мішалок та установок - згідно з НПАОП 40.1-1.32.

5.1.5.1 Гігієнічний контроль еквівалентних рівнів загальної вібрації на робочих місцях здійснюють згідно з ДСН 3.3.6.039, показники еквівалентних рівнів загальної вібрації не повинні перевищувати 92 дБ.

6. Рівень шумового навантаження на працюючих при випробуванні активованих мінеральних порошків не повинен перевищувати 80,0 дБА еквівалентного рівня згідно з ДСН 3.3.6.037. Контроль за рівнем шумового навантаження здійснюється згідно з ГОСТ 12.1.050.

7. Працюючі повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями згідно з вимогами СНиП 2.09.04.

8. Працівники, які задіяні у роботах із відбору проб та випробуваннях, чи виконують інші операції з використання мінеральних порошків та матеріалів, необхідних для здійснення випробувань, повинні проходити медичні огляди відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій [16].

1. На місці виконання робіт повинна бути медична аптечка з препаратами для надання першої медичної допомоги.

2. При виконанні робіт необхідно дотримуватись санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого устаткування згідно з ДСТУ 3273, ГОСТ 12.3.002.

5.1.9 При виконанні робіт із відбору проб та здійснення випробування, інших операцій з використанням мінеральних порошків та матеріалів, необхідних для здійснення випробувань, порядок проведення інструктажів, навчання та перевірки знань працівників із питань охорони праці здійснюється відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12.

10. Усі категорії працівників, які задіяні у роботах із відбору проб та випробуваннях, чи виконують інші операції з використання мінеральних порошків та матеріалів, необхідних для здійснення випробувань, на підставі НАПБ А.01.001 повинні проходити навчання з питань пожежної безпеки. Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціальне навчання, інструктажі або перевірку знань, забороняється.

11. Виробничі приміщення, де проводяться роботи з відбору проб та випробувань мінеральних порошків повинні бути забезпечені пожежною технікою згідно з ГОСТ 12.4.009 та первинними засобами пожежогасіння згідно з НАБП Б.03.001.

12. У процесі підготовки, організації та при виконанні робіт (із відбору проб та при випробуваннях, чи виконанні інших операцій з використання мінеральних порошків та матеріалів, необхідних для здійснення випробувань, а також при їх транспортуванні, зберіганні і утилізації відходів) необхідно дотримуватись вимог чинних законів України, нормативно-правових актів, документів, що стосуються охорони навколишнього природного середовища - [14] та [1]-[9]; [15] з дотриманням відповідних природоохоронних вимог згідно з ДСанПіН 2.2.7.029 та СанПиН 42-128-4433, СанПиН 42-128-4690, СанПиН 4630, СП 3905.

5.1.12.1 Накопичення, транспортування, знешкодження, утилізації та поховання некондиційних матеріалів та інших відходів, що утворюються в процесі виконання випробувань мінеральних порошків та при роботах із матеріалами, необхідними для здійснення випробувань, здійснюють із дотриманням відповідних природоохоронних вимог згідно з ДСанПіН 2.2.7.029.

5.1.12.2 При роботах із мінеральними порошками та матеріалами, необхідними для здійснення випробувань, викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин не повинні перевищувати ГДК, установлених вимогами ГОСТ 12.1.005 і ГОСТ 17.2.3.02 відповідно до правил ДСП 201. Контроль за станом атмосферного повітря виконують згідно з ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.014, ГОСТ 12.1.016.

5.2 При роботі з застосуванням засобів вимірювальної техніки, допоміжних пристроїв

1. При відборі проб та виконанні випробувань, установки, устаткування, конвеєри, живильники, допоміжні пристрої тощо повинні бути обладнані пиловідводами і пиловловлюючими пристроями.

2. Охорона праці при роботі з застосуванням засобів вимірювальної техніки, допоміжних пристроїв, лабораторним обладнанням повинна бути організована та виконуватись із дотриманням положень щодо безпеки, які викладені у керівних документах на ці засоби чи обладнання.

Перед початком робіт із застосуванням засобів вимірювальної техніки та допоміжних пристроїв, установок тощо необхідно перевірити їх робочий стан.

Перевіряють стан змішувального пристрою лабораторних мішалок.

Перед запуском при відборі проб на пультах управління конвеєрами, при роботі з лабораторними мішалками (обладнаних двигунами) необхідно вивісити гасло з написом "Не вмикати. Працюють люди". Перед запуском оператор повинен переконатися, що на пристроях, установках тощо немає зайвих предметів. Перевірити наявність матеріалів у лабораторних мішалках. Перед початком роботи двигунів під навантаженням подати звуковий сигнал про початок роботи. Після звукового сигналу та паузи не менше ніж 15 с, якщо не надійде сигнал про заборону роботи, слід увімкнути двигуни для роботи під навантаженням.