Якщо відповідно до методики випробовування зразок повинен бути у робочому стані, то його треба під’єднати до відповідного устатковання електроживлення і контролювання, характеристики якого відповідають технічним даним виробника. Якщо інше не зазначено в методиці випробовування, параметри електроживлення зразка повинні знаходитися у межах діапазону(-ів), встановленого(-их) виробником і повинні лишатися незмінними протягом випробовування. Величина, обрана для кожного з параметрів, повинна, зазвичай, мати номінальне або середнє значення зазначеного діапазону.
Під час настройки чутливості аспіраційного пожежного димового сповіщувача з кількома рівнями чутливості, чутливість ВС при всіх випробовуваннях відповідно до таблиці 3 (окрім випробовування 6.15) повинна бути встановлена на найвищий рівень, який застосовують під час випробовування чутливості до пожежі.
Примітка. Метою є проведення випробовувань в умовах навколишнього середовища не за всіх можливих установках чутливості, а лише за її максимального значення, яке використовують під час тестових пожеж. Це особливо важливо, коли можливі декілька класів або конфігурацій.
Щоб забезпечити необхідний контроль повітряних потоків під час і (або) після випробувань в умовах навколишнього середовища, пристрій доставляння може бути замінений спрощеним пристроєм доставляння (наприклад, укороченими трубами з необхідними отворами), щоб через сповіщувач проходив типовий повітряний потік.
Під час випробовуваня Сухим теплом, Вологим теплом і Холодом необхідна частина труби повинна бути встановлена в камері, щоб температуру аерозолю, який потрапить у ВС, зрівняти з випробовуваною температурою.
Подробиці про устатковання електроживлення і контролю, яке використовують і про вживані критерії для сигналу тривоги повинні бути наведені в протоколі випробовувань.
6.1.3 Установлювання
Зразок треба установлювати за допомогою його штатних засобів кріплення відповідно до вказівок виробника. Якщо в інструкціях зазначено більше ніж один спосіб установлювання, то для кожного випробовування треба обирати спосіб, який вважають найнесприятливішим.
6.1.4 Допустимі відхили
Якщо не зазначено інше, допустимі відхили параметрів для випробовування на впливання довкілля повинні відповідати наданим у базових стандартах на визначений вид випробовування, на яке є посилання (наприклад, у розділі 2 відповідної частини стандарту EN 60068-2).
Якщо вимога або методика випробовування не визначає допустимі відхили або межі відхилу, то їх треба вважати рівними ± 5 %.
6.1.5 Вимірювання значення порога спрацьовування
6.1.5.1 Загальні положення
Оскільки існують різні види аспіраційних сповіщувачів, що ґрунтуються на різних принципах і мають різні діапазони чутливості, для вимірювання значення порогу спрацьовування можна застосовувати різні методи. У будь-якому випадку повинен бути обраний метод, за якого виміряним значенням буде якнайменша концентрація аерозолю, за якої сповіщувач видає сигнал тривоги. Це може бути досягнуто потраплянням диму або аерозолю у відбиральний повітряний потік, при цьому концентрація в сповіщувачі повільно збільшується; повинне бути записано значення концентрації, за якої видається сигнал тривоги. Оскільки значення порогу спрацьовування використовують як відносну величину, то для вимірювання концентрації аерозолю можна застосовувати різні параметри, за умови, що вибраний параметр для певного аерозолю пропорційний концентрації часток аерозолю. Щодо подальших вказівок рекомендовано додаток А.
6.1.5.2 Типові методики вимірювань значення порогу спрацьовування
Зразок, для якого необхідно виміряти значення порогу спрацьовування, повинен бути під’єднаний до вимірювального пристрою відповідно до рекомендацій, наведених у додатку А. Повітряний потік через сповіщувач повинен контролюватися і мати типове значення з діапазону, зазначеного виробником.
ВС під’єднують до устатковання електроживлення і контролю відповідно до 6.1.2. У підімкненому стані зразок повинен бути витриманий не менше ніж 15 хв, якщо виробником не встановлено інше.
Перед проведенням кожного випробовування вимірювальний пристрій і ВС повинні бути досить очищені від диму, щоб отримані раніше значення не впливали на нові результати.
Концентрація аерозолю повинна збільшуватися з відповідною швидкістю, залежно від чутливості сповіщувача. Швидкість збільшення щільності аерозолю повинна бути однаковою за всіх вимірювань для одного певного типу сповіщувачів. Рекомендовано, щоб сигнал тривоги був виданий в інтервалі між 2-ою і 10-ою хвилинами з початку вимірювання. Для визначання відповідної швидкості для певного типу сповіщувачів можуть знадобитися попередні випробовування.
Значення порогу спрацьовування N визначають як виміряне значення концентрації аерозолю на момент, коли сповіщувач видає сигнал тривоги. Одиниця вимірювання для концентрації аерозолю залежить від пристрою вимірювання, що використовується.
6.1.6 Випробовування пристрою контролю повітряних потоків
Якщо пристрій контролю повітряних потоків необхідно випробовувати відповідно до вимог 5.9.2, то випробовування треба проводити наступним чином:
a) якщо об’ємний потік не є постійний, то необхідно контролювати зменшення і збільшення повітряного потоку:
1) величина об’ємного потоку Fn (літр/хвилина) повинна бути визначена з конфігурації пристрою доставляння, яку використовують у тестових пожежах, за допомогою вимірювального приладу;
2) на ВС встановлюють значення повітряного потоку Ft, де Ft = Fn ± 10 %. Для ВС, що реєструють дані про вихідний потік, значення Ft повинне бути збережено згідно з інструкцією з експлуатування, наданою виробником. Це необхідно робити один раз на початку кожного випробовування на впливання умов довкілля, але не під час або після випробувань;
3) для зменшення повітряного потоку об’ємний потік повинен бути зменшений на 20 % (Ft - 20 %);
4) для збільшення повітряного потоку об’ємний потік повинен бути збільшений на 20 % (Ft + 20 %);
Приклад для можливого практичного виконання цього випробовування наведено в додатку К;
b) якщо випробовування не може бути проведено відповідно до позиції а) (наприклад, якщо об’ємний потік є постійний), функціювання пристрою контролю повітряних потоків випробовують при втратах точок відбирання не більше ніж 50 %. Це повинні бути точки максимально віддалені від елемента чутливого до диму, за найнесприятливішої конфігурації пристрою доставляння, що використовують під час проведення тестових пожеж. Втрати на точках відбирання треба випробовувати окремо в випадку:
1) за повного засмічення 50 % точок відбирання, які максимально віддалені від елемента, чутливого до диму;
2) у разі обриву пристрою доставляння, за якої ті самі точки відбирання виходять із ладу.
6.1.7 Забезпечення випробовувань
Для проведення випробовувань відповідно до вказівок у плані випробовувань, див. 6.1.8, необхідні 8 випробних зразків — аспіраційних сповіщувачів (або достатня кількість випробних зразків для проведення випробовування на відтворність з 8-ома пристроями, що чутливі до диму), труба для доставляння достатньої довжини, фітинги для побудови різних конфігурацій пристрою доставляння.
Надані зразки для випробовування відносно конструкції та настройки треба розглядати як продукцію серійного виробництва.
Примітка. Це означає, що середнє значення порогу спрацьовування восьми випробних зразків, яке встановлюється під час випробовування на відтворність, повинне відповідати середньому значенню порога спрацювання поточної продукції, а граничні значення визначені у випробовуванні на відтворність також повинні співпадати з граничними значеннями порога спрацювання продукції цього ж виробника.
6.1.8 План випробовувань
Зразки треба випробовувати відповідно до плану, наведеного нижче (див. таблицю 3). Зразки потрібно пронумерувати в довільному порядку (крім зразка № 8)
Таблиця 3 — План випробовування
|
Випробовування |
Підрозділ |
Номер зразка (зразків)3 |
|
|
Повторність |
6.2 |
1 |
|
|
Відтворність |
6.3 |
от 1 до 8b |
|
|
Зміни параметрів електроживлення |
6.4 |
1 |
|
|
Сухе тепло (за умов функціювання) |
6.5 |
1 |
|
|
Випробовування |
Підрозділ |
Номер зразка (зразків)а |
|
|
Холод (за умов функціювання) |
6.6 |
1 |
|
|
Вологе тепло, постійний режим (за умов функціювання) |
6.7 |
1 |
|
|
Вологе тепло, постійний режим (тривале впливання) |
6.8 |
2 |
|
|
Корозійне впливання діоксиду сірки (SO2) (тривале впливання) |
6.9 |
3 |
|
|
Поштовх (за умов функціювання) |
6.10 |
4 |
|
|
Удар (за умов функціювання) |
6.11 |
4 |
|
|
Вібрація синусоїдна (за умов функціювання) |
6.12 |
5 |
|
|
Вібрація синусоїдна (тривале впливання) |
6.13 |
5 |
|
|
ЕМС (за умов функціювання) |
6.14 |
6 і 7 |
|
|
Чутливість до пожежі |
6.15 |
8 |
|
|
а План випробовувань рекомендує номер випробного зразка, для кожного випробовування. Можна використовувати інший розподіл, щоб збільшити економічність випробовування, зменшити витрати на випробовування або зменшити кількість дослідних зразків, які ушкоджуються під час випробовування. Для проведення випробовування на відтворність необхідні як мінімум 8 пристроїв, чутливих до диму. Якщо для подальших випробовувань використовують меншу кількість дослідних зразків, то необхідно враховувати можливі пошкодження, яких може зазнати зразок під час проведення випробовувань, особливо, якщо вони тривалі. b Випробний зразок, який має якнайменшу чутливість, повинен бути пронумерований № 8 і повинен застосовуватися для тестових пожеж (випробовувань на чутливість до пожежі). |
|||
6.2 Повторність
6.2.1 Мета випробовування
Довести, що чутливість сповіщувача лишається постійною навіть після великої кількості спрацювань.
6.2.2 Методика випробовування
Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати шість разів відповідно до 6.1.5.
Максимальне виміряне значення порога спрацьовування треба позначати як Nmax, а мінімальне — Nmin.
6.2.3 Вимоги
Співвідношення значень порога спрацьовування Nmax : Nmin не повинно перевищувати 1,6.
6.3 Відтворність
6.3.1 Мета
Довести, що чутливість від сповіщувача до сповіщувача змінюється не суттєво.
6.3.2 Методика випробовування
Треба перевіряти функціювання пристрою контролю повітряного потоку на кожному дослідному зразку відповідно до опису, наведеного в 6.1.6. Необхідно вимірювати значення порогу спрацьовування кожного дослідного зразка відповідно до 6.1.5. З цих восьми значень порогу спрацьовування обчислюють середнє арифметичне і позначають Nmean.
Найбільше значення порогу спрацьовування з цих восьми позначають Nmax, найменше — Nmin.
6.3.3 Вимоги
Під час випробовування пристрою контролю повітряного потоку випробний зразок повинен видати вірний сигнал — несправність відповідно до 5.9. Співвідношення значень порога спрацьовування Nmax : Nmean не повинно перевищувати 1,33. Співвідношення значень порога спрацьовування Nmean : Nmin не повинно перевищувати 1,5.
6.4 Зміни параметрів електроживлення
6.4.1 Мета
Довести, що чутливість сповіщувача у встановленому діапазоні параметрів електроживлення (наприклад, напруги) залежить від цих параметрів несуттєво.
Вимоги підтверджуються під час проведення випробовувань відповідно до 6.4.2.1 або під час аналізування конструкції АПДС і відповідного випробовування відповідно до 6.4.3.
6.4.2 Типова методика випробовувань
6.4.2.1 Методика випробовувань
Значення порогу спрацьовування зразка необхідно вимірювати за номінального і крайніх встановлених значень параметрів електроживлення (тобто за номінальної, найбільшої і найменшої напруги живлення) відповідно до 6.1.5, а також необхідно випробовувати функціювання пристрою контролю повітряного потоку відповідно до 6.1.6.
Найбільше з цих трьох значень порогу спрацьовування позначають Nmax, найменше — Nmin.
6.4.2.2 Вимоги
Під час випробовування пристрою контролю повітряного потоку випробний зразок повинен видати вірний сигнал несправності відповідно до 5.9.
Співвідношення значень порогу спрацьовування Nmax : Nmin не повинно перевищувати 1,6.
6.4.3 Альтернативна методика випробовувань
Якщо аналіз конструкції показує, що чутливість сповіщувача і швидкість потоку повітря не залежить від напруги живлення, то можна провести певні вимірювання (наприклад, внутрішні напруги і об’єм потоку), щоб довести, що сповіщувач відповідає даним вимогам.
6.5 Сухе тепло (за умов функціювання)
