---

3.21. При продуванні конденсатозбірників запірну арматуру необхідно відкривати повільно, щоб уникнути гідравлічного удару і розбризкування конденсату. Конденсат необхідно збирати в місткість. Під час грози таку роботу не виконують. У разі розливу конденсату або інших нафтопродуктів, місце розливу необхідно обгородити знаками і вжити заходів щодо збирання і нейтралізації замазученого грунту.

3.22. Встановлення і знімання шприца для набивання кранового мастила на крани необхідно виконувати плавно. До встановлення шприца на кран необхідно вивернути болт,

встановлений в гнізді для зворотнього клапана набивочного штуцера. Болт вивертається поступово. Не можна знаходитися напроти болта, який вивертається. Якщо при вивертанні болта з'ясується, що зворотній клапан пропускає газ чи кранове мастило, то болт необхідно ввернути назад; набивання такого крана під тиском газу виконувати не можна. Після знімання болта встановлюють заповнений мастилом шприц і виконується набивання крана. Крани, які мають двосторонню подачу мастила в кулю, набивають з почерговим відкриттям голкових вентилів. Після набивки крана при зніманні шприца необхідно стояти осторонь від шприца на випадок відмови зворотнього клапана, так як шприц може викинути зворотнім тиском. При виконанні цих робіт необхідно стояти з навітряного боку крану.

3.23. Перед закриттям (відкриттям) запірної арматури на трубопроводі необхідно впевнитись в її працездатності і справності (редуктор, насос, мультиплікатор, наявність гідравлічної рідини в балонах тощо). Перестановку кранів (засувок) на трубопроводі слюсар виконує тільки за розпорядженням чи з відому чергового диспетчера при надійному зв'язку з ним та обов'язковому записі в журналі диспетчера.

3.24. При включенні манометра прохідний голчастий вентиль слід відкривати плавно, щоб уникнути різкого удару на прилад. Для заміни манометра необхідно переключити відключаючий вентиль і за допомогою двох ключів обережно відгвинчувати його (одним ключем тримати вентиль, а іншим - манометр).

3.25. При роботі з паяльною лампою перед початком роботи необхідно ретельно її перевірити на відсутність пошкоджень і перевірити її справність.

При роботі з паяльною лампою необхідно керуватись такими вимогами безпеки:

• наливати в резервуар паяльної лампи гас чи бензин не більше ніж на 3/4 його місткості;

• закручувати наливну пробку не менше ніж на чотири оберти;

• не наливати і не виливати пальне, не розбирати лампу, не відкручувати головку поблизу вогню;

• не розпалювати паяльну лампу подачею бензину або гасу на пальник;

• не накачувати надмірно паяльну лампу для запобігання її вибухам;

• не знімати пальник до спускання тиску;

• спускати тиск повітря із резервуару лампи через наливну пробку тільки після того, як лампа погашена і її пальник повністю охолонув;

• у разі виявлення несправностей (підтікання резервуара, витікання гасу через різьбу пальника тощо) негайно здати лампу в ремонт;

• заповнювати лампу тільки тією пальною рідиною, для роботи на якій вона призначена.

3.26. Гасова паяльна лампа повинна мати запобіжний клапан, відрегульований на робочий тиск. Лампи місткістю 3 л і більше крім запобіжного клапана повинні бути обладнані манометром.

3.27. При паянні і лудінні деталей необхідно особливо обережно поводитись з кислотами. При паянні застосовувати тільки водні розчини кислот. При розчиненні кислоти до необхідної концентрації розчину, кислоту необхідно лити у воду тонкою цівкою, безперервно перемішуючи суміш. Лити воду в кислоту заборонено тому, що розчинення супроводжується значним виділенням тепла та розбризкуванням розчину.

3.28. Правила безпеки при застосуванні ручного переносного інструменту.

3.28.1. Робочий інструмент необхідно зберігати в інструментальній шафі, переносному ящику чи сумці. Для гострого інструменту застосовують спеціальні спецупаковки чи чохли.

3.28.2. Інструмент повинен бути справний, правильно загострений і відповідати умовам роботи.

3.28.3. При роботі використовувати гайкові ключі розміри яких відповідають розмірам гайок, на робочих площинах ключів на повинно бути збитих скосів, а на ручках - задирок.

3.28.4. Забороняється відкручувати і закручувати гайки, закладаючи між ними та ключем металеві пластини, а також нарощувати ручку ключа за допомогою іншого ключа чи обрізку труби, так як це може призвести до травмування рук, інших частин тіла та викликати іскроутворення.

3.28.5. При роботах з ударним інструментом /зубилом, пневмозубилом та в інших випадках, коли можливе відлітання осколків/, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту - окуляри, каски, маски, а для захисту оточуючих від осколків -встановлювати захисні ширми.

3.28.6. Слюсарю дозволяється користуватись тільки тим електроінструментом, яким його забезпечила адміністрація підприємства для даного виду робіт.

3.28.7. У вибухонебезпечних приміщеннях, на зовнішніх вибухонебезпечних об'єктах і при виконанні газонебезпечних робіт необхідно застосовувати іскрозахищений інструмент (обміднений або густо змащений солідолом), відповідно до Інструкції по експлуатації ГРС.

3.28.8. В особливонебезпечних приміщеннях, посудинах та колодязях дозволяється користуватись електроінструментом з напругою не вище 12В у вибухобезпечному виконанні з обов'язковим застосуванням захисних засобів.

3.28.9. При роботі на висоті інструмент слід прив'язувати і переносити в спеціальних сумках. Інструмент, який застосовується при роботі в котловані чи траншеї, необхідно класти не ближче ніж 0,5 м від країв. Подавати інструмент на висоту необхідно за допомогою мотузки без його підкидання або закидання. Не дозволяється класти інструмент на поручні огороджень, на неогороджені краї майданчиків, котлованів, люків, колодязів або місткостей.

3.28.10. У вибухонебезпечних приміщеннях, на зовнішніх вибухонебезпечних об'єктах і при виконанні інших газонебезпечних робіт необхідно застосовувати інструмент, який не дає іскри при ударі.

3.28.11. При роботі з інструментом необхідно дотримуватись наступних вимог безпеки:

- не працювати без опори;

- використовувати спеціальні пристрої для кріплення і фіксації;

- не подовжувати гайкові ключі нарощуванням трубами і т.п., так як це може привести до зривання інструменту;

- при роботах зубилом, молотком, кувалдою тощо застосовувати захисні окуляри.

3.28.12. До роботи з пневматичним, механічним і електрифікованим інструментом допускається тільки спеціально навчений персонал. Вимоги при роботі з цим інструментом викладені також у інструкціях за видами робіт, по яких проводиться навчання і інструктажі рівноцінно, як і по даній Інструкції.

3.28.13. Інструмент завжди повинен зберігатись на постійних місцях; на робочому місці повинен бути тільки той інструмент і прилади, які необхідні для виконання робіт; розташовувати їх треба так, щоб забезпечити безпеку виконання робіт.

При різанні листового металу необхідно обов'язково одягати брезентові рукавиці.

При різанні металу необхідно користуватись тільки справною ножівкою, надійно закріплювати заготівлю; закінчуючи відрізання заготівлі, повільно послаблювати натиск.

При паянні користуються тільки справним паяльником, кислоту для паяння необхідно зберігати в закритих посудинах, наносити кислоту на місце паяння можна тільки пензликом.

Паяти деталі, які не закріплені, не встановлені на робочих столах (в підвішеному стані) забороняється, так як паяльник може зіскочити і поранити руку. При паянні провода і деталі необхідно підтримувати пінцетом чи плоскогубцями, а не рукою. Не можна проводити паяння під напругою; при включенні в мережу електроінструменту необхідно триматися тільки за вилку, а не за провід.

3.29. Вимоги безпеки при виконанні газонебезпечних робіт:

До газонебезпечних відносяться роботи, що пов'язані з оглядом, чисткою, ремонтом, розгерметизацією технологічного обладнання, комунікацій, в тому числі роботи усередині місткостей, при виконанні яких є чи не виключена можливість виділення в робочу зону

вибухо-, пожежонебезпечних чи шкідливих парів, газів та інших речовин, які здатні спричинити вибух, загорання чи шкідливо вплинути на організм людини, а також роботи при недостатньому вмісті кисню (об'ємна доля нижче 20 %).

Виконання газонебезпечних робіт регламентується Інструкцією по організації безпечного виконання газонебезпечних робіт та Переліком газонебезпечних робіт, розробленим по кожному цеху (службі) та в цілому по підрозділу (УМГ, станції підземного зберігання газу (СПЗГ) тощо).

Переліком всі газонебезпечні роботи розподілені на 3 групи:

I - які виконуються з оформленням наряду-допуску відповідної форми;

II - які виконуються без оформлення наряду-допуску (згідно з інструкціями по експлуатації), але з обов'язковою реєстрацією таких робіт Перед їх початком в журналі відповідної форми;

III - викликані необхідністю локалізації або ліквідації аварійних ситуацій і аварій.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ.

4.1. По закінченню роботи слюсар зобов'язаний:

• оглянути і привести в порядок робоче місце; відходи виробництва, сміття і використані матеріали повинні прибиратись в спеціально відведені місця і металеві ящики;

• привести в порядок інструменти та пристосування, покласти їх на місце, що призначене для зберігання;

• зняти спецодяг та спецвзуття, почистити їх, вимити обличчя та руки теплою водою, прийняти душ.

4.2. Про всі виявлені факти порушення технологічного процесу, несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інструменту, засобів захисту та про інші небезпечні та шкідливі виробничі фактори зробити запис в оперативному (експлуатаційному) журналі служби (дільниці) і доповісти майстру (іншій посадовій особі по підпорядкованості).

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Види аварійних ситуацій на ГРС:

• розгерметизація технологічного обладнання та газопроводів, що супроводжується витіканням газу (руйнування газопроводу, обладнання, посудин; виникнення тріщин; корозійні пошкодження; розгерметизація з'єднань тощо);

• розгерметизація технологічного обладнання та газопроводів, що супроводжується викидом і спалахуванням газу (руйнування газопроводу, обладнання, посудин; корозійні пошкодження; розгерметизація з'єднань тощо);

• розгерметизація низької сторони за межами території ГРС;

• розгерметизація метанольного господарства, системи одоризації газу;

• порушення технологічного режиму подачі газу і повне припинення його подачі споживачам через гідратоутворення, попадання рідини в технологічні трубопроводи та обладнання;

• відмова в роботі пункту редукування газу;

• ураження ГРС блискавкою, що привело до спалаху газу на свічці чи обладнанні;

• навмисні дії сторонніх осіб, які спричинили до розгерметизації газопроводу та обладнання.

5.2. Дії, спрямовані на запобігання виникненню аварійних ситуацій:

Для запобігання аварійним ситуаціям на ГРС необхідно дотримуватись наступних правил:

• не вдаряти по обладнанню та газопроводу, що знаходяться під тиском;

• щільність з'єднань перевіряти тільки за допомогою мильних розчинів та повірених індикаторів горючих газів;

• не виконувати ремонт технологічного обладнання та арматури під час роботи;

• відслідковувати за робочим тиском можливість утворення гідратних пробок;

• проводити заміри загазованості вибухонебезпечних приміщень згідно з термінами, визначеними діючою на підприємстві інструкцією по заміру загазованості;

• слідкувати за працездатністю аварійно-попереджуючої сигналізації по тиску, температурі, одоризації та за автоматичним захистом споживачів від перевищення номінального тиску в низьких мережах.

5.3. Дії слюсаря в аварійних ситуаціях:

При виникненні вище наведених або інших аварійних ситуацій на ГРС слюсар повинен діяти згідно з ПЛАС.

Першочергові дії слюсаря такі:

• перекрити запірну арматуру на вході та виході ГРС на подачу газу споживачам;

• відкрити запірну арматуру «на свічу» для стравлювання газу;

У випадках, коли оператор ГРС, який відповідальний за експлуатацію ГРС, не може виконати свої функції слюсар також:

• повідомляє диспетчера про подію;

• повідомляє органи місцевої влади про відключення подачі газу споживачам;

• при необхідності повідомляє місцеву пожежну команду.

5.4.Послідовність надання першої допомоги:

• припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок, які загрожують здоров'ю чи життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести з зараженої зони, загасити одяг, що спалахнув, витягти з води) і оцінити його стан;

• визначити характер і важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого, послідовність заходів по його рятуванню;

• вжити необхідних заходів по рятуванню потерпілого в порядку першочерговості (відновити проходимість дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язку тощо);

• викликати швидку допомогу чи лікаря або вжити заходів для відправки потерпілого в найближчий медичний заклад;

• підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги.