---

3.4. Підключення шланга до мережі і до інструмента, а також його від'єднання необхідно робити тільки при повному закритті вентиля на повітряній магістралі або закритому положенні клапана, що самозакривається.

3.5. Необхідно стежити за відсутністю витоку повітря в місцях приєднання шланга. При припиненні подачі повітря або при перервах у роботі, навіть на короткий час, варто перекрити вентиль на повітряній магістралі і вийняти вставний інструмент, а на свердлильних машинах, крім того, перевести пускову муфту в неробоче положення.

3.6. Не дозволяється кидати пневматичний інструмент, піддавати його ударам, залишати без догляду. При несправності інструмента (при пропуску повітря в клапані, неспрацьовуванні пускового курка) необхідно припинити роботу і здати його в інструментальну комору для ремонту.

3.7. При перенесенні пневматичного інструмента необхідно тримати його за рукоятку, а шланг згорнутим у кільце. Не допускається використовувати для цієї мети шланг або робочу частину пневматичного інструмента.

3.8. При установці ріжучого інструмента у машину необхідно перевірити справність хвостовиків свердел, розгорнень, зенкерів і інших різальних інструментів.

Спрацьований (збитий) хвостовик ріжучого інструмента може з'явитися причиною неміцного з'єднання його з патроном або конусом шпинделя і привести до нещасного випадку.

3.9. Приступаючи до роботи на пневматичній свердлильній машині, необхідно перевірити:

- відсутність биття ріжучого інструмента при роботі машини на холостому ходу на малих оборотах;

- міцність кріплення в патроні ріжучого інструмента;

- надійність кріплення конструкції, у якій слід свердлити отвори.

3.10. Якщо освітленість робочого місця недостатня, слід користуватися переносним світильником з ковпаком і захисною сіткою, що має добре заізольований провід, напругою електричного струму не вище 36 В для цехових приміщень і не вище 12 В для приміщень суден.

3.11. Приступаючи до свердлення отворів, робоче місце слід звільнити від сторонніх предметів і підготувати емульсію (мастило) для охолодження свердла. Для охолодження свердла необхідно користуватися волосяним пензликом, змоченим емульсією або мастилом.

Не допускається прохолоджувати свердло мокрими обтиральними «кінцями» або ганчіркою, тому що вони можуть намотатися на свердло і захопити руку.

3.12. Оброблювані вироби повинні встановлюватися стійко на робочих столах і інших пристосуваннях способом, передбаченим технологією, що виключає їх зсув під час роботи.

Перед установкою деталі на обробку необхідно перевірити справність затискних пристосувань (лещат), що повинні мати:

- плавний хід передньої затискної губки;

- насічку на кріпильних губках і затискний гвинт без ушкоджень.

Не допускається обрубувати, свердлити, заточувати вироби (деталі), що знаходяться у вільно підвішеному стані або утримувати їх руками і ногами.

3.13. Під час роботи зі свердлильними, різьбонарізними й іншими подібними машинами не допускається користуватися рукавицями, щоб уникнути захвату їх інструментом, на руках не повинно бути також бинтів і інших пов'язок.

3.14. Працюючи з пневматичними машинами, необхідно бути уважними й обережним, не відволікатися сторонніми справами і розмовами.

3.15. Під час роботи свердлильної машини необхідно постійно стежити за справністю ріжучих крайок робочого інструмента і періодично заточувати його на заточувальному верстаті, для чого необхідно пройти спеціальне навчання по заточенню інструмента і роботам на заточувальному верстаті.

3.16. Під час роботи зі свердлильною машинкою слід тримати її за рукоятку і корпус.

3.17. Не дозволяється розчищати місця свердління голими руками, металеву стружку необхідно змітати щіткою при виключеній машині, не здувати стружку ротом або стисненим повітрям.

3.18. Під час свердління не дозволяється робити різких і сильних натискань на свердлильну машину - це може привести до поломки інструмента або до виривання деталі. Натискати треба плавно, поступово, збільшуючи силу натиску.

3.19. Під час роботи свердлильної машини не дозволяється перевіряти рукою гостроту ріжучих крайок інструмента, глибину свердління і вихід свердла з отвору в деталі.

3.20. При виході свердла з просвердленої деталі не дозволяється натискати на машинку, стежити за тим, щоб не було перекосу свердла.

3.21. Свердла й інший різальний інструмент дозволяється виймати з патрона тільки після повної його зупинки.

3.22. Вставний інструмент слід вибивати зі свердлильної машини спеціальним клином у горизонтальному положенні у сторону, безпечну для самого свердлувальника і навколишніх.

3.23. При наскрізному свердлінні перебірок необхідно попередньо переконатися в тім, що за перебірками не працюють люди, і на шляху свердла немає електричного проводу, що знаходиться під напругою.

3.24. При роботі в зимовий час на відкритому повітрі або в холодному приміщенні необхідно надягати шкіряні рукавиці. У цьому випадку необхідно бути обережним, не підставляти рукавиці близько до свердла, остерігатися захвату рукавиці свердлом; перестановку свердла робити без рукавиць, голими руками.

3.25. Приступаючи до роботи у відсіках або інших приміщеннях на суднах, слід звернути увагу, чи не насичене повітря шкідливими газами (ацетилен, пари мастил, фарб), а також температуру повітря. Якщо повітря насичене шкідливими газами або температура його перевищує 30°С, необхідно провітрювати приміщення.

3.26. При добудуванні і ремонті суден не можна входити без дозволу керівника робіт (майстра) в міждонні і бортові відсіки, паливні цистерни. Не дозволяється переходити по флорах, стрингерах, комінгсах. Для проходу по них повинні бути зроблені закріплені настили з поручнями.

При спуску в люки необхідно переконатися, що кришка люка надійно закріплена у відкритому положенні.

3.27. На висоті більш 1,5 м необхідно працювати тільки з будівельних помостів, риштувань. Настили риштувань повинні бути обгороджені поручнями висотою не менш 1,2 м, що складаються з поручня, одного проміжного горизонтального елемента і бічної дошки висотою не менш 150 мм, закріпленими з внутрішньої сторони стійок риштувань.

3.28. Не допускається добудова і розбирання риштувань без дозволу керівника робіт, а також перевантаження їх зайвим вантажем.

3.29. При роботі на висоті не допускається:

- обробляти різальним інструментом предмети, що знаходяться у висячому положенні;

- складувати інструмент над головою працюючих.

По закінченні роботи на висоті необхідно забрати інструмент, деталі, залишки матеріалів.

3.30. Не дозволяється працювати на висоті на відкритому повітрі при ожеледі або вітрі силою більш 6 балів.

3.31. При свердленні отворів на висоті необхідно дотримувати обережність. Не дозволяється працювати з приставних сходів або стоячи на краю конструкції без застосування запобіжного пояса.

3.32. Виконуючи роботу на висоті, не можна кидати нічого вниз, не допускати, щоб під робочою площадкою знаходилися люди, якщо немає спеціальної захисної площадки.

3.33. Не допускається працювати біля необгороджених люків і прорізів.

3.34. Не дозволяється стояти, проходити або працювати під підвішеним вантажем.

3.35. Не допускається при пуску пневматичної машини і під час її роботи тримати руки на свердлі.

3.36. При поломці свердла необхідно виключити машину і перекрити повітря на магістралі, а потім видалити зламане свердло.

3.37. Не дозволяється залишати без нагляду свердлильну машину, що знаходиться під тиском повітря. Залишаючи робоче місце, необхідно перекрити вентиль на повітряній магістралі і вийняти свердло з патрона або шпинделя машини.

3.38. Перед заточенням інструмента на заточувальному верстаті необхідно переконатися в справності абразивного круга і його захисного огородження.

Для підтримки інструмента при заточенні в потрібному положенні необхідно користуватися підручником, що повинен бути ретельно встановлений і надійно закріплений. Зазор між краєм підручника і робочою поверхнею абразивного круга повинен бути не більш 3 мм.

3.39. Не допускається працювати на заточувальному верстаті без захисних окулярів або екрана з небиткого скла.

3.40. Під час роботи на заточувальному верстаті, щоб уникнути поранення у випадку розриву абразивного круга, необхідно ставати трохи збоку від обертового круга.

3.41. Не допускається заточувати інструмент на бічних сторонах абразивного круга.

3.42. Не дозволяється після закінчення роботи на заточувальному верстаті зупиняти руками абразивний круг.

3.43. Під час роботи, пов'язаній з тривалим зіткненням частини тіла з холодною поверхнею металу, необхідно користуватися теплоізолюючим матом, килимком, дошками іт.п.

3.44. Для профілактики професійної захворюваності вібраційною хворобою свердлувальнику рекомендований режим праці і відпочинку: 5-10 хвилин перерви через щогодини роботи, прийняття полівітамінів, гідропроцедур щодня.

При перервах у роботі або перенесенні механізованого інструмента на інше робоче місце необхідно виключити інструмент.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

Після закінчення роботи свердлувальник зобов'язаний:

4.1. Закрити вентиль на повітряній магістралі, від'єднати пневматичну машину від шланга і шланг від повітряної магістралі, вийняти робочий інструмент.

Очистити пневматичну машину і шланг від пилу і бруду. Шланг згорнути в бухту.

4.2. Здати пневматичну машину і шланг в інструментальну комору або прибрати їх у відведене для збереження місце (закрите приміщення).

Профілактику необхідно робити відповідно до інструкції по експлуатації пневматичної машини.

4.3. Обійти й оглянути робоче місце, привести його в порядок. Перевірити, чи не залишені неприбраними переносний світильник, інструмент, пристосування і незакріплені деталі.

4.4. Перевірити, чи не залишився хто без дозволу майстра в замкнутому приміщенні або відсіку, у якому виконувалася робота.

4.5. Повідомити про всі неполадки і несправності, замічені під час роботи і про свій відхід керівнику робіт.

4.6. Зняти спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту і прибрати у відведене місце для збереження, окреме від місця збереження повсякденного одягу й особистих речей. Прийняти душ і надягти повсякденний одяг.

4.7. При одержанні під час роботи навіть незначних травм або при нездужанні звернутися в медпункт із метою запобігання можливих захворювань або ускладнень.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У процесі виконання роботи важливо запобігти виникнення аварійної ситуації.

Ознаками можливих аварійних ситуацій можуть служити:

- займання, виникнення пожежі при виконанні вогневих робіт (електро- і газозварювання, газорізання) поблизу легкозаймистих або горючих матеріалів;

- загазованість приміщень (поява стороннього запаху, різі в очах, погіршення видимості, посилення серцебиття);

- відключення електроенергії (обрив проводів живлення, несправності заземлення й інші ушкодження електроустаткування);

- раптова поява в корпусі устаткування відчутного електричного струму;

- мимовільна зупинка устаткування або поломка;

- раптове падіння вантажів, удар предметів, що рухаються, та інше.

5.2. При виникненні пожежі на місці виконання робіт свердлувальнику слід ліквідувати її в початковій стадії, використовуючи первинні засоби пожежегасіння (ПЗП): вогнегасники, внутрішні пожежні крани, бочки з водою, шухляди з піском, стаціонарні установки пожежегасіння й інші.

Якщо ліквідувати пожежу власними силами і наявними ПЗП не вдається, необхідно:

- повідомити по телефону про пожежу в пожежну охорону. При цьому повідомити місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, про наявність людей у районі пожежі і своє прізвище;

- повідомити про пожежу чергового або вахтового, керівника робіт;

- по можливості до прибуття пожежних вжити заходів по локалізації вогнища пожежі й евакуації людей і організувати зустріч пожежної команди.

5.3. При появі стороннього запаху, різі в очах, погіршення видимості свердлувальнику слід виявити, чи працює приточно-витяжна вентиляція і при її працездатності прийняти міри по ліквідації ушкоджень.

У випадку неможливості відновлення роботи вентиляції слід припинити роботу, довести до відома керівника робіт і діяти відповідно його вказівкам.

При виявленні високої загазованості приміщень слід вивести з приміщень людей, надати потерпілим першу допомогу і викликати швидку допомогу. Сповістити про це керівнику робіт і залишити приміщення у відповідності зі схемою евакуації.

5.4. При раптовому вимиканні електроенергії та електроосвітлення не можна пересуватися в темряві до включення аварійного або основного освітлення. Після включення аварійного освітлення свердлувальнику слід виявити причину порушення (обрив проводів живлення, несправності заземлення та інші ушкодження), довести до відома керівника робіт.

При несправності електроустаткування не можна намагатися самому усунути несправність. Необхідно викликати електромонтера.

5.5. При раптовій появі в корпусі устаткування відчутного електричного струму свердлувальнику слід припинити роботу, виключити устаткування і довести до відома керівника робіт.

При виникненні короткого замикання слід відключити штатну електроапаратуру і повідомити черговому електрику і керівнику робіт. Не дозволяється самостійно виконувати роботу по ремонту електроустаткування.

5.6. При поломці чи мимовільній зупинці устаткування свердлувальнику слід виключити устаткування, припинити роботу, повідомити керівника робіт і діяти відповідно до його вказівок, керуючись знаннями, отриманими при спеціальному навчанні по пожежно-технічному мінімумі.

5.7. При виході з ладу контрольно-вимірювальних приладів, засобів автоматики блокувальних пристроїв необхідно припинити роботу, відключити устаткування і викликати наладчика по ремонту засобів автоматики. Про це повідомити керівника робіт.