- пуск компресора з несправним електрообладнанням, без заземлювальних пристроїв і трубопроводів.

- засмоктувати антифриз ротом під час переливання.

- нагрівати антифриз на відкритому вогні.

3.21. Для очищення пристроїв від мастильних забруднень рекомендується застосовувати 5%-ний розчин каустичної соди. Після очищення промивати пристрої до повної нейтралізації лугу та продувати стисненим повітрям протягом не менше як півгодини.

3.22. Промиваючи каустичною содою, необхідно дотримуватися таких заходів:

- надіти захисні окуляри;

- розкупорюючи барабан з твердим лугом, стерегтися від падаючих кусків;

- брати куски лугу тільки в гумових рукавицях;

- у разі попадання лужного розчину на шкіру його слід зразу змити струменем холодної води протягом 10-15 хв.

3.23. Не дозволяється очищати холодильники, водомастиловідділювачі, а також повітропроводи шляхом випалювання їх і застосовувати бензин або гас для очищення ресивера, картера компресора, фільтрів та інших пристроїв, у яких буде проходити стиснене повітря.

3.24. Оглядати і ремонтувати ресивери, замінювати манометр або запобіжний клапан слід після від'єднання ресивера від повітрямережі, випустивши з нього повітря.

3.25. У разі раптового припинення подачі охолоджувальної води, або якщо під час пуску компресора вода не була відкрита, в разі чого надмірно нагрівся компресор, не дозволяється пуск води в систему охолодження до повного охолодження компресора і перевірки його стану.

3.26. Не допускати надмірного змащення в циліндрі, що може призвести до утворення газів та вибуху.

3.27. Щоб уникнути підвищення температури стисненого повітря, яке може призвести до займання продуктів розкладу мастила, слід постійно стежити за правильною і безперебійною роботою системи охолодження компресора.

3.28 Під час експлуатації компресорної станції крім цієї інструкції слід також керуватися інструкцією по експлуатації пересувної компресорної станції підприємства-виготовлювача.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ.

4.1. Перед зупинкою компресора необхідно перекрити крани подачі палива до двигуна, відкрити продувальні крани ресивера, а потім зупинити компресор, виключити муфту зчеплення, закрити роздавальні крани.

4.2. Після закінченні роботи необхідно:

- очистити агрегати компресора вологою ганчіркою, а щити керування і прилади - сухою;

- оглянути компресор і вжити заходів з усунення виявлених несправностей;

- змастити частини агрегату, які потребують цього;

- перевіряти рівень масла в пусковому реостаті і за потреби долити його чистим трансформаторним маслом.

- змотати очищені шланги, перевірити справність відбійних молотків, покласти у відведене для зберігання місце.

4.3. У разі тривалих зупинок компресора вода з охолоджувальної системи має бути злита через спеціальні спускні пристрої.

4.4. Після закінчення роботи машиніст компресора повинен зняти спецодяг, очистити його від пилу та іншого бруду і покласти у відведене для зберігання місце. Потім вимити обличчя і руки теплою водою з милом або прийняти душ.

4.5. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНІЙ СИТУАЦІЇ.

5.1. Машиніст повинен негайно припинити роботу компресора у разі:

- підвищення понад допустиму межу тиску повітря в циліндрах, з повітряного резервуара;

- виявлення несправності в системі мащення;

- підвищення температури повітря, що нагнітається в повітряний резервуар, більше встановленої паспортом межі;

- безперервного нагрівання будь-яких вузлів чи деталей компресора;

- іскріння електродвигуна і пускових електроприладів;

- помітне збільшенні вібрації компресора;

- раптове припинення подавання охолоджувальної води або іншої аварійної несправності системи охолодження;

- поява стуку в механізмі компресора або двигуна;

- виявлення в повітрі, що засмоктується в компресор, горючих газів;

- виявлення витоку повітря через крани і вентилі ресивера;

- виходу з ладу контрольно-вимірювальних приладів.

5.2. Причинами аварійної ситуації під час роботи пересувної компресорної станції може бути не виконання вимог п.5.1, що може привести до вибуху в циліндрах повітряних компресорів, ресивера чи повітропроводів, а також ураження електрострумом.

5.3. У разі виникнення аварійної ситуації слід негайно припинити роботу станції, огородити небезпечну зону, не допускати сторонніх осіб.

5.4. У разі обриву шлангу, перервах у роботі та несправностях слід негайно перекрити повітряний вентиль.

5.5. Повідомити про те, що сталося керівника робіт.

5.6. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу, у разі необхідності викликати «швидку допомогу».

5.7. У разі ураженні електричним струмом слід негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку, а у разі неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг, або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу слід робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. В такому разі необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.

5.8. У разі поранення слід розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту (якщо можливо свіжовипрасовану) носову хустинку, чисте полотно. На місце пов'язки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти пов'язку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином на забруднених ранах.

5.9. У разі переломів, вивихів, ударів слід пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

У разі очікуваного перелому черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою).

У разі підозри перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

У разі перелому ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.10. У разі опіку кислотами і лугами ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити водою на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом -3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

У разі опіків порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

У разі попадання кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.11. У разі теплових опіків вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

У разі опіків першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

У разі опіків другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

У разі опіків третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.12. У разі кровотечі слід:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- у разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання, кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.13. Якщо сталася пожежа, викликати пожежну допомогу, сповістити керівника робіт і приступити до гасіння наявними засобами пожежегасіння.

Гасити електродвигун, який горить, треба піском. Електрообладнання, що горить гасити порошковими або вуглекислотними вогнегасниками.

Якщо зайнялися нафтопродукти, їх слід гасити порошковими або вуглекислотними вогнегасниками, піском. Не дозволяється гасити полум'я водою.

5.14. Виконувати всі вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.