---

2.3. При виявленні порушень у пускових, попереджувальних, гальмових і очисних устроях, системах блокування і сигналізації, вентиляції та освітлення кріпильник не повинен їх експлуатувати і зобов'язаний доповісти особі технічного нагляду.

2.4. Порядок перевірки наявності і стану вихідних матеріалів (сировини, заготовок, напівфабрикатів).

2.4.1. Наявність і стан вихідних матеріалів (сировини, заготовок, напівфабрикатів) перевіряється шляхом їх огляду: оглянути деревину з метою переконання у відсутності в ній металевих предметів, цілісності, наявності прогнилих місць, стану кріпильних матеріалів і т.п.

2.4.2. Не застосовувати для кріплення неошкурені, надпиляні, розколоті або лісоматеріали, що мають інші дефекти, або готові дерев'яні елементи, а також залізобетонні елементи з тріщинами, значними відколами або вибоями бетону.

2.5. Про всі помічені несправності устаткування, устроїв, пристосувань, інструменту, захисних засобів, виявлених при огляді, кріпильник повинен повідомити керівника робіт (майстра, виконроба) і до усунення несправностей до роботи не приступати.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. Спорудження настилів, риштувань, помостів, сходів.

3.1.1. При устрої настилів на риштуваннях і помостах застосовуються стандартні щити, що мають рівну поверхню. Зазори між комплексами або дошками настилу повинні бути не більше 5 мм. Конструкція огородження повинна складатися із стійок, поруччя, розташованого на висоті не менше 1 м від робочого настилу, одного проміжного горизонтального елемента і бортової дошки висотою не менше 15 см.

3.1.2. Риштування повинні бути обладнані сходами або трапами. Верхній кінець сходів або трапа повинен бути закріплений до поперечин риштування. Прорізи в настилі риштувань для виходу зі сходів повинні бути огороджені.

3.1.3. Риштування і помости висотою до 4 м допускаються до експлуатації тільки після приймання їх керівником робіт, а понад 4м- після технічного огляду їх комісією, призначеної наказом по організації. Акт приймання риштувань затверджується головним інженером організації.

До затвердження акта не працювати з риштувань.

3.1.4. У вертикальних шахтних стволах сходи повинні встановлюватись з кутом нахилу до горизонтальної площини не більше 80 градусів і виступати над устям стволу, і над кожним помостом не менш ніж на 1 м. При неможливості установки сходів повинні бути встановлені скоби, надійно закріплені до кріплення.

3.1.5. Не завантажувати риштування, настили і помости лісовідходами і породою, а також не допускати скупчення людей на настилах в одному місці.

3.1.6. Кріпильник повинен перевірити огородження до устрою перекриття устя шахтного стволу.

3.1.7. Не складувати породу, устаткування і матеріали на перекритті устя стволу.

3.1.8. При прохідці ствола глибиною більше 40 м спуск і підйом людей повинні бути механізовані. Для цього застосовуються типові бадді і кліті.

Інструменти і матеріали до місця роботи необхідно доставляти в бадді або кліті. Не пересуватися по стволу з інструментом у руках.

3.1.9. Опускати і піднімати по вертикальній виробці довгомірні матеріали і вироби слід тільки в бадді. При цьому верхні кінці їх повинні бути прив'язані до каната так, щоб під час руху вони не могли випасти з бадді або зачепитися за кріплення виробки.

3.2. Установка тимчасового кріплення та його ремонт.

3.2.1. Перед початком ремонту кріпильник повинен підсилити розпірками або стійками рами, що знаходяться попереду і позаду ділянки, що підлягає ремонту.

3.2.2. При ремонті виробки з дерев'яним кріпленням стійки рам повинні бути розшиті дошками.

3.2.3. При заміні деформованих або поламаних рам кріплення виробки або їх окремих елементів повинні бути попередньо поставлені проміжні рами поруч із змінюваними.

3.2.4. При перекріпленні виробки не видаляти одночасно більше двох рам.

3.2.5. При заміні зламаної стійки кріпильник повинен спочатку підбити під верхняк рам тимчасову стійку, а потім робити заміну.

3.2.6. При заміні двох поламаних стійок в одній рамі кріплення кріпильник повинен заздалегідь установити під верхняк рами дві тимчасові стійки і потім по черзі замінити поламані.

3.2.7. При заміні верхняка слід попередньо зміцнити стійки рам, що ремонтуються, і забити передове кріплення, а потім видаляти верхняк інструментом із довгою ручкою.

3.2.8. Після ремонту рам необхідно зробити затягування боків виробки і забутити простір за ними.

3.2.9. Заміну поламаних або згнилих затяжок кріпильник повинен робити, починаючи з виїмки або вирубування старих затяжок з боків виробки. Одночасно з цим треба видаляти грунт, який обвалився, для установки нових затяжок. Пустоти між стінкою виробки і затяжкою слід забучувати відповідно до ПВР.

3.2.10. При видаленні грунту і при вибиванні рам кріпильник повинен знаходитися під прикриттям кріплення.

3.2.11. При розробці завалів з утворенням куполів необхідно споруджувати запобіжний помост.

3.2.12. При розбиранні завалів і виробки з нестійкими грунтами, кріплення в покрівлі і боках повинно весь час підтримуватись за допомогою забивного кріплення.

3.2.13. При розбиранні завалів кріпильник повинен застосовувати тільки довгі ломи і піддири, знаходячись весь час під прикриттям захисного кріплення.

3.2.14. Пустоти над верхняками повинні забучуватись, а куполи закладатися кострами з наступним нагнітанням піску або піщано-цементного розчину.

3.2.15. Грунт і старе кріплення, яке обвалилось при ремонті виробки, потрібно своєчасно прибирати.

3.3. Ведення робіт кріпильником у стволі при улаштуванні армування стволу і його ремонту.

3.3.1. Роботи з улаштування армування стволу (тимчасового і постійного) виконуються з підвісного помосту або спеціальної колиски. Помост повинен бути закріплений відповідно до ПВР. Під час пересування помосту не знаходитися на ньому. Під час опускання вантажів на помост кріпильник повинен піти з нього в безпечне місце, зазначене в ПВР.

Виконання робіт із спеціальної колиски провадиться по наряду-допуску з проведенням цільового інструктажу. При роботі з колиски кріпильник повинен користуватися запобіжним поясом, закріпленим до колиски.

3.3.2. Ремонт армування ствола виконується з кліті або спеціальної колиски по наряду-допуску. Допускається виконання ремонтних робіт, стоячи на даху незавантаженої кліті, при цьому кріпильник закріплюється запобіжним поясом до каната або причепного устрою, а зверху встановлюється зонт.

При виконанні робіт із колиски кріпильник повинен бути прикріплений запобіжним поясом до неї.

При виконанні ремонтних робіт у сходовому відділенні або відділенні лісоспуску не проводити спуск (підйом) людей у клітях.

3.4. Устрій опалубки.

3.4.1. Опалубку, яка застосовується для зведення монолітних залізобетонних конструкцій, необхідно виготовляти і застосовувати відповідно до ПВР, який затверджений у встановленому порядку.

3.4.2. При установці елементів опалубки в декілька ярусів кожний наступний ярус слід встановлювати тільки після закріплення нижнього ярусу.

3.4.3. Розміщення на опалубці устаткування і матеріалів, не передбачених ПВР, а також перебування людей, які безпосередньо не беруть участі у виконанні робіт на настилі опалубки, не допускається.

3.4.4. Розробка опалубки повинна проводитись (після досягнення бетоном заданої міцності) з дозволу виконавця робіт, а особливо відповідальних конструкцій (по переліку, встановленому проектом) - з дозволу головного інженера.

3.5. Вказівки щодо порядку утримання робочого місця в безпечному стані.

3.5.1. При одночасному виконанні робіт в два і більше яруси по одній вертикалі робочі місця повинні бути обладнані захисними устроями (настилами, сітками, козирками і т.п.).

3.5.2. Не скидати вниз будь-які предмети, а також не подавати їх кидком нагору.

3.5.3. При роботі в стволі з помостів, а також при армуванні стволів з колисок кріпильник повинен прикріплюватися запобіжним поясом до колиски або місць, вказаних майстром.

3.5.4. При монтажі і демонтажі конструкцій повинні бути прийняті заходи від раптового падіння, перекидання або зсування їх елементів.

3.5.5. При монтажі арматури, установці і знятті опалубки не користуватися приставними драбинами замість помостів.

3.5.6. Не складати на помостах щити, дошки та інші матеріали від опалубки, що розбирається або монтується .

3.5.7. Робочий настил риштувань для монтажу арматури бетонування повинен мати ширину не менше 1 м і надійне огородження.

3.5.8. При необхідності опалубних робіт над проходами і проїздами, останні повинні бути перекриті суцільним дощатим настилом і вивішений плакат: «Увага! Небезпечна зона. Ведуться роботи!»

3.5.9. Кріплення і посилення кріплення горизонтальної виробки дерев'яними або залізобетонними стійками рам кріпильник повинен виконувати по проекту.

3.5.10. При установці стійок дерев'яних, залізобетонних або сталевих їх слід розкріплювати до установки верхняка.

3.5.11. Після зняття опалубки отвори в перекриттях, що лишаються при бетонуванні, повинні бути закриті комплексами або огороджені.

3.6. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах і транспортуванні вантажів.

3.6.1. Кріпильник повинен бути навчений по суміжній спеціальності «стропальник» і мати допуск до роботи на тельфері і лебідці.

3.7. З метою захисту при роботах, пов'язаних із шкідливими і небезпечними виробничими факторами, кріпильнику необхідно використовувати такі засоби захисту:

а) засоби колективного захисту:

- засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць (зниженої яскравості, відсутності або браку природного світла, зниженої видимості, дискомфортно'!' або сліпучої блискості, підвищеної пульсації світлового потоку, зниженого індексу передачі кольору);

- засоби захисту від підвищених або знижених температур поверхонь устаткування, матеріалів, заготовок;

- засоби захисту від впливу механічних факторів (машин і механізмів, що рухаються; рухливих частин виробничого устаткування та інструментів; виробів, що переміщаються, заготовок, матеріалів; порушення цілісності конструкцій; гірничих порід, що обрушуються; сипучих матеріалів; падаючих із висоти предметів; гострих крайок і шорсткостей поверхонь заготовок, інструментів і устаткування; гострих кутів);

б) засоби індивідуального захисту наведені в п. 1.5 даної інструкції.

3.8. При будь-яких помічених відхиленнях у виробничому процесі і т.п. роботу необхідно припинити і сповістити про це особі технічного нагляду або керівництву організації.

3.9. Вимоги по забезпеченню пожежо-, вибухо- і електробезпеки.

3.9.1. Виявивши загоряння або появу яких-небудь ознак пожежі, негайно сповістити про це особі технічного нагляду або керівництву організації.

3.9.2. Роботи з ліквідації пожеж у підземних виробках повинні виконуватися відповідно до плану ліквідації аварій (ПЛА).

3.9.3. До відбудовних і інших робіт дозволяється приступати лише після того, як пожежа буде повністю погашена, виробки провітрені та аналізами установлена відсутність у рудниковому повітрі токсичних газів.

3.9.4. Концентрація пожежо-, вибухонебезпечних речовин контролюється за допомогою газосигналізатора. Видача сигналу «Небезпека» здійснюється при досягненні 10% величини нижньої межі вибуховості.

3.9.5. Самовільно не включати і не виключати рубильники, крім аварійних випадків, а також для вивільнення постраждалих від струму, при пожежі і т.п.

3.9.6. Не виправляти, не чистити та не регулювати електроінструмент під час його роботи.

3.9.7. Не підключати електроінструмент безпосередньо до проводів мережі.

3.9.8. Не робити виправлення електричних з'єднань і заземлення електроустаткування під напругою.

3.9.9. Ручним електричним інструментом працювати можна тільки в гумових діелектричних рукавичках і чоботах.

3.9.10. Виправляти патрон електричної лампи, заміняти перегорілі плавкі вставки, заміняти електролампи повинен слюсар-електрик при знятій напрузі; кріпильник виконувати ці роботи не повинен.

Для уникнення ураження електричним струмом не торкатись проводів і вводів освітлювальної мережі навіть тоді, коли зовнішній огляд не виявив порушення ізоляції.

3.9.11. Не торкатись руками, одягом або якимись предметами (навіть тими, що не проводять електричний струм) частин електричних машин, що зазвичай знаходяться під напругою, навіть у тому випадку, якщо вони відключені.

3.9.12. Не проводити ремонтні роботи поблизу неізольованих, відкритих струмоведучих частин електроустаткування, які знаходяться під напругою.

3.9.13. Не користуватися ручним електроінструментом, знаходячись у нестійкому положенні.

3.9.14. Не проводити роботу ручним електроінструментом з приставлених драбин.

3.9.15. Не застосовувати в якості переносних світильників звичайні електричні лампи, які живляться електричним струмом напругою 127 і 220 В.

Переносні світильники повинні живитись від електричної мережі напругою 12 В.

3.9.16. Переносний світильник повинен задовольняти таким вимогам:

а) мати ізолюючу ручку;

б) його струмоведучі частини повинні бути захищені від випадкового дотику вогнестійкими і вологостійкими ізолюючими матеріалами;

в) мати захисну металеву сітку;

г) в якості провода, що живить світильник повинен застосовуватись гнучкий гумовий шланговий провід із штепсельною вилкою на кінці;

д) конструкція штепсельної вилки повинна виключати можливість помилкового вмикання світильника в розетку з напругою 127 і 220 В.

3.9.17. Не застосовувати несправні світильники або проводи, що мають порушену ізоляцію.

3.9.18. Не підключати переносні світильники до оголених проводів або шин. Дозволяється включати переносні світильники тільки в штепсельні розетки і за допомогою штепсельної вилки.

3.9.19. При виникненні пожежі електроустаткування та електропроводка повинні бути негайно відключені від загальної електричної мережі. При неможливості відключення за допомогою рубильника проводи слід обірвати або перерубати за допомогою предметів, що не проводять електричний струм (сокири, лопати із сухою дерев'яною ручкою). У цьому випадку дозволяється гасити пожежу тільки вуглекислотними (порошковими) вогнегасниками або сухим піском. Водою або звичайними пінними вогнегасниками не гасити пожежу в місцях, де не можна відключити електроенергію.