МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
№ 383 від 23.12.96
м.Київ
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 квітня 1997 р. за № 136/1940
Про затвердження Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання"
З метою забезпечення реалізації Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" Н А К А З У Ю:
Затвердити Державні санітарні правила і норми "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання" (додаються).
Заступникам Головного державного санітарного лікаря України, Головному лікарю Українського центру державного санітарно-епідеміологічного нагляду, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, басейнових санепідстанцій на залізничному та повітряному транспорті, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України прийняти затверджені цим наказом ДСанПІН до керівництва та застосування при здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Головний державний санітарний лікар України
Перший заступник Міністра Л. С. Нєкрасова
Затверджено
наказом Міністерства
охорони здоров'я України
від 23.12.96 № 383
Державні санітарні правила і норми
"Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання"
Загальні положення
В документі систематизовані та викладені основні гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання, порядок здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за якістю води у системах централізованого господарсько-питного водопостачання в звичайних та екстремальних ситуаціях, а також відповідальність за недотримання вимог цих Державних санітарних правил і норм (надалі - ДСанПІН).
Документ складено відповідно до вимог чинного законодавства України та з урахуванням досвіду роботи останніх років у цій галузі.
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм усіма організаціями і установами, посадовими особами та громадянами на всій території України покладено на органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я, Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
Вимоги цього ДСанПІНу обов'язкові для всіх органів, установ, організацій та закладів незалежно від форм їх власності, посадових осіб та громадян, причетних до забезпечення водою населення України.
Порушення санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм, а також невиконання виданих на їх основі приписів органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду тягне за собою відповідальність відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
Цей ДСанПІН регламентує гігієнічні вимоги до якості питної води і поширюється на воду, яка подається централізованими системами господарсько-питного водопостачання і використовується для питних та побутових цілей, виробництва харчових продуктів. ДСанПІН призначений для організацій, які здійснюють проектування, будівництво, реконструкцію та експлуатацію об'єктів централізованих систем водопостачання, а також для органів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд за ними.
ДСанПІН встановлює такі вимоги до питної води, які забезпечують її безпеку для здоров'я людей і сприятливі органолептичні властивості.
ДСанПІН не поширюється на бутильовану питну воду та воду з місцевих вододжерел при їх нецентралізованому використанні без розвідної мережі.
Розробка галузевих документів, виробничих регламентів, схем технологічного контролю роботи об'єктів централізованих систем водопостачання, які регламентують вимоги до засобів та системи контролю якості питної води, здійснюється тільки на підставі гігієнічних нормативів, встановлених цим ДСанПІНом.
Експлуатація об'єктів централізованих систем господарсько-питного водопостачання, що не забезпечують дотримання гігієнічних нормативів, встановлених цим ДСанПІНом, дозволяється тільки після проведення спеціальних заходів (реконструкції) у терміни, узгоджені із територіальними органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Головний державний санітарний лікар України, отримуючи інформацію від територіальних органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду про забруднення води у джерелах централізованого господарсько-питного водопостачання, впроваджує додатковий спеціальний контроль за якістю питної води на даній території. Служби, які здійснюють спостереження та контроль за станом навколишнього природного середовища, водними об'єктами, виникненням надзвичайних ситуацій, аварій та катастроф, що призводить до забруднення джерел водопостачання, зобов'язані подавати інформацію про забруднення вододжерел небезпечними речовинами у територіальні органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Гігієнічні вимоги до якості питної води
Гігієнічні вимоги, що визначать придатність води для питних цілей, включають:
безпеку в епідемічному відношенні;
нешкідливість хімічного складу;
сприятливі органолептичні властивості;
радіаційну безпеку.
Якість питної води залежить від її складу та властивостей:
у вододжерелі;
при надходжені у водопровідну мережу;
в точках водорозбору.
Безпека питної води в епідемічному відношенні визначається показниками, що характеризують з достатньо високою вірогідністю відсутність в ній небезпечних для здоров'я споживачів бактерій, вірусів, інших біологічних включень.
За мікробіологічними показниками питна вода має відповідати вимогам, наведеним у табл. № 1.
Таблиця № 1.
Мікробіологічні показники безпеки питної води
|
№ |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Нормативи |
|
1. |
Число бактерій в1 куб.см води, що досліджується (ЗМЧ) |
Колоніїутворюючі одиниці(мікроорганізми)/куб.см КУО/куб.см |
не більше 100* |
|
2. |
Число бактерій групи кишкових паличок (колі- формних мікроор1 куб.дм води, що досліджується (індекс БГКП) |
Колоніїутворюючі одиниці(мікроорганізми)/куб.дм КУО/куб.дм ганізмів) в |
не більше 3** |
|
3. |
Число термоста більних кишко вих паличок(фекальних ко ліформ - індекс ФК) в 100 куб.см води, що досліджується |
Колоніїутворюючі одиниці(мікроорганізми)/ 100 куб.см КУО/100 куб.см |
відсутність *** |
|
4. |
Число патогенних мікроорганізмів в1 куб.дм води, що досліджується |
Колоніїутворюючі одиниці(мікроорганізми)/куб.дм КУО/ куб.дм |
відсутність *** |
|
5. |
Число коліфагів у1 куб.дм води, що досліджується |
Бляшкоутворюючі одиниці/ куб.дм БУО/куб.дм |
відсутність *** |
Примітки:
* для 95% проб води у водопостачальній мережі, що досліджуються протягом року;
** для 98% проб води, що надходить у водопостачальну мережу, і досліджуються протягом року; при перевищенні індексу БГКП на етапі ідентифікації колоній, що виросли, додатково проводять дослідження на наявність фекальних коліформ;
*** при виявленні фекальних коліформ у 2-х послідовно відібраних пробах води слід розпочати протягом 12 годин дослідження води на наявність збудників інфекційних захворювань бактеріальної чи вірусної етіології (по епідситуації).
За паразитологічними показниками (клітини, цисти:лямблій, криптоспоридій, а також у разі епідускладнень дизентерійних амеб, балантидій, хламідій та ін.; клітини, личинки, яйця гельмінтів) питна вода має відповідати вимогам, наведеним у табл. № 2.
Таблиця № 2.
Паразитологічні показники безпеки питної води
|
№ |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Нормативи |
|
1. |
Число патогенних кишкових найпростіших у 25 куб.дм води, що досліджується |
(Клітини, цисти)/ 25 куб.дм |
відсутність |
|
2. |
Число кишкових гельмінтів у 25 куб.дм води, що досліджується |
(Клітини, яйця, личинки)/ 25 куб.дм |
відсутність |
Нешкідливість хімічного складу питної води визначається показниками, які з достатньо високою вірогідністю характеризують відсутність у ній небезпечних для здоров'я речовин (компонентів), що зустрічаються в природних водах, з'являються у воді внаслідок забруднення вододжерел або у процесі водообробки в концентраціях, гранично допустимі величини яких установлені результатами санітарно-токсикологічних досліджень.
За токсикологічними показниками питна вода має відповідати вимогам, наведеним у табл. № 3.
Таблиця № 3.
Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води
|
№ |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Нормативи, не більше |
Клас небезпеки |
|
Неорганічні компоненти |
||||
|
1. |
Алюміній |
мг/куб.дм |
0,2 (0.5)* |
2 |
|
2. |
Барій |
мг/куб.дм |
0,1 |
2 |
|
3. |
Миш'як |
мг/куб.дм |
0,01 |
2 |
|
4. |
Селен |
мг/куб.дм |
0,01 |
2 |
|
5. |
Свинець |
мг/куб.дм |
0,01 |
2 |
|
6. |
Нікель |
мг/куб.дм |
0,1 |
3 |
|
7. |
Нітрати |
мг/куб.дм |
45,0 |
3 |
|
8. |
Фтор |
мг/куб.дм |
1,5 |
3 |
|
Органічні компоненти |
||||
|
1. |
Тригалометани (ТГМ, сума) |
мг/куб.дм |
0,1 |
2 |
|
|
хлороформ |
мг/куб.дм |
0,06 |
2 |
|
|
дибромхлорметан |
мг/куб.дм |
0,01 |
2 |
|
|
тетрахлорвуглець |
мг/куб.дм |
0,002 |
2 |
|
2. |
Пестициди (сума) |
мг/куб.дм |
0,0001 |
** |
|
Інтегральні показники |
||||
|
1. |
Окислюваність (KM№04) |
мг/куб.дм |
4,0 |
- |
|
2. |
Загальний органічний вуглець |
мг/куб.дм |
3,0 |
- |
Примітки:
* величина, зазначена у дужках, допускається при обробці води реагентами, що містять алюміній;
** перелік контрольованих пестицидів встановлюють з урахуванням конкретної ситуації.
Вода не має містити інші токсичні компоненти (ртуть, талій, кадмій, нітрити, ціаніди, хром (+6), 1,1-дихлоретилен, 1,2-дихлоретан, бенз-а-пірен) в концентраціях, що визначаються стандартними методами досліджень.
При проведенні знезаражування води концентрація залишкових кількостей дезінфектантів, що визначаються не рідше ніж раз на годину, має складати:
при знезаражуванні питної води хлором вміст залишкового вільного хлору у воді на виході із резервуарів чистої води має бути 0,3 - 0,5 мг/куб.дм (якщо тривалість контакту хлору з водою не менше 30 хв.), а вміст залишкового зв'язаного хлору - 0,8 1,2 мг/куб.дм (якщо тривалість контакту хлору з водою не менше 60 хв.). При сумісній наявності у воді вільного та зв'язаного хлору дозволяється здійснення контролю за одним із них: за залишковим вільним хлором (при його концентрації понад 0,3 мг/куб.дм) або за залишковим зв'язаним хлором (при концентрації залишкового вільного хлору менше 0,3 мг/куб.дм);
при знезаражуванні води озоном концентрація залишкового озону на виході із камери змішування має бути 0,1 - 0,3 мг/куб.дм при тривалості контакту не менше 4 хв.
Взаємозв'язок дози дезінфектанту (C, мг/куб.дм) та часу (T, хв), необхідного та достатнього для забезпечення епідемічної безпеки оброблюваної води під час її проходження до першого споживача, визначає критерій "CxT", що може бути встановлений експериментально для кожної конкретної води з урахуванням показників її хлорпоглинальності (Додаток № 1).
При використанні у процесі водопідготовки коагулянтів, дезинфектантів чи інших реагентів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України для застосування у практиці господарсько-питного водопостачання, їх залишкові кількості у питній воді не мають перевищувати відповідних нормативних значень.
