---

- відведення зарядів шляхом заземлення устаткування і комунікацій, а також забезпечення постійного електричного контакту тіла людини з заземленням;

- відведення зарядів у результаті зменшення питомих об'ємних і поверхневих опорів;

- нейтралізація зарядів шляхом використання радіоізотопних, індукційних та інших нейтралізаторів.

3.1.88. Для зниження інтенсивності виникнення зарядів статичної електрики - всюди, де це потрібно за технологією виробництва, повинно бути виключене розбризкування, подрібнення, розпорошення речовин, швидкість руху матеріалів в апаратах і магістралях не повинна перевищувати значень, що передбачені проектом.

3.1.89. Для запобігання небезпечних іскрових розрядів, які виникають у наслідок накопичення на тілі людини зарядів статичної електрики за контактного чи індукційного впливу наелектризованого матеріалу або елементів одягу, що електризуються тертям один з одним, за вибухонебезпечних виробництв необхідно забезпечити відведення зарядів у землю. Основний спосіб виконання цього - забезпечити електропровідності взуття й підлоги.

3.1.90. Забороняється обдування стисненим повітрям оекцій, устаткування, виробів, робочих місць, а також людей.

3.1.91. У випадку використання джерел лазерного випромінювання заходи безпеки при експлуатації лазерних установок повинні відповідати вимогам ДСТ 12.1.040-83 "Лазерна безпека. Загальні положення" (159).

3.1.92. Дозиметричний контроль лазерного випромінювання, гранично припустимі рівні впливу й профілактичні заходи повинні регламентуватися відповідно з вимогами ДСТ 12.1.031-81 "Методи дозиметричного контролю лазерного випромінювання" (160), "Санітарних норм і правил улаштування й експлуатації лазерів" № 5804-91 (161), ДСТ 24713-81 "Методи вимірювань параметрів лазерного випромінювання. Класифікація" (162), ДСТ 24714-81 "Лазери. Методи вимірювання параметрів випромінювання. Загальні положення" (163).

3.1.93. Роботи, пов'язані з обслуговуванням лазерних установок і застосування у відповідності до вимог "Типової інструкції з охорони праці при проведенні робіт із лазерними апаратами" № 06- 14/20-88 (164).

3.1.94. Теплові випромінювання (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне) не повинні створювати на постійних місцях інтенсивних теплових випромінювань, що перевищують гігієнічні норми, наведені у "Санітарних нормах ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях" № 4557-88 (165) та у розділі 3.1.64. цих Правил.

3.1.95. Припустима інтенсивність ультрафіолетового опромінення працюючих за наявністю незахищених діянок поверхні шкіри не більше 0,2 м2 і періоду опромінення до 5 хвилин довжиною пауз між ними не менше 30 хвилин і загальної тривалості впливу за зміну до 60 хвилин - не повинна перевищувати:

- 50,0 Вт/м2 - для області 400-315 мм (довгохвильовий спектр);

- 0,05 Вт/м2 - для області 315-280 мм (середньохвильовий спектр);

- 0,001 Вт/м2 - для області 280-200 мм (короткохвильовий спектр);

3.1.96. Припустима інтенсивність ультрафіолетового опромінення працюючих при наявності незахищених дільниць поверхні шкіри не більш 0,2 м2 (обличчя, шиї, рук та ін.), загальною тривалістю впливу опромінення 50% часу робочої зміни і тривалістю одноразового опромінення понад 5 хвилин і більше не повинна перевищувати:

10,0 Вт/м2 - для області 400-315 мм;

0,01 Вт/м2 - для області 315-280 мм.

Опромінення в області 280-200 мм за зазначеної тривалості не допускається.

3.1.97. Припустима інтенсивність інфрачервоного опромінення у залежності від довжини хвилі повинна складати:

-----------------------------------------------------------------

|                        |                                      |

|   Довжинахвилі (мм)    |  Припустима інтенсивність теплового  |

|                        |       випромінювання (Вт/м2)         |

|                        |                                      |

|------------------------+--------------------------------------|

|                        |                                      |

|       700-1400         |                100                   |

|                        |                                      |

|------------------------+--------------------------------------|

|                        |                                      |

|      1400-3000         |                120                   |

|                        |                                      |

|------------------------+--------------------------------------|

|                        |                                      |

|      3000-5000         |                150                   |

|                        |                                      |

|------------------------+--------------------------------------|

|                        |                                      |

|     понад 5000         |                180                   |

|                        |                                      |

-----------------------------------------------------------------

3.1.98. Для захисту від інфрачервоного опромінення необхідно скорочувати час перебування працюючих у зоні дії джерел теплового випромінювання:

-----------------------------------------------------------------

|                         |   |   |    |    |    |    |    |    |

| Інтенсивність теплового |750|700|1050|1400|1750|2100|2450|2800|

| опромінення (Вт/м2)     |   |   |    |    |    |    |    |    |

|                         |   |   |    |    |    |    |    |    |

|-------------------------+---+---+----+----+----+----+----+----|

|                         |   |   |    |    |    |    |    |    |

| Час одноразового        |20 |15 |12  | 9  |  7 |  5 |3.5 |2.5 |

| перебування (хв)        |   |   |    |    |    |    |    |    |

|                         |   |   |    |    |    |    |    |    |

-----------------------------------------------------------------

3.199. Рівень інтенсивності інфрачервоного випромінювання при роботах на суднах повинен регламентуватися вимогами "Гігієнічних норм інтенсивності інфрачервоного випромінювання від нагрітих поверхнень обладнання й огородження у машинах і котельних відділеннях та інших виробничих приміщеннях суден" № 645-66 (166).

3.1.100. Рівні іонізації повітря повинні відповідати вимогам "Санітарних норм іонізації повітря виробничих приміщень" № 2152-80 (167).

Промислові джерела іонізуючих випромінювань

3.1.101. При використанні радіоізотопних приладів організація роботи повинна здійснюватися у відповідності до вимог "Санітарних правил обладнання й експлуатації радіоізотопних приладів і доповнення до них" (168).

Потужність експозиційної дози випромінювання на поверхні радіоізотопних приладів не повинна перевищувати 10 мР/год, а на відстані 1 м від поверхні приладу - 0,3 мР/год.

3.1.102. Зберігання блоків джерел випромінювання радіоізотопних приладів повинно здійснюватися в окремому приміщенні. Потужність дози випромінювання на зовнішній поверхні стін і дверей цього приміщення не повинна бути більшою за 0,3 мбер/год.

3.1.103. Необхідно максимально обмежувати час перебування персоналу на відстані не меншою 1 м від поверхні блоку джерела випромінювання радіоізотопного приладу.

3.1.104. При застосуванні гама-дефектоскопії організація робіт повинна проводитися відповідно до вимог "Санітарних правил з радіоізотопної дефектоскопії" № 1171-74 (169) і ДСТ 12.3.022-80 "Дефектоскопія радіоізотопна. Безпека праці" (170).

За гама-дефектоскопії в одноповерхових цехах, на відкритих майданчиках встановлюють розміри і маркується радіаційно-небезпечна зона, у межах якої потужність дози перевищує 0,3 мР/год, на межі цієї зони встановлюється попереджувальні написи і знаки радіаційної небезпеки, які добре вирізняються на відстані не менше 3 м.

Пучка випромінювання повинна бути спрямована переважно донизу, чи доверху - у бік від найближчих робочих місць.

3.1.105. Випромінювання, що пройшло через просвітлю вальний виріб, перекривається захисним бар'єром такої товщини, щоб забезпечити зниження потужності дози на робочу місці й суміжних приміщеннях до 0,1 мР/год.

3.1.106. Приміщення для стаціонарного збереження джерел і переносних дефектоскопів обладнується спеціальними колодязями, нішами, сейфами із захисними покришками і підіймальними пристроями.

Потужність дози випромінювання на зовнішніх поверхнях будинків і у прорізах вікон, дверей, не повинна перевищувати 0,3 мР/год.

3.1.107. Транспортування приладів із джерелами випромінювань повинна провадитися відповідно до вимог "Правил безпеки при транспортуванні радіоактивних речовин" № 139-75 (171).

3.1.108. Загальні вимоги при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання регламентується "Основними санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань" № 72/87 (172), "Нормами радіоактивної безпеки" (НРБ-76/87) (173), "Санітарними правилами при проведенні рентгенівської дефектоскопії" № 2191-80 (174), "Методичними вказівками при апроведенні державного санітарного нагляду за об'єктами з джерелами електро-магнітних полів іонізуючої частоти спектру" № 2055-79 (175).

Виробничий пил

3.1.109. Контроль і оцінка вмісту виробничого пилу у повітрі робочої зони здійснюються відповідно до вимог ДСТ 12.1.005-88 (77), "Гранично припустимих концентрацій (ГПК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони" № 4617-88 (176), методичних вказівок "Вимірювання концентрації аерозолів переважно фіброгенної дії" № 4436-87 (177).

4. Вимоги до організації робочих місць і виробничих процесів

4.1. Робочі місця повинні бути захищеними від небезпечних і шкідливих факторів, що загрожують здоров'ю і життю людини (дії високих температур, електричного струму, електромагнітних полів, шкідливих речовин, шуму, вібрації і таке інше), атестовані згідно з вимогами документів:

- "Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" № 422 від 1 вересня 1992 р. (178);

- "Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці" - постанова № 41 від 01.09.91 р. (179).

4.2. Оцінка умов праці робочих місць належить здійснювати відповідно до положень "Гігієнічної класифікації праці (за показниками шкідливості й небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруження процесу праці)" № 4137-86 (180) та документів, що приведені у п. 4.1. цих Правил.

4.3. Організація робочих місць повинна відповідати вимогам ДСТ 12.2.032-78 (53), ДСТ 12.2.033-78 (54), ДСТ 12.2.061-81 (СТ РЕВ 2696-80) (55).

4.4. Організація робочих місць повинна забезпечувати можливість вільного пересування працюючих оптимальними траєкторіями, виконання основних і допоміжних операцій у зручній робочій позі із застосуванням найбільш ефективних прийомів праці.

4.5. Розміщення органів керування і засобів відображення інформації повинне враховувати вимоги ДСТ 22269-76 (57).

4.6. Конструкція регульованого крісла для робітників, що керують технологічним процесом дистанційно з пультів, повинна відповідати вимогам ДСТ 21889-76 (50), ДСТ 12.2.049-80 (56).

4.7. Постійні робочі місця повинні розташовуватися відповідно до санітарних і технологічних норм, регламентованих ДСТ 12.3.002-75 (22), "Санітарними правилами організації технологічних процесів і гігієнічними вимогами до виробничого обладнання" № 1042-43 (181).

4.8. При виборі розташування й облаштування робочих місць повинно дотримуватися наступних умов:

- безпека і зручність основної роботи, для якої визначене робоче місце;

- безпека і зручність обслуговування устаткування, на якому виконуються робота;

- безпека виробничого персоналу, що не бере участі у виробничому процесі на даному робочому місці.

4.9. Робоче місце повинно бути організоване з урахуванням постачання працюючих матеріалами, деталями, інструментом, оснащенням, що максимально спрощує виконання технологічних операцій.

4.10. Робочі місця слід постійно утримувати чистими, не захаращувати відходами виробництва, деталями, інструментом і т.п. Ковзкі від льоду, снігу, мастил чи інших причин робочі місця і проходи повинні бути очищенні або посипані піском, тирсою, попелом і т.п.

4.11. Важкість і напруженість праці працюючих не повинна перевищувати припустимих значень, що регламентовані "Гігієнічною класифікацією праці..." № 4137-86 (180).

Вимоги до суден, що будується і приймаються до ремонту

4.12. Адміністрація судна несе відповідальність по виконанню вимог промсанітарії і техніки безпеки, що пред'являються до ремонтних і будівельних підприємств до технічного та санітарного стану судна й до його особистого складу.

4.13. На суднах необхідно використовувати заходи, що забезпечують нормальні санітарні умови і безпеку виконуваних робіт:

- обладнання судна відключається від джерел забезпечення (води, пару, стисненого повітря та ін.);

- виключити можливость випадкового відкриття запірних будов, пуску механізмів і устаткування;

- закрити люки і горловини та інші палубні створи, що не задіяні у роботах;

- провести зачистку, дегазацію і дезактивацію (якщо необхідно) вантажних трюмів, танків, паливних і мастильних цистерн і трубопроводів у яких проводитимуться роботи;

- зняти струм з електричної мережі судна. Використання штатні електричної мережі судна (крім вибухонебезпечних робіт) припустиме лише за умови забезпечення заходів безпеки працюючих.

4.14. При проведенні робіт із використанням плавучих доків необхідно виконати наступні заходи:

- провести відпомпування баластної і питної води;

- усі побутові приміщення судна, що підключені до стічної системи його, повинні бути приведені до нормального санітарного стану й закриті;

- необхідно надійно закріпити на своїх місцях усі предмети і вантажі, які можуть переміщатися і перекачуватися.

4.15. Адміністрація судна повинна інформувати ремонтне підприємство й органи манепідслужби про усі конструктивні переробки, що проведені від часу побудови судна у його конструкціях і системах і не відбиті у технічній документації.

4.16. Передача судна до ремонту повинна оформлятися специальним актом, який підписується службами підприємства, санепідслужбою, пожежним наглядом і адміністрацією судна.

5. Санітарні вимоги, що підлягають виконанню при експлуатації суднобудівних і судноремонтних об'єктів

Територія СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ

5.1. Територія СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ повинна утримуватися чистою. Проїзди і проходи повинні бути вільними для руху, виравнені, не мати ковбань, освітлені до вимог розділу 2.8. цих правил.

Ями, які влаштовані з технічною метою, повинні огороджуватися.

5.2. Робочі місця, проїзди і проходи, що прилягають до виробничих, адміністративних і санітарно-побутових приміщень, складів, причалів необхідно систематично очищувати від сміття, тари, накопичення бруду, використовувати очищення й поливання цих місць. Пішоходні доріжки, проходи, робочі майданчики за обледенінням повинні присипатися піском, попелом і т.п.