Розраховану довжину кабелю рекомендується збільшувати на коефіцієнт запасу, який прий­мають на рівні 1,05-1,1.

  1. Кріплення нагрівального кабелю в єндові

Загальні рекомендації та приклади кріплення нагрівального кабелю в єндові та на поверхні покриття, що примикає до стін та інших конструкцій, аналогічні вимогам у 8.3.2.7. Як варіант для забезпечення мінімального порушення герметичності покриття здійснюють кріплення нагріваль­ного кабелю за допомогою троса, натягнутого уздовж єндови та закріпленого до неї у верхній та нижній точках (рисунок ЗО,а). До тросу кріплять спеціальні затискачі, відрізки монтажної стрічки тощо.

  1. Приклади укладання нагрівального кабелю в єндові показано на рисунку ЗО.

1 - єндова; 2 - нагрівальний кабель; 3 - кріплення троса на верху єндови; 4 - трос; 5 - монтажна стрічка (затискач); 6 - кріплення троса знизу єндови; 7 - жолоб



Рисунок ЗО - Приклади кріплення нагрівального кабелю в єндові - двох ліній за допомогою
троса (а) та трикутником до монтажної стрічки (б)

  1. Водомети

    1. Особливістю водометів є їх розташування, зазвичай, у парапетах плоского даху. Зов­нішнє повітря оточує парапети з усіх боків, що охолоджує їх до меншої температури ніж поверхню даху. Унаслідок цього тала вода з поверхні плоского даху, замерзає у водометі, тане відводиться з даху, замерзає і руйнує покриття, наслідком чого є його протікання.

    2. Нагрівальний кабель, як правило, розташовують на дні водомета та на прилеглій до нього площадці з приблизним розміром 1 м х 1 м.

Крок укладання кабелю вибирають, як правило, (4-8) см, але не більше 10 см, забезпечуючи рекомендовану розрахункову питому потужність як для поверхні даху відповідно до розділу 7.

Слід брати до уваги, що, зазвичай, використовують той самий нагрівальний кабель як для нагрівання водомета, так і, за наявності, для прилеглих до нього жолоба, водостічної труби, покриття тощо. Це слід ураховувати при визначенні загальної розрахункової довжини кабелю.

Можливе використання одного нагрівального кабелю для нагрівання декількох водометів та прилеглих до них площадок, прокладаючи нагрівальний кабель між водометами, зазвичай, уздовж парапету.

Якщо покрівля має великий похил та утворює жолоб на стику з парапетом, слід забезпечувати нагрівання цього жолоба за вимогами, як до прикарнизного жолоба у 8.3.2.

  1. Кріплення нагрівального кабелю

Загальні рекомендації та приклади кріплення нагрівального кабелю до дна водомета та до прилеглої площадки аналогічні вимогам у 8.3.2.7.

Для мінімального порушення герметичності покриття при фіксації нагрівального кабелю за­стосовують:

  • металеву монтажну стрічку або металеві затискачі, які приклеюють до покриття розігрітими клаптиками покрівельного матеріалу (руберойд тощо), наприклад, будівельним феном або газовим пальником (рисунок 27,6);

  • металеву оцинковану сітку, на яку прикручують смуги монтажної стрічки або до якої за­тискачами фіксують нагрівальний кабель. Для надійної фіксації сітки на поверхні рекомендується приклеювати її до покриття розігрітими клаптиками покрівельного матеріалу.

  1. Приклади укладання нагрівального кабелю на дні водомета та на прилеглій площадці показано на рисунку 31.

1 - парапет; 2 - поверхня плоского даху; 3 - вікно водомета в парапеті; 4 - сітка металева оцинкована; 5 - монтажна стрічка; 6 - нагрівальний кабель; 7 - з’єднувальна коробка; 8 - холодний кінець нагрівального кабелю; 9 - дно водомета



Рисунок 31 - Приклад укладання нагрівального кабелю на прилеглій до водомета площадці (а)
та на дні водомета (б)

  1. Водоприймальні воронки на плоскому даху з внутрішнім водостоком

    1. Особливістю водоприймальної воронки на плоскому даху з внутрішнім водостоком є те, що водостічна труба проходить у будівлі, як правило, через теплі приміщення. Теплота від водо­стічної труби спричиняє танення снігу навколо воронки, утворюючи замерзлі греблі, що унемож­ливлює відвід талої води з поверхні плоского даху. Це призводить до руйнування покрівлі й подальшого її протікання.

Внутрішня водостічна труба, яка проходить через теплі приміщення, може мати вихід або до "теплої" зливової каналізації або назовні будівлі. При другому варіанті слід брати до уваги, що на виході з труби можливе намерзання талої води.

  1. Нагрівальний кабель, як правило, розташовують на площадці навколо воронки розміром приблизно 1 м х 1 м. Нагрівальна поверхня може бути прямокутної або круглої форми. Додатково петлю нагрівального кабелю заводять у водостічну трубу на глибину можливого її промерзання, зазвичай, не менше ніж на 1 м, або до рівня теплого приміщення.

Внутрішній водостік, який виходить назовні будівлі, потребує нагрівання його нижньої (вихідної) ділянки. Можливі наступні рішення:

  • застосування окремого нагрівального кабелю, але при цьому виникають певні труднощі його підключення до живлення;

  • застосування одного кабелю для нагрівання воронки та вихідної ділянки труби, але при цьому нагрівальний кабель проходитиме теплою ділянкою водостічної труби, що може призвести до виходу його з ладу. Для уникнення такого негативного перегрівання слід застосовувати само­регульований нагрівальний кабель.

Можливе застосування одного нагрівального кабелю для обігрівання декількох воронок та прилеглих до них площадок, для чого нагрівальний кабель прокладають між воронками. Рекомен­доване прокладання - уздовж найнижчих ділянок покрівлі, які утворені суміжними поверхнями плоского даху з різними похилами, для прогрівання шляху стікання води до воронок.

Крок укладання кабелю вибирають, як правило, (4-8) см, але не більше 10 см, забезпечуючи рекомендовану розрахункову питому потужність як для поверхні даху відповідно до розділу 7.

В АЕКС можуть застосовуватись воронки внутрішніх водостоків з убудованим підігріванням. При їх використанні слід дотримуватись рекомендацій виробників. Такі воронки, як правило, приєд­нують до загальної системи регулювання АЕКС і, як правило, потребують нагрівання прилеглих поверхонь даху навколо них.

  1. Кріплення нагрівального кабелю

Загальні рекомендації та приклади кріплення нагрівального кабелю на площадці навколо воронки та у воронці аналогічні вимогам у 8.3.2.7.

Для забезпечення мінімального порушення герметичності покрівлі для фіксації нагрівального кабелю зазвичай застосовують:

  • металеву монтажну стрічку або металеві затискачі, які приклеюють до покриття розігрітими клаптиками покрівельного матеріалу (руберойд тощо), наприклад, будівельним феном або газовим пальником (рисунок 27,6). Монтажну стрічку розташовують паралельними лініями для утворення прямокутної нагрівальної поверхні або променями від воронки для утворення круглої нагрівальної поверхні (рисунок 32,а);

  • металеву оцинковану сітку, на яку прикручують смуги монтажної стрічки або до якої затис­качами фіксують нагрівальний кабель. Як варіант фіксації сітки на поверхні покриття в її середині викушують дротини та формують (вигинають) їх таким чином, щоб кінці заходили всередину водостоку. Для надійної фіксації сітки на поверхні рекомендується приклеювати її до покриття розігрітими клаптиками покрівельного матеріалу.

  1. Приклади укладання нагрівального кабелю на площадці навколо воронки та у воронці показано на рисунку 32.

9



1 - поверхня плоского даху; 2 - нагрівальний кабель; 3 - холодний кабель; 4 - воронка внутрішнього водостоку; 5 - монтажна стрічка; 6 - нагрівальний кабель до сусідньої воронки (за потреби); 7 - петля нагрівального кабелю у водостоці; 8 - сітка металева оцинкована; 9 - загин металевої сітки у водостік

Рисунок 32 - Приклади укладання двожильного нагрівального кабелю на площадці навколо
воронки та у воронці з утворенням круглої (а) або прямокутної (б) нагрівальної поверхні

  1. Дренажні та водозбірні лотки на/або в ґрунті

    1. Особливістю водостічних систем,які відводять воду назовні будівлі, є те, що тала вода попадає або у спеціальні водозбірні лотки на або в ґрунті, чи прямо на відкриту поверхню - тротуар, вимощення тощо, де вода замерзає при мінусовій температурі ґрунту.

    2. За наявності дренажних чи водозбірних лотків нагрівальний кабель розташовують в них або під ними, як правило, уздовж у дві-чотири лінії. Рекомендується, як мінімум, одну з цих ліній укладати уздовж бокової поверхні лотка ближче до верху.

За відсутності лотків нагрівальний кабель розташовують під виходом водостічної труби, замо- нолічуючи під покриттям, утворюючи площадку з нагріванням розміром приблизно 0,5 м х 0,5 м та утворюючи доріжку з нагріванням для відводу талої води у безпечне місце (зазвичай, дві-чотири лінії кабелю).

Зазвичай, використовують окремий нагрівальний кабель. Застосування спільного з водостоком нагрівального кабелю може бути технічно складним або небезпечним через необхідність його виведення назовні з водостічної труби й відкритого прокладання до лотка або площадки.

Крок укладання кабелю вибирають, як правило, (4-8) см, але не більше 10 см, забезпечуючи розрахункову питому потужність (300-400) Вт/м2.

  1. Кріплення нагрівального кабелю

Для кріплення нагрівального кабелю під покриття площадки та доріжки або під лоток вико­ристовують металеву чи пластикову монтажну стрічку або кріплять кабель до металевої сітки.

Для кріплення нагрівального кабелю у дренажному або водозбірному лотку, як правило, застосовують:

  • відрізки одинарної металевої (рисунок 27) чи пластикової монтажної стрічки (рисунок 18) або спеціальні металеві затискачі, які кріплять поперек лотка з кроком приблизно 0,3 м;

  • подвійну металеву монтажну стрічку (рисунок 10), яку прокладають уздовж дна лотка та на якій можна закріпити дві-чотири лінії кабелю.

  1. Приклади розташування нагрівального кабелю в лотку та під лотком показано на рисунку 33.


1 - дренажний або водозбірний лоток; 2 - монтажна стрічка; 3 - нагрівальний кабель; 4 - покриття; 5 - основа

Рисунок 33 - Приклади укладання нагрівального кабелю в лотку (а) та під лотком (б)

  1. Колодязі зливової каналізації

    1. Особливістю водостоків з відведенням у колодязі зливової каналізації є те, що колодязі можуть промерзати в зимовий період. Температура ґрунту відрізняється від температури водо­стоків навіть за відсутності АЕКС, тому тала вода може замерзнути в колодязі.

    2. Нагрівальний кабель, як правило, розташовують на стінці колодязя уздовж шляху стікання води з водостоку, утворюючи смугу з 4-6 ліній. Смугу нагрівання слід починати вище входу водостоку в колодязь. Можливе використання як окремого нагрівального кабелю, так і спільного з водостічною трубою, яка заходить у колодязь.

Глибина смуги нагрівання повинна бути не менше глибини промерзання колодязя, зазвичай, не менше 1,5 м.

Додатково рекомендується теплоізолювати кришку колодязя та його верхню частину.

  1. Кріплення нагрівального кабелю

Для кріплення нагрівального кабелю в колодязі зливової каналізації застосовують металеву (рисунок 27) або пластикову (рисунок 18) монтажну стрічку, яку кріплять до стінки.

Крок укладання кабелю вибирають, як правило, (4-8) см, але не більше 10 см, забезпечуючи розрахункову питому потужність (250-400) Вт/м2.

  1. Приклад укладання нагрівального кабелю в колодязі зливової каналізації показано на рисунку 34.

1 - колодязь; 2 - нагрівальний кабель; 3 - внутрішній водостік; 4 - петля нагрівального кабелю у вихідній ділянці водостічній труби; 5 - холодний кабель; 6 - металева монтажна стрічка

Рисунок 34 - Приклад укладання нагрівального кабелю в колодязі зливової каналізації



  1. Мансардні вікна

    1. Особливістю мансардних вікон є те, що вони мають вищу температуру ніж прилегле покриття даху. Тепле вікно розтоплює сніг і тала вода замерзає на поверхні даху під ним. Окрім того,тала вода затікає у стики вікна та прилеглого покриття даху та, замерзаючи, руйнує їх.

    2. Нагрівальний кабель, як правило, розташовують смугою на покритті даху уздовж верхньої та бокових сторін вікна. Для забезпечення стоку талої води нагрівальну смугу подов­жують до водостоку або кромки покриття.

Смугу нагрівання утворюють щонайменше з двох ліній нагрівального кабелю.

Можливе використання як окремого нагрівального кабелю, так і спільного з водостоком, роз­ташованим під мансардним вікном.

Крок укладання кабелю вибирають, як правило, (4-8) см, але не більше 10 см.

  1. Кріплення нагрівального кабелю

Загальні рекомендації та приклади кріплення нагрівального кабелю аналогічні вимогам у 8.3.2.7.

  1. Приклад укладання нагрівального кабелю навколо мансардного вікна показано на рисунку 35.

1 - покриття даху; 2 - мансардне вікно; 3 - монтажна стрічка; 4 - нагрівальний кабель; 5 - жолоб

Рисунок 35 - Приклад укладання нагрівального кабелю навколо мансардного вікна (кріплення кабелю в жолобі умовно не показано)



  1. Узагальнені приклади розташування нагрівальних кабелів АЕКС на дахах різних конструкцій

Приклади розташування нагрівального кабелю АЕКС на дахах найбільш поширених конструк­цій з урахуванням вимог та рекомендацій розділів 6, 8 цього стандарту представлено у додатку А.