фактично досягнутого на даному радіаційно-ядерному об'єкті або
території рівня радіаційного благополуччя. Величина КР
встановлюється керівництвом установи за узгодженням з органами
Державного санітарно-епідеміологічного нагляду з метою обмеження
опромінення персоналу та/чи населення нижче значень лімітів доз, а
також для проведення радіаційно-дозиметричного контролю.
Користь - в загальному розумінні - певні позитивні наслідки,
блага, вигоди. Користь в галузі протирадіаційного захисту - це
міра позитивних для здоров'я людини наслідків втручання за рахунок
відвернутої внаслідок цього втручання дози опромінення.
Критична група - це частина населення, яка за своїми
статево-віковими, соціально-професійними умовами, місцем
проживання та іншими ознаками отримує чи може отримувати найбільші
рівні опромінення від даного джерела. Ліміт дози (ЛД) - основний
радіаційно-гігієнічний норматив, метою якого є обмеження
опромінення осіб категорії А, Б ІВ від усіх індустріальних джерел
іонізуючого випромінювання в ситуаціях практичної діяльності. В
НРБУ-97 встановлені ліміт ефективної дози та ліміти еквівалентної
дози зовнішнього опромінення.
Медіанний за активністю аеродинамічний діаметр (AMAD) -
характеристика статистичного розподілу активності полідисперсного
аерозолю за аеродинамічним діаметром dae. Половина активності
аерозолю, що розглядається, асоційована з частками, які мають dae,
більший, ніж AMAD. Використовується, коли домінуючими механізмами,
що визначають відкладення в органах дихання, є інерційне та
гравітаційне осадження, як правило, при AMAD, більших 0,5 мкм. При
відсутності фактичних даних припускається логнормальний розподіл
часток.
Медіанний за активністю термодинамічний діаметр (AMAD) -
характеристика статистичного розподілу активності полідисперсного
аерозолю за термодинамічним діаметром dth. Половина активності, що
розглядається, асоційована з частками, які мають dth, більший, ніж
AMAD. Використовується, коли дифузія є домінуючим механізмом, що
визначає відкладення в дихальній системі, як правило, при AMAD,
менших 0,5 мкм.
Медичне опромінення - це опромінення людини (пацієнтів)
внаслідок медичних обстежень чи лікування та добровольців.
Моніторинг (радіаційний) аварійний - визначення вмісту
радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища, продуктах
харчування, воді, доз опромінення населення та їх прогнозування з
метою забезпечення інформацією, яка потрібна для прийняття рішень
щодо необхідності втручання та визначення його форми, масштабу та
тривалості.
Моноенергетичне іонізуюче випромінювання - іонізуюче
випромінювання, що складається з часток (одного виду) або фотонів
однакової енергії.
Надходження (до організму) - проникнення радіоактивних
речовин через дихальну систему, систему травлення або шкіру.
Надходження інгаляційне - проникнення радіоактивних речовин
через органи дихання.
Надходження пероральне - проникнення радіоактивних речовин в
систему травлення через ротову порожнину.
Надходження системне - проникнення радіоактивних речовин в
рідини тіла з дихальної системи, системи травлення або через
шкіру.
Найнижча межа виправданості (межа виправданості) - така
величина відвернутої дози, при якій користь (для здоров'я) від
введеного контрзаходу виявиться практично рівною величині
завданого цим втручанням збитку.
Непрямо іонізуюче випромінювання - іонізуюче випромінювання,
що складається з фотонів та/або незаряджених часток, які внаслідок
взаємодії речовиною створюють безпосередньо іонізуюче
випромінювання.
Обмежене звільнення - звільнення регулюючим органом
практичної діяльності чи джерела іонізуючого випромінювання в
рамках практичної діяльності від певних видів регулюючого
контролю.
Опромінення - вплив на людину іонізуючого випромінювання від
джерел, що знаходяться поза організмом (зовнішнє опромінення), або
від джерел, що знаходяться всередині організму (внутрішнє
опромінення).
Пацієнт - особа, якій лікарем з діагностичною або
терапевтичною метою призначена радіологічна чи рентгенологічна
процедура.
Період напіврозпаду - характеристика радіонукліду - час,
протягом якого число ядер даного радіонукліду внаслідок спонтанних
ядерних перетворень зменшується удвічі.
Період аварії йодний - період ранньої фази аварії - при
наявності значних викидів радіоізотопів йоду - на протязі якого
існує серйозна загроза надходження в організм людини цих
радіонуклідів інгаляційно та з продуктами харчування і, як
наслідок, опромінення щитовидної залози осіб з населення, особливо
дітей.
Переселення (на постійне місце проживання) - переселення на
невизначено довгий термін населення з радіаційного забруднених
внаслідок комунальної аварії територій до регіонів з низькими
(нульовими) величинами індивідуальних доз аварійного опромінення.
Персонал аварійний - особи, що беруть участь в роботах на
аварійному об'єкті. Складається з основного та залученого
персоналу.
Персонал основний - персонал аварійного об'єкта, а також
члени спеціальних, заздалегідь підготовлених аварійних бригад
(медичні бригади швидкого реагування, дозиметричні аварійні групи,
спеціально підготовлені для робіт в умовах радіаційної аварії
пожежні команди, бригади для ремонтно-відновлювальних робіт та
інші подібні формування).
Персонал залучений - залучені до аварійних робіт особи, які
мають бути наперед навчені та інформовані про радіаційну
обстановку в місцях виконання робіт.
Повне звільнення - повне звільнення (без подальшого розгляду)
регулюючим органом практичної діяльності чи джерела іонізуючого
випромінювання в рамках практичної діяльності від вимог НРБУ-97.
Потенційна альфа-енергія - сумарна енергія альфа-часток, яка
виділиться при повному розпаді суміші короткоживучих дочірніх
продуктів розпаду радону (полонію-218, свинцю-214, вісмуту-214 та
полонію-214) до свинцю-210.
Потужність поглиненої в повітрі дози (ППД) - потужність дози,
що поглинена в одиниці об'єму повітря.
Практччна діяльність - діяльність людини, спрямована на
досягнення матеріальної чи іншої користі, що призводить чи може
призвести до контрольованого та передбачуваного наперед:
- деякого збільшення дози опромінення,
- та/або створення додаткових шляхів опромінення;
- та/або збільшення кількості людей, які зазнають
опромінення;
- та/або зміни структури шляхів опромінення від усіх,
пов'язаних з цією діяльністю джерел.
При цьому може збільшуватися доза, імовірність опромінення,
або кількість опромінюваних людей.
Принцип виправданості - принцип радіологічного захисту, який
вимагає, щоб користь від вибраної людської діяльності перевищувала
пов'язаний з цією діяльністю сумарний збиток для суспільства чи
людини.
Принцип неперевищення - принцип радіологічного захисту, який
вимагає обмеження (неперевищення) величин опромінення, пов'язаних
з вибраною людською діяльністю, встановлених рівнів.
Принцип оптимізації - принцип радіологічного захисту, який
вимагає, щоб користь від вибраної людської діяльності не тільки
перевищувала пов'язаний з нею збиток, але й була максимальною.
Природний радіаційний фон - опромінення, що створюється
космічними джерелами та теригенними (властивими Землі)
радіонуклідами за виключенням техногенно-підсилених джерел
природного походження. Зменшення опромінення цими джерелами завжди
є недоцільним.
Пристрій для генерування іонізуючого випромінювання
(нерадіонуклідне джерело) - технічний пристрій (рентгенівська
трубка, прискорювач, генератор і т.д.), в якому іонізуюче
випромінювання виникає за рахунок зміни швидкості заряджених
часток, їх анігіляції або ядерних реакцій.
Протирадіаційний захист - сукупність нормативно-правових,
проектно-конструкторських, медичних, технічних та організаційних
заходів, що забезпечують радіаційну безпеку.
Радіаційна безпека - стан радіаційно-ядерних об'єктів та
навколишнього середовища, що забезпечує неперевищення основних
дозових лімітів, виключення будь-якого невиправданого опромінення
та зменшення доз опромінення персоналу і населення нижче за
встановлені дозові ліміти настільки, наскільки це може бути
досягнуто і економічно обгрунтовано.
Радіаційний зважуючий фактор - коефіцієнт, що враховує
відносну біологічну ефективність різних видів іонізуючого
випромінювання. Використовується винятково при розрахунку
ефективної та еквівалентної доз.
Таблиця Д.11.1 - Значення радіаційних зважуючих факторів (WR)
------------------------------------------------------------------
Вид випромінювання | WR |
--------------------------------------------+--------------------|
Фотони, всі енергії | 1 |
Електрони і мюони, всі енергії | 1 |
Протони з енергією >2 МеВ | 5 |
Нейтрони з енергією <10 кеВ | 5 |
з енергією 10-100 кеВ | 10 |
з енергією від 100 кеВ до 2 МеВ | 20 |
з енергією 2-20 МеВ | 10 |
з енергією >20 МеВ | 5 |
Альфа-опромінення, важкі ядра віддачі | 20 |
------------------------------------------------------------------
Радіаційний ризик - імовірність того, що у особи внаслідок
опромінення виникне певний стохастичний ефект.
Радіаційний фактор (впливу) - будь-який тип радіаційного
впливу, який приводить чи може призвести до опромінення людини або
радіоактивному забрудненню навколишнього середовища.
Радіаційно-ядерний об'єкт - будь-які речовини, пристрої та
споруди, що містять чи можуть вміщувати ядерні матеріали або
джерела іонізуючого випромінювання (енергетичні, промислові,
дослідні, експериментальні реактори, пристрої, установки, стенди,
обладнання, прилади, склади, сховища, транспортні засоби, а також
електростанції, виробництва, технологічні комплекси, які
використовують такі технічні засоби, у тому числі пов'язані з
розробкою, виробництвом, дослідженням, випробуванням, переробкою,
транспортуванням, збереженням ядерних вибухових пристроїв).
Радіоактивність - властивість радіонуклідів спонтанно
перетворюватися в атоми інших елементів (нукліди чи радіонукліди)
внаслідок переходу ядра з одного енергетичного стану в інший, що
супроводжується іонізуючим випромінюванням.
Радіоактивне забруднення - наявність або розповсюдження
радіоактивних речовин понад їх природного вмісту в навколишньому
середовищі та/чи у тілі людини.
Радіонуклід - радіоактивні атоми з даним масовим числом і
атомним номером. Радіонукліди одного й того ж хімічного елемента
називаються його радіоактивними ізотопами.
Радіоактивне забруднення поверхні, що знімається
(нефіксоване) - частина забруднення поверхонь радіонуклідами
(радіоактивними речовинами), що спонтанно або при експлуатації
переходять із забрудненої поверхні в навколишнє середовище або
знімаються засобами дезактивації.
Регламент радіаційно-гігієнічний - будь-які затверджені
правила, умови, критерії для прийняття рішення (в т.ч. у формі
числових значень нормативів, контрольних рівнів та ін.), а також
методи і засоби вимірювань, що забезпечують однозначність і
єдність вимог радіаційної безпеки і засобів радіаційного контролю.
Рекомендований рівень медичного опромінення - величина дози,
потужності дози чи радіоактивності, що встановлюється
Міністерством охорони здоров'я для типових рентгенологічних та
радіологічних діагностичних і терапевтичних процедур з урахуванням
кращого світового та вітчизняного технічного та методичного рівня.
Рентгенівське проміння - електромагнітне випромінювання з
довжиною хвилі 10 в ст.-5 -10 в ст.-2 нм. Випромінюється при
гальмуванні швидких електронів в речовині (безперервний спектр),
та при переходах електронів з зовнішніх електронних оболонок атому
на внутрішні (лінійчастий спектр). Джерела - рентгенівська трубка,
деякі радіоактивні ізотопи, прискорювачі та накопичувачі
електронів (синхротронне випромінювання).
Референтна людина - серія вік-залежних математичних моделей
організму людини (математичних фантомів), що застосовується з
метою радіаційно-гігієнічного нормування опромінення.
Референтне значення (величини параметру тощо) - це таке
значення, яке використовується для узагальнення різноманітностей,
пов'язаних як з людиною (професійною, віковою та статевою
структурою популяції, умовами проживання діяльності), так і з
навколишнім середовищем і умовами опромінення.
Референтне індустріальне джерело - неспецифіковане явним
чином стандартне джерело опромінення населення, що застосовується
з метою радіаційно-гігієнічного нормування. Референтному
індустріальному джерелу відповідає референтна дозова квота.
Референтний вік (РВ) - один з шести фіксованих віків, що
використовуються в системі нормування опромінення. Шкала
референтних віків наведена в Таблиці Д.2.3.
Референтний клас відкладення газів та пари - один з трьох
стандартних класів пари чи газу, класифікованих у відповідності до
їх розчинності і реактивності:
Клас SR-0 - нерозчинні і нереактивні. Відкладення в дихальній
системі зневажливо мале.
Клас SR-1 - розчинні або реактивні. Повне або часткове
відкладення в дихальній системі з наступним пролонгованим
переносом в рідини тіла.
Клас SR-2 - високого ступеню розчинні або реактивні. Повне
