---

фізико-хімічні, санітарно-токсикологічні) та радіаційними

показниками, наведеними у додатках 1 - 3.

Під час вибору вододжерела та технології водопідготовки у

разі будівництва чи реконструкції підприємства питного

водопостачання населення слід надавати перевагу джерелам та

технологіям, що забезпечать виробництво питної води з оптимальним

вмістом мінеральних речовин за показниками фізіологічної

повноцінності мінерального складу питної води (додаток 4).

3.3. Безпечність та якість питної води за мікробіологічними

показниками повинна відповідати гігієнічним нормативам, наведеним

у додатку 1.

3.4. Безпечність та якість питної води за паразитологічними

показниками повинна відповідати гігієнічним нормативам, наведеним

у додатку 1. Паразитологічні показники визначають у питній воді

поверхневих та підземних (ґрунтові води) джерел питного

водопостачання населення.

3.5. Безпечність та якість питної води за органолептичними,

фізико-хімічними та санітарно-токсикологічними показниками повинна

відповідати гігієнічним нормативам, наведеним у додатку 2.

Якщо під час виробництва питної води проводиться

знезараження, виробник повинен вжити заходів щодо мінімізації

забруднення питної води побічними продуктами знезараження.

3.6. Вміст у питній воді шкідливих речовин, не зазначених у

Санітарних нормах, не повинен перевищувати їх граничнодопустимих

концентрацій (ГДК), визначених санітарними нормами для поверхневих

вод.

За наявності у питній воді декількох речовин з однаковою

лімітуючою ознакою шкідливості, що належать до І та II класів

небезпеки, сума відношення концентрацій (C , C ,......C ) кожної

1 2 n

із речовин до відповідної ГДК не повинна перевищувати одиницю:

C C C

2 2 n

________ + ________ + ... + ________ <= 1

ГДК ГДК ГДК

1 2 n

3.7. Під час гігієнічної оцінки радіаційної безпечності

питної води у місцях водозаборів поверхневих та підземних джерел

питного водопостачання попередньо визначаються питомі сумарні

альфа- і бета-активності за показниками, наведеними у таблиці 1

додатка 3. У разі встановлення перевищення одного або обох

показників слід проводити радіологічні дослідження питної води за

радіаційними показниками, наведеними у таблиці 2 додатка 3.

При цьому у разі встановлення перевищення питомої сумарної

альфа-активності у питній воді з підземних джерел водопостачання

необхідно визначати питому сумарну активність природної суміші

226 228

ізотопів урану (U), питомі активності радію ( Ra, Ra) та

222

радону ( Rn), а у разі встановлення перевищення питомої сумарної

бета-активності у питній воді з поверхневих та підземних джерел

137

водопостачання - питомі активності цезію ( Cs) та стронцію

90

( Sr).

3.8. Орієнтовний перелік методик та стандартів визначення

показників безпечності та якості питної води наведено у додатку 5.

Для визначення показників безпечності та якості питної води можуть

також використовуватись інші атестовані методики та стандарти.

3.9. У разі забруднення питної води невідомими токсичними

сполуками та хімічними речовинами, для визначення яких відсутні

методи дослідження, рекомендується застосовувати допоміжний

інтегральний (експресний) показник якості питної води - індекс

токсичності питної води, розрахований за результатами біологічних

тестів (біотестування):

І - I

к о

Т = _________ х 100% ,

I

к

де: Т - індекс токсичності проби досліджуваної води;

І - величина тест-реакції у контрольній пробі;

к

І - величина тест-реакції у досліджуваній пробі.

о

Індекс токсичності питної води, яка не містить

неідентифікованих компонентів, не повинен перевищувати 50%

незалежно від використовуваних тест-об'єктів, якими можуть бути

дафнії, інфузорії тощо.

3.10. Виробництво питної води здійснюється за нормативними

документами та відповідно до технологічного регламенту або іншого

документа з описом технологічного процесу виробництва питної води,

погодженого головним державним санітарним лікарем України.

3.11. У сфері питного водопостачання населення можуть

використовуватись матеріали, речовини та сполуки (коагулянти,

флокулянти, реагенти для знезараження, консерванти, ємкості, тара,

засоби закупорювання, мийні та дезінфекційні засоби, обладнання,

устаткування, будівельні матеріали тощо), дозволені центральним

органом виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та

епідемічного благополуччя населення для застосування у цій сфері.

Залишкові концентрації хімічних речовин та сполук у питній

воді не повинні перевищувати встановлені гігієнічні нормативи.

3.12. Термін зберігання питної води з пунктів розливу,

бюветів, колодязів та каптажів джерел у тарі споживача не повинен

перевищувати 24 години за умови її зберігання у чистій закритій

тарі при температурі від 5 град.C до 20 град.C в місцях, захищених

від попадання прямих сонячних променів.

3.13. Вимоги до води централізованого питного водопостачання

населення (водопровідна питна вода) полягають у наступному. Під

час дослідження мікробіологічних показників водопровідної питної

води в її пробах визначають загальне мікробне число, загальні

коліформи, E.coli, ентерококи. У водопровідній питній воді з

поверхневих вододжерел у місцях її надходження з очисних споруд у

розподільну мережу додатково визначають наявність коліфагів.

У разі виявлення в пробах питної води з підземних вододжерел

загальних коліформ, E.coli чи ентерококів, а в пробах питної води

з поверхневих вододжерел - загальних коліформ, E.coli, ентерококів

чи коліфагів слід провести їх визначення в повторно відібраних

пробах.

За наявності відхилень від встановлених нормативів у повторно

відібраних пробах протягом 12 годин необхідно розпочати

дослідження на наявність в питній воді з підземних вододжерел

коліфагів та збудників інфекційних захворювань бактеріальної

етіології, а з поверхневих вододжерел - збудників інфекційних

захворювань бактеріальної та вірусної етіології. У разі виявлення

в пробах питної води з підземних вододжерел коліфагів проводяться

дослідження на наявність збудників інфекційних захворювань

вірусної етіології.

За результатами лабораторних досліджень вживаються заходи

щодо виявлення та усунення причин забруднення питної води.

3.14. Під час знезараження водопровідної питної води

залишкові концентрації реагентів визначаються не рідше одного разу

на годину та повинні становити:

у разі знезараження води за допомогою хлору у період

благополучної санітарно-епідемічної ситуації вміст залишкового

вільного хлору у воді на виході із РЧВ - у межах 0,3 -

0,5 мг/куб.дм після 30 хвилин контакту хлору з водою, а вміст

залишкового зв'язаного хлору - у межах 0,8 - 1,2 мг/куб.дм після

60 хвилин контакту хлору з водою. За наявності у воді і вільного,

і зв'язаного хлору дозволяється здійснювати контроль за одним із

цих показників: за залишковим вільним хлором (при його

концентрації понад 0,3 мг/куб.дм) або за залишковим зв'язаним

хлором (при концентрації залишкового вільного хлору меншій ніж

0,3 мг/куб.дм);

у разі знезараження води за допомогою озону концентрація

залишкового озону на виході із камери змішування має бути у межах

0,1 - 0,3 мг/куб.дм після 4 хвилин контакту озону з водою;

у разі знезараження води за допомогою діоксиду хлору вміст

залишкового діоксиду хлору у воді РЧВ після 30 хвилин контакту -

не менше ніж 0,1 мг/куб.дм, а концентрація хлоритів - не більше

ніж 0,2 мг/куб.дм. Величина дози діоксиду хлору, що вводиться у

воду РЧВ у період благополучної санітарно-епідемічної ситуації, не

повинна перевищувати 0,5 мг/куб.дм.

3.15. Вимоги до води питної фасованої та з пунктів розливу

(нецентралізоване питне водопостачання населення) полягають у

наступному. Для виробництва питної води фасованої та з пунктів

розливу повинна використовуватись вода підземних джерел питного

водопостачання або водопровідна питна вода, яка пройшла додаткову

обробку.

3.16. Перед використанням підземних та водопровідних питних

вод установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної

служби проводять попередні лабораторні дослідження вихідної води,

при цьому для підземних вод необхідно враховувати вимоги пункту

3.31 Санітарних норм.

Попередні лабораторні дослідження вихідної води проводять

згідно з вимогами Санітарних норм за переліком показників з

урахуванням місцевих природних умов.

Проби води відбирають протягом року не рідше одного разу на

місяць для визначення мікробіологічних, органолептичних,

фізико-хімічних та санітарно-токсикологічних показників, а у

водопровідній воді з поверхневих джерел питного водопостачання

визначають також паразитологічні показники.

Проби води з нових свердловин чи таких, що тимчасово не

використовувались, відбирають після відкачки води, яка повинна

тривати до досягнення постійних динамічного рівня та освітлення

води. При цьому продуктивність відкачки повинна бути рівною чи

більшою, ніж проектна.

Результати лабораторних досліджень якості вихідної води та

санітарно-епідеміологічного обстеження території розміщення

водозабору, проведені установами та закладами державної

санітарно-епідеміологічної служби, враховуються під час проведення

державної санітарно-епідеміологічної експертизи технологічного

регламенту або іншого документа з описом технологічного процесу

виробництва питної води фасованої та з пунктів розливу.

3.17. Для консервування питної води фасованої та з пунктів

розливу можуть використовуватись діоксид вуглецю, срібло тощо.

3.18. Води питні фасовані та з пунктів розливу не повинні

вміщувати ароматизаторів, підсолоджувачів та інших харчових чи

харчосмакових речовин.

3.19. Показники загальної лужності, забарвленості та

каламутності у газованій питній воді визначаються до її газування.

3.20. Транспортування води з місць водозаборів до місць

виробництва питної води фасованої повинно здійснюватись виключно

трубопроводами.

3.21. Термін зберігання питної води в пунктах розливу у

стаціонарних ємкостях не повинен перевищувати 24 години, а у

транспортних ємкостях (автоцистернах) - 6 годин. Термін зберігання

питної води може бути збільшено за результатами

санітарно-епідеміологічних досліджень за умов додаткового її

знезараження перед розливом у тару споживача методами, що не

забруднюють питну воду залишковими концентраціями реагентів.

Забороняється заповнювати питною водою ємкості із залишками

питної води.

3.22. Строки придатності до споживання та умови зберігання

питної води фасованої встановлюються за результатами державної

санітарно-епідеміологічної експертизи цієї води. Питну воду

фасовану необхідно зберігати в місцях, захищених від впливу прямих

сонячних променів.

3.23. Полімерна тара багаторазового використання та тара, що

надходить на лінію розливу зі складу зберігання, підлягають миттю,

дезінфекції та ополіскуванню питною водою, що призначена для

розливу у цю тару, згідно з технологічним регламентом або іншим

документом з описом технологічного процесу виробництва питної води

фасованої, у якому зазначається термін застосування тари

багаторазового використання.

3.24. Відпуск зі складу готової продукції фасованої питної

води, яка під час водопідготовки була оброблена озоном, необхідно

здійснювати не раніше ніж через 8 годин після надходження

зазначеної питної води на склад.

3.25. Текст етикетки для маркування питної води фасованої та

інша супровідна інформація щодо її походження та властивостей

погоджуються центральним органом виконавчої влади з питань охорони

здоров'я.

3.26. На етикетці питної води фасованої зазначаються: "Вода

питна", її назва, вид (оброблена, необроблена (природна),

штучно-мінералізована, штучно-фторована, штучно-йодована, з

оптимальним вмістом мінеральних речовин, газована (сильно-,

середньо-, слабо-) чи негазована тощо), склад ("вода питна" та

перелік уведених речовин, зокрема консервантів, макро- та

мікроелементів), фактичні значення показників фізіологічної

повноцінності мінерального складу питної води, умови зберігання,

дата виготовлення та дата закінчення строку придатності до

споживання, найменування, місцезнаходження та телефони виробника і

місце її виготовлення, вид вихідної води, місцезнаходження

підземного джерела питного водопостачання та номер і глибина

свердловини, номер партії виробництва, назва нормативного

документа, який визначає вимоги щодо якості питної води.

Назви питних вод, що свідчать про їх походження або створюють

враження про певне місце походження, можна зазначати виключно для

необроблених фасованих питних вод.

На етикетці питної води фасованої забороняється розміщувати

інформацію та графічні зображення:

що можуть призвести до хибного розуміння споживачами

походження, природи, складу чи властивостей питної води фасованої;

що можуть збігатися з назвами вітчизняних та закордонних