---

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

12.05.2010 N 400

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

1 липня 2010 р.

за N 452/17747

Про затвердження Державних санітарних норм

та правил "Гігієнічні вимоги до води питної,

призначеної для споживання людиною"

Відповідно до статей 18, 40 Закону України "Про забезпечення

санітарного та епідемічного благополуччя населення" ,

статей 58, 59, 60 Водного кодексу України , статей

26, 28, 30, 43, 44 Закону України "Про питну воду та питне

водопостачання" Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні

вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною"

(ДСанПіН 2.2.4-400-10), що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України:

2.1. "Временную инструкцию по дезинфекции шахтных колодцев и

обеззараживанию воды в них", затверджену заступником головного

державного санітарного лікаря СРСР від 18 січня 1967 року

N 663-67.

2.2. "Инструкцию по контролю за обеззараживанием

хозяйственно-питьевой воды и за дезинфекцией водопроводных

сооружений хлором при централизованном и местном водоснабжении",

затверджену заступником головного державного санітарного лікаря

СРСР від 25 листопада 1967 року N 727а-67.

2.3. "Санитарные нормы предельно допустимого содержания

веществ в воде водных объектов хозяйственно-питьевого и

культурно-бытового водопользования", затверджені головним

державним санітарним лікарем СРСР від 4 липня 1986 року

N 42-121-4130-86.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

3.1. Державні санітарні правила і норми "Вода питна.

Гігієнічні вимоги до якості води централізованого

господарсько-питного водопостачання", затверджені наказом

Міністерства охорони здоров'я України від 23 грудня 1996 року

N 383 , зареєстровані в Міністерстві юстиції України

15 квітня 1997 року за N 136/1940.

3.2. Державні санітарні правила і норми "Влаштування та

утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для

децентралізованого господарсько-питного водопостачання",

затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від

23 грудня 1996 року N 384 .

4. Департаменту організації санітарно-епідеміологічного

нагляду (Мухарська Л.М.):

4.1. Забезпечити подання в установленому порядку цього наказу

на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4.2. Довести цей наказ до відома керівників міністерств,

інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів

Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та

Севастопольської міських державних адміністрацій, установ і

закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, державних

наукових установ санітарно-епідеміологічного профілю для

керівництва в роботі та забезпечення виконання в межах

компетенції.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного

опублікування, крім таблиці 2 додатка 2, що набирає чинності з

1 січня 2015 року, та таблиці 3 додатка 2, що набирає чинності з

1 січня 2020 року.

6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Перший заступник Міністра -

головний державний

санітарний лікар України Г.С.Рожков

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

12.05.2010 N 400

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

1 липня 2010 р.

за N 452/17747

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА

"Гігієнічні вимоги до води питної,

призначеної для споживання людиною"

(ДСанПіН 2.2.4-400-10)

І. Загальні положення

1.1. Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги

до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН

2.2.4-400-10) (далі - Санітарні норми) обов'язкові для виконання

органами виконавчої влади, місцевого самоврядування,

підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми

власності та підпорядкування, діяльність яких пов'язана з

проектуванням, будівництвом та експлуатацією систем питного

водопостачання, виробництвом та обігом питних вод, наглядом і

контролем у сфері питного водопостачання населення, та

громадянами.

1.2. Санітарні норми встановлюють вимоги до безпечності та

якості питної води, призначеної для споживання людиною, а також

правила виробничого контролю та державного

санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері питного водопостачання

населення.

Вимоги Санітарних норм не поширюються на води мінеральні

лікувальні, лікувально-столові, природні столові.

1.3. Державний нагляд за виконанням вимог Санітарних норм

здійснює державна санітарно-епідеміологічна служба згідно з

санітарним законодавством.

IІ. Терміни та визначення

2.1. У Санітарних нормах терміни вживаються у такому

значенні:

Бювет - інженерна водозабірна споруда для забезпечення

споживачів необробленими (крім знезараження води методом

ультрафіолетового опромінення) міжшаровими напірними

(артезіанськими) або безнапірними підземними водами, до складу

якої входять свердловина, розподільна колонка та спеціальне

приміщення або павільйон.

Вода питна з оптимальним вмістом мінеральних речовин - питна

вода, призначена для споживання людиною, з мінеральним складом,

адекватним фізіологічній потребі організму людини.

Вода питна з пунктів розливу - оброблена та привізна питна

вода, що розливається в тару споживача без водопровідної мережі.

Вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода), -

вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними,

мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками

відповідає вимогам державних стандартів та санітарного

законодавства (з водопроводу - водопровідна, фасована, з бюветів,

пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена

для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових

та господарських потреб населення, а також для виробництва

продукції, що потребує використання питної води.

Водневий показник (pH) - показник, що характеризує

властивість води, зумовлену наявністю у ній вільних іонів водню.

Водоносний горизонт - пласт гірських порід однорідного

складу, що містить вільну (гравітаційну) воду і має однакову

пористість і величину водопроникності.

Домінералізація питної води - технологічний процес обробки

питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин,

зокрема макро- та мікроелементів (штучна мінералізація або

розведення).

Забарвленість - показник, що характеризує інтенсивність

забарвлення води, яке зумовлене вмістом забарвлених органічних

речовин.

Загальна жорсткість - показник, що характеризує властивість

води, зумовлену наявністю у ній розчинених солей кальцію та магнію

(сульфатів, хлоридів, карбонатів, гідрокарбонатів тощо).

Загальна лужність - показник, що характеризує властивість

води, зумовлену наявністю у ній аніонів слабких кислот, головним

чином вугільної кислоти (карбонатів, гідрокарбонатів).

Запах - показник, що характеризує властивість води

подразнювати рецептори слизових оболонок носа та синусних пазух,

зумовлюючи відповідне відчуття.

Знезараження води - процес знищення патогенних та

умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних

(ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор,

гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та

фізико-хімічних факторів.

Каламутність - показник, що характеризує природну властивість

води, зумовлену наявністю у воді завислих речовин органічного і

неорганічного походження (глини, мулу, органічних колоїдів,

планктону тощо).

Каптаж джерела - інженерна водозабірна споруда, призначена

для збирання джерельної води в місцях її довільного виходу на

поверхню, до складу якої входять камери каптажу (приймальна та

освітленої води), каптажне приміщення або павільйон.

Клас небезпеки речовини (I, II, III, IV) - ступінь небезпеки

для людини хімічних речовин, що забруднюють воду, який залежить

від їх токсичності, кумулятивності, лімітуючої ознаки шкідливості

та здатності викликати несприятливі віддалені ефекти.

Лімітуюча ознака шкідливості - показник, за яким

встановлюється гігієнічний норматив шкідливої хімічної речовини у

воді та який визначається за мінімальною концентрацією, яка

впливає безпосередньо на організм людини (санітарно-токсикологічна

ознака шкідливості), органолептичні властивості води

(органолептична ознака шкідливості) чи процеси самоочищення водойм

(загальносанітарна ознака шкідливості).

Мікробіологічні показники - показники епідемічної безпеки

питної води, перевищення яких може призвести до виникнення

інфекційних хвороб у людини.

Органолептичні показники (запах, смак і присмак,

забарвленість, каламутність) - фізичні властивості питної води, що

сприймаються органами чуття.

Паразитологічні показники - показники епідемічної безпеки

питної води, перевищення яких може призвести до виникнення

паразитарних інвазій у людини.

Партія фасованої питної води - будь-яка визначена кількість

фасованої питної води з однією назвою, однаковими показниками

якості, однієї і тією самою датою виготовлення, яка вироблена

згідно з одним нормативним документом за однакових умов на одному

й тому самому підприємстві (об'єкті) протягом одного

технологічного циклу, за одним і тим самим технологічним режимом,

оформлена одним документом про безпечність та якість і одночасно

пред'явлена до приймання.

Перманганатна окиснюваність - кількість кисню, що потрібна

для хімічного окиснення перманганатом калію легкоокиснюваних

органічних і неорганічних речовин (солей двовалентного заліза,

сірководню, амонійних солей, нітритів тощо), які містяться у

1 куб.дм води.

Підготовка питної води (водопідготовка, обробка) -

технологічний процес, який здійснюється для доведення показників

безпечності та якості питної води до рівнів гігієнічних

нормативів.

Радіаційні показники - показники, що характеризують

властивість води, зумовлену наявністю радіонуклідів.

Резервуар чистої води (РЧВ) - закрита споруда для створення

запасу питної води, необхідної для компенсації можливої

невідповідності між об'ємом подачі води та її споживанням в окремі

години доби.

Санація шахтних колодязів - комплекс заходів з ремонту,

чищення та дезінфекції колодязів, які проводяться з профілактичною

метою чи у разі забруднення води в них.

Санітарно-токсикологічні показники - хімічні показники, що

нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості.

Смак і присмак - показники, що характеризують здатність

наявних у воді хімічних речовин після взаємодії зі слиною

подразнювати смакові рецептори язика і зумовлювати відповідне

відчуття.

Споживач питної води - юридична або фізична особа, яка

використовує питну воду за призначенням.

Сухий залишок - показник, що характеризує кількість

розчинених речовин, передусім мінеральних солей, в 1 куб.дм води.

Трубчастий колодязь (свердловина) - інженерна споруда, що є

вертикальною виробкою з невеликим розміром поперечного перерізу

круглої форми, що призначена для забору підземних вод,

розташованих на різній глибині.

Фізико-хімічні показники - фізичні чи хімічні показники, що

нормуються за загальносанітарною чи органолептичною ознакою

шкідливості.

Шахтний колодязь - інженерна споруда, що є вертикальною

виробкою з великим (у порівнянні із водозабірною свердловиною)

розміром поперечного перерізу, круглої, квадратної, прямокутної

або шестигранної форми, що призначена для забору ґрунтових вод.

2.2. Залежно від технології отримання виокремлюють такі види

питних вод:

оброблені - питні води, що виготовляються з води, отриманої з

поверхневих джерел питного водопостачання, підземних джерел

питного водопостачання шляхом очищення, знезараження чи

домінералізації;

необроблені (природні) - води, отримані безпосередньо з

підземних джерел питного водопостачання, які за всіма показниками

відповідають вимогам Санітарних норм без їх очищення (крім

освітлення), знезараження чи домінералізації.

Інші терміни використовуються у значеннях, визначених Водним

кодексом України , Законами України "Про забезпечення

санітарного та епідемічного благополуччя населення" ,

"Про питну воду та питне водопостачання" та іншими

актами законодавства.

IIІ. Гігієнічні вимоги до безпечності

та якості питної води, призначеної

для споживання людиною

3.1. Питна вода, призначена для споживання людиною, повинна

відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в

епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі

органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Для виробництва питної води слід надавати перевагу воді

підземних джерел питного водопостачання населення, надійно

захищених від біологічного, хімічного та радіаційного забруднення.

3.2. Гігієнічну оцінку безпечності та якості питної води

проводять за показниками епідемічної безпеки (мікробіологічні,

паразитологічні), санітарно-хімічними (органолептичні,