Рис. 3. Приблизна схема заземлення окремо встановлених апаратів:



а - у разі приєднання броньованих кабелів; б - у разі приєднання гнучких
кабелів; в - у разі приєднання броньованого і гнучких кабелів;1 -
заземлювальні провідники; 2 - перемички; 3 - хомут; 4 - броня кабелю; 5 -
зовнішні заземлювальні затискачі; 6 - заземлювальні жили гнучких кабелів; 7
- внутрішні заземлювальні затискачі; 8 - місцевий заземлювач

  1. Особливості кріплення заземлювальних провідників до рейок вказані на рис. 4.

Рис. 4. Схема приєднання заземлювального провідника до рейки: а - кулькою; б - башмаком; в - мідною шайбою та гайкоюДодаток 5

до Інструкції з облаштування, огляду й вимірювання опору шахтних заземлень

ОБЛАШТУВАННЯ ЗАЗЕМЛЕННЯ КАБЕЛЬНИХ МУФТ

  1. Конструкція сталевого хомута для приєднання заземлювального провідника до свинцевої оболонки і броні кабелю наведена на рис. 1.

Рис. 1. Сталевий хомут для приєднання заземлювального провідника до
свинцевої оболонки і броні кабелю

  1. Приклад обробки кабелю, що має свинцеву оболонку і сталеву броню для заземлення при його розбиранні, наведено на рис. 2.

  2. Приєднання заземлювального провідника до з’єднувальної муфти і до оболонок кабелів наведено на рис. 3. Приєднання заземлювального провідника до відгалужувальної муфти і до оболонок кабелів наведено на рис. 4.

Рис. 2. Обробка свинцевої оболонки кабелю для заземлення




Рис. 3. Схема заземлення з’єднувальної муфти:

1 - свинцева оболонка; 2 - захисне покриття; 3 - сталева броня;

4 - перемичка (виконується суцільним провідником)



Рис. 4. Схема заземлення відгалужувальної (трійникової) муфти:
1 - свинцева оболонка; 2 - захисне покриття; 3 - сталева броня;

4 - перемичка

  1. Приклад заземлення контрольного броньованого кабелю зі свинцевою оболонкою наведено на рис. 5.


Рис. 5. Схема заземлення контрольного кабелю зі свинцевою оболонкою:

1 - сталева броня; 2 - хомут; 3 - перемичка; 4 - скоба; 5 - свинцева оболонка

  1. Приклад заземлення контрольного кабелю з пластмасовою оболонкою і сталевою бронею наведено на рис. 6.

Рис. 6. Схема заземлення контрольного кабелю з пластмасовою оболонкою: 1 - сталева броня; 2 - хомут; 3 - перемичка; 4 - скоба; 5 - пластмасова оболонка; 6 - жили, що використовуються для заземлення

Додаток 6

до Інструкції з облаштування, огляду й вимірювання опору шахтних заземлень

ОСОБЛИВОСТІ ЗАЗЕМЛЕННЯ ПЕРЕСУВНОГО

І ПЕРЕНОСНОГО ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ

  1. Приклад схеми безперервного автоматичного контролю заземлення з використанням жили заземлення силових кабелів у колі управління пересувних машин, вибійних конвеєрів наведено на рис. 1.

Рис. 1. Схема автоматичного контролю заземлення пересувної машини при винесеному пульті управління:

1 - трансформатор кола управління; 2 - проміжне реле; 3 - блок-контакт пускача; 4 - кнопка «Хід»; 5 - кнопка «Стоп»; 6 - діод управління; 7 - електричний опір нульового захисту; 8 - внутрішні заземлювальні затискачі

Додаток 7

до Інструкції з облаштування, огляду й вимірювання опору шахтних заземлень

ОСОБЛИВОСТІ ЗАЗЕМЛЕННЯ ТРУБОПРОВОДІВ

  1. Приклади використання сталевого хомута для заземлення трубопроводів наведені на рис. 1.

Рис. 1. Схема приєднання заземлювального провідника до трубопроводу за допомогою хомута:

1 - хомут; 2 - заземлювальний провідник; 3 - болт; 4 - гайка;

5 - шайба; 6 - трубопровід


  1. Приклади заземлення гнучких вентиляційних труб з використанням металевих деталей наведено на рис. 2.

Рис. 2. Приблизні схеми заземлення металевих деталей гнучких вентиляційних труб:

а - типу М (прогумованих); б - типу ТВ (прогумованих з металевою спіраллю); в - типу К (капронових)Додаток 8

до Інструкції з облаштування, огляду й вимірювання опору шахтних заземлень

ВИМОГИ ДО РОЗТАШУВАННЯ ДОПОМІЖНИХ ЗАЗЕМЛЮВАЧІВ
ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОПОРУ ЗАГАЛЬНОЇ
МЕРЕЖІ ЗАЗЕМЛЕННЯ

1. Контроль за електричним опором загальної мережі заземлення виконується вимірювальним приладом відповідно до інструкції виробника вимірювального приладу. Допоміжні електроди встановлюються на відстані не менше 15 м від заземлювача і один від одного. Приклад розташування допоміжних електродів наведено на рис. 1.



Рис. 1. Приклад розташування допоміжних електродів:

а - у разі розташування електродів по один бік від заземленого об’єкта;

б - по різні боки; 1 - заземлений об’єкт; 2 - рами місцевого заземлення;

3 - вимірювальний прилад; 4 - потенційний зонд; 5 - струмовий електрод1. Сталева броня, свинцева оболонка або жила заземлення броньованих кабелів використовуються як заземлювальні провідники, які з’єднують місцеві та головні заземлювачі.

2. Усі електричні машини і апарати, муфти та інша кабельна арматура з приєднаним броньованим кабелем облаштовуються заземлювальними провідниками, виконаними із сталі з площею перерізу не менше 50 мм1 2 або із міді з площею перерізу не менше 25 мм2.

1 Місцеві заземлювачі встановлюються у таких місцях:

2 Заземлення кожного електротехнічного пристрою виконується окремим стальним провідником (шиною) з площею перерізу не менше 50 мм2 або мідним провідником (шиною) з площею перерізу не менше 25 мм2.

Заземлення апаратури на місцевий заземлювач виконується стальним провідником (шиною) з площею перерізу не менше 12 мм2 або мідним провідником з площею перерізу не менше 6 мм2.

Заземлення виконується так, щоб при від'єднанні окремих апаратів і машин від заземлення не порушувалось заземлення решти устаткування.