У разі випадкового розліт:тя легколетких отруйних речовин, праців­ників необхідно вивести з приміщення лабораторії, а приміщення провеїі- I л.поваги — цо повного випаровування розлитої речовині' і видалення її пари.

  1. Роботи, пов'язані з нагріванням отруйних розчинів або з ви­діленням отруйних газів, необхідно обов'язково проводити у витяжних ша­фах на водяних банях; просувати голову у шафу під час проведення цих робіт заборонено; заборонено також пагріва ги отруйні розчини на відкри- іо.чу вогні.

  2. Лід час вакуум-перегоиок. шо проводяться за допомогою ла­бораторних водоструминних насосів, необхідно перед насосом на лінії відсмоктування продуктів перегонки установлювати уловлювачі з хімічни­ми речовинами, що забезпечують поглинання шкідливих газів і пари, шо відсмоктуються.

  3. Під час роботи з металевою ртуттю та її сполуками слід дотри­муватись вимог розділу 14 цих Правил.

  4. У разі попадання отруйної речовини на зовнішню частину склянки краплі цієї речовини необхідно зняти фільтрувальним папером 'оберігаючи руки.) і спалити його у витяжній шафі (під тягою).

  5. Зважувати отруйні речовини необхідно у витяжній шафі (під тягою).

  6. Під час роботи із скляним посудом (збирання приладів із скла , різання скляних трубок, надівання гумових трубок на скляні вироби тощо) необхідно надягати бавовняні рукавиці.

Краї скляних трубок слід змочувати водою, гліцерином або вазеліно­вим мастилом; гострі краї скляних деталей слід обплавлятп або обпилювати.

У випадку заїдання притертих скляних пробок слід легенько постука­ти по шийці склянки дерев’яним предметом: якщо пробка не відкриваєть­ся. слід намочити чисту ганчірку в гарячій воді і швидко обгорнути нею шийку склянки.

Ці операції слід повторити кілька разів, і якщо іі після цього вийняти пробку не вдається, шийку склянки слід обрізати або відмовитись від ви­користання склянки.

Під час роботи із скляним посудом слід дотримуватись таких вимог: не допускати нагрівання рідин у закритих колбах або приладах, що не мають сполучення з атмосферою:під час нагрівання рідини у пробірці або колбочці слід тримати яВ чак. щоб оі вір був спрямований у бік від себе та від працівників, які первН бувають поруч: ■

для перенесення посудин з гарячою рідиною слід надягати бавовЯ няні рукавиці або користуватись рушником; посудину у цьому разі слів тримати обома руками: однією - за дно, другою — за шийку; Я

великі хімічні стакани з рідиною слід піднімати тільки двома рукаЯ ми; у цьому разі відігнуті краї стакана повинні спиратись на вказівні пальця - переносити бутлі з будь-якою рілііпою дозволяється тільки у спеЯ ціальио призначених для цього корзинах або ла гах:

- розфасовувати рідину слід за допомогою сифонів, а їдку рідину — Я довгому прогумованому фартусі, гумових чобоїіх. рукавицях і в захисній! масці. .1

  1. В лабораторії слід користуватись тільки тим скляним посу-і дом. що не має надколів, тріїпин. гострих країв. 1

  2. Роботи, проведення яких може супроводжуватись бур.хливимі протіканням хімічного процесу, розбризкуванням гарячих або шкідливих! речовин, а також роботи під вакуумом слід обов'язково виконувати у ви-1 тяжких шафах на листах або піддонах. і під час проведення їх користува-| тись захисними щитками, гумовим фартухом та рукавицями. 1

  3. Працювати з полум'яфотометром слід під тягою. |

  4. Посудини, призначені для роботи під вакуумом (колби Бунзе-1 па. табульовапі ексикатори та іп.). необхідно попередньо випробувати під j запобіжним сітчастим ковпаком за допомогою повітряного насоса

  5. Прилади та апарати, що використовуються для одержання з газів, повинні бути зібрані таким чином, щоб у разі припинення роботи приладу або апарата газ. що в ньому утворюється, міг виходити через га­зопромивники.

Для виявлення витікання газу слід користуватись мильним розчином; для цього не дозволяється використовувати відкріп нії вогонь.

У разі виявлення в приміщенні запаху газу слід негайно закрити га­зові крани, припинити користування електровимикачами (тумблерами), посилити вентиляцію і. у разі необхідності, викликати аварійну службу.

  1. Речовини, що легко розкладаються, та легко.геткі рідини (пе­рекис водню. перекис натрію і калію, ефіри, спирти, ацетон, сірковуглець, бензол та іи.) необхідно зберігати у темному холодному місці в невеликих кількостях.

  2. В робочих приміщеннях хімічної лабораторії дозволяється зберігати не більше 1 кг горючих речовин кожної назви і не більше 4 кт від їхньої загальної кількості. Ці речовини слід тримати в герметично закри­тому посуді в спеціальній шафі або металевому ящику із застережним зна­ком безпеки "Обережно! Легкозаймисті речовини''

  3. Для контролю за беяіечітим зберіганням і використанням вибухоне­безпечних і горючих речовин необхідно призначати наказом відповідаль­ної о працівника.Користуватись відкритим вогнем під час переливання або пе­рекачування горючих речовин, а також у разі екстрагування з використан­ням горючих речовин заборонено.

У разі необхідності для підігрівання горючих речовин слід використо­вувати водяні бані або електричні нагрівники закритого типу.

  1. Роботи, пов’язані з використанням органічних розчинників, слід проводити у витяжній шафі.

  2. Випадково розлиту горючу речовину необхідно засипати ліском і прибрати дерев'яною лопаткою або пластмасовим совком. Вико­ристовувати для цієї мети сталеві лопатки (совки) заборонено.

  3. Заборонено гасити водою палаючі речовини, шо не розчиня­ються у воді (бензин, скипидар, ефір, мастила та іп.). <

  4. Ремонт і контроль ізоляції електрообладнання та електроприладів в хімічній лабораторії повинні виконувати працівники електричного цеху.

  5. Металеві корпуси електрообладнання та приладів (сушильні шафи, муфельні печі, кондуктометрії, рН-.метрп тощо), що живляться від мережі напругою 220 В. повинні бути заземлені.

Користуватись електроплитками з відкритою спіраллю заборонено.

  1. Електронагрівальні прилади слід установлювати па відстані понад 300 мм від стін на столах, захищених сталевими листами і покритих теплоізоляційним матеріалом.

  2. Штепсельні вилки світильників напругою 12 і 42 В не повинні підходити до розеток електричної мережі напругою 127 і 220 В. а розетки напругою 12 і 42 В повинні відрізнятись від розеток мережі напругою 127 і 220 В. На всіх розетках повинні бути написи з вказівкою номінальної напруги.

Вмикати в одну розетку кілька електронагрівальних приладів забо­ронено.

  1. У разі виявлення дефектів в ізоляції проводів, несправності їхніх пускачів, рубильників, штепселів, розеток, штепсельних вилок та іншої арматури, а також у разі порушення заземлення та огороджень роботу не­обхідно негайно припинити — до усунення несправності.

Переносити (пересувати) увімкнені прилади і ремонтувати обладнан­ня. що перебуває під напругою, заборонено.

У випадку займання проводів або електроприладів їх необхідно зпе- струмити і загасити вогонь за допомогою первинних засобів пожежогасіння.

  1. Вмикати нові прилади та електрообладнання, а також збільшу­вати кількість світильників і електронагрівальних приладів слід тільки з дозволу керівництва електроцеху.

  2. Не дозволяється залишати без нагляду увімкнені електро­прилади.

  3. У випадку припинення подавання електроенергії всі електро­прилади слід негайно вимкнути.

  4. Зберігати і установлювати безпосередньо у робочих приміщен­нях лабораторій балони з отруйними та горючими газами, а також з і аза­ми. що підтримують горіння, заборонено.

  5. Газові балони, газові редуктори і рукави, газорозбіршіх постій необхідно експлуатувати відповідно до вимог Правил безпечної роботи я інструментом та пристроями. ■

  6. Під час роботи з балонами слід уникати ударів, по них і ня забруднювати їх мастилом або жиром. Я

  7. Відкривати вентилі редукторів слід повільно та плавно, сто! ячи збоку від редуктора. Безпосередньо перед вентилем у момент йог<я відкривання не повинні перебувати працівники і не повинно бути незаі кріплених предметів. І

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ 1 ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ |

    1. Теплові пункти слід розмішувати в окремих ізольованих при-| міщениях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Якщо довжина] приміщення теплового пункту перевищує 12 м, приміщення повинно мати’ не менше двох виходів. !

Габарити теплових пунктів повинні забезпечувати можливість нор- і мального обслуговування обладнання (теплообмінних апаратів, перека-. чувальних пристроїв, арматури, трубопроводів тощо).

  1. У підземних теплових камерах площею від 2,5 до 6 м: повинно бути не менше двох люків, розміщених по діагоналі, а якщо площа камер становить 6 м- і більше — чотири люки.

Спускатись у камери слід по стаціонарних металевих сходах і скобах- східцях, розмішених безпосередньо під люками.

  1. Для переміщування обладнання та арматури в теплових пунктах повинні бути інвентарні підіймально-транспортні пристрої.

Якщо неможливо використати інвентарні пристрої, необхідно перед­бачати такі стаціонарні підіймально-транспортні пристрої:

  • якщо маса вантажу, що перемішується, становить від 0,1 до 1,0 т — монорейки з ручними талями та кішками або підвісні ручні однобалочкові крани;

  • те саме, від 1,0 до 2,0 т — підвісні ручні однобалочкові крани;

  • те саме, понад 2,0 т — підвісні електричні однобалочкові крани.

Дозволяється використовувати пересувні підіймально-транспортні засоби.

  1. Під час обслуговування підземних теплопроводів, камер та ка­налів слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.

  2. Розпорядженням по району теплових мереж за майстрами та слю­сарями слід закріплювати відповідні ділянки теплової мережі з точним ви­значенням меж обслуговування.

Оперативне обслуговування теплової мережі району протягом зміни повинен здійснювати черговий диспетчер району, а у центральній диспет­черській службі мережі — черговий диспетчер служби.

Обходи (об’їзди) теплотраси без спускання працівників у підземні споруди повинна здійснювати група не менше ніж з двох працівників.Під час спускання в камеру або проведення в ній робіт необхідно до­тримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил; бригада повинна бути не менше ніж з трьох працівників.

Під час обходу (об’їзду) теплотраси працівники крім слюсарних інстру­ментів повинні мати: ключ — для відкривання люка камери; гачок — для відкривання камер; огородження — для установлення їх біля відкритих камер і на проїзній частині вулиці; засоби освітлювангія (акумуляторні ліхтарі, ручні світильники напругою до 12 В у вибухозахищеному вико­нанні); газоаналізатор.

Бригада працівників протягом зміни повинна регулярно підтримува- і и зв'язок з черговим диспетчером району і повідомляти йому про викона­ну роботу, а у разі виявлення небезпечних для працівників та цілісності обладнання дефектів, працівники повинні вживати заходів щодо негайно­го виведення обладнання з роботи.

  1. Роботи, пов'язані з пуском водяних і парових теплових мереж, а також з випробуванням мережі або окремих її елементів та конструкцій, слід проводити за програмою, затвердженою головним інженером тепло­вих мереж (електростанції). .

Під час пуску щойно побудованих магістральних мереж, що відхо­дять безпосередньо від колекторів ТЕЦ, у разі використання для проми­вання трубопроводів сітьових і підживлювальних насосів ТЕЦ і під час проведення випробувань мереж на розрахунковий тиск і розрахункову тем­пературу програми робіт необхідно узгоджувати з головним інженером електростанції, а за необхідності — із споживачами.

У програмах виконання робіт слід передбачати необхідні заходи щодо безпеки працівників.

  1. Гідропневматичне промивання трубопроводів і випробування мереж на розрахунковий тиск і розрахункову температуру слід проводити за нарядом під безпосереднім керівництвом начальника району (цеху) або його заступника.

Допускається виконувати промивання під керівництвом іншого керів­ника або спеціаліста району (цеху), призначеного розпорядженням началь­ника району (цеху).

  1. У разі пуску теплових мереж теплопроводи слід заповнювати водою під тиском, що перевищує статичний тиск теплової мережі, яка за­повнюється, не більше ніж на 0,2 МПа (2 кгс/см:), —за умови від’єднання систем споживачів.

Незалежно від джерел водопостачання трубопроводи теплових мереж слід заповнювати водою з температурою до плюс 70 °С.

  1. Працівники, які здійснюють нагляд за повітряними клапанами у тепловій камері під час заповнення мережі, повинні перебувати збоку від фланцевих з’єднань. Арматура повинна мати відводи, що спрямовані в бік приямка. Відстань від кінця відводу до верху приямка повинна бути не більше 50 мм.

Відкривати і закривати повітряні клапани слід маховиками вручну, без застосування замість важелів ключів та інших пристосувань.

Відкривати повітряні клапани під час повторних продувок після за-і повнення теплової мережі слід особливо обережно, не допускаючи скидання значної кількості води. і

  1. Під час гідропневматичного промивання теплових мереж і про-, ведення випробувань теплової мережі на розрахунковий тиск системи спот живачів і теплові пункти необхідно від’єднати.

Не дозволяється одночасно проводити гідропневматичне промиван­ня теплових мереж і систем споживачів.