У разі випадкового розліт:тя легколетких отруйних речовин, працівників необхідно вивести з приміщення лабораторії, а приміщення провеїі- I л.поваги — цо повного випаровування розлитої речовині' і видалення її пари.
Роботи, пов'язані з нагріванням отруйних розчинів або з виділенням отруйних газів, необхідно обов'язково проводити у витяжних шафах на водяних банях; просувати голову у шафу під час проведення цих робіт заборонено; заборонено також пагріва ги отруйні розчини на відкри- іо.чу вогні.
Лід час вакуум-перегоиок. шо проводяться за допомогою лабораторних водоструминних насосів, необхідно перед насосом на лінії відсмоктування продуктів перегонки установлювати уловлювачі з хімічними речовинами, що забезпечують поглинання шкідливих газів і пари, шо відсмоктуються.
Під час роботи з металевою ртуттю та її сполуками слід дотримуватись вимог розділу 14 цих Правил.
У разі попадання отруйної речовини на зовнішню частину склянки краплі цієї речовини необхідно зняти фільтрувальним папером 'оберігаючи руки.) і спалити його у витяжній шафі (під тягою).
Зважувати отруйні речовини необхідно у витяжній шафі (під тягою).
Під час роботи із скляним посудом (збирання приладів із скла , різання скляних трубок, надівання гумових трубок на скляні вироби тощо) необхідно надягати бавовняні рукавиці.
Краї скляних трубок слід змочувати водою, гліцерином або вазеліновим мастилом; гострі краї скляних деталей слід обплавлятп або обпилювати.
У випадку заїдання притертих скляних пробок слід легенько постукати по шийці склянки дерев’яним предметом: якщо пробка не відкривається. слід намочити чисту ганчірку в гарячій воді і швидко обгорнути нею шийку склянки.
Ці операції слід повторити кілька разів, і якщо іі після цього вийняти пробку не вдається, шийку склянки слід обрізати або відмовитись від використання склянки.
Під час роботи із скляним посудом слід дотримуватись таких вимог: не допускати нагрівання рідин у закритих колбах або приладах, що не мають сполучення з атмосферою:під час нагрівання рідини у пробірці або колбочці слід тримати яВ чак. щоб оі вір був спрямований у бік від себе та від працівників, які первН бувають поруч: ■
для перенесення посудин з гарячою рідиною слід надягати бавовЯ няні рукавиці або користуватись рушником; посудину у цьому разі слів тримати обома руками: однією - за дно, другою — за шийку; Я
великі хімічні стакани з рідиною слід піднімати тільки двома рукаЯ ми; у цьому разі відігнуті краї стакана повинні спиратись на вказівні пальця - переносити бутлі з будь-якою рілііпою дозволяється тільки у спеЯ ціальио призначених для цього корзинах або ла гах:
- розфасовувати рідину слід за допомогою сифонів, а їдку рідину — Я довгому прогумованому фартусі, гумових чобоїіх. рукавицях і в захисній! масці. .1
В лабораторії слід користуватись тільки тим скляним посу-і дом. що не має надколів, тріїпин. гострих країв. 1
Роботи, проведення яких може супроводжуватись бур.хливимі протіканням хімічного процесу, розбризкуванням гарячих або шкідливих! речовин, а також роботи під вакуумом слід обов'язково виконувати у ви-1 тяжких шафах на листах або піддонах. і під час проведення їх користува-| тись захисними щитками, гумовим фартухом та рукавицями. 1
Працювати з полум'яфотометром слід під тягою. |
Посудини, призначені для роботи під вакуумом (колби Бунзе-1 па. табульовапі ексикатори та іп.). необхідно попередньо випробувати під j запобіжним сітчастим ковпаком за допомогою повітряного насоса
Прилади та апарати, що використовуються для одержання з газів, повинні бути зібрані таким чином, щоб у разі припинення роботи приладу або апарата газ. що в ньому утворюється, міг виходити через газопромивники.
Для виявлення витікання газу слід користуватись мильним розчином; для цього не дозволяється використовувати відкріп нії вогонь.
У разі виявлення в приміщенні запаху газу слід негайно закрити газові крани, припинити користування електровимикачами (тумблерами), посилити вентиляцію і. у разі необхідності, викликати аварійну службу.
Речовини, що легко розкладаються, та легко.геткі рідини (перекис водню. перекис натрію і калію, ефіри, спирти, ацетон, сірковуглець, бензол та іи.) необхідно зберігати у темному холодному місці в невеликих кількостях.
В робочих приміщеннях хімічної лабораторії дозволяється зберігати не більше 1 кг горючих речовин кожної назви і не більше 4 кт від їхньої загальної кількості. Ці речовини слід тримати в герметично закритому посуді в спеціальній шафі або металевому ящику із застережним знаком безпеки "Обережно! Легкозаймисті речовини''
Для контролю за беяіечітим зберіганням і використанням вибухонебезпечних і горючих речовин необхідно призначати наказом відповідальної о працівника.Користуватись відкритим вогнем під час переливання або перекачування горючих речовин, а також у разі екстрагування з використанням горючих речовин заборонено.
У разі необхідності для підігрівання горючих речовин слід використовувати водяні бані або електричні нагрівники закритого типу.
Роботи, пов’язані з використанням органічних розчинників, слід проводити у витяжній шафі.
Випадково розлиту горючу речовину необхідно засипати ліском і прибрати дерев'яною лопаткою або пластмасовим совком. Використовувати для цієї мети сталеві лопатки (совки) заборонено.
Заборонено гасити водою палаючі речовини, шо не розчиняються у воді (бензин, скипидар, ефір, мастила та іп.). <
Ремонт і контроль ізоляції електрообладнання та електроприладів в хімічній лабораторії повинні виконувати працівники електричного цеху.
Металеві корпуси електрообладнання та приладів (сушильні шафи, муфельні печі, кондуктометрії, рН-.метрп тощо), що живляться від мережі напругою 220 В. повинні бути заземлені.
Користуватись електроплитками з відкритою спіраллю заборонено.
Електронагрівальні прилади слід установлювати па відстані понад 300 мм від стін на столах, захищених сталевими листами і покритих теплоізоляційним матеріалом.
Штепсельні вилки світильників напругою 12 і 42 В не повинні підходити до розеток електричної мережі напругою 127 і 220 В. а розетки напругою 12 і 42 В повинні відрізнятись від розеток мережі напругою 127 і 220 В. На всіх розетках повинні бути написи з вказівкою номінальної напруги.
Вмикати в одну розетку кілька електронагрівальних приладів заборонено.
У разі виявлення дефектів в ізоляції проводів, несправності їхніх пускачів, рубильників, штепселів, розеток, штепсельних вилок та іншої арматури, а також у разі порушення заземлення та огороджень роботу необхідно негайно припинити — до усунення несправності.
Переносити (пересувати) увімкнені прилади і ремонтувати обладнання. що перебуває під напругою, заборонено.
У випадку займання проводів або електроприладів їх необхідно зпе- струмити і загасити вогонь за допомогою первинних засобів пожежогасіння.
Вмикати нові прилади та електрообладнання, а також збільшувати кількість світильників і електронагрівальних приладів слід тільки з дозволу керівництва електроцеху.
Не дозволяється залишати без нагляду увімкнені електроприлади.
У випадку припинення подавання електроенергії всі електроприлади слід негайно вимкнути.
Зберігати і установлювати безпосередньо у робочих приміщеннях лабораторій балони з отруйними та горючими газами, а також з і азами. що підтримують горіння, заборонено.
Газові балони, газові редуктори і рукави, газорозбіршіх постій необхідно експлуатувати відповідно до вимог Правил безпечної роботи я інструментом та пристроями. ■
Під час роботи з балонами слід уникати ударів, по них і ня забруднювати їх мастилом або жиром. Я
Відкривати вентилі редукторів слід повільно та плавно, сто! ячи збоку від редуктора. Безпосередньо перед вентилем у момент йог<я відкривання не повинні перебувати працівники і не повинно бути незаі кріплених предметів. І
ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ 1 ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ |
Теплові пункти слід розмішувати в окремих ізольованих при-| міщениях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Якщо довжина] приміщення теплового пункту перевищує 12 м, приміщення повинно мати’ не менше двох виходів. !
Габарити теплових пунктів повинні забезпечувати можливість нор- і мального обслуговування обладнання (теплообмінних апаратів, перека-. чувальних пристроїв, арматури, трубопроводів тощо).
У підземних теплових камерах площею від 2,5 до 6 м: повинно бути не менше двох люків, розміщених по діагоналі, а якщо площа камер становить 6 м- і більше — чотири люки.
Спускатись у камери слід по стаціонарних металевих сходах і скобах- східцях, розмішених безпосередньо під люками.
Для переміщування обладнання та арматури в теплових пунктах повинні бути інвентарні підіймально-транспортні пристрої.
Якщо неможливо використати інвентарні пристрої, необхідно передбачати такі стаціонарні підіймально-транспортні пристрої:
якщо маса вантажу, що перемішується, становить від 0,1 до 1,0 т — монорейки з ручними талями та кішками або підвісні ручні однобалочкові крани;
те саме, від 1,0 до 2,0 т — підвісні ручні однобалочкові крани;
те саме, понад 2,0 т — підвісні електричні однобалочкові крани.
Дозволяється використовувати пересувні підіймально-транспортні засоби.
Під час обслуговування підземних теплопроводів, камер та каналів слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
Розпорядженням по району теплових мереж за майстрами та слюсарями слід закріплювати відповідні ділянки теплової мережі з точним визначенням меж обслуговування.
Оперативне обслуговування теплової мережі району протягом зміни повинен здійснювати черговий диспетчер району, а у центральній диспетчерській службі мережі — черговий диспетчер служби.
Обходи (об’їзди) теплотраси без спускання працівників у підземні споруди повинна здійснювати група не менше ніж з двох працівників.Під час спускання в камеру або проведення в ній робіт необхідно дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил; бригада повинна бути не менше ніж з трьох працівників.
Під час обходу (об’їзду) теплотраси працівники крім слюсарних інструментів повинні мати: ключ — для відкривання люка камери; гачок — для відкривання камер; огородження — для установлення їх біля відкритих камер і на проїзній частині вулиці; засоби освітлювангія (акумуляторні ліхтарі, ручні світильники напругою до 12 В у вибухозахищеному виконанні); газоаналізатор.
Бригада працівників протягом зміни повинна регулярно підтримува- і и зв'язок з черговим диспетчером району і повідомляти йому про виконану роботу, а у разі виявлення небезпечних для працівників та цілісності обладнання дефектів, працівники повинні вживати заходів щодо негайного виведення обладнання з роботи.
Роботи, пов'язані з пуском водяних і парових теплових мереж, а також з випробуванням мережі або окремих її елементів та конструкцій, слід проводити за програмою, затвердженою головним інженером теплових мереж (електростанції). .
Під час пуску щойно побудованих магістральних мереж, що відходять безпосередньо від колекторів ТЕЦ, у разі використання для промивання трубопроводів сітьових і підживлювальних насосів ТЕЦ і під час проведення випробувань мереж на розрахунковий тиск і розрахункову температуру програми робіт необхідно узгоджувати з головним інженером електростанції, а за необхідності — із споживачами.
У програмах виконання робіт слід передбачати необхідні заходи щодо безпеки працівників.
Гідропневматичне промивання трубопроводів і випробування мереж на розрахунковий тиск і розрахункову температуру слід проводити за нарядом під безпосереднім керівництвом начальника району (цеху) або його заступника.
Допускається виконувати промивання під керівництвом іншого керівника або спеціаліста району (цеху), призначеного розпорядженням начальника району (цеху).
У разі пуску теплових мереж теплопроводи слід заповнювати водою під тиском, що перевищує статичний тиск теплової мережі, яка заповнюється, не більше ніж на 0,2 МПа (2 кгс/см:), —за умови від’єднання систем споживачів.
Незалежно від джерел водопостачання трубопроводи теплових мереж слід заповнювати водою з температурою до плюс 70 °С.
Працівники, які здійснюють нагляд за повітряними клапанами у тепловій камері під час заповнення мережі, повинні перебувати збоку від фланцевих з’єднань. Арматура повинна мати відводи, що спрямовані в бік приямка. Відстань від кінця відводу до верху приямка повинна бути не більше 50 мм.
Відкривати і закривати повітряні клапани слід маховиками вручну, без застосування замість важелів ключів та інших пристосувань.
Відкривати повітряні клапани під час повторних продувок після за-і повнення теплової мережі слід особливо обережно, не допускаючи скидання значної кількості води. і
Під час гідропневматичного промивання теплових мереж і про-, ведення випробувань теплової мережі на розрахунковий тиск системи спот живачів і теплові пункти необхідно від’єднати.
Не дозволяється одночасно проводити гідропневматичне промивання теплових мереж і систем споживачів.
