1. За порядком отримання, зберігання, транспортування і експлу­атації балонів з хлором необхідно встановити суворий контроль.

  2. Схеми приєднання балонів слід регулярно контролювати, — щоб запобігти попаданню хлору у балони, що призначені для аміаку, і тим самим уникнути утворення сполук хлору і аміаку, — що може спричинити вибух балонів.

  3. Усі роботи, пов’язані із приєднанням арматури і подаванням хлору, зніманням заглушок з обладнання ємкостей та трубопроводів, слід виконувати із застосуванням засобів захисту органів дихання.

Працівники, які проводять зливання рідкого хлору, повинні проходи­ти спеціальний інструктаж; вони повинні бути забезпечені фільтрувальни­ми протигазами (на випадок аварії), захисними герметичними окулярами, гумовими рукавицями і прогумованими фартухами.

  1. Для захисту органів дихання від хлору слід використовувати промислові фільтрувальні протигази — за умови, що концентрація пари хлору у повітрі буде менше 0,5 % від об'єму, а у випадку більш високої або неконтрольованої концентрації хлору — ізолювальні дихальні апарати, саморятівники та ізолювальні костюми.

  2. На дверях приміщень складу хлору і хлораторної установки слід вивішувати застережні знаки безпеки “Обережно! Отруйні речовини’’ і “Працювати з використанням засобів захисту органів дихання!”.

Ці приміщення необхідно оснастити автоматичними системами вияв­лення хлору відповідно до вимог пункту 4.11 Правила безпеки при вироб­ництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору (ПБХ-93).

Перед тим, як працівники увійдуть у приміщення, необхідно увімкну­ти вентиляцію,

  1. У приміщенні складу хлору і хлораторної установки виконува­ти роботи, не пов’язані з обслуговуванням цієї установки, а також роботи із застосуванням відкритого вогню заборонено; в таких приміщеннях за­боронено також палити — оскільки під час паління зменшується чутливість до хлору та збільшується можливість отруєння ним.

  2. Усі робочі місця у приміщеннях складу хлору і хлораторної ус­тановки необхідно забезпечити інструкціями з обов’язковим описом в них властивостей хлору та способів захисту від отруєння ним, а також дій пра­цівників під час аварійних ситуацій.

  3. На робочих місцях повинні бути розчини для нейтралізації хло­ру: 2 %-ний розчин гіпосульфіту і 0,5 %-ний розчин питної соди.

  4. Ремонтувати хлорні апарати під тиском газу заборонено; якщо їх необхідно відремонтувати, слід попередньо припинити подавання хло­ру і видалення його залишків.Обладнання хлораторних установок перед початком ремон слід очистити інтенсивним промиванням гарячою водою і продути сухі повітрям — до повного видалення хлору.

  5. У разі надходження балонів різних марок і різної довжи: під’єднувати їх до одного колектора заборонено.

  6. В хлораторних установках для недопущення попадання во, у хлор слід дотримуватись таких вимог:

  • повітря, що надходить від компресора для перекачування хлор повинно бути висушене;

  • посудини після проведення гідравлічного випробування повинні бу сухими;

  • у спрацьованих посудинах і хлоропроводах повинен зберігати! надлишковий тиск газу.

Під час вимкнення ежекторів слід уникати попадання води в газову лінії

  1. Місця витікання хлору можуть бути виявлені:

  • газоаналізатором;

  • за обмерзанням місця витікання;

  • за низькою температурою посудини. — що визначається дотиком

  • за густою білою хмарою, — що утворюється у разі наближення до місі! витікання хлору вати, змоченої нашатирним спиртом (аміачною водою).

  1. У разі виявлення витікання хлору в приміщенні слід вимкнуті вентиляцію.

  2. Розшукувати місця витікання хлору і ліквідовувати їх повинні

н

про-

е менше ніж два працівники. Цю роботу вони повинні виконувати у тигазах — за умови відкритих виходів з приміщень.
    1. Усі працівники хлораторних установок зобов’язані під ча< чергування мати при собі справний, відповідного розміру протигаз. Реш­ту часу протигаз слід зберігати в особистій закритій шафі.

    2. Біля входу у приміщення складів хлору і хлораторної установ­ки в опечатаному заскленому ящику необхідно зберігати 2-4 резервних протигази найбільш поширених розмірів.

    3. Тривалість захисної дії фільтрувальних коробок протигазів слід визначати за графіком, але не рідше двох разів на місяць. Результати перевірки слід записувати в спеціальний журнал.

    4. Як допоміжний засіб індивідуального захисту органів дихання працівників, якщо вони раптово потрапили в середовище з підвищеним вмістом хлору, слід використовувати змочені у воді хустки або частини одягу.

  1. Робота з хлорним вапном

    1. Хлорне вапно слід зберігати в спеціальному складському при­міщення. під навісом.

    2. Приміщення, в якому виготовляють вапняне молоко, повинно мати вентиляцію, що забезпечує шестикратний обмін повітря на годину.

    3. Хлорування необхідно проводити в окремому сухому при­міщенні з достатньою вентиляцією і освітленістю.

тю

Наявність води на підлозі приміщення не допускається.

  1. Піл час проведення робіт з хлорним вапном необхідно уникати ного розсипання і попадання на шкіру і одяг.

  2. Розсипане на підлогу хлорне вапно слід залити розчином гіпо­сульфіту із содою і змити водою в дренаж.

  3. Працівники, які виконують роботу із застосуванням вапна, повинні надягати протиплловий респіратор, бавовняний костюм, прогумо- запий фартух, захисні герметичні окуляри, гумові рукавиці і гумове взуття.

Допоміжними засобами індивідуального захисту органів дихання під ,аспроведення робіт із застосуванням хлорного вапна можуть бути багато- парові марлеві пов'язки.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ХІМІЧНОГО
    ОЧИЩЕННЯ ОБЛАДНАННЯ

    1. Роботи з хімічного очищення теплосилового обладнання слід проводити за програмою, затвердженою керівником підприємства.

    2. У разі проведення хімічного очищення обладнання відповідаль­ним за підготовку схеми, організацію проведення хімічного очищення об­ладнання і безпечні умови прані працівників, призначених викопувати ці юбопі с начальник цеху, у віданні якого перебуває це обладнання.

    3. Відповідати за проведення інструктажу з питань безпеки праці йд час роботи з хімічними реагентами та за процес хімічного очищения обладнання повинен начальник хімічного цеху, а за проведення інструкта­жу з питань безпеки праці та за очищення у разі проведення пароводокис- іевого очищення котлів — начальник котельного (котлотурбінного) цеху.

    4. У разі проведення хімічного очищення обладнання спеціалізова­ною організацією відповідальність >,а проведення хімічного очищення і безпеку працівників, внесених до наряду, повинна покладатись на керів­ника робіт цієї організації.

    5. До початку проведення хімічного очищения в зоні обладнання, що підлягає промиванню, та в зоні насосів промивання необхідно:

  • перевірити площадки і сходи ца відсутність на них сторонніх пред­метів;

  • забезпечити достатнє освітлення всіх робочих місць, проходів, пло­щадок, контрольно-вимірювальних приладів, покажчиків рівня, пробо­відбірників;

  • обгородити зону і вивісити застережні знаки безпеки;

  • передбачити засоби для нейтралізації мийних розчинів --у разі по­рушення щільності промивального контура;

  • забезпечити працівників, які проводять промивання, спецодягом, спецвзуттям і засобами захисту, що відповідають виду хімічного очищення: оснастити робоче місце аптечкою з набором медикаментів. необхід­них для надання долікарської допомоги у разі попадання на шкіру праців­ників мийних розчинів.

    1. Не дозволяється перебувати у небезпечній зоні працівникам, яй не беруть участі у промиванні. 9

    2. Внутрішній огляд обладнання після закінчення хімічного очвЯ щення слід проводити тільки після його вентиляції та аналізу в ньому пя вітря на відсутність шкідливих речовин, — з дотриманням вимог підроя ділу 4.10 цих Правил. j

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ!

ХІМІЧНИХ ЦЕХІВ 1 СПОРУД З ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД І

  1. Обслуговування реагентного господарства та установки з гідря зинпої обробки води 1

    1. Склади реагентів необхідно ізолювати від приміщень іонітоі вих установок і місць зберігання сипких матеріалів. |

    2. Вапно, магнезит, фосфати, коагулянти, сода та інші сипкі реаЗ генти повинні зберігатись в сухих приміщеннях закритого типу із заасфаль^ тованою підлогою. Такі приміщення повинні бути оснащені системою при^ пливно-витяжної вентиляції, що забезпечує трикратний обмін повітря, гаї пристроями механізованого розвантажування і навантажування реагентів.^ Для кожного виду реагентів повинен передбачатись окремий склад або відсік. •

    3. У приміщеннях, де проводяться операції з реагентами, повин-І на бути водопровідна вода та аптечка для надання долікарської допомоги.!

    4. Приміщення для зберігання фільтрувальних та іонообмінних) матеріалів повинні бути сухими, мати опалення та достатню вентиляцію, t

    5. Бензин, бензол, толуол та інші леткі органічні сполуки, пара' яких адсорбується іонітами, не повинні зберігатись в одному приміщенні з іонітами.

    6. Іоніти слід складувати у заводській упаковці на дерев'яних на­стилах штабелями за типами та марками. Відстань від штабелів до опалю­вальних приладів (радіаторів) повинна бути не менше 1 м.

    7. Сульфовугілля слід зберігати в упаковці виробника в закрито­му складському приміщенні в штабелях. Розміри штабель повинні бути до 2x2x2 м і прохід між штабелями повинен бути завширшки 1 м.

Зберігати сульфовугілля без упаковки заборонено. — внаслідок кон­такту з повітрям воно може спалахнути.

  1. Розвантажувати вапно, магнезит, соду, фосфати та інші сухі реагенти, що можуть створювати пил, а також гасити вапно та-розчиняти ці реагенти необхідно у бавовняному костюмі, прогумованому фартусі з нагрудником, захисних окулярах, брезентових, гумових рукавицях, гумо­вому взутті і протипиловому респіраторі.

  2. Слід пам’ятати, що концентровані розчини кислот, лугів, аміа­ку, гідразину належать до шкідливих речовин.

Кислоти, луги, розчини аміаку, гідразину та інших шкідливих речовин слід зберігати в ізольованих від робочих приміщень складах-цис- гернах або в баках, на яких повинно бути чітко написано назву реагенту 124Концентровану сірчану кислоту, "чорну кислоту" (розчин низькомо­лекулярних органічних кислот), розчини лугу та аміаку необхідно зберіга­ти у сталевих герметичних резервуарах, соляну кислоту — у герметичних сталевих прогумованих резервуарах.

Товарний гідразингідрат, що містить 64% гідразину, слід транспор­тувати і зберігати у тарі з нержавіючої сталі або алюмінію.

Розбавлені розчини гідразингідрату (до ЗО %) дозволяється зберігати в ємкостях з вуглецевої сталі або в поліетиленових банках.

  1. Ємкості для зберігання кислот і лугів повинні сполучатись з а тмосферою за допомогою повітряних клапанів і мати покажчики рівня га переливні труби.

  2. Цистерни для зберігання рідких реагентів, що періодично пе­ребувають під тиском, необхідно зареєструвати у книзі обліку і огляду по­судин, яка повинна бути у начальника цеху.

Щомісяця слід проводити зовнішній огляд цистерн і арматури. Внут­рішній огляд і гідравлічні випробування цистерн необхідно проводити відповідно до вимог правил Держнаглядохоронпраці. Результати оглядів і випробувань слід фіксувати в журналі (довільної форми).

  1. У хімічному цеху повинна діяти стаціонарна схема зливання кожного реагенту з чіткою нумерацією арматури. Схема і інструкція із зли­вання і зберігання кожного реагенту повинні бути на робочому місці.

Трубопроводи концентрованих розчинів реагентів повинні бути по­фарбовані у розпізнавальні кольори.

Зливати отруйні і агресивні рідини повинні тільки спеціально підго­товлені працівники, за якими повинно бути закріплено виконання цієї ро­боти, під керівництвом старшого чергового зміни цеху (дільниці).

  1. Зливати кислоти і луги з баків зберігання та залізничних цис­терн слід через верхній розвантажувальний пристрій за допомогою сифо­на або створенням в них тиску стисненим повітрям не більше 0,068 МПа (0.7 кгс/см:).

Розрідження в приймальній ємкості необхідно створювати вакуум- насосом або ежектором.

Зливати кислоту та луги з цистерни через нижній кран заборонено. Заборонено також для зливання кислоти та лугів використовувати шлан­ги із матеріалів, не стійких до дії кислот та лугів.

  1. Зливати гідразингідрат з бочок слід за допомогою сифона або виготовленого з нержавіючої сталі ежектора у приймальний бак. заповне­ний до половини водою.

Звільнені від гідразингідрату бочки необхідно промивати кілька разів водою — до нейтральної реакції промивальних вод за індикатором мети­леновим червоним, відкачуючи воду в приймальний бак гідразину.

  1. Установку для приготування розчинів гідразингідрату слід розташовувати в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-вп- гяжпою вентиляцією, до якого підведено технічну воду га влаштовано при- ямок для збирання і нейтралізації дренажних вод. У приміщенні повні бути запас хлорного вапна — для нейтралізації розлитого розчину гід зингідрату.