Правила охорони праці під час виконання робіт на борту риболовних суден

Спускати драгу за борт вручну не допускається.

1. Під час тралення водоростей драгою слід встановити спостереження за натягуванням ваєра і стрічковими гальмами промислової лебідки.
2. У разі зачепа драги всі люди повинні бути виведені з небезпечних зон на палубі, попущені ваєри до набуття ними достатньої слабини, судну дано самий малий хід і вжито заходів до ліквідації зачепу.
3. У разі захоплення драги гаком робота повинна здійснюватись у захисному поясі, страхувальний кінець якого має бути закріплений за штатні місця або міцні суднові конструкції.
4. Під час підіймання драги на борт віжки мають бути натягнуті, а під час її переміщення над палубою всім членам екіпажу слід перебувати у безпечному місці. Переміщення драги над палубою необхідно здійснювати плавно, без ривків. Мішок драги повинен підніматись при цьому на висоту не більше 50 см над палубою.
5. Під час розгрібання водоростей на палубі чи у трюмах вилами люди повинні перебувати один від одного на відстані не менше 2 м.
РЕМОНТ ЗНАРЯДЬ ЛОВУ
1. Знаряддя лову і його частини, матеріали й інструмент слід розміщувати так, щоб забезпечити зручність і безпеку виконання всіх ремонтних операцій і не захаращувати робоче місце і проходи.
2. Держаки інструментів мають бути надійно насаджені. На держаках і ігличках не повинно бути тріщин і задирок. На лезах різальних інструментів не повинно бути зазублин. Різальний інструмент має бути правильно заточений.
3. Застосовувати інструменти, не призначені для ремонту знарядь лову, не допускається. Під час ремонту слід дотримуватися запобіжних заходів, що виключають травмування працівника і людей, що перебувають поблизу.

Під час ремонту знарядь лову слід користуватися ножем, що має піхви. Складаний ніж може використовуватися тільки за наявності фіксатора його леза.

У процесі роботи інструмент необхідно зберігати в спеціальному ящику (футлярі). Підвішувати інструмент на шию не допускається.
Розривати сіткове полотно, шпагат, нитки тощо руками не допускається.
Під час ремонту й обробки знарядь лову, просочених шкідливими речовинами (консервантами, барвниками тощо), необхідно одягати прогумований фартух, шкіряні рукавички, захисні окуляри, респіратор, змащувати відкриті ділянки тіла захисною пастою.

Виконувати ці роботи при сонячному світлі і поблизу джерел тепла не допускається.

1. Очі в разі потрапляння в них шкідливих речовин мають бути одразу ж промиті чистою водою до зникнення неприємного відчуття; у разі потрапляння на шкіру шкідливі речовини видаляються гасом, а шкіру миють водою з милом.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ОБСЛУГОВУВАННЯ РЕФРИЖЕРАТОРНИХ УСТАНОВОК
1. Загальні вимоги
  1. До обслуговування рефрижераторних установок допускаються працівники, що пройшли медичний огляд і мають відповідні документи про проходження навчання та підготовки з обслуговування та експлуатації суднових рефрижераторних установок.
  2. Присутність сторонніх осіб у рефрижераторному машинному відділенні не допускається.
  3. У рефрижераторному машинному відділенні на видних місцях мають бути вивішені основні положення з безпеки праці, інструкції з експлуатації рефрижераторної установки та надання долікарської допомоги, а також схеми трубопроводів холодоагенту, розсолу і води. Кожен вентиль повинен мати маркування з вказівкою щодо його призначення.
  4. Біля входу до охолоджуваних приміщень має бути вивішена суднова інструкція з охорони праці.
  5. На дверях та люках аварійних виходів з рефрижераторного машинного відділення має бути напис "Аварійний вихід. Не загромаджувати!".
  6. У рефрижераторному машинному відділенні, крім основного, має бути передбачене аварійне освітлення від незалежного джерела, що автоматично вмикається в разі вимикання основного.
  7. Для аміачних холодильних установок, що працюють за межами рефрижераторного машинного відділення, у безпосередній близькості від вхідних дверей повинен бути встановлений аварійний (резервний) вимикач електроприводів компресорів, що одночасно вмикає аварійну вентиляцію.
  8. Конструкція ізоляції холодильного устаткування та трубопроводів має бути міцною та стійкою в умовах вібрації, мати надійні кріплення і покриття, що захищають її від руйнування та проникнення в неї рідин.
  9. Трубопроводи рефрижераторних установок повинні мати розпізнавальне забарвлення. На пофарбованих трубопроводах поблизу запірної арматури стрілками має бути зазначений напрямок руху рідини.
  10. У приміщеннях, де розміщене устатковання холодильної установки, під час вантажно-розвантажувальних робіт не допускається вести профілактичні та ремонтні роботи.
2. Обслуговування рефрижераторних установок
  1. Обслуговування рефрижераторної установки на аміаку без постійної вахти не допускається.
  2. Обслуговування рефрижераторної установки на хладоні без постійної вахти допускається тільки в тому разі, якщо це передбачено технічною і нормативною документацією.
  3. Роботи, пов’язані з продуванням систем, випробуваннями, усуненням витікань, заправленням системи холодоагентом, випусканням холодоагенту, видаленням снігової шуби з батарей охолодження, а також зварювальні, паяльні та інші ремонтні й аварійні роботи повинні проводитись у присутності рефрижераторного механіка.
  4. Не допускається виконувати роботи, не пов’язані з обслуговуванням холодильної установки, перебуваючи біля обладнання.
  5. Під час роботи рефрижераторної установки припливно-витяжна вентиляція має бути включеною.
  6. Повітря рефрижераторного відділення має систематично контролюватись за допомогою сигналізатора витікань на відсутність випарів холодоагенту.
  7. Щоб уникнути потрапляння парів холодоагенту в повітря приміщення, а також проникнення повітря в систему холодоагенту має бути забезпечена щільність системи холодоагенту.

Перевірка щільності системи холодоагенту холодильної установки здійснюється не рідше 1 разу на 2 тижні для установок на аміаку і не рідше 1 разу на тиждень для установок на хладонах, а також після кожного відкриття- закриття елементів системи.

Перевірка на щільність конденсатора, розсольного випарника, всмоктувальних та нагнітальних вентилів компресора проводиться не рідше одного разу на місяць та заноситься до Вахтового журналу рефрижераторної установки.
Місця витікань холодоагенту з системи повинні виявлятися за допомогою шукачів витікання, галогенних ламп чи стаціонарних інформаторів- газоаналізаторів, при цьому в приміщенні не повинно бути займистих речовин і мають суворо виконуватися усі вимоги пожежної безпеки.
Місця витікань аміаку слід виявляти спеціальним хімічним індикатором - папером, просоченим розчином фенолфталеїну, який у присутності випарів аміаку забарвлюється у малиновий колір. Можна користуватись для цього також газоаналізаторами, схваленими органами нагляду.
Не допускається виконувати роботи з усунення нещільностей системи, коли вона перебуває під тиском.
Ділянка, що ремонтується, має бути відключена від решти системи, повністю звільнена від холодоагенту й мастила, провентильована.

На фланці трубопроводів, з яких знята запірна арматура або частина труб, мають бути встановлені заглушки.

Розкривати устатковання з температурою поверхні мінус 25°С і нижче не допускається.

Під час внутрішнього огляду вузлів і деталей компресора й апаратів холодильної установки допускається користуватись для освітлення тільки переносними лампами напругою не вище 12 В (для аміаку - у вибухозахищеному виконанні). Не допускається користуватись при цьому відкритим полум’ям і палити.
Під час ремонту холодильного устаткування апарат, призначений для зливу рідкого холодоагенту, допускається заповнювати не більше ніж на 80% його об’єму.
Під час ремонту механізмів холодильної установки їх електродвигуни мають бути знеструмлені і на пускових кнопках вивішені попереджувальні плакати з написом "Не вмикати! Працюють люди!".
Випробування холодильної установки, окремих апаратів чи вузлів повинні проводитись після звільнення системи чи апарата від холодоагенту з виконанням спеціальних заходів безпеки. На час випробувань люди мають бути виведені у безпечні місця.
Під час прогрівання апаратів і звільнення їх від рідкого холодоагенту тиск у них не повинен перевищувати тиску для випробувань на щільність.
Перебування сторонніх осіб, а також проведення в приміщенні, де перебуває випробовуваний апарат, будь-яких робіт, не пов’язаних з випробуванням, не допускається.
Під час випробувань апарата (посудини) не допускається використання штатних компресорів холодоагенту для створення тиску.
Вхід до необслуговуваного приміщення з холодильним устаткуванням без попередньої перевірки щодо відсутності в ньому парів холодоагенту не допускається.
У необслуговуваному рефрижераторному машинному відділенні має бути постійно ввімкнене освітлення.
На механізмах, що працюють в автоматичному режимі, на видному місці мають бути вивішені таблички "Обережно! Пускається автоматично!".
У разі, коли у необслуговуваному рефрижераторному машинному відділенні перебувають люди, вахтовий механік повинен організувати контроль за їх перебуванням.
При виході з необслуговуваного рефрижераторного машинного відділення необхідно переконатись у тому, що у відділенні не залишились люди.
Виконання аварійних робіт у приміщеннях, де є прорив холодоагенту, допускається не менше ніж двома особами. При цьому поза загазованою зоною повинен перебувати спостережник, одягнений у захисні засоби.
Не допускається експлуатація апаратів, що працюють під тиском, у випадках:

підвищення тиску в апараті вище припустимого, навіть за умови дотримання вимог інструкції з обслуговування;
несправності захисних клапанів;
виявлення в основних елементах апарата тріщин, випинів, значного потоншення стінок, пропусків або потіння у зварних швах, витікання в болтових з’єднаннях, розриву прокладок;
виникнення пожежі;

ґ) несправності манометра і неможливості визначити тиск іншими приладами;

несправності або відсутності передбачених проектом контрольно- вимірювальних приладів і засобів автоматики;
несправності або неповної кількості кріпильних деталей кришок і люків устатковання;

є) закінчення терміну чергового огляду.

1. Приміщення, в яких перебувають діючі рефрижераторні установки без постійного нагляду, мають бути закриті на замки. Ключі від замків повинні зберігатись у вахтового рефмеханіка. На вхідних дверях має бути напис "Вхід стороннім заборонений!".
2. Під час очищення труб конденсатора електромеханічною шарошкою слід дотримуватись правил роботи з електроінструментами.
3. Під час виконання робіт з аміачними конденсаторами (знімання кришок, заглушок з заглушених трубок конденсатора) необхідно дотримуватись особливої обережності.
4. Фреонові установки, що працюють під тиском нижче атмосферного, мають бути випробувані вакуумом при залишковому тиску 5,3 кПа (40 мм. рт. ст.).
Захист і автоматика холодильних установок
1. Холодильні установки мають бути обладнані пристроями автоматичного захисту від небезпечних режимів роботи.
2. Пуск і робота установки з відключеними або несправними пристроями автоматичного захисту не допускається.

Не допускається блокувати або знімати прилади, відключати систему сигналізації.

Справність автоматичних приладів захисту повинна перевірятись не рідше одного разу на 3 місяці з записом результатів перевірки у Вахтовому журналі.
Охолоджувані приміщення мають бути обладнані сигналізаційним пристроєм "Людина у приміщенні". Вимикач сигналізаційного пристрою повинен бути позначений постійно світним покажчиком, розміщеним всередині приміщення у легкодоступному місці поблизу виходу з приміщення. Світловий та звуковий оповіщувач цього пристрою має бути винесений на пост, де є постійна вахта.
У рефрижераторному машинному відділенні з ємністю системи понад 300 кг холодоагенту має бути передбачене встановлення стаціонарного сигналізатора витікання холодоагенту, який повинен давати попереджувальний сигнал на пост, де є постійна вахта, і автоматично вмикати аварійну вентиляцію.
Установлення заглушок замість запобіжних клапанів не допускається.
Ковпак та огороджувальні пристрої запобіжних клапанів мають бути постійно опломбовані.
Усі встановлені манометри і мановакуумметри мають бути перевірені й опломбовані. Перевірка й опломбування повинні проводитись не рідше одного разу на рік, а також після кожного ремонту.
Під час роботи холодильної установки необхідно спостерігати за показниками контрольно-вимірювальних приладів (далі - КВП), а саме за:

тиском всмоктування і нагнітання компресора;
температурою всмоктування і нагнітання компресора;
тиском і температурою масла у системі змащування компресора і тиску в картері компресора;
тиском і температурою кипіння і конденсації за показниками манометрів (мановакуумметрів), встановлених на випарювальній системі і конденсаторі;

ґ) температурою рідкого холодоагента перед регулювальним вентилем;

температурою води на вході і виході з компресора, у охолоджувальних сорочках компресора та в інших охолоджувальних пристроях;
температурою повітря у охолоджуваному об’єкті;