Головні контакти необхідно замінювати в разі зношення або обгорання срібної накладки на мідній основі.
Необхідно систематично перевіряти правильність положення стрілок на шкалах щитових електровимірювальних приладів.
Стрілки вимкнених амперметрів, вольтметрів і ваттметрів повинні показувати “0”, стрілки щитового мегаомметра показувати “да”, стрілки фазометрів і частотомірів можуть перебувати в будь-якому положенні.
У разі потреби вимірювання опору ізоляції мережі допускається включати щитові мегаомметри і вольтметри тільки на час проведення вимірювання.
Обслуговування акумуляторних установок
Не рідше одного разу на тиждень необхідно проводити огляд акумуляторних установок. Під час огляду необхідно перевірити:
роботу систем вентиляції і опалення, а також справність вибухозахищених світильників в акумуляторному приміщенні;
чистоту акумуляторного приміщення (стелажів, поверхні акумуляторів, відсутність тріщин, витікань, окислень тощо);
надійність кріплення акумуляторних батарей і елементів;
відсутність коротких замикань в елементах і між елементами шляхом вимірювання напруги;
ґ) наявність засобів, що забезпечують безпечність робіт з кислотами і лугами;
справність заряджувальних пристроїв.
Усі елементи акумуляторних батарей повинні бути міцно закриті пробками з газовідвідними отворами і справними гумовими кільцями. Використання пробок з пошкодженими кільцями не допускається.
Під час експлуатації акумуляторів не допускається:
користуватись в акумуляторному приміщенні відкритим вогнем і інструментом, що здатний утворювати іскри;
перевіряти зарядженість акумуляторів “на іскру” шляхом замикання контактів;
застосовувати для очищення акумуляторів від іржі металеві інструменти і наждачний папір;
доливати в акумулятори кислоту або луг.
Під час заряджання акумуляторів необхідно не рідше, ніж щогодини контролювати:
величину зарядного струму;
температуру і густину електроліту в елементах;
інтенсивність виділення газів;
ефективність дії системи вентиляції.
На суднах, де вхід до акумуляторного приміщення влаштований з житлового чи службового приміщення, двері повинні забезпечувати газонепроникність і бути завжди щільно зачинені.
Двері до акумуляторного приміщення мають бути постійно закритими на замок, а ключ перебувати у вахтового механіка (електромеханіка). На зовнішній стороні дверей акумуляторного приміщення мають бути написи: “Акумулятори! Вогненебезпечно! Вибухонебезпечно! З відкритим вогнем не входити!”.
В акумуляторному приміщенні має бути вивішена інструкція з безпечного обслуговування акумуляторів.
Вхід до акумуляторних приміщень допускається тільки особам електротехнічного персоналу. Акумуляторні батареї мають обслуговуватись електриком чи особою, яка виконує його обов’язки.
В акумуляторному приміщенні не допускається:
зберігати горючі речовини;
входити з вогнем чи палити в ньому;
виконувати будь-які монтажні чи ремонтні роботи, що не мають безпосереднього відношення до обслуговування акумуляторів;
зберігати та вживати їжу.
В акумуляторних приміщеннях, шафах та ящиках не допускається встановлення електричних машин, щитів, опорів, перехідних клем, штепсельних розеток, вимикачів тощо, які можуть бути джерелом іскроутворення.
Зберігання, наповнення та експлуатація лужних та кислотних батарей в одному приміщенні не допускається. В акумуляторних приміщеннях з лужними акумуляторами не повинно бути приладдя кислотних акумуляторів і їх складових частин.
Приміщення, устаткування, шафи та ящики для кислотних акумуляторних батарей усередині мають бути пофарбовані кислотостійкою фарбою; вентиляційні канали мають бути пофарбовані як зовні, так і зсередини.
Фарбування кислотостійкою фарбою приміщень лужних акумуляторних батарей не потрібне.
Вентиляція акумуляторного приміщення має вмикатись за 15 хв до початку наповнення батареї та вимикатись не раніше ніж через 1,5 год після його закінчення.
На вентиляційних отворах мають бути встановлені полум’япереривальні запобіжні сітки.
Узимку повинна регулярно перевірятися відсутність зледеніння на вентиляційних каналах акумуляторного приміщення або шафи.
Для освітлення акумуляторних приміщень повинні застосовуватись світильники вибухозахищеного виконання й акумуляторні вибухозахищені переносні ліхтарі.
Не допускається виконання будь-яких робіт, що викликають іскроутворення в акумуляторному приміщенні під час наповнення акумуляторів. Для приготування електроліту мають застосовуватися спеціальні посудини (пластмасові, скляні тощо).
Обслуговування електроосвітлювального обладнання
У суднових світильниках мають установлюватись лампи, тип і потужність яких відповідають типу світильника.
Не допускається встановлення ламп більшої потужності, ніж це передбачено технічною документацією світильника.
Не допускається використання світильників зі знятими ковпаками і сітками.
Перевірку справності засобів дистанційного керування зовнішнім освітленням необхідно проводити не рідше, ніж щотижня.
Заміна ламп, що вийшли з ладу, повинна проводитись негайно і тільки після зняття напруги.
Чищення і промивання ковпаків світильників має проводитись не рідше одного разу на 3 місяці.
Роботи з метою заміни або ремонту світильників, розміщених на висоті (на колонах, щоглах тощо), мають проводитись з дозволу старшого помічника капітана.
Щоб запобігти можливості вибуху в закритих суднових приміщеннях, де проводяться фарбувальні роботи вогненебезпечними матеріалами (фарби на ацетоновій або уайт-спіритовій основі тощо), освітлювальна мережа на час цих робіт має бути вимкнена, слід користуватись тільки світильниками у вибухозахищеному виконанні.
Кабелі та проводи, приєднані до світильників, повинні мати справну ізоляцію.
Не допускається застосовувати для освітлення лампи з напаяними цоколями. Проводи багатолампових світильників не повинні мати спаювань та скручувань.
У закритих суднових приміщеннях, де проводяться фарбувальні роботи, роботи з клеями чи епоксидними смолами, штатна освітлювальна арматура має бути вимкнена. Під час цих робіт слід користуватись світильниками у вибухозахищеному виконанні.
Обслуговування переносного електроустаткування
Від однієї штепсельної розетки допускається живлення не більше одного переносного електроприладу.
Напруга живлення переносних низьковольтних світильників не повинна перевищувати 12 В.
Переносні електросвітильники повинні забезпечувати повну безпеку користування ними.
Вони мають бути:
водозахищеними зі скляними ковпаками й сітками;
устатковані кабелями в шлангових оболонках;
устатковані вилками, що унеможливлюють їх увімкнення в розетку, приєднану до мережі іншої напруги;
мати пристрої, що захищають кабелі від стирання та залому в місцях введення їх в електросвітильники й штепсельні вилки;
ґ) мати корпус і патрон з ізоляційного матеріалу;
мати пристрій, що унеможливлюють випадкове від’єднання живильного провода (оклітнювання, хомутики, затискачі, ущільнювальні сальники, страхувальні кінці).
Не допускається використовувати стаціонарні світильники як ручні переносні світильники.
Під час робіт в особливо сирих та тісних місцях треба застосовувати для освітлення тільки переносні низьковольтні світильники напругою не вище 12 В, що живляться через трансформатор, вторинна обмотка якого має бути заземленою.
Під час робіт у паливних танках і в приміщеннях, де зберігаються вибухові або легкозаймисті речовини, для освітлення треба використовувати тільки акумуляторні низьковольтні ліхтарі вибухозахищеного виконання напругою не вище 12 В.
Усі вибухонебезпечні переносні ліхтарі мають перевірятись кожні 10 діб, а справність вибухозахищеної апаратури під час її експлуатації - щодня.
Не допускається застосовувати для переносних світильників патрони з вимикачами, а також установлювати вимикачі на кабелі.
Приєднання низьковольтних переносних світильників до трансформатора повинно здійснюватися наглухо або за допомогою штепсельної розетки, що встановлюється на кожусі трансформатора з боку низької напруги.
Приєднувати переносні трансформатори до мережі слід за допомогою багатожильного кабеля в шланговій оболонці шляхом штепсельного з’єднанні із заземленим контактом.
Довжина проводу для приєднання трансформатора до мережі має бути не більше 2 м.
Не допускається для зниження напруги застосовувати автотрансформатори та додаткові опори.
Під час будь-яких робіт з переносним освітленням світильник має бути підвішений та закріплений.
Не допускається прокладати кабель переносного світильника в місцях, де він може бути пошкоджений.
Контроль за зберіганням і справністю електроінструменту та переносних світильників має здійснюватись спеціально вповноваженим на це електриком, або електромеханіком. Електроінструмент повинен бути на обліку, мати порядковий номер та зберігатись у сухому приміщенні.
Контрольна лампа повинна бути вкладена у футляр-арматуру з ізоляційного матеріалу з прорізом для світлового сигналу. Провідники повинні мати довжину не більше 0,5 м і виходити з арматури в різні отвори для того, щоб унеможливити замикання при проходженні їх у загальному вводі. Провідники мають бути ізольованими, гнучкими й мати на вільних кінцях жорсткі електроди, захищені ізольованими ручками. Довжина неізольованого кінця електрода не повинна перевищувати 1-2 см.
Підводні електросвітильники повинні забезпечувати повну безпеку користування ними. Вони мають бути:
герметичними, з прозорими ковпаками та запобіжними сітками;
устатковані суцільними, без з’єднань, кабелями в шланговій оболонці з герметичним штепсельним увімкненням до джерела електроживлення;
устатковані пристроями, що захищають кабель від стирання чи злому в місцях уведення їх у світильники та штепсельні вилки.
Спускання підводних електросвітильників за борт і підіймання їх на палубу має виконуватись тільки при знятій напрузі.
Перевірка опору ізоляції комплекту підводного світильника повинна проводитися не рідше одного разу на 10 днів і перед кожним використанням.
Увімкнення в електромережу пересувних машин внутрішньотрюмної механізації з електроприводом має проводитись після їх заземлення.
Зняття заземлення проводиться після відключення машин від електромережі.
Для заземлення пересувних машин треба використовувати додатковий провідник у кабелі. Одним кінцем провідник приєднується до найближчого контуру заземлення машини, а другим - до спеціального суднового контакту.
Електроживлення на пересувні машини має подаватись тільки по кабелю в шланговій оболонці. Кабель прокладається таким чином, щоб він не піддавався неприпустимому натягуванню і був захищений від механічних ушкоджень.
Верхнє покриття кабелю не повинно мати розривів і оголених проводів.
Приєднання кабелю пересувних машин до суднової електромережі повинно здійснюватися за допомогою закритих і заземлених з’єднувальних пристроїв.
Вилки та інші відповідні пристрої на кінцях кабелів, призначені для приєднання до суднової електромережі, повинні мати спеціальні контакти для з’єднання корпуса установки із землею.
Не допускається переміщення пересувних машин внутрішньотрюмної механізації під напругою і з кабелями, не відключеними від електричної мережі, крім спеціально передбачених для цього електронавантажувачів.
У разі перерви в подачі струму, а також значного падіння напруги пересувні машини відключаються від мережі.
Увімкнення в електричну мережу будь-якої пересувної машини, що була без роботи більше місяця, має проводитись після її огляду та вимірювання опору ізоляції.
Вимоги безпеки під час живлення електроенергією з берега
Під час живлення суден у портах від берегових мереж необхідно поряд з вимогами цих Правил керуватись нормативними актами, чинними у цих портах. Під час переходу судна на електропостачання з берега приймання електроенергії повинно здійснюватись через суднову станцію живлення з берега.
У разі подавання електроенергії безпосередньо на шини головного розподільного щита на судні перед щитом повинен установлюватись пристрій для вимикання живлення від берегової електромережі.
Під час живлення судна електроенергією з берега на головному розподільному щиті на кабелі берегового живлення в місцях виведення його на борт, на борту й на введенні в щит берегового живлення вивішуються попереджувальні плакати "Живлення з берега".
Кабелі мають прокладатись у місцях їх пошкодження, проникнення вологи, а також дотикання до них людей. Кабелі мають закріплюватись на підвісах.
