манометри на циліндрі високого або низького тиску, а також на нагнітальному трубопроводі показують тиск вище допустимого;
припинилось або зменшилось надходження охолоджувальної води;
вийшов з ладу хоча б один контрольно-вимірювальний прилад.
Для забезпечення безпечної роботи теплообмінних апаратів запобіжні клапани, дренажні пристрої і контрольно-вимірювальні прилади, установлені на них, повинні постійно бути у справному стані.
Не допускається здійснювати кислотне очищення теплообмінних апаратів за наявності в них дефектів у вигляді нещільних з’єднань (вальцювальних, клепаних, зварних) або тріщин у металі.
У разі потреби зупинки стернової машини в морі для огляду і ремонту її слід роз’єднати, сектор стерна взяти на стопор, клапани на гідроциліндрах машини перекрити, щоб машина не могла зрушити під ударами хвиль об перо стерна.
У разі відкривання фекальних непромитих цистерн слід користуватись шланговим протигазом або ізолювальним дихальним апаратом.
Не допускається експлуатація гідравлічних механізмів у разі спрацювання аварійної сигналізації або виникнення хоча б однієї з наведених нижче несправностей системи:
відмова вимірювальних приладів;
збільшення тиску більше допустимого значення;
припинення надходження робочої рідини;
руйнування одного з елементів системи;
ґ) поява зовнішніх ознак витікання робочої рідини, що перевищує норми, визначені технічною документацією;
поява підвищеного шуму і вібрації.
Уключення систем допускається тільки після усунення несправності.
Не допускається підтягування болтів, гайок чи інших з’єднань на системі, що перебуває під тиском і під час її роботи.
Видалення повітря з системи слід проводити через повітроспускальні пристрої. Видалення повітря через інші пристрої може бути допущене за мінімального тиску, що забезпечує холостий хід гідродвигунів.
Системи повинні бути оснащені манометрами або іншими пристроями для контролю або реєстрації тиску.
На шкалі або корпусі манометра, що постійно показує тиск в одній точці системи, має бути нанесена червона риска, що відповідає максимальному або мінімальному тиску в цій точці.
Вимоги безпеки під час ремонтних робіт з судновим трубопроводом
Монтаж труб та арматури, розміщених на висоті більше 1,5 м, має проводитися з риштувань і помостів.
Під час демонтажу й монтажу труб та арматури не допускається застосовувати для їх підвішування синтетичні та рослинні канати. З цією метою застосовуються сталеві стропи відповідної вантажопідйомності.
Не допускається застосовувати для розклинювання фланців трубопроводів випадкові предмети (ломи, зубила). З цією метою застосовуються спеціальні гвинтові розклинювальні пристрої.
Не допускається залишати зняті труби й арматуру в підвішеному стані на риштуваннях, перехідних майданчиках. Труби й арматуру необхідно складати у спеціально відведених для цього місцях.
Не допускається виконувати демонтажні й монтажні роботи в зоні обслуговування механізмів, що працюють, та безпосередньо біля трубопроводів, що перебувають під тиском, проводів, електричних кабелів, устаткування, що перебуває під напругою.
Не допускається перевіряти суміщення отворів фланцевих сполучень пальцями рук. З цією метою мають застосовуватися оправки.
Не допускається здійснювати підтягування болтів, гайок та інших з’єднань на системі, що перебуває під тиском та під час її роботи.
Вимоги безпеки під час обслуговування рушіїв і валопроводів
Під час підготовки до огляду або ремонту рушіїв мають бути виконані такі вимоги безпеки:
закріплені стерна, щоб уникнути їх повороту під час огляду або ремонту рушіїв;
повністю відкриті і закріплені в цьому положенні стернові заслони водометного рушія;
вахтовий моторист має бути попереджений про роботи в районі гвинта;
мають бути вжиті заходи для запобігання пуску головного двигуна, а на пусковому пристрої вивішена табличка: “Двигун не запускати! Біля гребного гвинта працюють люди!”;
ґ) уведений у дію валоповоротний пристрій, попередньо перевірений на справність його дії, і застопорений валопровід.
Огляд і ремонт рушіїв допускається проводити після того, як будуть вжиті заходи для запобігання випадковому провертанню валопровода.
Не допускається огляд або ремонт рушіїв суден, коли їх кормова частина піднята за допомогою будь-якого вантажопідіймального пристрою, коли вони стоять біля берега або на рейді і не захищені з боку суднового ходу від морських хвиль.
Не допускається ведення ремонту гребних гвинтів зі шлюпок, човнів та інших маломірних безпалубних суден.
Не допускається провертати вал за маховик двигуна, користуючись випадковими предметами.
У разі потреби зміни положення гребного гвинта поворот його може бути здійснений лише після того, як буде перевірено, що в безпосередній близькості біля гребного гвинта нема людей. Поворот гребного гвинта має здійснюватись повільно за допомогою валоповоротного пристрою.
Вимоги безпеки під час приймання на судно палива й мастила
Роботи з приймання палива мають проводитися відповідно до вимог НАПБ В.01.041-2000/180 “Правила пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України”, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 14.03.2000 № 24, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.05.2000 за № 309/4530 (далі - Правила пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України), і вимог цього розділу.
Перед прийманням на борт судна палива про це слід сповістити особовий склад.
Під час приймання палива не допускається:
паління й будь-які роботи з відкритим вогнем на судні та на бункерувальній базі, а також застосування вогню на камбузі;
застосування несправних шлангів та з’єднань, що призводять до витікань;
приймати паливо, що не відповідає вимогам пункта 4.2.11 Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України.
Шланг для приймання палива чи мастила з причалу на судно повинен прокладатися окремим трапом, закритим для проходу людей.
Не допускається для відкриття й закриття приймального вентиля застосовувати предмети, що можуть викликати іскроутворення при ударах об маховик вентиля, трубопровід тощо.
При появі течі в шлангах має бути припинена заправка, замінений шланг або усунена несправність.
Під час приймання нафтопродуктів повинні бути вжиті заходи, що запобігають їх попаданню на палубу, трапи тощо.
При з’єднанні шлангів для запобігання іскроутворенню гайки, ключі, струбцини та інший інструмент мають укладатись на мати, що тимчасово розстилаються біля місця роботи.
Допускається користуватися тільки таким інструментом, який не дає іскор.
Хомути обтискання з’єднань стиків паливних шлангів не повинні мати гострих виступних боків. Не допускається перебувати напроти або в безпосередній близькості від стику шланга.
Під час приймання палива не допускається виконувати на палубі будь-які інші роботи.
Під час зливання паливно-мастильних матеріалів з бочок не допускається застосовувати стиснене повітря для прискорення процесу.
Судна під час перекачування палива мають бути пришвартовані рослинними чи синтетичними кінцями. Застосування металевих канатів у цих умовах не допускається.
Капронові та нейлонові канати з метою запобігання іскроутворенню під час тертя слід попередньо обробити 2% розчином солі або змочити морською водою.
Вимоги безпеки під час обслуговування технічних засобів судноводіння, радіозв’язку і пошукової апаратури
Роботи з обслуговування технічних засобів судноводіння, радіозв ’ язку і пошукової апаратури мають проводитися відповідно до вимог ДСанПіН 3.3.6-096-2002 „Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів”, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’ я Укр аїни від 18.12.2002 № 476, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (далі - Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електр омагнітних полів), ГОСТ 12. 1.006-84 ССБТ. "Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю", зі змінами, а також вимог цього розділу.
До обслуговування радіотехнічних пристроїв, електро- і радіонавігаційних приладів, приладів керування судном і пошукової апаратури допускаються особи, що мають належний сертифікат, виданий на підставі положень Регламенту радіозв’язку .
У радіорубці, радіолокаційній, гірокомпасній, акумуляторній, агрегатній та інших приміщеннях мають бути вивішені інструкції з безпеки праці під час роботи з обладнанням, розміщеним у даному приміщенні, схеми блокування та сигналізації, попереджувальні написи і знаки. У зимовий період у радіорубці необхідно підтримувати температуру в межах 18°С - 23°С.
Корпуси технічних засобів судноводіння, радіозв’язку та пошукової апаратури мають бути надійно заземлені. Надійність заземлення повинна перевірятися не рідше одного разу на місяць.
Перевірка герметичності ущільнень донної та забортної апаратури проводиться щодня.
Усі відкриті неізольовані струмовідні частини приладів та апаратури мають бути огороджені заземленими кожухами, що внеможливлюють випадковий контакт обслуговувального персоналу з струмовідними частинами.
Опір ізоляції кабельної мережі має систематично перевірятися і відповідати вимогам кваліфікаційного товариства.
Не допускається встановлювати на щитах відкриті клеми високої напруги.
Щитові й переносні прилади технічних засобів судноводіння, радіозв’язку і пошукової апаратури мають бути опломбовані відповідними контрольними організаціями і перевірятися періодично відповідно до чинних вимог один раз на два роки.
Не допускається розкривати й ремонтувати штатні вимірювальні прилади в суднових умовах. Контрольно-вимірювальні прилади, що вийшли з ладу, мають бути негайно зняті й замінені справними.
Реостати й запобіжники електроживильних пристроїв мають бути закриті спеціальними заземленими кожухами.
У приміщеннях гірокомпаса, лага та пошукова апаратура за відсутності ізолювальною палубного покриття перед приладами й апаратурою мають бути покладені діелектричні килимки.
Ділянки зниження антен мають бути огороджені металевими сітками (екранами) і мати позначені зони безпечного випромінювання. Окремі ділянки проводів антен і їх знижень не повинні перебувати ближче 1м від труб, щогл або інших металевих частин судна. Відстань між штаг-карнаком і горизонтальною частиною має бути не менше 3 м. Антени не повинні торкатись металевих конструкцій судна за будь-яких умов його експлуатації.
Не допускається робота суднової радіостанції під час проведення екіпажем ремонтних робіт на щоглах, колонах та інших місцях розміщення антен.
Для ізолювання антен необхідно застосовувати високоякісні ізолятори, розраховані на відповідну робочу напругу і механічне навантаження.
Опір ізоляції антен щодо корпусу судна в оптимальних кліматичних умовах має бути не менше 10 МОм,а за підвищеної вологості - не менше 1 МОм.
Опір ізоляції кіл живлення радіообладнання має бути не менше 20 МОм за нормальних кліматичних умов.
Загальний опір усіх електричних з’єднань будь-якого заземлення не повинен перевищувати 0,02 Ом. Захисне заземлення нижніх кінців стоячого такелажу має бути виконано основним тросом або гнучким металевим провідником. Місця з’єднання з корпусом мають бути пофарбовані.
Не допускається використовувати заземлювальні пристрої апаратури як блискавковідводи. Під час грози радіооператор має припинити радіовахту й заземлити антену. Загальний опір усіх компонентів блискавкозахисного пристрою не повинен перевищувати 0,02 Ом.
Усі фланці хвилеводів мають бути щільно з’єднані, а блоки передавачів повинні мати надійне екранування.
Не допускається підводити живлення до високовольтних блоків апаратури, минаючи блокувальні контакти.
Усі ключі радіопередавачів мають бути закриті заземленими кожухами. Не допускається знімати кожух з ключа й регулювати ключ при включеному передавачі. Напруга між контактами мікрофонів і навушників (між проводами), а також відносно землі не повинна перевищувати 50 В.
Рівень акустичних шумів, створюваних радіоапаратурою під час її роботи, не повинна перевищувати 60 дБ.
Екрани (зовнішні металеві оболонки) високочастотних кабелів мають бути з’єднані з корпусами приладів на обох кінцях кабелів та спільною шиною заземлення.
На ввідних колонках, у приміщеннях високовольтних агрегатів та в інших місцях, де є висока напруга, повинні бути вивішені попереджувальні плакати з відповідними умовними знаками й написом "Не торкатись! Небезпечно для життя!".
Якщо ввід антени встановлений у легкодоступному для доторкання людей місці, він має бути огороджений у межах 1,8 м за висотою над палубою (трапом тощо).
У приміщеннях, де встановлені агрегати живлення, вільна частина палуби має бути вкрита ізолювальним матеріалом, а під пускорегулювальною апаратурою мають бути покладені діелектричні килимки. Якщо антена радіолокаційної станції (далі - РЛС) розміщена в легкодоступному місці, вона мусить бути встановлена на висоті не менше 1,8 м над відповідною палубою містка або іншою частиною судна, де можуть перебувати люди.
Рамка радіопеленгатора має бути встановлена на якомога більшій висоті над головним (верхнім) містком. Не допускається встановлення рамки на висоті менше 2м над містком.
Усі приміщення, у яких перебуває діюча суднова радіоелектронна апаратура без постійного нагляду, мають бути замкненими на замки. Ключі від замків повинні зберігатися у осіб, відповідальних за апаратуру, дублікати ключів - у вахтового помічника капітана.
Передавачі, високочастотні та фідерні лінії мають бути віддалені від радіооператора не менше ніж на 1 м.
На судні для обслуговування технічних засобів судноводіння, радіозв’язку й пошукової апаратури має бути комплект випробуваних захисних засобів, що складається з діелектричних килимків, рукавичок, калош та інструменту з ізольованими ручками.
Під час експлуатації технічних засобів судноводіння, радіозв’язку й пошукової апаратури не допускається замикати накоротко ланцюги блокування перемичками.
Не допускається проводити профілактичні огляди та ремонт технічних засобів судноводіння, радіозв’язку й пошукової апаратури, що перебувають під напругою.
Перед початком робіт зі струмовідними частинами приладів і апаратури необхідно переконатися у відсутності на них напруги.
Під час вимірювання високої напруги слід застосовувати засоби індивідуального захисту.
Після зняття напруги з приладів і апаратури для наступного проведення робіт необхідно:
