Віброізолятори постачаються разом із вентиляторами (за замовленням) або закуповуються окремо.

Допускається комплектування вентиляторів іншими типами віброізоляторів за висновками організацій у відповідності до вимог п.4.4. цих Правил і узгоджені з органами державного нагляду за охороною праці.

8.15. Віброізолятори необхідно встановлювати таким чином, щоб навантаження на кожний віброізолятор розподілялось рівномірно.

8.16. При монтажі вибухозахищених вентиляторів в умовах діючих вибухонебезпечних виробництв необхідно застосовувати інструмент, пристрої і оснащення, які виключають можливість іскроутворення.

8.17. Повітряводи зі сторони нагнітання і зі сторони всмоктування повинні бути з’єднані з вентилятором через м’яку вставку. З’єднання повинно забезпечувати герметичність. Вентилятор і повітряводи повинні складати замкнутий електричний ланцюг.

8.18. Підключати повітряводи до вентилятора необхідно лише після перевірки легкості обертання робочого колеса, відсутності дисбалансу за допомогою нанесення крейдою рисок на робочому колесі і вхідному патрубку (при дво- триразовому прокручуванні робоче колесо не повинно зупинятись на одному й тому ж місці).

8.19. Для виключення попадання у вентилятор сторонніх предметів на всмоктувальній ділянці повітряводу, в окремих випадках, повинна бути передбачена “кишеня” (вхід переміщуваного середовища знизу) або встановлення загороджувальних ґраток (сіток) із розміром чарунки не вище 12х12 мм.

8.20. При встановленні вентиляторів поза приміщенням для них необхідно улаштовувати спеціальні укриття. При цьому повинна бути забезпечена зручність монтажу і технічного обслуговування при експлуатації.

8.21. Всі частини вентиляторів, що обертаються, повинні мати огородження, які виключають можливість травмування персоналу.

8.22. Заземлення вибухозахищених вентиляторів повинно бути виконане у відповідності з вимогами ПУЭ.

8.23. Після монтажу повинні бути проведені пробний пуск і обкатні випробування вентиляторів на атмосферному повітрі.

8.24. Перед пуском вентиляторів необхідно перевірити:

– наявність мастила у підшипниках двигунів і вузлах вала робочих коліс;

– відсутність льоду на робочому колесі і обледеніння на м’якій вставці вентиляторів у зимову пору;

– надійність заземлення корпусів вентиляторів, двигунів і, у разі необхідності, відведення статичної електрики від вала привода.

8.25. В процесі пробних пусків і обкатних випробувань слід перевірити якість монтажу вентиляторів, двигунів та інших вузлів і деталей, температуру нагрівання підшипників, вібрацію та інші параметри.

8.26. Вибухозахищені вентилятори підлягають вимиканню при підвищеній вібрації, виникненні ударів, зайвого шуму, вогню або диму, підвищенні температури корпусу двигуна, корпусів підшипників та інших частин вентилятора вище допустимої.

8.27. Вентилятори здаються в експлуатацію після закінчення передпускових випробувань і оформлення акту приймання та іншої документації у відповідності до чинних нормативних актів (додаток 7). 8.28. Не допускається встановлювати вентилятори, а також двигуни до них, які не відповідають вимогам вибухозахищеності для даного класу вибухонебезпечної зони і цих Правил.

9. ЕКСПЛУАТАЦІЯ І ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ


9.1. Експлуатація вентиляторів повинна здійснюватись у відповідності до вимог цих Правил, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.4.021, технічних умов, паспорту на вентилятори, Загальних правил вибухобезпечності для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв, Інструкції по технічному обслуговуванню і ремонту вибухозахищених вентиляторів, заводських інструкцій по експлуатації вентиляторів.

9.2. Вентилятори повинні переміщувати тільки вибухонебезпечні парогазопилоповітряні суміші, передбачені нормативно-технічною документацією. Щодо використання вентиляторів для переміщення вибухонебезпечних сумішей, не зазначених у нормативній документації, необхідно отримати висновок організації, яка має дозвіл органів держнагляду за охороною праці.

9.3. Концентрація вибухонебезпечної газопаропилоповітряної суміші, яка переміщується вентилятором, не повинна перевищувати 50% нижньої концентраційної межі її вибуховості і контролюватись приладами безперервної дії із подачею звукового сигналу оператору.

Допускається робота вентилятора в аварійних випадках із появою сумішей вибухонебезпечних концентрацій до повного зупинення технологічного обладнання і видалення із приміщення вибухонебезпечних сумішей.

9.4. Перед початком експлуатації вентиляторів технічне керівництво підприємства повинно призначити осіб, відповідальних за їх безпечну експлуатацію, які пройшли навчання та перевірку знань у відповідності до Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань робітників з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12–94).

9.5. Для забезпечення працездатності і надійності з вибухозахищеності у процесі експлуатації вентиляторів повинні здійснюватись технічні обслуговування (далі–ТО): щозмінне, ТО-1, ТО-2, ТО-3.

Періодичність і обсяг робіт технічного обслуговування повинні здійснюватись у відповідності до Інструкції по технічному обслуговуванню і ремонту вибухозахищених вентиляторів, а також заводських інструкцій по експлуатації.

9.6. Справність і роботу вентиляторів перевіряє експлуатаційний персонал не рідше одного разу за зміну із занесенням результатів перевірки у змінний або спеціальний журнал. Експлуатація вентиляторів із порушенням вимог що­до їх вибухозахищеності забороняється.

9.7. Переміщуване вентилятором середовище, яке міс­тить вибухонебезпечний пил більше норми, допустимої нормативно-технічною документацією на вентилятори, повинне підлягати очищенню до надходження у вентилятор.

Очищення від пилу проточної частини вентиляторів необхідно проводити періодично згідно із розробленим і затвердженим технічним керівником на підприємстві графіком.

Періодичність очищення встановлюється на основі умов експлуатації вентиляторів у залежності від фізико-механічних властивостей осаджуваних продуктів і параметрів переміщуваної пилоповітряної суміші.

9.8. В процесі експлуатації вентиляторів, які переміщують вибухонебезпечне агресивне середовище, необхідно провадити періодичну перевірку глибини корозії проточної частини вентиляторів. Періодичність і способи перевірки глибини корозійного зносу встановлюються підприємствами у залежності від ступеню агресивності середовища.

9.9. При наявності у переміщуваному середовищі конденсату необхідно своєчасно зливати його у закриту дренажну систему.

9.10. Під час роботи вентиляторів повинен здійснюватись контроль за наявністю мастила і температурою у під­шипниках і лабіринтовому ущільненні.

Максимальна температура нагріву не повинна перевищувати гранично допустиму температуру, вказану у технічних характеристиках, та бути не вище за температуру, допустиму для даної групи вибухонебезпечних сумішей.

Контроль нагріву здійснюється за допомогою поверхневих термощупів, датчиків температури або електроконтактними термометрами, включеними у ланцюг керування двигуном вентилятора. Періодичність контролю і способи його повинні бути зазначені в інструкції по експлуатації вентиляторів.

9.11. При тривалих перервах у роботі після пуску вентилятора в експлуатацію через кожні 3–4 тижні необхідно здійснювати короткочасний запуск його для запобігання корозії у підшипниках.

9.12. Резервні вентилятори необхідно через кожні 3–4 тижні короткочасно вмикати у роботу.

9.13. В процесі експлуатації необхідно візуально слідкувати за станом зчеплення вала двигуна і вала робочого колеса у 3-ій конструктивній схемі, а також шківів і пасів у 6-ій схемі вентиляторів.

Площини муфт не повинні торкатися між собою.

Паси повинні мати однаковий натяг, який перевіряється в процесі ТО-1.

9.14. При експлуатації вентиляторів необхідно слідкувати за тим, щоб віброізолятори не знаходились у воді і не підлягали корозії, всі кріпильні деталі були затягнені.

9.15. В процесі експлуатації вентиляторів повинен здій­снюватись контроль за щільністю прилягання щіток до вала привода для зняття статичної електрики з робочого колеса. Періодичність та спосіб контролю повинні бути вказані в інструкції з експлуатації вентиляторів.

9.16. В процесі експлуатації щодо двигунів необхідно дотримуватись вимог ДНАОП 0.00-1.21–84, ПУЭ, ДНАОП 0.00-21–94, стандартів та цих Правил.

Зазначених вимог необхідно дотримуватись і для пересувних вентиляційних установок з електроприводом.

9.17. Безпека електрообладнання при експлуатації повин­на забезпечуватись виконанням вимог ДНАОП 0.00-1.21–84, ДНАОП 0.00-1.21–98, НАОП 1.1.10-1.01–85.

9.18. В процесі експлуатації вентилятор має бути зупинений у випадках:

– появи стуків, ударів і вібрації у вентиляторі, двигуні або муфті зчеплення;

– перевищення допустимої температури вузлів вентилятора і двигуна;

– тріщин у фундаменті;

– витоку газів або парів з вентилятора або повітрявода.

9.19. У випадку зупинення вентилятора внаслідок розбалансування робочого колеса перед його пуском необхідно перевірити стан вала і підшипників.

9.20. Для одночасного вимикання всіх вентиляторів, конструктивно пов’язаних з обладнанням або вмонтованих у технологічні схеми, а також інших вентиляторів, установлених у вибухонебезпечному приміщенні, повинен бути передбачений пристрій, розміщений поза будовою.

9.21. По вентиляторам, які знаходяться в експлуатації у вибухонебезпечних виробництвах і не відповідають вимогам цих Правил, необхідно одержати висновок про можливість їх експлуатації від ЕТЦ або від спеціалізованої організації.

За результатами перевірки повинні бути розроблені заходи щодо доробки і приведення вентиляторів до вимог цих Правил ЕТЦ або спеціалізованою організацією і узгоджені з органами державного нагляду за охороною праці.

Перелік вихідних даних для розробки заходів наведений у додатку 8.

Після виконання заходів ЕТЦ або спеціалізована організація повинні видати висновок про можливість подальшої експлуатації вентиляторів.

10. РЕМОНТ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ

10.1. Ремонт вентиляторів повинен виконуватись згідно з Інструкцією по технічному обслуговуванню і ремонту вибухозахищених вентиляторів, паспортами на вентилятори, а також вимогами цих Правил.

10.2. Ремонтні роботи щодо поновлення вентиляторів повинні включати поточний і капітальний ремонт у відповідності до вимог ГОСТ 18322.

10.3. Поточний ремонт повинен здійснюватись у залежності від габаритів вентиляторів і складності ремонту на спеціалізованій дільниці підприємства або на місці його встановлення.

10.4. Поточний ремонт повинен містити в собі проведення регулювальних робіт, заміну або поновлення окремих вузлів і деталей.

До ремонту повинні допускатись особи, які пройшли спеціальне навчання і мають посвідчення на право ремонту.

10.5. Після поточного ремонту пробний пуск вентилятора повинен провадитись без приєднання повітряводів.

10.6. Обсяг робіт поточного ремонту повинен бути занесений у журнал обліку ТО і ремонтів або паспорт на вентилятор.

10.7. Капітальний ремонт повинен здійснюватись на спеціалізованій дільниці підприємства або на спеціалізованому підприємстві з ремонту обладнання, яке має на це дозвіл органів Держнаглядохоронпраці.

10.8. В процесі капітального ремонту вентиляторів не повинні порушуватись конструктивні розміри вузлів і деталей. Внесення конструктивних змін має бути узгоджене із розробником вентилятора.

10.9. Порядок здачі вентиляторів у капітальний ремонт і приймання їх з ремонту повинен відповідати вимогам Інс­трукції по технічному обслуговуванню і ремонту вибухозахищених вентиляторів і галузевих інструкцій.

10.10. Обсяг робіт капітального ремонту повинен бути занесений у журнал обліку ремонтів ПР і КР та у паспорт на вентилятор.

10.11. Після капітального ремонту вентилятор повинен підлягати обкатним випробуванням протягом 2-х годин, в процесі яких необхідно перевірити нагрівання корпусів під­шипників, вібрацію, герметичність (при закритих засувках або з приєднаними повітряводами).

10.12. При ремонті вентиляторів не допускається застосування матеріалів, іскробезпечність, корозійностійкість і механічна міцність яких була б нижчою за відповідні показники матеріалів, з яких виготовлені вентилятори.

10.13. Перед від’єднанням для ремонту вентилятора від повітряводів, при наявності у них вибухонебезпечної суміші, необхідно систему продути інертним газом.

Не допускається проведення робіт з ремонту вентиляційної системи до видалення вибухонебезпечних продуктів, повної зупинки вентилятора і вжиття заходів щодо недопущення його випадкового вмикання.

10.14. При ревізії, розбиранні і збиранні вентиляторів, конструктивно пов’язаних з обладнанням або вмонтованих у технологічні системи, а також інших вентиляторів, розміщених у вибухонебезпечних приміщеннях, необхідно використовувати відповідні інструменти і пристрої.

10.15. При ремонті корпусу, лабіринтового ущільнення і ущільнення вала вентилятора не допускається пошкоджень прокладок ущільнення, подряпин на валу під лабіринтом.

Проміжок лабіринтового ущільнення повинен регулюватись наново.

10.16. Перед пуском в експлуатацію вентиляторів, вмонтованих у технологічну схему виробництва, після ремонту або тривалої зупинки необхідно продувати проточну частину вентиляторів інертним газом або повітрям.

10.17. Ремонт вибухозахищених двигунів повинен здій­снюватися спеціалізованими підприємствами (цехами, діль­ницями), які мають дозвіл органів Держнаглядохоронпраці.

10.18. Ремонт двигунів безпосередньо на підприємстві необхідно здійснювати у спеціалізованому цеху (дільниці). Для виконання цих робіт необхідно мати дозвіл місцевого органу Держнаглядохоронпраці.

10.19. Ремонт двигунів повинен здійснювати кваліфікований персонал, який пройшов спеціальне навчання, склав іспити і отримав посвідчення на право ремонту.