4. Догляд за засобами індивідуального захисту
4.1. Для збереження захисних, експлуатаційних і гігієнічних властивостей ЗІЗ протягом нормативного строку на підприємствах повинен застосовуватися комплекс заходів щодо догляду за ними: сушіння, знепилення, прання, хімчистка, поновлення просочень, дезинфекція, миття, ремонт, волого-теплова обробка та ін.
4.2. У разі незначного вмісту вологи (до 0,5 кг на один комплект спецодягу) сушіння повинне здійснюватися на місцях міжзмінного зберігання (у гардеробних).
4.3. При закритому способі зберігання сушіння мокрого спецодягу (понад 0,5 кг вологи на один комплект) повинне здійснюватися нагрітим повітрям за допомогою калориферних пристроїв.
4.4. При відкритому способі зберігання сушіння мокрого спецодягу повинне здійснюватися в спеціальних приміщеннях, оснащених нагрівальними приладами та витяжною вентиляцією, з температурою не вищою як 50°С.
Сушіння водозахисного спецодягу з прогумованих тканин повинне здійснюватися з температурою не вищою як 50°С.
4.5. Очищення спеціального одягу від забруднень здійснюється одним із чотирьох способів: сухе знепилювання, мокре знепилювання, прання та хімчистка.
4.6. Сухе знепилювання спецодягу повинне здійснюватися у спеціальних приміщеннях, оснащених витяжною вентиляцією та пристроями для знепилювання спецодягу та розміщених поряд із відділеннями для міжзмінного зберігання спецодягу.
4.7. Приміщення для знепилювання спецодягу потрібно проектувати виходячи з умов застосованої системи обслуговування. Самообслуговування дозволяється при кількості працюючих у найбільш численній зміні до 30 чоловік. При великій кількості гірників знепилювання спецодягу необхідно здійснювати черговим персоналом із розрахунку 100 комплектів спецодягу на 1 людину за зміну.
4.8. Знепилювання спецодягу після його сушіння повинне здійснюватися пневматичним способом, як найбільш ефективним при великому запиленні спецодягу, в пристроях, що не вимагають присутності людини.
Пристрій для знепилювання не повинен сприяти додатковому запиленню приміщень гардеробної, не повинен викликати зношення під час обробки спецодягу будь-якого вигляду та з будь-якого матеріалу, повинен бути безпечним у роботі.
4.9. Спецодяг, що підлягає знепилюванню, з місць зберігання до знепилювального пристрою повинен надходити на спеціальному пересувному столі по 8–10 комплектів і знепиленим повертатися на місце зберігання.
4.10. Мокрому знепилюванню повинен підлягати верхній спеціальний одяг щоденно в період між праннями. Режим мокрого знепилювання наведений у табл. 1.
Таблиця 1
Режим мокрого знепилювання верхнього
спеціального одягу шахтарів
|
Операції |
Темпе-ратура води, °С |
Водяний модуль, |
Витрати води, л на 1 кг сухого Робочого Одягу |
Трива-лість, хв. |
|
Попереднє полоскання I |
20–30 |
9 |
9,0 |
3 |
|
Попереднє полоскання II |
40–50 |
9 |
6,5 |
3 |
|
Прання |
50–60 |
6 |
3,5 |
12 |
|
Полоскання I |
40–60 |
8 |
5,5 |
3 |
|
Полоскання II |
30–40 |
8 |
5,5 |
3 |
|
Полоскання III |
20–30 |
8 |
5,5 |
3 |
|
Загальна тривалість прання |
27 |
|||
|
Завантаження та вивантаження |
4 |
|||
Усього |
31 |
|||
Мокре знепилювання спеціального одягу, забрудненого антрацитовим пилом, здійснюється теплою водою, а спеціального одягу, забрудненого буровугільним та кам'яновугільним пилом, – із додаванням миючих засобів, що вміщують змочувальні поверхнево-активні речовини. Витрати миючих засобів – 6–12 г/кг спецодягу.
4.11. Верхній спеціальний одяг повинен підлягати пранню або хімчистці, періодичність яких обумовлена професією та групою виробничих процесів (табл. 2).
Таблиця 2
Періодичність обробки спецодягу
|
Група виробничих процесів і періо-дичність обробки |
Найменування професій |
|
1 |
2 |
|
I«а» – 1 раз на 2 тижні |
Робітники лампової, електрослюсарі з ремонту респіраторів та інтерферометрів, робітники душових, з ремонту спецодягу та спецвзуття, прибиральники виробничих приміщень, табельники, чергові підстанції, телефоністи, художники-оформлювачі, палітурники, вагарі, оператори, теслярі, сторожі |
|
І«б» – 1 раз на тиждень |
Електрослюсарі, електро- та газозварники, слюсарі, токарі, фрезерувальники, машиністи транспортних машин і механізмів, робітники із змазування машин і механізмів, машиністи насосних установок та компресорних установок, машиністи кранів та автокранів, електрики-обмотувальники, акумуляторники, мідники, жерстяники, шліфувальники, апаратники, різноробочі мехмайстерень, машиністи-трубопровідники, робітники матеріального складу, зарядники електровозних батарей, оператори пульта керування лебідок, рукоятники, кочегари, помічники кочегарів (зольники), теслярі |
|
І«в» –1 раз на тиждень |
Мийники, сепараторники, сушильники, флотаторники, дозувальники, оператори пульта керування, дезінтеграторники, центрифугівники, машиністи з обслуговування знепилювальних пристроїв, загущувачив, насосів та гідроциклонів, з обслуговування дробарок, грохотів, електродвигунів та живильників, осланцювальники, машиністи конвеєрів, оператори канатної дороги, машиністи з прання спеціального одягу (пралі) |
|
II«б» –1 раз на тиждень |
Ковалі та молотобійники |
|
II«в» –1 раз на тиждень |
Шламувальники, машиністи з обслуговування змащувальних установок та установок із перекачування реагентів |
|
ІІ«г» – щоденно |
Робочі, задіяні на підземних роботах, вибиральники породи, машиністи пульта керування сортувань, відбиральники проб, приймальники вугілля, робітники з прибирання вугілля та пилу, дробильники, вантажники вугілля до залізничних вагонів |
Продовження табл. 2
|
1 |
2 |
|
ІІ«д» – два рази на тиждень |
Машиністи та помічники машиністів бурових станків, робітники маркшейдерської та геологічної служби, постачальники ВМ, постачальники-такелажники, відкатники, машиністи електровозів на поверхні, териконники, слюсарі АТЗ, чистильники бункерів, фільтрувальники, шлакувальники, вантажники |
|
ІV«а» – у разі забруднення |
Працівники їдалень, питних станцій та кафетеріїв, сатураторники |
4.12. Прання спецодягу повинне здійснюватися у механічних пральнях, розташованих в АПК вугільних шахт або в спеціальних будівлях поряд із ними.
4.13. Об’єм спецодягу для прання повинен визначатися за наявною кількістю прцівників із врахуванням періодичності його обробки та ваги.
4.14. Підготовка спецодягу до прання передбачає сортування за наступними ознаками:
а) щодо волокнистого складу тканини – бавовняна, лляна, вовняна, змішана;
б) щодо кольору та міцності фарбування – біла та кольорова;
в) щодо характеру та ступеню забрудненості – середньозабруднена (без затертих місць), сильнозабруднена (з мастильними та іншими плямами) та осбливозабруднена;
г) перевірку маркування спецодягу, що позначає особову належність спецодягу;
ґ) визволення спецодягу від сторонніх речей.
Перед пранням одяг повинен знепилюватися пневматичним способом.
4.15. Брудний спецодяг, підготовлений до прання, повинен зберігатися віддалі від опалювальних приладів невеликими частинами на дерев’яних ґратах із перетинками, піднятими над підлогою на 200 мм.
Для збереження забарвлення тканини спецодягу перед пранням рекомендується обробляти її розчином кухонної солі з розрахунку 50 г на 1 кг сухого спецодягу.
4.16. Дуже забруднений спецодяг рекомендується перед пранням замочувати у спеціальному чані або пральній машині протягом 4–12 годин у теплій воді при температурі +30...+35°С, взятій з розрахунку 10 л води на 1 кг сухого спецодягу, або замочувати протягом 4–12 годин у спеціально підготовленому водному розчині, який містить 40–50 г/л господарського мила, керосин з розрахунку 50 г на 1 кг сухого одягу. Після закінчення замочування додають гарячу воду, а потім рідину зливають.
4.17. Прання верхнього одягу повинне здійснюватися у спеціальних пральних машинах.
Прання бавовняного, лляного, напівлляного спецодягу, білизни рекомендується здійснювати у пральних машинах зі спецодягу рекомендується здійснювати у пральних машинах зі швидкістю обертання внутрішнього барабана 1–1,4 м/с, а спецодягу з вовняних, синтетичних тканин та утепленого спецодягу – 0,5–0,7 м/с.
Технологічні режими обробки верхнього спецодягу та білизни повинні відповідати табл. 3, 4, 5.
Таблиця 3
|
Операції |
Темпе-ратура води, °С |
Водяний модуль, |
Витрати води, л на 1 кг сухого робочого одягу |
Трива-лість, хв. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Попереднє полоскання I |
20–30 |
9 |
9,0 |
5 |
|
Попереднє полоскання II |
40–60 |
9 |
6,5 |
3 |
|
Прання |
60–80 |
6 |
3,5 |
12 |
|
Полоскання I |
60–70 |
8 |
5,5 |
3 |
|
Полоскання II |
30–40 |
8 |
5,5 |
3 |
|
Полоскання III |
20–30 |
8 |
5,5 |
4 |
Загальна тривалість прання |
30 |
|||
Витрати миючого засобу – 30 г/кг спеціального одягу.
Таблиця 4
|
Операції |
Темпера-тура води, °С |
Водяний модуль, |
Витрати води, л на 1 кг сухого робочого одягу |
Тривалість, хв. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Замочування |
20–30 |
6 |
8,0 |
5 |
|
Полоскання I |
40–60 |
8 |
5,5 |
3 |
|
Прання |
95–100 |
6 |
3,5 |
20 |
|
Полоскання I |
70–80 |
8 |
5,5 |
3 |
|
Полоскання II |
60–70 |
8 |
5,5 |
3 |
|
Полоскання III |
40–50 |
8 |
5,5 |
3 |
|
Загальна тривалість прання |
40 |
|||
Витрата миючих засобів для прання речей, забруднених антрацитовим пилом: порошок спеціальний – 30 г/кг або миюча композиція: мило господарське – 30 г/кг, сода кальцинована – 25 г/кг.
Витрата миючих засобів на прання спецодягу, забрудненого кам’яновугільним чи буровугільним пилом: порошок – 30 г/кг.
|
Операції |
Температу-ра води, °С |
Водяний модуль, |
Витрати води, л на 1 кг сухого робочого одягу |
Трива-лість, хв. |
|
Замочування |
20–30 |
6 |
8,0 |
5 |
|
Полоскання I |
40–60 |
8 |
5,5 |
3 |
|
Прання |
95–100 |
6 |
3,5 |
20 |
|
Полоскання I |
80–70 |
8 |
5,5 |
3 |
|
Полоскання II |
70–60 |
8 |
5,5 |
3 |
|
Полоскання III |
50–40 |
8 |
5,5 |
3 |
|
Полоскання IV |
30–20 |
8 |
5,5 |
3 |
|
Загальна тривалість прання |
40 |
|||
Режим прання вовняного кислотозахисного спецодягу
1. Триразове промивання кислотозахисного спецодягу в пральній машині холодною водою зі зміною промивної води, тривалість кожного промивання – 7–10 хв.
2. Прання у пральній машині у мильно-водяному розчині з температурою не вищою як 80 °С, тривалість прання – 30 хв. Склад мильно-водяного розчину: води – в 6-кратній кількості від маси сухого спецодягу та мила – 30 г на 10 кг сухого спецодягу.
3. Триразове полоскання у пральній машині холодною водою протягом 7–10 хв.
Такий самий режим рекомендовано під час прання кислотозахисного спецодягу, виготовленого з бавовняних тканин із кислотозахисним просоченням та застосовуваного під час робіт зі слабкими кислотами (концентрація не вища за 18–20%).
Норми витрат пральних матеріалів (миючих засобів) повинні відповідати табл. 6
4.18. Спецодяг, виготовлений з тканини із захисним просоченням, після прання повинен оброблюватися спеціальними розчинами для поновлення його захисних якостей.
