2.2.3. На межах зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів мають бути встановлені запобіжні захисні огородження, а зон потенційно діючих небезпечних виробничих факторів – сигнальні огородження або знаки безпеки.
Під час проведення робіт у вказаних зонах слід здійснювати організаційно-технічні заходи, що забезпечують безпеку працівників, що наведені у ДБН А.3.2-2-2009.
2.2.4. Робочі місця та проходи до них на висоті 1,3 м і більше та ділянки завширшки менше ніж 2 м від межі перепаду за висотою захищаються тимчасовими огорожами відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (далі – НПАОП 0.00-1.15-07), та ГОСТ 12.4.059-89 „ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные. Общие технические условия” (далі – ГОСТ 12.4.059-89).
2.2.5. У разі неможливості обгородити робочі місця на висоті роботи повинні виконуватися з використанням запобіжних поясів відповідно до вимог ГОСТ 12.4.089-86 „ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия” (далі – ГОСТ 12.4.089-86) або ременів безпеки згідно зі стандартом „Індивідуальне спорядження для захисту від падінь з висоти. Ремені безпеки” (ДСТУ 361-2001) і спеціальних канатів для страхування відповідно до вимог ГОСТ 12.4.107-82 „ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования”.
Страхувальний канат запобіжного пояса повинен кріпитись до надійного елемента або конструкцій споруди.
2.2.6. Отвори в перекриттях, призначені для монтажу устаткування на гідротехнічних спорудах, до яких можливий доступ людей, повинні бути закриті суцільним надійним настилом відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.8-39:2011 „Засоби підмощування. Загальні технічні умови”(далі – ДСТУ Б В.2.8-39:2011) і ДСТУ Б В.2.8-45:2011 „Підмості пересувні збірно-розбірні. Технічні умови” (далі – ДСТУ Б В.2.8-45:2011) або мати огорожу відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89.
2.2.7. Під час виконання робіт на гідротехнічних і захисних спорудах ділянки робіт, робочі місця, проїзди і підходи до них повинні бути освітлені з настанням темряви відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 ”Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення”.
2.2.8. Електробезпека на будівельному майданчику, ділянках робіт і робочих місцях повинна забезпечуватися відповідно до вимог ДСТУ Б А.3.2-13:2011 „ССБП. Будівництво. Електробезпечність, Загальні вимоги” (далі – ДСТУ Б А.3.2-13:2011), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі – НПАОП 40.1-1.21-98), Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209.
2.2.9. Під час монтажу-демонтажу конструкцій гідротехнічних споруд постійні конструкції, що знаходяться у зоні проведення робіт, необхідно закріпити (розкріпити) стійками, підкосами або іншими засобами. Не допускається залишати конструкції або їх окремі елементи без відповідного додаткового кріплення, якщо є небезпека їх обвалення (падіння) під дією вітру або інших факторів.
2.2.10. Котловани, траншеї, шурфи та інші виїмки в ґрунті, що розробляються в населених пунктах, а також у місцях, поблизу яких відбувається рух транспорту і людей або до яких можливий доступ людей, повинні мати захисні огородження з урахуванням вимог ДСТУ Б В.2.8-43:2011 „Огородження інвентарні будівельних майданчиків та ділянок виконання будівельно-монтажних робіт. Технічні умови” (далі – ДСТУ Б В.2.8-43:2011) і ДБН А.3.2-2-2009.
У темний час доби огородження повинно бути обладнано електричними сигнальними лампами напругою не вище 42 В.
2.2.11. Згідно з вимогами підпункту 6.2.2 пункту 2 глави 6 ДБН А.3.2-2-2009 робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР на ремонт гідротехнічних споруд.
2.2.12. У місцях переходів через канави, траншеї тощо повинні бути влаштовані містки завширшки не менше 0,8 м, які повинні мати огорожу з двох боків відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89.
2.2.13. Технічний огляд водопровідних мереж, дюкерів із спуском у колодязі й камери виконується тільки за нарядом-допуском.
2.2.14. До роботи, пов'язаної зі спуском у колодязь, дюкери, закриту ємкість, шурф, допускається бригада не менше ніж із трьох працівників: один – для роботи в колодязі, другий – для роботи на поверхні, третій – для спостережень і надання необхідної допомоги працюючому у колодязі. Доручати працівнику, що спостерігає, будь-яку роботу до того, як працюючий в колодязі вийде на поверхню, забороняється.
2.2.15. Перед допуском працівників у місця з можливою появою шкідливого газу – метану, вуглекислого газу тощо (у тому числі в колодязі, камери, шурфи та в інші закриті ємкості) необхідно ретельно перевірити їх на загазованість та на вміст кисню кожного разу перед спуском працівника.
Наявність газів перевіряють за допомогою газоаналізатора або шляхом опускання у колодязь, камеру або шурф шахтарської запаленої лампи. Виявлені гази повинні бути видалені.
Не дозволяється перевіряти наявність газів за запахом або шляхом опускання в колодязь, камеру або шурф предметів із відкритим вогнем.
Не дозволяється спускатися в колодязь, камеру, шурф або в інші закриті ємкості до повного видалення з них газів, що установлюється повторною перевіркою.
З появою шкідливих газів провадження робіт у даному місці слід припинити і продовжити тільки після забезпечення робочих місць вентиляцією (провітрюванням) і за умови застосування працівниками необхідних засобів індивідуального захисту.
Для виконання робіт у колодязях, камерах, шурфах, дюкерах та інших закритих ємкостях працівники забезпечуються запобіжними поясами з мотузкою, довжина якої має бути на 2 м більше глибини колодязя, шланговими протигазами, шланг яких на 2 м довший від глибини колодязя, але загальна довжина якого не більше 12 м, газоаналізаторами, акумуляторними ліхтарями напругою не більше 12 В, ручними вентиляторами.
Двоє працівників, що перебувають ззовні колодязя, камери, шурфу або дюкеру, повинні страхувати безпосередніх виконавців робіт за допомогою канатів, прикріплених до їх запобіжних поясів. У місцях проведення робіт встановлюються переносні попереджувальні знаки.
2.2.16. Під час виконання робіт із застосуванням лазерного променя необхідно:
виконувати вимоги ГОСТ 12.1.040-83 „ССБТ. Лазерная безопасность. Общие положения”;
позначити робоче місце, де застосовується лазерний прилад, відповідними знаками безпеки;
у місцях можливого проходу працівників установити захисні екрани, що унеможливлюють потрапляння лазерного променя за межі зони виконання робіт;
не розташовувати дзеркала та інші предмети, що відбивають світло, на шляху проходження променя лазера.
2.2.17. Складування матеріалів, конструкцій і устаткування повинно здійснюватися відповідно до вимог ДБН А.3.2-2-2009, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі – НАПБ А.01.001-2004), та ДБН Г.1.4-95 „Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування в будівництві”, затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 07 липня 1995 року № 134 .
2.2.18. Матеріали (конструкції, устаткування) слід розміщувати на вирівняних площадках, вживаючи заходів проти мимовільного зсуву, осідання, опадання і розкочування складованих матеріалів.
2.2.19. Підкладки і прокладки в штабелях складованих матеріалів і конструкцій слід розташовувати в одній вертикальній площині. Їх товщина при штабелюванні панелей, блоків і тому подібних конструкцій повинна бути більше висоти виступаючих монтажних петель не менше ніж на 20 мм.
2.2.20. У складських приміщеннях, розташованих у будівлях будь-якого ступеня вогнестійкості, допускається виконувати стелажі з горючих матеріалів висотою не більше ніж 3 м із забезпеченням проходів між стінами і стелажами завширшки не менше ніж 1 м. Конструкції стелажів (у тому числі полиці висотою більше ніж 3 м) мають виконуватися з негорючих матеріалів. У разі застосування безстелажного способу зберігання матеріали повинні укладатися у штабелі. Проти дверних отворів необхідно залишати проходи, ширина яких дорівнює ширині дверей, але не менше ніж 1 м. Якщо склад понад 10 м завширшки, посередині його влаштовується поздовжній прохід шириною не менше ніж 2 м. Ширина проходів між штабелями має бути не менше ніж 1 м. Ширина проходів та місця штабельного зберігання повинні бути позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно. Відстань між стінами та штабелями повинна бути не менше ніж 0,8 м.
Притуляти (спирати) матеріали і вироби до приладів і труб опалення, огорож і елементів тимчасових і капітальних споруд не допускається.
2.2.21. Балони з газом повинні зберігатися в спеціальних складських приміщеннях або під навісами, які захищають їх від прямого сонячного проміння та іншого теплового впливу.
2.2.22. Не дозволяється зберігання в одному приміщенні барабанів з карбідом кальцію та балонів зі зрідженими газами, а також сумісне зберігання балонів з киснем і балонів із ацетиленом або коксівним газом.
2.2.23. Пожежна безпека на будівельному майданчику, ділянках ремонтних робіт і робочих місцях повинна відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004.
2.3. Вимоги безпеки під час використання інструмента і технологічного оснащення
2.3.1. При виконанні ремонтних робіт на водогосподарських системах необхідно застосовувати технологічне оснащення (засоби підмощування, тару для бетонної суміші, розчину, сипучих і штучних матеріалів, вантажозахоплювальне устаткування і пристрої для тимчасового закріплення конструкцій), засоби колективного захисту і ручний інструмент, що визначені складом нормокомплектів, а їх експлуатація повинна здійснюватися згідно з експлуатаційними документами підприємств-виробників з дотриманням вимог ДБН А.3.2-2-2009 та інших нормативно-правових актів.
2.3.2. Засоби підмощування й інші пристосування, що забезпечують безпеку виконання робіт, повинні відповідати вимогам ГОСТ 27372-87 „Люльки для строительно-монтажных работ. Технические условия”, ДСТУ Б В.2.8-39:2011, ДСТУ Б В.2.8-45:2011.
2.3.3. Засоби підмощування повинні мати рівні міцні настили із зазором між дошками не більше ніж 5 мм, а в разі розташування настилу на висоті 1,3 м і більше – захисні огорожі, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.059-89.
З’єднувати щити настилів з перекриттям необхідно тільки по довжині, причому кінці з’єднаних елементів повинні бути розташовані на опорі та перекривати її не менше ніж на 0,2 м у кожний бік. Не дозволяється використовувати для настилів окремі дошки, не з’єднані в щити.
2.3.4. Поверхню ґрунту, на яку необхідно встановлювати риштування, потрібно спланувати, ущільнити та забезпечити відведення з неї поверхневих вод.
Під кінці кожної пари стояків риштувань у поперечному напрямку необхідно укладати суцільні підкладки із дошок завтовшки не менше ніж 5 см.
Не дозволяється вирівнювати підкладку під риштування за допомогою цегли, каміння, обрізків дошок та клинів.
2.3.5. Риштування повинні збиратися та розбиратися з додержанням послідовності, передбаченої ПВР або керівництвом з експлуатації, у якому є вимоги щодо забезпечення охорони праці.
2.3.6. Риштування повинні експлуатуватися відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.8-39:2011 та ДСТУ Б В.2.8-45:2011.
2.3.7. Конструкції площадок і сходів повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.8-39:2011 і ГОСТ 26887-86 „Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия” (далі – ГОСТ 26887-86).
2.3.8. Драбини, які використовуються для підйому або спуску працівників на робочі місця, повинні відповідати вимогам ГОСТ 26887-86.
Драбини або скоби застосовуються для піднімання або опускання працівників на робочі місця, розташовані на висоті або глибині більше ніж 5 м, мають бути обладнані пристроями для закріплення запобіжного пояса (канатами з уловлювачами тощо).
Переносні драбини перед експлуатацією необхідно випробувати статичними навантаженнями 1200Н (120 кГс) прикладанням до одного з щабля в середині прогону драбини, що знаходиться в експлуатаційному положенні. У процесі (період) експлуатації дерев'яні драбини необхідно випробовувати кожні півроку, а металеві – один раз на рік.
2.3.9. Під час застосування вантажопідіймальних механізмів, вантажозахоплювальних органів та пристроїв верстатного та зварювального обладнання, абразивного, ельборового, ручного електрифікованого, слюсарно-ковальського, пневматичного та іншого інструмента необхідно дотримуватися вимог відповідних чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
2.3.10. До роботи з електроінструментом допускаються працівники, що пройшли навчання та перевірку знань з безпечного виконання робіт і мають відповідну групу з електробезпеки згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98.
До роботи з електроінструментом класу I у приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями допускаються працівники з групою з електробезпеки не нижче ІІ.
До роботи з електроінструментом II і III класів допускаються працівники з I групою з електробезпеки.
Класи електроінструмента за умовами безпеки прийняті згідно з підпунктом 6.7.1 пункту 6.7 розділу 6 НПАОП 40.1-1.21-98.
2.3.11. Електрифікований і пневматичний ручний інструмент (молотки, трамбівки й інші) повинен бути добре відрегульований і не мати вібрації, що перевищує норму, відповідно до вимог Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного Державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99).
