Стелажі та шафи, в яких зберігалися уражені пліснявою документи, необхідно протирати водними розчинами формаліну (3%) або катаміну АБ (5%) і просушувати.
Архівосховища аудіовізуальних документів
Загальні вимоги
Документи з плівковими носіями, інші легкозаймисті матеріали не мають знаходитися поблизу нагрівальних приладів.
Апаратура, на якій проводиться робота з кіно-, фото-, фоно-, відеодокументами, повинна бути обладнана засобами захисту від ураження персоналу електричним струмом згідно з ДСН 3.3.6.096-2002, за своїми параметрами і режимом роботи відповідати ДНАОП 0.00-1.21-98, Державним санітарним правилам і нормам роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 року № 7 (далі - ДсанПіН 3.3.2.007-98).
Кінодокументи
Вимоги до безпеки праці під час виконання робіт з кінодокументами, а також вимоги до обладнання архівосховищ, температурно-вологісного, світлового і санітарно-гігієнічного режимів зберігання кінодокументів встановлює ГСТУ 55.003-2003 Кінодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду.Технічні вимоги.
Фотодокументи
Вимоги до обладнання архівосховищ, а також до температурно-вологісного, світлового і санітарно-гігієнічного режимів зберігання фотодокументів встановлює ГСТУ 55.002-2002 Фотодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду.Технічні вимоги.
Фотодокументи мають зберігатися на відстані не менш, ніж 1 м від нагрівальних приладів.
Фоно- і відеодокументи
Вимоги до обладнання архівосховищ фоно- і відеодокументів, а також до температурно-вологісного, світлового і санітарно-гігієнічного режимів їх зберігання встановлює ГОСТ 7.68-95 "СИБИД. Фоно- и видеодокументы. Общие технические требования к архивному хранению", ОСТ 55.3-84 "Фонодокументы. Правила государственного хранения оригиналов и страховых копий. Технические требования".
Приміщення, де встановлено комп'ютерну техніку
На дільницях із застосуванням комп'ютерної техніки необхідно дотримуватися вимог охорони праці згідно з Правилами охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 10 лютого 1999 року № 21, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 382/3675 (ДНАОП 0.00-1.31-99) та ДсанПіН 3.3.2 007-94.
Приміщення із комп'ютерною технікою мають бути обладнані мережами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією. Параметри мікроклімату мають бути такі: температура 21...22 град.С, вологість 40...60%, швидкість руху повітря 0,1 м/сек.
Підлога має бути рівною, з антисептичними властивостями.
Площа одного робочого місця має бути не менше 6 кв.м, а об'єм - не менше 20 куб.м.
Особи, які працюють за комп'ютерами, підлягають обов'язковому медичному огляду раз на два роки згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94.
Працівникам, що здійснюють комп'ютерний набір, призначаються регламентовані перерви - 10 хв. після кожної години роботи. У випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи на комп'ютерах не повинна перевищувати 4 години.
Лабораторні приміщення
Лабораторні та виробничі приміщення для спеціального оброблення та реставрації документів повинні бути обладнані центральним водяним опаленням, забезпечені питною водою, мати загальну припливно-витяжну вентиляцію та місцеву витяжку повітря на окремих технологічних ділянках (раковини для миття, витяжні та сушильні шафи, апаратуру з потужними джерелами світла, столи для знепилювання тощо) згідно з СНиП 2.04.05-91 і забезпечені протипожежним обладнанням згідно з НАПБ Б 01.006-2003. Необхідно підтримувати умови мікроклімату, норми освітленості, шуму та вібрації відповідно до чинних гігієнічних вимог.
Лабораторне устатковання, робочі поверхні столів, стелажів, витяжних шаф, що призначені для роботи з пожежовибухонебезпечними речовинами, повинні мати негорюче покриття.
Загальні вимоги безпеки під час проведення реставраційних робіт і спеціального оброблення документів (дезінфекції, дезінсекції, акліматизації, знепилювання) встановлює ГОСТ 12.0.001-82 "ССБТ. Основные положения", ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования" та ГОСТ 12.1.008-76 "ССБТ. Биологическая безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.005-88.
Вимоги до безпечної роботи з легкозаймистими та горючими рідинами встановлює ОСТ 11.091.430.10-82 "ССБТ. Жидкости легковоспламеняющиеся и горючие. Требования пожарной безопасности".
У лабораторіях одночасно може зберігатися не більш ніж денна норма ацетону, спирту та інших вогненебезпечних рідин. Ацетон чи клей, що використовують під час склеювання плівки, треба зберігати в посудині з притертим корком, ємність якої не перевищує 50 мл. Після закінчення робочого дня всі матеріали зачиняють у металеві шафи.
На робочих місцях треба зберігати тільки таку кількість матеріалів (у готовому для користування стані), яка не перевищує денної виробничої потреби. При цьому ємності з вогненебезпечними речовинами повинні бути щільно закритими.
Для роботи з кислотами, лугами та іншими хімічно активними речовинами слід застосовувати столи й шафи, виготовлені з матеріалів, стійких до їхньої дії.
Розливати ЛЗР та ГР безпосередньо з ємностей не дозволяється. Для відпуску, розливу ЛЗР та ГР необхідно використовувати спеціальні прилади (насоси, сифони тощо).
Приміщення для хіміко-фотографічного оброблення плівки і приміщення для зберігання хімікатів необхідно обладнувати припливно-витяжною вентиляцією.
До роботи зі шкідливими речовинами допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд та інструктаж з охорони праці.
Під час роботи з хімічними речовинами необхідно користуватися халатами, гумовими рукавичками, захисними окулярами, респіраторами тощо.
Працівники лабораторій повинні знати властивості пожежовибухонебезпечних хімічних речовин і матеріалів, що застосовуються, і дотримуватися заходів безпеки під час роботи з ними.
Дільниця оперативного тиражування інформації
Загальна площа приміщення, в якому встановлюється копіювально-тиражувальна апаратура типу ЕРА, повинна бути не менше 25 кв.м. Приміщення має бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією з п'ятикратним обміном повітря.
Копіювально-тиражувальну апаратуру обладнують витяжною вентиляцією і встановлюють таким чином, щоб відстань до стіни приміщення становила не менше 1,5 м, а джерело світла та вікна в приміщенні не розташовувалися позаду апарата. У робочій зоні оператора необхідно забезпечити видалення озону, захист від ультрафіолетового випромінювання, діелектричний килимок.
Робоче місце на копіювально-тиражувальній апаратурі типу "Ксерокс", "Різограф" обладнується припливно-витяжною вентиляцією.
Поліграфічні дільниці. Брошурувально-палітурні та реставраційні дільниці
Брошурувально-палітурні і реставраційні процеси необхідно організовувати й виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ Процессы производственные. Общие требования безопасности", НАОП 1.9.40-2.09-85 Виробництво поліграфічне. Палітурно-брошурувальні та оброблювальні процеси. Вимоги безпеки, Правил охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18 липня 1996 року № 123 (ДНАОП 1.9.40-1.01-96) та інструкцій з охорони праці.
Нормовані параметри мікроклімату на брошурувально-палітурних та реставраційних дільницях повинні складати: температура 20...22 град.С, відносна вологість 40...60%, швидкість руху повітря - 0,3 м/сек. Приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Температура поверхонь обладнання не повинна перевищувати 35 град.С, концентрація токсичних речовин повинна відповідати ГОСТ 12.1.005-88.
Працівники дільниці повинні забезпечуватися спецодягом (бавовняними халатами, бавовняними та гумовими рукавичками тощо) та засобами індивідуального захисту (окулярами захисними, респіраторами) згідно з ДНАОП 0.05-3.40-80. Раз на рік вони повинні проходити медогляд.
САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО УМОВ ПРАЦІ
Параметри повітря робочої зони
Параметри повітря виробничих приміщень архівної установи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6.042-99.
Вимоги до влаштування освітлення
Освітленість виробничих і побутових приміщень архівних установ має відповідати вимогам СНиП II-4-79. Всі приміщення архівних установ, за винятком архівосховищ та фотолабораторій, мають бути забезпечені природним освітленням.
Природне та штучне освітлення у робочих кімнатах має забезпечувати сприятливі умови для загальної та зорової працездатності.
Під час природного освітлення для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів і клавіатури необхідно передбачити сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природний потік світла має попадати на робочу поверхню з лівого боку).
Організація освітлення робочих приміщень і зон має виключати попадання прямих і відбитих світлових потоків в органи зору. Під час заміни джерел світла на обладнанні належить встановлювати лампи, які не знижують рівня освітленості.
З метою запобігання погіршення природної освітленості не можна розставляти на підвіконнях високорослі квіти, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду 2 рази на рік, внутрішні поверхні рам перефарбовувати не рідше 1 разу на три роки.
Штучне освітлення досягається системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення - загальне плюс місцеве.
У світильниках слід використовувати переважно газорозрядні люмінесцентні лампи типу ЛБ, у світильниках місцевого освітлення допускається використання ламп розжарювання.
Застосування відкритих ламп для загального та місцевого освітлення не допускається.
Для місцевого освітлення передбачаються світильники з відбивачами, що не просвічуються і розташовані нижче рівня очей працівника та мають захисний кут не менше 30 град.
Для обмеження відбитого та прямого блиску робочої поверхні світильники загального та місцевого освітлення необхідно розміщувати таким чином, щоб дзеркальне відображення світної поверхні від робочої поверхні не співпадало з лінією зору працівника та не створювало відблиску на поверхні екрана.
В архівній установі належить періодично чистити світильники загального освітлення і здійснювати заміну перегорілих та застарілих джерел світла.
Усі елементи освітлювальних установок підлягають планово-попереджувальним оглядам і ремонтам за графіком, розробленим окремо для кожної архівної установи. При цьому слід передбачити:
своєчасну заміну перегорілих ламп;
періодично, не рідше одного разу на рік, а також після чергового чищення та заміни перегорілих ламп, перевіряти рівень освітленості на робочих місцях;
періодично перевіряти стан освітлювальних установок (наявність світлорозсіювачів, решіток у світильниках, справність ущільнення світильників спеціального виконання).
Роботи з встановлення і чищення світильників загального освітлення, заміни перегорілих ламп і ремонту освітлювальної мережі виконуються тільки електротехнічним персоналом при знятій напрузі.
Освітлювальні установки з висотою підвісу не більше 5 м обслуговуються з приставних або розсувних драбин не менше, ніж двома працівниками.
Перегорілі газорозрядні лампи із вмістом ртуті належить зберігати упакованими в спеціальних приміщеннях і періодично вивозити для знешкодження та демеркуризації на спеціальних підприємствах.
Шум
Рівень шуму в приміщеннях архівних установ не повинен перевищувати норм, встановлених ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности", ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ЩОДО ТРАНСПОРТУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПРОВЕДЕННЯ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ
