НПАОП 0.00-1.38-05 сторінка 2 з 4
-
Не дозволяється використовувати приміщення архівної установи для проживання людей.
-
ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЯ
-
Архівні установи забезпечуються холодною і гарячою водою для задоволювання господарсько-питних, санітарно-гігієнічних, технологічних і протипожежних потреб.
-
Люки колодязів, камер, колекторів, підземних комунікацій, а також отвори в підлогах, заглиблені ємності, канали, траншеї, котловани треба, залежно від умов, зачиняти кришками, бетонними плитами або листами рифленого заліза, обваловувати чи загороджувати суцільною або решітчастою загорожею.
-
Каналізаційні споруди мають утримуватися у справному стані. Переобладнання та реконструкція систем водопостачання і каналізації без узгодження з органами державного санітарного нагляду не дозволяється.
-
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЇ І КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ
-
Загальні положення
-
Значення температури, відносної вологості, швидкості руху повітря і теплового випромінювання в робочій зоні, складських, побутових і адміністративних приміщеннях мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1-005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1-005-88), санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень (далі - ДСН 3.3.6.042-99), у архівосховищах відповідно до діючих норм зберігання документів.
-
-
Опалювально-вентиляційне обладнання і трубопроводи мають позначатися згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".
-
Керівник архівної установи має забезпечувати належний технічний стан, контроль за експлуатацією, своєчасний якісний ремонт систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря шляхом організації їх обслуговування.
-
Опалення
-
Будова, склад і експлуатація систем опалення мають відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91) та НАПБ Б.01.006-2003.
-
-
Для нагрівання повітря у приміщеннях рекомендовано системи парового опалення низького тиску, водяного, повітряного.
Для нагрівання окремих приміщень дозволяється використовувати електричні прилади з закритими спіралями і з такою потужністю споживання, яка б не призводила до підвищення сили струму понад допустиму для даної електромережі.
Опалення газовими або електричними приладами не допускається у приміщеннях категорій А і Б відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) "Определение категорий помещений и зданий по взрывоопасной и пожарной опасности" (далі - НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86).
-
Опалювальні прилади розміщують у місцях, доступних для огляду, ремонту, очищення на відстані 0,1 м від поверхні стін. Не дозволяється розміщувати опалювальні прилади в нішах стін. Опалювальні прилади на сходових клітках розміщуються в нижніх (1-2) поверхах, а також у відсіках тамбурів, які не мають зовнішніх дверей.
-
У приміщеннях гардеробних, санітарних вузлів, складів, у тамбурах не дозволяється встановлювати на приладах опалення регулювальну арматуру.
-
Вентиляція та кондиціонування повітря
-
Будова, склад і експлуатація систем вентиляції мають відповідати ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования", СНиП 2.04.05-91 та Правилам пожежної безпеки в Україні, затвердженим наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009.
-
-
Усунення шкідливих газів, парів та пилу, які можуть утворюватися в архівних установах, слід проводити:
-
для категорій приміщень А і Б і шкідливих речовин 1-го та 2-го класів небезпеки - через місцеву і загальнообмінну вентиляцію зі штучним спонуканням;
-
для решти категорій приміщень - через місцеву і загальнообмінну із штучним спонуканням та природну вентиляцію через фрамугу і двері, що відкриваються.
-
Окремо одну від одної влаштовують:
-
системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітряного опалення для кожної групи приміщень, розділених протипожежними стінами;
-
системи місцевих відсмоктувачів шкідливих або горючих речовин від систем загальнообмінної витяжної вентиляції;
-
системи місцевих відсмоктувачів від технологічного обладнання для речовин, сполучення яких може утворити вибухонебезпечну суміш або більш небезпечні речовини;
-
системи місцевих відсмоктувачів горючих речовин, які осідають (паперовий пил) або конденсуються в повітроводах і вентиляційному обладнанні окремо для кожного приміщення або кожної одиниці обладнання.
Приймальні пристрої системи вентиляції, що обслуговують приміщення категорій А і Б, необхідно влаштовувати окремо від приймальних пристроїв вентиляції інших приміщень.
-
В архівній установі необхідно забезпечити чищення елементів вентиляційних систем в терміни, які залежать від конкретної продуктивності технологічного обладнання і часу його роботи.
-
ВИМОГИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ
-
Спорудження, реконструкцію та експлуатацію електроустановок архівних установ здійснюють відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), затверджених зі змінами і доповненнями Міненерго України 10 січня 1996 року, 20 лютого 1997 року наказ № 18, 2 серпня 1999 року, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (далі - ДНАОП 0.00-1.21-98), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 9 січня 1998 року № 4 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 та інших нормативних документів.
-
Обслуговування діючих електроустановок, проведення в них оперативних перемикань, ремонтних, монтажних, налагоджувальних робіт здійснюється енергетичною службою архівної установи (електротехнічним персоналом). У разі відсутності в установі посади енергетика та електротехнічного персоналу обслуговування електроустановок забезпечується передаванням за угодою цих функцій спеціалізованій організації або електротехнічному персоналу іншої організації або утриманням електротехнічного персоналу на пайових засадах з іншими установами.
За відсутності в установі особи, яка відповідає за електрогосподарство, або угоди зі спеціалізованою організацією, експлуатація електроустановок не дозволяється.
Засоби захисту, що використовуються при виконанні робіт в електроустановках, мають задовольняти вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98
-
Вибір електрообладнання (електродвигунів, апаратів і приладів, світильників), виду електропроводок, проводів, кабелів і способів їх прокладання належить здійснювати згідно з НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП24-86) та Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (ДНАОП 0.00-1.32-01) залежно від категорії пожежної небезпеки та класу пожежовибухонебезпеки приміщень.
-
У пожежонебезпечних зонах усіх класів необхідно використовувати електрообладнання зі ступенем захисту не менше 1Р44. Допускається використання апаратів і приладів з меншим ступенем захисту (в т.ч. виконання 1Р00) за умови розміщення їх в шафах зі ступенем захисту оболонки не нижче рекомендованої для даної пожежонебезпечної зони.
У пожежонебезпечних зонах класів П-I і П-II належить використовувати стаціонарні світильники із ступенем захисту не менше 1Р53, в зонах класів П-IIа, П-III - не менше 1Р23; переносні світильники в пожежонебезпечних зонах довільного класу - із ступенем захисту не менше 1Р53; світильник має бути із скляним ковпаком, захищеним металевою сіткою.
-
Розподільні мережі напругою до 1000 В належить виконувати трифазними чотирипровідними, із глухо заземленою нейтраллю при напрузі споживача 380/220 В.
Для силових, освітлювальних та вторинних кіл належить використовувати:
-
у вибухонебезпечних зонах усіх класів - відкриті та приховані електропроводки проводами і кабелями в сталевих, водогазопровідних трубах;
-
у пожежонебезпечних зонах усіх класів - не захищені ізольовані проводи з алюмінієвими жилами в трубах і коробах з негорючих або важкогорючих матеріалів.
У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу не дозволяється використання неізольованих провідників.
Для стаціонарних електропроводок в нормальних і пожежонебезпечних зонах належить використовувати проводи і кабелі з алюмінієвими жилами.
-
На головних пультах керування електрообладнанням, а також на окремих електрошафах необхідно передбачити світлову сигналізацію.
-
Для захисту електрообладнання від короткого замикання необхідно застосовувати запобіжники або автоматичні вимикачі.
-
На шафах керування, розподільних коробках необхідно наносити знак електричної напруги.
-
Технологічне обладнання має бути захищене від статичної електрики.
-
Для живлення світильників місцевого освітлення з лампами розжарювання необхідно використовувати напругу: у приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 42 В, в приміщеннях з підвищеною небезпекою - не вище 12 В. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127-220 В допускається використовувати для місцевого освітлення за умови недоступності струмопровідних частин.
-
Не дозволяється експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками.
-
Блискавкозахист будівель і споруд архівних установ необхідно виконувати згідно з РД 34.21.122-87 "Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений", затвердженим Міністерством енергетики СРСР 1987 року.
-
Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.
-
ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ОКРЕМИХ ДІЛЬНИЦЯХ
-
Архівосховища
-
Загальні вимоги
-
У сховищах, призначених для зберігання і роботи з документами з різними носіями, слід дотримуватися загальних вимог пожежної безпеки, викладених в НАПБ Б.01.006-2003.
-
Архівосховища повинні бути обладнані засобами пожежогасіння, системами автоматичного гасіння та оповіщення про пожежу згідно з НАПБ Б.01.006-2003.
-
Архівосховища мають бути максимально віддаленими від приміщень іншого призначення і не мати з ними спільних вентиляційних каналів. Необхідно відділяти сховища від інших приміщень архівної установи протипожежними перегородками першого типу та перекриттями третього типу або розміщувати їх в окремих будівлях не нижче 2-го ступеня вогнестійкості. Не дозволяється відводити під сховища вологі, неопалювані, непристосовані підвальні приміщення та приміщення з пічним опаленням.
-
Обладнання робочих місць будь-якого призначення у архівосховищах не допускається.
-
Архівосховища слід оснащувати системами кондиціонування та вентиляції, які б забезпечували рециркуляцію повітря з кратністю обміну від 2 до 3, очищення від агресивних домішок і пилу та підтримання оптимального температурно-вологісного режиму.
-
Освітлення у сховищах може бути природним і штучним і повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" (далі ЦСНиП II-4-79).
-
Для штучного освітлення сховищ необхідно застосовувати лампи розжарювання в закритих плафонах із рівною зовнішньою поверхнею. Дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи з урізаною ультрафіолетовою ділянкою спектру типу ЛБ, ЛХБ, ЛТБ.
-
Санітарно-гігієнічні роботи в архівосховищі необхідно проводити регулярно: щоденно - вологе прибирання підлоги та сухе прибирання полиць, стелажів і шаф; у плановому порядку, не рідше одного разу на місяць - санітарні дні, під час яких проводити вологе прибирання стелажів, шаф, плінтусів, підвіконь та знепилювання коробок із документами.
-
У сховищах повинно бути забезпечено вільну циркуляцію повітря, яка б виключала можливість утворення непровітрюваних зон.
-
Архівосховища документів з паперовими носіями
-
Вимоги до безпеки праці під час виконання робіт у архівосховищах документів з паперовими носіями та їхнього обладнання встановлює ГСТУ 55.001-98 Документи з паперовими носіями. Правила зберігання Національного архівного фонду.Технічні вимоги (далі ГСТУ 55.001-98).
-
В архівосховищах повинен підтримуватися температурно-вологісний, світловий та санітарно-гігієнічний режим згідно з ГСТУ 55.001-98.
-
У приміщеннях для дезінфекції, дезінсекції та знепилювання документів слід передбачити окремі відділення для забруднених і чистих документів. Дільниці дезінфекції та дезінсекції, а також знепилювання не дозволяється поєднувати з іншими службами архівної установи в межах одного приміщення.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?