Не дозволяється використовувати приміщення архівної установи для проживання людей.
ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЯ
Архівні установи забезпечуються холодною і гарячою водою для задоволювання господарсько-питних, санітарно-гігієнічних, технологічних і протипожежних потреб.
Люки колодязів, камер, колекторів, підземних комунікацій, а також отвори в підлогах, заглиблені ємності, канали, траншеї, котловани треба, залежно від умов, зачиняти кришками, бетонними плитами або листами рифленого заліза, обваловувати чи загороджувати суцільною або решітчастою загорожею.
Каналізаційні споруди мають утримуватися у справному стані. Переобладнання та реконструкція систем водопостачання і каналізації без узгодження з органами державного санітарного нагляду не дозволяється.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЇ І КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ
Загальні положення
Значення температури, відносної вологості, швидкості руху повітря і теплового випромінювання в робочій зоні, складських, побутових і адміністративних приміщеннях мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1-005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1-005-88), санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень (далі - ДСН 3.3.6.042-99), у архівосховищах відповідно до діючих норм зберігання документів.
Опалювально-вентиляційне обладнання і трубопроводи мають позначатися згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".
Керівник архівної установи має забезпечувати належний технічний стан, контроль за експлуатацією, своєчасний якісний ремонт систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря шляхом організації їх обслуговування.
Опалення
Будова, склад і експлуатація систем опалення мають відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91) та НАПБ Б.01.006-2003.
Для нагрівання повітря у приміщеннях рекомендовано системи парового опалення низького тиску, водяного, повітряного.
Для нагрівання окремих приміщень дозволяється використовувати електричні прилади з закритими спіралями і з такою потужністю споживання, яка б не призводила до підвищення сили струму понад допустиму для даної електромережі.
Опалення газовими або електричними приладами не допускається у приміщеннях категорій А і Б відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) "Определение категорий помещений и зданий по взрывоопасной и пожарной опасности" (далі - НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86).
Опалювальні прилади розміщують у місцях, доступних для огляду, ремонту, очищення на відстані 0,1 м від поверхні стін. Не дозволяється розміщувати опалювальні прилади в нішах стін. Опалювальні прилади на сходових клітках розміщуються в нижніх (1-2) поверхах, а також у відсіках тамбурів, які не мають зовнішніх дверей.
У приміщеннях гардеробних, санітарних вузлів, складів, у тамбурах не дозволяється встановлювати на приладах опалення регулювальну арматуру.
Вентиляція та кондиціонування повітря
Будова, склад і експлуатація систем вентиляції мають відповідати ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования", СНиП 2.04.05-91 та Правилам пожежної безпеки в Україні, затвердженим наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009.
Усунення шкідливих газів, парів та пилу, які можуть утворюватися в архівних установах, слід проводити:
для категорій приміщень А і Б і шкідливих речовин 1-го та 2-го класів небезпеки - через місцеву і загальнообмінну вентиляцію зі штучним спонуканням;
для решти категорій приміщень - через місцеву і загальнообмінну із штучним спонуканням та природну вентиляцію через фрамугу і двері, що відкриваються.
Окремо одну від одної влаштовують:
системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітряного опалення для кожної групи приміщень, розділених протипожежними стінами;
системи місцевих відсмоктувачів шкідливих або горючих речовин від систем загальнообмінної витяжної вентиляції;
системи місцевих відсмоктувачів від технологічного обладнання для речовин, сполучення яких може утворити вибухонебезпечну суміш або більш небезпечні речовини;
системи місцевих відсмоктувачів горючих речовин, які осідають (паперовий пил) або конденсуються в повітроводах і вентиляційному обладнанні окремо для кожного приміщення або кожної одиниці обладнання.
Приймальні пристрої системи вентиляції, що обслуговують приміщення категорій А і Б, необхідно влаштовувати окремо від приймальних пристроїв вентиляції інших приміщень.
В архівній установі необхідно забезпечити чищення елементів вентиляційних систем в терміни, які залежать від конкретної продуктивності технологічного обладнання і часу його роботи.
ВИМОГИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ
Спорудження, реконструкцію та експлуатацію електроустановок архівних установ здійснюють відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), затверджених зі змінами і доповненнями Міненерго України 10 січня 1996 року, 20 лютого 1997 року наказ № 18, 2 серпня 1999 року, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (далі - ДНАОП 0.00-1.21-98), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 9 січня 1998 року № 4 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 та інших нормативних документів.
Обслуговування діючих електроустановок, проведення в них оперативних перемикань, ремонтних, монтажних, налагоджувальних робіт здійснюється енергетичною службою архівної установи (електротехнічним персоналом). У разі відсутності в установі посади енергетика та електротехнічного персоналу обслуговування електроустановок забезпечується передаванням за угодою цих функцій спеціалізованій організації або електротехнічному персоналу іншої організації або утриманням електротехнічного персоналу на пайових засадах з іншими установами.
За відсутності в установі особи, яка відповідає за електрогосподарство, або угоди зі спеціалізованою організацією, експлуатація електроустановок не дозволяється.
Засоби захисту, що використовуються при виконанні робіт в електроустановках, мають задовольняти вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98
Вибір електрообладнання (електродвигунів, апаратів і приладів, світильників), виду електропроводок, проводів, кабелів і способів їх прокладання належить здійснювати згідно з НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП24-86) та Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (ДНАОП 0.00-1.32-01) залежно від категорії пожежної небезпеки та класу пожежовибухонебезпеки приміщень.
У пожежонебезпечних зонах усіх класів необхідно використовувати електрообладнання зі ступенем захисту не менше 1Р44. Допускається використання апаратів і приладів з меншим ступенем захисту (в т.ч. виконання 1Р00) за умови розміщення їх в шафах зі ступенем захисту оболонки не нижче рекомендованої для даної пожежонебезпечної зони.
У пожежонебезпечних зонах класів П-I і П-II належить використовувати стаціонарні світильники із ступенем захисту не менше 1Р53, в зонах класів П-IIа, П-III - не менше 1Р23; переносні світильники в пожежонебезпечних зонах довільного класу - із ступенем захисту не менше 1Р53; світильник має бути із скляним ковпаком, захищеним металевою сіткою.
Розподільні мережі напругою до 1000 В належить виконувати трифазними чотирипровідними, із глухо заземленою нейтраллю при напрузі споживача 380/220 В.
Для силових, освітлювальних та вторинних кіл належить використовувати:
у вибухонебезпечних зонах усіх класів - відкриті та приховані електропроводки проводами і кабелями в сталевих, водогазопровідних трубах;
у пожежонебезпечних зонах усіх класів - не захищені ізольовані проводи з алюмінієвими жилами в трубах і коробах з негорючих або важкогорючих матеріалів.
У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу не дозволяється використання неізольованих провідників.
Для стаціонарних електропроводок в нормальних і пожежонебезпечних зонах належить використовувати проводи і кабелі з алюмінієвими жилами.
На головних пультах керування електрообладнанням, а також на окремих електрошафах необхідно передбачити світлову сигналізацію.
Для захисту електрообладнання від короткого замикання необхідно застосовувати запобіжники або автоматичні вимикачі.
На шафах керування, розподільних коробках необхідно наносити знак електричної напруги.
Технологічне обладнання має бути захищене від статичної електрики.
Для живлення світильників місцевого освітлення з лампами розжарювання необхідно використовувати напругу: у приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 42 В, в приміщеннях з підвищеною небезпекою - не вище 12 В. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127-220 В допускається використовувати для місцевого освітлення за умови недоступності струмопровідних частин.
Не дозволяється експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками.
Блискавкозахист будівель і споруд архівних установ необхідно виконувати згідно з РД 34.21.122-87 "Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений", затвердженим Міністерством енергетики СРСР 1987 року.
Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.
ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ОКРЕМИХ ДІЛЬНИЦЯХ
Архівосховища
Загальні вимоги
У сховищах, призначених для зберігання і роботи з документами з різними носіями, слід дотримуватися загальних вимог пожежної безпеки, викладених в НАПБ Б.01.006-2003.
Архівосховища повинні бути обладнані засобами пожежогасіння, системами автоматичного гасіння та оповіщення про пожежу згідно з НАПБ Б.01.006-2003.
Архівосховища мають бути максимально віддаленими від приміщень іншого призначення і не мати з ними спільних вентиляційних каналів. Необхідно відділяти сховища від інших приміщень архівної установи протипожежними перегородками першого типу та перекриттями третього типу або розміщувати їх в окремих будівлях не нижче 2-го ступеня вогнестійкості. Не дозволяється відводити під сховища вологі, неопалювані, непристосовані підвальні приміщення та приміщення з пічним опаленням.
Обладнання робочих місць будь-якого призначення у архівосховищах не допускається.
Архівосховища слід оснащувати системами кондиціонування та вентиляції, які б забезпечували рециркуляцію повітря з кратністю обміну від 2 до 3, очищення від агресивних домішок і пилу та підтримання оптимального температурно-вологісного режиму.
Освітлення у сховищах може бути природним і штучним і повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" (далі ЦСНиП II-4-79).
Для штучного освітлення сховищ необхідно застосовувати лампи розжарювання в закритих плафонах із рівною зовнішньою поверхнею. Дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи з урізаною ультрафіолетовою ділянкою спектру типу ЛБ, ЛХБ, ЛТБ.
Санітарно-гігієнічні роботи в архівосховищі необхідно проводити регулярно: щоденно - вологе прибирання підлоги та сухе прибирання полиць, стелажів і шаф; у плановому порядку, не рідше одного разу на місяць - санітарні дні, під час яких проводити вологе прибирання стелажів, шаф, плінтусів, підвіконь та знепилювання коробок із документами.
У сховищах повинно бути забезпечено вільну циркуляцію повітря, яка б виключала можливість утворення непровітрюваних зон.
Архівосховища документів з паперовими носіями
Вимоги до безпеки праці під час виконання робіт у архівосховищах документів з паперовими носіями та їхнього обладнання встановлює ГСТУ 55.001-98 Документи з паперовими носіями. Правила зберігання Національного архівного фонду.Технічні вимоги (далі ГСТУ 55.001-98).
В архівосховищах повинен підтримуватися температурно-вологісний, світловий та санітарно-гігієнічний режим згідно з ГСТУ 55.001-98.
У приміщеннях для дезінфекції, дезінсекції та знепилювання документів слід передбачити окремі відділення для забруднених і чистих документів. Дільниці дезінфекції та дезінсекції, а також знепилювання не дозволяється поєднувати з іншими службами архівної установи в межах одного приміщення.
