Якщо при виробництві матеріалів мають місце зміни в технології, а також у разі використання для виготовлення напівфабрикатів металу нових постачальників, проведення випробувань на довготривалу міцність обов'язкове.
При виборі матеріалів для трубопроводів, що споруджуються в районах з холодним кліматом, крім робочих параметрів, повинен також ураховуватись вплив низьких температур при експлуатації, монтажі, вантажно-розвантажувальних роботах і зберіганні, якщо це не враховано в організаційно-технічних заходах.
Організаційно-технічні заходи і методика врахування впливу низьких температур повинні погоджуватись власником зі спеціалізованою організацією.
Стальні напівфабрикати. Загальні вимоги
Виготовлювач напівфабрикатів повинен контролювати хімічний склад матеріалів. До сертифіката заносяться результати хімічного аналізу, одержані безпосередньо для напівфабриката або аналогічні дані з сертифіката на заготовку (крім виливок), що використана для його виготовлення.
Напівфабрикати поставляються в термічно обробленому стані. Режим термічної обробки зазначається в сертифікаті підприємства-виготовлювача напівфабриката.
Дозволяється постачання напівфабрикатів без термічної обробки в таких випадках:
якщо механічні та технологічні характеристики металу, що встановлені НД, забезпечуються технологією виготовлення напівфабрикату (наприклад, методом прокату);
якщо на підприємствах-виготовлювачах напівфабрикат піддається гарячому формоутворенню, суміщеному з термічною обробкою, або наступній термічній обробці.
У цих випадках постачальник напівфабрикатів контролює властивості на термічно оброблених зразках.
Припустимість використання напівфабрикатів без термічної обробки підтверджується спеціалізованою організацією по матеріалах і технологіях.
Виготовлювач напівфабрикатів повинен контролювати механічні властивості металу шляхом випробувань на розтяг при 20 град.C з визначенням тимчасового опору, умовної границі текучості при залишковій деформації 0,2 або 1%, або фізичної границі текучості, відносного подовження і відносного звуження (якщо випробування проводяться на циліндричних зразках). Значення відносного звуження можна наводити як довідкові дані. Коли нормуються значення відносного звуження, то контроль відносного подовження є необов'язковим.
Випробуванням на ударну в'язкість відповідно до вимог, зазначених у розділах I-VI додатка 2, підлягають напівфабрикати з товщиною листа, товщиною суцільної поковки і товщиною стінки труби або порожнистої поковки (виливки) 12 мм і більше, або з діаметром круглого прокату (поковки) 16 мм і більше.
За вимогою конструкторських організацій випробування на ударну в'язкість проводяться для труб, листа і поковок з товщиною стінки 6-11 мм. Ця вимога повинна міститися в НД на виріб або в конструкторській документації.
Випробуванням на ударну в'язкість при температурі нижче 0 град.C підлягає метал деталей фланцевих з'єднань трубопроводів, що прокладені на відкритому повітрі, в грунті, каналах або в приміщеннях, що не опалюються, де температура металу може бути нижча 0 град.C, а також метал інших деталей - за вимогою конструкторської організації, яка вказується в НД на виріб або в конструкторській документації.
Випробування на ударну в'язкість на зразках з концентратором виду U (KCU) проводяться при 20 град.C, і у випадках, передбачених пунктом 9.11, при одній із вказаних нижче температур:
|
Температура металу, град.C |
Температура випробувань, град.C |
|
Від 0 до мінус 20 |
мінус 20 |
|
Від мінус 20 до мінус 40 |
мінус 40 |
|
Від мінус 40 до мінус 60 |
мінус 60 |
Випробування на ударну в'язкість на зразках з концентратором виду V (KCV) відповідно до НД на напівфабрикати проводяться при 20 град.C, 0 град.C і мінус 20 град.C.
Значення ударної в'язкості при температурах випробувань повинне бути не нижчим за KCU, рівне 30 Дж/кв.см (3,0 кгс х м/кв.см) і не нижчим за KCV, рівне 25 Дж/кв.см (2,5 кгс х м/кв.см).
При оцінці ударної в'язкості визначається середня арифметична величина із трьох результатів випробувань з відхиленням мінімального значення для окремого зразка не більш, як на 10 Дж/кв.см (1,0 кгс х м/кв.см) від норми, але не нижче від вказаних вище значень. Вибір критерію ударної в'язкості KCU або KCV проводиться конструкторською організацією і вказується в НД або в конструкторській документації.
Випробуванням на ударну в'язкість після механічного старіння піддається матеріал листів і прокату для кріплення з вуглецевої, низьколегованої марганцевистої і кремніймарганцевистої сталей, що підлягають в процесі виготовлення деталей холодному формозміненню без наступного відпуску і призначених для роботи при температурах 200 - 350 град.C.
Норми значення ударної в'язкості після механічного старіння повинні відповідати вимогам пункту 9.12 цих Правил.
Нормовані значення границі текучості при підвищених температурах зазначаються в НД на напівфабрикати, що призначені для деталей, що працюють при розрахунковій температурі вище 150 град.C: для вуглецевих, низьколегованих марганцевистих і кремніймарганцевистих сталей - до 400 град.C, для хромомолібденових і хромомолібденованадієвих сталей - до 450 град.C, для високохромистих і аустенітних сталей - до 525 град.C.
Підтримання значень границь текучості на рівні вимог НД повинно забезпечуватись дотриманням технології виробництва і періодичним контролем продукції. Контрольні випробування на розтяг при підвищених температурах, що передбачені НД на виріб, а також ті, що виконуються в період освоювання нових матеріалів, слід проводити при одній з температур у вказаному вище діапазоні, кратній 10 або 25 град.C. При цьому умовна границя текучості при залишковій деформації 0,2 або 1% повинна нормуватись як здавальна характеристика, а тимчасовий опір, відносне звуження або подовження визначаються як довідкові дані.
Матеріал напівфабрикатів, призначених для роботи при розрахунковій температурі вище значень, вказаних у пункті 9.14 цих Правил, повинен мати довготривалу міцність не нижче вказаної в НД.
Гарантовані значення границь довготривалої міцності на ресурс 10^4, 10^5 і 2 х 10^5 год. обгрунтовуються статистичною обробкою даних випробувань і періодичним контролем продукції, вказаним в НД на її виготовлення, і підтверджені позитивним висновком спеціалізованої організації.
При відсутності вказівок в НД періодичність контролю встановлюється підприємством-виготовлювачем матеріалів за узгодженням зі спеціалізованою організацією.
Перелік видів контролю механічних характеристик можна скорочувати у порівнянні з вказаним у розділах 1-6 додатка 2 цих Правил при умові гарантії нормованих значень характеристик підприємством-виготовлювачем напівфабриката. Гарантії повинні забезпечуватись використанням статистичних методів обробки даних сертифікатів виготовлювача, результатів випробувань, включаючи випробування на розтяг, і проведенням періодичного контролю продукції, слід відобразити в НД. Забезпечення гарантії підтверджується позитивним висновком спеціалізованої організації. Порядок скорочення обсягу випробувань і контролю встановлений у пункті 9.3 цього розділу.
Листова сталь
Границі використання листової сталі різних марок, НД на лист, види обов'язкових випробувань і контролю повинні відповідати розділу 1 додатка 2 цих Правил.
Дозволяється застосування сталевої штаби тих самих марок (розділ 1 додатка 2) за умови, що вимоги до штаби будуть не нижчі тих, що встановлені в НД для листової сталі.
Сталеві труби
Границі використання труб зі сталей різних марок, НД на труби, види обов'язкових випробувань і контролю повинні відповідати вказаним в розділах 2 і 3 додатка 2 цих Правил.
Безшовні труби повинні виготовлятись з катаної, кованої або відцентроволитої і безперервнолитої заготовки.
Використання електрозварних труб з поздовжнім або спіральним швом є припустимим за умови виконання радіографічного або ультразвукового контролю зварного шва на всій довжині.
Кожна безшовна або зварна труба при виготовленні повинна проходити гідравлічне випробування пробним тиском, що вказаний в НД на труби.
Дозволяється не проводити гідравлічне випробування безшовних труб у наступних випадках:
якщо труба піддавалась на всій поверхні контролю фізичними методами (радіографічним, ультразвуковим або рівноцінними їм);
для труб при робочому тиску 5 МПа (50 кгс/кв.см) і нижче, якщо підприємство-виготовлювач труб гарантує позитивні результати гідравлічних випробувань.
Використання експандованих труб без наступної термічної обробки для температур більше 150 град.C з матеріалу, що не проходив контроль на ударну в'язкість після механічного старіння, є припустимим для прямих відрізків за умови, що пластична деформація при експандуванні не перевищує 3%.
Сталеві поковки, штамповки, сортовий і фасонний прокат
Границі використання поковок (прокату) зі сталей різних марок, НД на поковки, види обов'язкових випробувань і контролю повинні відповідати вказаним у розділі 4 додатка 2.
Дозволяється використання круглого прокату зовнішнім діаметром до 80 мм для виготовлення деталей методом холодної механічної обробки. Для порожнистих круглих деталей з товщиною стінки не більше 40 мм і довжиною до 200 мм є припустимим використання круглого прокату зовнішнім діаметром не більше 160 мм. Прокат підлягає радіографічному або ультразвуковому (далі - УЗК) контролю в повному обсязі на підприємстві-виготовлювачеві прокату (або на підприємстві-виготовлювачеві трубопроводів і їх елементів).
Радіографічний контроль або УЗК допускається проводити на готових деталях або після попередньої механічної обробки.
Прокат, що підлягає термічній обробці, має бути підданий неруйнівному контролю на поверхневі дефекти.
Границі використання, види обов'язкових випробувань і контролю для штамповок, виготовлених з листа, повинні задовольняти вимоги для листа (розділ 1 додатка 2), а для штамповок, що виготовляються з прокату - вимоги НД, погоджені з Держнаглядохоронпраці.
Прокат, що підлягає термічній обробці, слід піддати неруйнівному контролю на поверхневі дефекти.
Сталеві виливки
Границі використання виливків зі сталей різних марок, НД на виливки, види обов'язкових випробувань і контролю повинні відповідати вказаним у розділі 5 додатка 2 цих Правил.
Мінімальна товщина стінки виливка після механічної обробки визначається розрахунком, але повинна бути не менше як 6 мм.
Кожний порожнистий виливок повинен піддаватись гідравлічному випробуванню пробним тиском згідно з ГОСТ 356-80.
Гідравлічні випробування виливків, що пройшли на підприємстві-виготовлювачеві суцільний радіографічний або ультразвуковий контроль, дозволяється суміщати з випробуванням вузла або об'єкта пробним тиском, встановленим технічними умовами для вузла або об'єкта.
Кріплення
Границі використання сталей різних марок для кріплення, НД на кріплення, види обов'язкових випробувань і контролю повинні відповідати вказаним у розділі 6 додатка 2.
Матеріали деталей кріплення повинні вибиратись з коефіцієнтом лінійного розширення, близьким до аналогічного коефіцієнта матеріалу фланців, при цьому різниця в цих коефіцієнтах не повинна перевищувати 10%. Використання сталей з різними коефіцієнтами лінійного розширення (більше 10%) є припустимим у випадках, обгрунтованих розрахунком на міцність або експериментальними дослідженнями, а також у тих випадках, коли розрахункова температура кріплення не перевищує 50 град.C.
Деталі кріплення, виготовлені холодним деформуванням, повинні піддаватись термічній обробці-відпуску (за винятком деталей з вуглецевої сталі, що працюють при температурі до 200 град.C).
Накатування різьби не вимагає наступної термічної обробки.
Чавунні виливки
Границі використання виливків з чавуну різних марок, НД на чавунні виливки, види обов'язкових випробувань і контролю повинні відповідати вказаним у розділі 7 додатка 2.
Товщина стінок литих деталей з чавуну після механічної обробки повинна бути не менше 4 мм і не більше 50 мм.
Виливки із ковкового або високоміцного чавуну повинні використовуватись в термічно обробленому стані.
Кожний порожнистий виливок повинен піддаватись гідравлічному випробуванню пробним тиском, вказаним в ГОСТ 356-80, але не менше 0,3 МПа (3 кгс/кв.см).
Використання чавунних виливок для елементів арматури, що піддаються динамічним навантаженням і термічним ударам, є неприпустимим.
Для виготовлення запірних органів продувних, спускних і дренажних ліній повинні використовуватись виливки із ковкового або високоміцного чавуну (ГОСТ 1215 або ГОСТ 7293).
Кольорові метали і сплави
Для виготовлення корпусних деталей арматури, корпусів кришок і деталей контрольно-вимірювальних приладів при температурі не вище 250 град.C, допускається використовувати бронзу та латунь.
Гідравлічні випробування корпусів арматури повинні проводитись відповідно до ГОСТ 356-80.
