Страница 2: ДСТУ EN 12238:2013. Системи вентиляції та кондиціювання повітря. Пристрої входу-виходу повітря. Аеродинамічні випробування і визначання номінальних характеристик для використання у змішаному потоці (62332)

Максимальна відстань між центром центральної частини й площиною, дотичною до визна­ченої обвідної поверхні, наприклад, 0,25 м, 0,5 м тощо

Вертикальна відстань між найнижчою горизонтальною площиною, дотичною до визначеної обвідної поверхні, наприклад, 0,25 м, 0,5 м тощо, та центром центральної частини

Вертикальна відстань між найвищою горизонтальною площиною, дотичною до визначеної об­відної поверхні, наприклад, 0,25 м, 0,5 м тощо, та центром центральної частини

Максимальна відстань між двома вертикальними площинами, дотичними до визначеної об­відної поверхні, наприклад, 0,25 м, 0,5 м тощо, та перпендикулярними до площини, що проходить крізь центр центральної частини.

Може бути два різних розширення, які не завжди дорівнюють одне одному: одне — для лівого боку, інше — для правого (якщо дивитися на оброблюване приміщення з боку пристрою входу-ви­ходу припливного повітря)

Об'єм повітря, геометрично обмежений вимогами бути розташованим не ближче ніж 0,15 м до будь-якої зі стін і не вище ніж 1,8 м над рівнем підлоги

Пристрій, що складається з однієї чи багатьох складових частин, з відношенням сторін (відно­шення довжини до ширини замкнутого прямокутного отвору) не менше ніж 10:1 для кожної щілини.

Умовні познаки, використовувані в цьому стандарті, подано в таблиці 1.

Таблиця 1 — Умовні познаки

Кінець таблиці 1

4. ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ

   1. Вимірювання витрати потоку повітря

      1. Витрату потоку повітря треба вимірювати, застосовуючи прилади й методи згідно з EN ISO 5167-1.

      2. Точність витратомірів повітря має бути така, як у таблиці 2.

Таблиця 2 — Діапазон і точність витратомірів повітря

Примітка. Витратоміри можна калібрувати за місцем установлювання, використовуючи метод траверсування із трубками Піто, наведений в ISO 3966.

1. перевіряння розмірності для всіх витратомірів, що не потребують калібрування;

2. перевіряння калібрування на всьому діапазоні з використанням того самого методу, який застосовувався для первинного калібрування витратомірів, каліброваних на місці;

3. перевіряння порівнянням із витратоміром, який відповідає вимогам, визначеним в EN ISO 5167-1.

Таблиця 3 — Максимальна ціна поділки шкали залежно від діапазону манометра

1. 25 Па — у разі застосування манометра з похилою трубкою або мікроманометра;

2. 500 Па — у разі застосування манометра з вертикальною трубкою.

1. для приладів із діапазоном до 25 Па придатні мікроманометри з точністю до ± 0,5 Па;

2. для приладів із діапазоном до 100 Па придатні мікроманометри з точністю ± 1 Па;

3. для приладів із діапазоном більше ніж 100 Па придатні мікроманометри з точністю ± 1 % показу.

Вимірювати температуру потрібно ртутними термометрами, термометрами опору, термопара­ми або іншими відповідними приладами. Прилади мають бути поградуйовані або давати покази в інтервалах, що не перевищують 0,5 К і відкалібровані з точністю до ± 0,25 К.

4. 4. Вимірювання швидкості

      1. Вимірювання низьких швидкостей у середині обслуговуваного приміщення для ви­значання робочих характеристик пристрою входу-виходу повітря треба проводити за допомогою вимірювального приладу згідно з prEN 13182.

      2. Вимірювання значень швидкості для пристрою входу-виходу повітря з метою визначання швидкості, віднесеної до робочої площі пристрою входу-виходу повітря, v_k треба проводити за до­помогою вимірювального приладу згідно з prEN 13182.

5. ВИПРОБОВУВАННЯ ТИСКУ Й ШВИДКОСТІ ПОВІТРЯ У_к

(перший випробовувальний стенд)

Для визначання потрібного тиску на випробовувальному стенді А можна застосовувати два методи: перший — вимірюванням статичного тиску (див. 5.1.2), другий — безпосереднім вимірю­ванням повного тиску (див. 5.1.3).

Пристрій входу-виходу повітря потрібно встановити у випробовувальному повітроводі, роз­міри якого в поперечному перерізі дорівнюють номінальному розміру пристрою, або розмірам повітроводу, який рекомендовано виробником. Цей повітровід має бути прямий і мати довжину не менше ніж 20 D_e, щоб забезпечити однорідний профіль швидкостей, або ж має містити ефективний вирівнювач потоку, розміщений на відстані не менше ніж 3 D_e від будь-якої частини пристрою для входу-виходу повітря. Рекомендовано, щоб осьова довжина комірок вирівнювача принаймні в шість разів перевищувала гідравлічний діаметр поперечного перерізу комірок.

Z ч2

Pt =p_s +-| — I ■

' ^s 2l₄A_dJ