7.7.13. Лабораторні столи та витяжні шафи для виконання робіт, пов'язаних з застосуванням відкритого полум'я, повинні бути повністю облицьовані негорючими матеріалами. При роботі з лугами та кислотами столи та шафи повинні мати антикорозійне покриття.
7.7.14. Легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатись у лабораторному приміщенні у товстостінному скляному посуді з притертими пробками. Скляний посуд повинен бути розміщений у спеціальному металевому ящику, оснащеному щільною накривкою, стінки та дно якого викладені асбестом. Ящик повинен бути встановлений на підлозі віддалік від проходів та нагрівальних приладів зі зручним підходом до нього.
7.7.15. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повинні бути встановлені граничнодопустимі норми наявності хімреактивів, що повинні бути відображені в інструкції. При визначенні допустимих норм слід керуватись тим, що у кожному приміщенні загальний запас легкозаймистих речовин, що зберігаються одночасно, не повинен перевищувати добової потреби.
7.7.16. Всі роботи з мікроорганізмами повинні проводитись в спеціальних приміщеннях-боксах.
7.7.17. Лабораторні інструменти після роботи з мікроорганізмами повинні знешкоджуватись обпалюванням, кип'ятінням, автоклавуванням і лише після цього передаватися для миття.
7.7.18. Знешкодження культур спорових змочених анаеробів повинне фіксуватись актом. Знешкодження культур інших патогенних мікроорганізмів реєструється в журналі.
7.7.19. Для миття великої кількості хімічного лабораторного посуду повинне бути передбачене ізольоване мийне приміщення, розташоване, по можливості, у центрі лабораторії та оснащене столами для миття посуду. Один стіл мусить бути обладнаний витяжною шафою для видалення шкідливих та дуже пахучих речовин.
7.7.20. У хімічних лабораторіях не допускається миття підлог та столів гасом, бензином та іншими органічними розчинниками. З цією метою повинні використовуватись пожежобезпечні синтетичні миючі засоби.
7.7.21. Для проведення робіт з лугами, кислотами та іншими їдкими та отруйними речовинами повинні бути передбачені гумові груші, спеціальні автоматичні піпетки та шприци.
Не допускається всмоктування їдких та отруйних рідин до піпетки ротом, щоб уникнути хімічних опіків порожнини рота або отруєння.
7.7.22. Для отримання розчину лугів невеликі шматочки речовини щипцями опускають у воду і безперервно перемішують. Великі шматочки лугів необхідно розколювати на дрібні шматочки, накривши їх щільною тканиною, у спеціально відведеному місці.
7.7.23. При переливанні кислот, що димлять, розчинів аміаку, а також приготуванні розчинів хлорного вапна слід захищати органи дихання, надягаючи протигаз. Переливання слід проводити у витяжній шафі.
7.7.24. Звільнені після досвіду посудини та прилади повинні ретельно знешкоджуватися самими працюючими. Ця вимога відноситься також до посудин та приладів, що направляються для ремонту у склодувну майстерню.
7.7.25. Рідини із температурою кипіння понад 100° С повинні нагріватися на електронагрівальних приладах (кол-бонагрівачах).
7.7.26. Для уникнення вибуху диетиловий спирт випарювати досуха не дозволяється.
7.7.27. При нагріванні легкоспалахуючих рідин у кількості більше 0.5.л необхідно передбачати заходи для запобігання розливання їх у випадку аварій.
7.7.28. Не дозволяється виливати легкозаймисті та горючі речовини до каналізації. Відпрацьовані органічні розчинники необхідно збирати окремо до спеціальної герметичне закритої тари, в якій їх у кінці робочого дня виносять за межі лабораторії для регенерації або знищення.
7.7.29. Речовини, які легко віддають свій кисень, не можна нагрівати, розтирати, змішувати з горючими речовинами, оскільки це може призвести до самозаймання та вибуху.
7.7.30. Отруйні речовини мають зберігатись у спеціальному приміщенні (відділенні) у витяжних шафах. Ключ від цього відділення повинен знаходитись у завідуючого лабораторією.
7.7.31. При роботі з перегінними апаратами, а також з холодильниками Лібіха необхідно спочатку пустити воду, потім, коли режим циркуляції води буде відрегульовано, запалити пальник. Нагрівання легкозаймистих рідин у лабораторіях повинно виконуватись тільки на водяній бані, встановленій на електроплитці з закритою спіраллю.
7.7.32. Будівлі (приміщення) лабораторій рекомендується блокувати з адміністративною будовою підприємства. Допускається вхід до лабораторії улаштувати з боку виробничої території за умови, що лабораторія відділена від адміністративної будови глухою негорючою перегородкою і не має безпосереднього виходу назовні.
7.7.33. До роботи в лабораторії допускаються особи, які пройшли інструктаж, навчання методам роботи згідно з вимогами підрозд.3.4. ч.1 цих Правил.
7.7.34. Електрообладнання лабораторій повинно відповідати класу приміщень П-ІІа. В лабораторії дозволяється установлювати електропечі опору (сушильні, муфельні шафи тощо) тільки з терморегуляторами. Не допускається заміна нагрівальних елементів, які виконані з меншим перерізом стрічки або дроту або менш жаростійкої марки сталі.
Для вмикання приладів, які споживають струм більше 10 А, повинна бути передбачена самостійна лінія.
7.7.35. Приміщення лабораторій повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння згідно з нормами, що наведені у додатку 21 цих Правил.
7.8. Зливання, наливання та транспортування ЛЗР по трубопроводах
7.8.1. Вибухонебезпечна зона зливно-наливної естакади повинна бути означена знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76. Партія ЛЗР, що прибула на підприємство, повинна пройти вхідний контроль. Відбір проб ЛЗР з цистерни слід виконувати після припинення руху рідини, коли вона знаходиться у спокійному стані.
7.8.2. При зливанні та наливанні ЛЗР слід відчиняти та зачиняти накривки люків цистерн, опускати та підіймати зливні пристрої, не допускаючи ударів. При цьому слід користуватись інструментом та пристроями з металу, що не дає при ударі іскор.
7.8.3. Для зливання ЛЗР з залізничних цистерн повинні використовуватись механізовані зливно-наливні пристрої.
7.8.4. На зливно-наливних естакадах ЛЗР відкидні містки для підходу до горловини у місцях їх стикання з залізничною цистерною повинні мати окантовку, виконану з матеріалів, що виключають іскроутворення.
7.8.5. Порядок встановлення (подачі) залізничних цистерн під зливання ЛЗР повинен гарантувати безпечне виконання цих операцій та визначатись спеціальними інструкціями. При зливанні залізничних цистерн повинні передбачатись заходи, що попереджають можливість самочинного переміщення цистерн, які знаходяться під зливанням, розгерметизації зливників та викиду ЛЗР та їх парів до атмосфери,а також заходи, що виключають наявність постійних або випадкових джерел займання в зоні можливого загазування.
7.8.6. При зливанні ЛЗР подача інших залізничних цистерн або вагонів до тупика, зайнятого цистернами з ЛЗР, а також маневрова робота поблизу зливання не дозволяється.
7.8.7. На території зливно-наливних пристроїв не допускається гальмування цистерн металевими башмаками; з цією метою дозволяється застосування лише дерев'яних башмаків.
7.8.8. Не дозволяється використовувати залізничні цистерни з ЛЗР, що знаходяться на залізничних коліях як стаціонарні складські (витратні) ємкості.
7.8.9. Автомашини та автоцистерни, що перевозять легкозаймисті рідини, повинні мати не менше 2-ох вогнегасників, пожежну кошму, пісочницю з сухим піском, вимикач для відключення акумуляторної батареї автомобіля, покривало з повсті або негорючого теплоїзоляційного матеріалу, лопату та обладнуватися надійним заземлюючим провідником. Вихлопні труби повинні бути виведені під радіатор і обладнані справними іскрогасниками. На час зливання автоцистерни повинні підключатися до заземлюючого пристрою. Автомашини повинні мати розпізнавальні знаки відповідно до вимог Правил дорожчого руху в Україні.
7.8.10. Захист від блискавки зливно-наливних пристроїв та резервуарів повинен виконуватись відповідно з Інструкцією по улаштуванню захисту будівель та споруд від блискавки.
Зливання легкозаймистих рідин під час грози не дозволяється.
7.8.11. Захист від статичної електрики повинен бути виконаний у відповідності з Правилами захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної, нафтохімічної та нафтопереробної промисловості.
Зовнішнє електроосвітлення зливно-наливних пунктів має відповідати вимогам ПУЕ.
7.8.12. Гумові (або інші з електронепровідних матеріалів) шланги з металевими наконечниками, які використовуються для наливавання рідин у залізничні цистерни, автоцистерни, наливні судна та інші пересувні посудини і апарати повинні бути, обплетені мідним дротом діаметром не менше 0.002 м або мідним тросом з перерізом не менше 4 кв. мм з шагом витка не більше 0.1 м. Один кінець дроту або тросу з'єднується припайкою (або болтом) з металевими заземленими частинами продуктопроводу, а другий - з наконечником шланга. При використанні армованих шлангів або електропровідних рукавів заземлення їх плетення не потрібне при умові з'єднання арматури або електропровідного гумового шару з заземленими продуктопроводами і металевим наконечником шлангу.
7.8.13. Наконечники шлангів повинні бути виготовлені з матеріалу, що не дає іскор при ударі (бронза, мідь тощо).
7.8.14. Зливна труба (шланг) при наливанні ЛЗР до резервуару повинна встановлюватись на відстані не більше 0,2 м від дна (для стаціонарно вмонтованих трубопроводів), при цьому форма кінця труби та швидкість подавання ЛЗР повинні бути такими, щоб було виключене його розбризкування.
При відсутності залишку ЛЗР в резервуарі подача повинна проводитись уповільнено, зі швидкістю руху не більше 1 м/с.
Струмінь ЛЗР повинен спрямовуватись повздовж стінки резервуару.
7.8.15. При заповненні резервуарів ЛЗР слід лишати 3-5% вільного об'єму на розширення продукту.
7.8.16. Трубопроводи і обладнання системи зливання-наливання ЛЗР повинні бути герметичними, їх будова повинна виключати можливість надходження горючих парів до атмосфери при проведенні зливально-наливальних операцій.
7.8.17. У зливно-наливних системах не допускається застосування пристроїв та деталей, виготовлених з матеріалів, що нестійкі до дії ЛЗР, які перекачуються.
7.8.18. На трубопроводах, по яких ЛЗР подається до сховищ, встановлюються запірні пристрої для відключення цих трубопроводів на випадок виникнення аварії.
Керування цими пристроями повинно бути місцевим і дистанційним (з безпечного місця).
7.8.19. Для перекачування легкозаймистих рідин слід застосовувати герметичні насоси ( з екранованим електродвигуном) та насоси з торцевими ущільненнями.При використанні сальникових насосів їх слід обладнувати ущільненнями підвищеної надійності та мати спеціальну конструкцію для перекачування таких рідин.
7.8.20. Насоси, що застосовуються для нагнітання легкозаймистих та горючих рідин, повинні обладнуватись блокуваннями, які припиняють роботу насосу при падінні тиску рідини у всмоктувальному патрубку чи підвищенні тиску у нагнітальному патрубку, або відхиленні рівнів у приймальній та роздавальній ємкостях від граничнодопустимих значень.
7.8.21. Устаткування та трубопроводи, що пов'язані з транспортуванням вибухопожежонебезпечних речовин, повинні періодично перевірятись на відповідність товщини стінок апаратів та трубопроводів розрахунковим даним.
7.8.22. Перевірка та випробування приладів у вибухопожежонебезпечних зонах повинні проводитись за умов, що виключають іскроутворення.
7.8.23. Устаткування, апарати, комунікації та арматура для легкозаймистих рідин (нафтопродуктів, спирту та його водних розчинів тощо), що розміщені в приміщеннях або на відкритих майданчиках, повинні бути герметичними та захищеними від можливого впливу тиску, який перевищує допустимий, або механічних ушкоджень.
З метою недопущення розливу трубопроводи з такими рідинами в місцях, небезпечних щодо механічних ушкоджень, повинні прокладатись "труба у трубі".
7.8.24. Складські ємкості повинні,як правило, перевищувати об'єм транспортних цистерн з тим, щоб зливання останніх здійснювалось без додаткових операцій, пов'язаних з переключенням зливальних трубопроводів.
7.8.25. Резервуар для ЛЗР повинен бути обладнаний дистанційним покажчиком рівня, дихальним клапаном та вогнезагороджувачем.
7.8.26. В процесі експлуатації необхідно здійснювати постійний контроль за справністю дихальних клапанів та вог-незагороджувачів. Вогнезагороджувачі повинні відповідати встановленим вимогам та перевірятись не рідше одного разу на місяць, а при температурі, нижчої за 0 градусів С, - не рідше двох разів на місяць. Дихальні клапани та сітки узимку повинні очищуватися від льоду.
7.8.27. У разі спрацювання засобів захисту, які встановлюються на устаткуванні,повинна бути відвернена можливість травмування обслуговуючого персоналу, викиду вибухопожежонебезпечних продуктів до робочої зони та шкідливого впливу на оточуюче середовище.
7.8.28. Склади ЛЗР та зливно-наливні естакади мають бути забезпечені первинними та стаціонарними засобами пожежогасіння та сигналізації.
7.8.29. Наземні та напівпідземні резервуари повинні бути пофарбовані білою (сріблястою) фарбою, що запобігає дії сонячних променів.
7.8.30. Зливно-наливні пристрої, трубопроводи, стояки і арматура повинні підлягати регулярному огляду і планрво-попереджувальному ремонту. Виявлені несправності, витікання повинні бути негайно усунуті, а якщо неможливе їх усунення - несправні частини необхідно відключити.
7.8.31. Для місцевого освітлення зливно-наливних станцій можливо застосовувати акумуляторні ліхтарі у вибухозахище-ному виконанні.
7.8.32. Не допускається:
- експлуатація резервуарів, які мають перекоси, тріщини, а також несправне устаткування, контрольно-вимірювальні прилади, підвідні продуктопроводи та стаціонарні протипожежні пристрої;
- встановлювати ємкості на горючих та важкогорючих підвалинах;
- переповнювати резервуари і цистерни;
- відбирати проби з резервуарів під час зливання або наливання ЛЗР;
