---

6.1.34. Пристрої, призначені для роботи під навантаженням (металеві підставки, домкрати тощо), слід щоденно оглядати перед початком роботи.

6.1.35. Ручні важільно- рейкові домкрати повинні виключати самовільне опускання вантажу при знятті зусилля з важеля або рукоятки, забезпечуватися стопорами, що виключають вихід ґвинта або рейки при знаходженні штоку у верхньому крайньому положенні.

6.1.36. Витікання рідини або повітря з робочих циліндрів домкратів або підйомників під час переміщення вантажів не допускється.

6.1.37. Пристосування, на якому здійснюється складання чи розбирання пружин (із попереднім стисканням), необхідно обладнувати спеціальним захисним кожухом.

6.1.38. Виготовлення, ремонт та заточування інструменту повинні проводитися централізовано спеціально навченим працівником.

6.1.39. Використання нового або відремонтованого інструменту та пристроїв допускається тільки після випробування та приймання в експлуатацію.

6.1.40. Напилки, шабери, стамески, долота, викрутки, шила, ножівки та інший ручний інструмент повинні бути прочно закріплені у гладко та рівно зачищену рукоятку. Рукоятка повинна мати довжину у відповідності з розміром інструменту, але не менше ніж 150 мм і повинна бути стягнута металевими бандажними кільцями. Ножі повинні бути у чохлах.

6.1.41. Рукояті ручного інструменту повинні виготовлятися із сухого дерева твердих порід.

Виготовлення рукоятей із м’яких або шаруватих порід дерева (ялина, сосна тощо) забороняється. Поверхня рукояті повинна бути гладкою, рівно зачищеною, без тріщин, задирок і сучків, із поздовжнім розміщенням волокон по всій довжині.

6.1.42. Верстатні лещата повинні бути справні, прочно захоплювати затискні вироби та мати на губках неспрацьовану насічку.

6.1.43. Вимірювальний інструмент та шаблони для ковальських робіт повинні мати таку форму та розміри, щоб при користуванні ними руки працівника знаходилися поза зоною руху верхнього бійка (штампа).

6.1.44. Рукоятки інструменту, що застосовується при ручному завантаженні заготовок у термічну піч і вивантаженні їх із печі, повинні робитися такої довжини, щоб руки завантажувачів не зазнавали дії високої температури.

6.1.45. Організація та обладнання робочих місць при роботі на металообробних верстатах повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.03-1.48-89 (СП №5160-89), ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.009-80, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.4.026-76 і цими Правилами.

6.1.46. Підключення та відключення верстатного обладнання до живильної електричної мережі повинні здійснюватися атестованими електромонтерами з дозволу власника або уповноваженої ним особи і тільки після установлення захисних огороджень та запобіжних пристроїв.

6.1.47. При обробці дрібних деталей, із метою запобігання травмування рук працівника, повинні застосовуватися пристрої для механічної установки та знімання оброблюваних деталей.

6.1.48. Усі органи управління (рукоятка, маховичок тощо) повинні мати чіткі та зрозумілі написи (символи), що пояснюють їх призначення.

6.1.49. Фіксатори органів керування верстатним обладнанням (рукоятки, маховички, важелі тощо) повинні бути справними і виключати самовільне або випадкове їх переміщення.

6.1.50. Обпилювання, полірування та зачистка абразивним полотном оброблюваних деталей на верстатах повинні проводитися за допомогою спеціальних пристроїв (інструменту) та методами, що забезпечують безпеку виконання цих операцій. Виконання вказаних операцій вручну не допускається.

6.1.51. Копіювальні, свердлильно-фрезерні та фрезерні верстати повинні мати кінцеві вимикачі для вимикання фрезерних та свердлильних кареток у встановлених положеннях.

6.1.52. Вертикально-свердлильні та радіально-свердлильні верстати повинні бути оснащені пристроями, що запобігають самовільному опусканню траверси, хобота, кронштейна.

6.1.53. Конструкція баків для емульсії повинна передбачати зручність їхнього очищення.

6.1.54. Для складання дрібних нарізаних заготовок повинна бути передбачена спеціальна тара, що забезпечує зручне транспортування і безпечне зачалювання при транспортуванні краном. Тара повинна бути прочною, розрахованою на необхідну вантажопідйомність, мати напис про максимально допустиме навантаження і періодично перевірятись та випробовуватися.

6.2. Верстати токарної групи

6.2.1. Верстати, на яких оброблюються крихкі матеріали (чавун, латунь, пластмаси, текстоліт тощо), повинні бути обладнані пило- і стружкоприймачами для видалення пилу й стружки з місця їхнього утворення.

6.2.2. Пристрої, які обертаються, (патрони, планшайби, хомути тощо) повинні мати гладкі зовнішні поверхні.

6.2.3. Багатошпиндельні, одношпиндельні автомати, токарно-револьверні та інші верстати, призначені для обробки пруткового матеріалу, повинні бути забезпечені трубчастими огородженнями для укриття прутків по всій їхньої довжині, а також шумопоглинаючим улаштуванням. Прутковий магазин повинен мати кругове огородження по усій довжині.

6.2.4. Під час виготовлення деталей з довгомірного пруткового матеріалу на токарно-гвинторізних та інших верстатах, не призначених для таких матеріалів, прутки повинні бути попередньо розрізані на заготовки з таким розрахунком, щоб вони не виступали за межі верстата.

6.2.5. Для обточування деталей великої довжини необхідно використовувати люнети ( нерухомі та рухомі).

6.2.6. Виступаючі за шпиндель верстата кінці оброблюваного металу (виробу) необхідно огородити.

6.2.7. При обробці в’язких матеріалів необхідно користуватись різцями зі спеціальним заточуванням або пристроями, що забезпечують подрібнення стружки у процесі різання. При обробці матеріалу й утворенні дрібно подрібненої стружки повинні використовуватись стружковідводники.

6.2.8. Пристрої, призначені для закріплення оброблюваних деталей та інструменту на верстатах, повинні забезпечувати надійне їх кріплення і виключати можливість самовільного їх звільнення під час роботи, в тому числі і під час реверсування обертання або припинення подачі струму.

6.2.9. Для запобігання виникнення стробоскопічного ефекту у приміщеннях, де знаходяться токарні верстати не дозволяється застосовувати для освітлення люмінесцентні лампи.

6.3. Верстати свердлильної групи

6.3.1. Пристрої для закріплення робочого інструмента на свердлильних верстатах повинні забезпечувати надійне затискування, точне центрування інструмента і не мати виступаючих частин.

6.3.2. Вироби, призначені для обробки, надійно закріплюються на плиті свердлильного верстата за допомогою лещат або інших пристроїв.

6.3.3. Для знімання інструменту необхідно користуватися спеціальними молотками й виколотками, виготовленими з матеріалу, який виключає відділення його частинок під час удару.

6.3.4. Видалення стружки від просвердленого отвору допускається тільки після зупинки шпинделя та відведення інструмента.

6.3.5. Не дозволяється:

- переміщувати вироби під час свердління;

- використовувати під час роботи рукавиці;

- придержувати вироби під час обробки руками;

- використовувати свердла, зенкери, розвертки із забитими або зношеними хвостовиками.

6.4. Фрезерні верстати

6.4.1. Передаточні вали, карданні з’єднання, виступаючі задні кінці шпинделів і оправок фрезерних верстатів повинні бути огороджені.

6.4.2. Не дозволяється використання дискових фрез, які мають тріщини або поламані зуби.

6.4.3. Конструкція збірних фрез повинна передбачати надійне кріплення ножів, що виключає випадання їх під час роботи.

Ці фрези, а також фрези з пластинками із твердого сплаву або швидкорізальної сталі повинні систематично проходити технічний контроль.

6.5. Верстати стругальної, довбальної та протяжної груп

6.5.1. Під час установлення стругальних верстатів біля стіни майстерні необхідно передбачити між стіною і рухомим столом верстата при найбільшому його вибігу вільний прохід шириною не менше 0,7 м.

6.5.2. Для попередження працівників від ударів столом необхідно з передньої сторони верстата мати спеціальні запобіжні лінійки, пофарбовані в яскраво-червоний колір, із пристосуванням для висування їх на необхідну довжину в залежності від ходу стола.

6.5.3. Біля стругальних верстатів повинні бути встановлені захисні засоби реверсивного механізму, механізмів подачі та максимального ходу стола.

6.5.4. Довбальні верстати з механічним (кулісним) приводом повзуна повинні бути обладнані блокуванням, що не дозволяє проводити переключення швидкості верстата на ходу.

6.6. Верстати для абразивної обробки

6.6.1. Обдирально-шліфувальні верстати, та верстати для заточування повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами пилу, пуск верстата заблокований із запобіжним екраном і включенням місцевого освітлення.

6.6.2. При установленні абразивного інструмента на шпиндель шліфувального або заточувального верстата між фланцями і кругом установлюють прокладки з картону або іншого еластичного матеріалу товщиною 0,5-1 мм, діаметром на 2 мм більше діаметра фланця.

6.6.3. Перед початком роботи необхідно впевнитись у справності круга (візуально на наявність тріщин), встановленого на шліфувальному верстаті, для чого він повинен бути перевірений на ходу (вхолосту) при робочому числі обертів: круг діаметром до 400 мм - не менше 2 хв., більше 400 мм - не менше 5 хв.

6.6.4. Правку кругів необхідно проводити алмазними олівцями, металевими роликами або металокерамічними дисками спеціально підготовлені працівники.

6.6.5. Не дозволяється:

- проводити правку кругів зубилом або будь-яким іншим інструментом;

- при обробці виробів шліфувальним кругом застосовувати важелі для збільшення натиску на круг;

- виконувати роботу боковими (торцевими) поверхнями кругів, спеціально не призначеними для такого виду робіт.

6.6.6. При роботі на верстаті з двома кругами розміри обох кругів по діаметру не повинні відрізнятися більш ніж на 10%.

6.6.7. На кожному верстаті на видному місці повинно бути вказано максимально допустиме число обертів шпинделя.

6.6.8. Для підтримки виробів, що подаються до шліфувального (заточувального) круга вручну, повинні використовуватися рухомі підручники або пристрої, що їх замінюють.

6.6.9. Зазор між краєм підручника і робочою поверхнею круга повинен бути менше половини товщини виробу, що оброблюється, але не більше 3мм, при цьому край підручника з боку круга не повинен мати вибоїн, сколів та інших дефектів.

6.6.10. Підручники встановлюються так, щоб доторкання виробу до круга проходило вище горизонтальної площини, яка проходить через центр круга, але не більше ніж на 10 мм.

6.6.11. Після кожної перестановки підручник повинен надійно закріплюватися в потрібному положенні.

Перестановка підручника проводиться тільки після зупинки абразивного круга.

6.6.12. Шліфувальні (заточувальні) верстати при роботі без охолодження повинні бути забезпечені пиловідсмоктувальним пристроєм.

6.6.13. Перед установленням на станок абразивний і ельборовий інструмент повинен бути оглянутий. Не дозволяється експлуатація інструменту з відшаруванням ельборовмістного шару, із тріщинами на поверхні, а також без відмітки про випробування на механічну міцність або з простроченим терміном зберігання.

6.6.14. Абразивні круги під час роботи повинні бути огороджені захисними кожухами. Працювати без захисного кожуха забороняється.

6.6.15. Робочий напрямок обертання шпинделя абразивного круга слід указувати добре видимою стрілкою, поміщеною на захисному кожусі абразивного круга або шпиндельній бабці поблизу абразивного круга.

6.6.16. Верстати для нанесення шорсткості повинні бути обладнані пристроями для місцевого відсмоктування пилу, надійно заземлені і мати захисні засоби приводу, а також запобіжні екрани.

6.6.17. Пристрої, що застосовуються для підтримання відновлюваних ґумових покришок повинні забезпечувати надійне їх кріплення. Верстати для нанесення шорсткості з гнучким валом для зручності переміщування закріплюють на спеціальних підставках або підвішують на роликах до тросу або балки.

6.6.18. Зона обробки у шліфувальних верстатах повинна огороджуватися захисним пристроєм (екраном). Захисні пристрої повинні бути жорсткими, виготовленими з листової сталі товщиною не менше 0,8 мм, листового алюмінію товщиною не менше 2мм або прочною пластмасою товщиною не менше 4мм.

При необхідності захисні пристрої повинні мати оглядові вікна, виконані з органічного скла.

6.7. Ножиці й пилки

6.7.1. Ручні важільні ножиці повинні бути надійно закріплені на спеціальних стійках, верстаках, столах тощо.

6.7.2. Ручні махові ножиці повинні бути обладнані затискачами на верхньому рухомому ножі, амортизатором для пом'якшення удару ножетримача та противагою, яка утримує верхній рухомий ніж у безпечному положенні.

6.7.3. Ножиці обладнують відповідними столами, рольгангами тощо для підтримування (укладання) матеріалу, який розрізується.

6.7.4. Направляючі й запобіжні лінійки укріплюються так, щоб місце розрізання залишалось видимим для очей працівника.

6.7.5. Маса противаг пружинних ножиць повинна перешкоджати довільному опусканню верхнього ножа.

6.7.6. Ножиці з боку робочого місця необхідно обладнувати запобіжними пристроями, не допускаючими попадання рук під ніж і притискачі.

6.7.7. Забороняється експлуатація ножиць при наявності, хоча б одного з наступних дефектів: ум’ятини, вищерблення, тріщини в будь-якій частині ножа, притуплення ріжучої кромки і збільшення зазору між різальними кромками вище допустимої величини (в залежності від товщини і пластичності матеріалу).

6.7.8. Диск (пилка) пиляльного верстата повинен бути закритий суцільним металевим кожухом із регулюванням величини розкриття робочої частини (зони) пилки відповідно розміру й профілю матеріалу, який розрізується.

6.7.9. При заточуванні дискових пил повинна бути збережена концентричність вершин зубів відносно обертання диску, западини між зубами повинні мати закруглену форму.

6.7.10. Не повинні допускатися до використання дискові пилки з тріщинами на диску або зубах, із поламаними зубами або пластинами, які випали.