Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

класу 2 з легкими горючими газами, ЛЗР і перегрітими ГР, а

також вибухонебезпечні зони класів 21 і 22, можуть

виконуватися отвори для введення кабелів і труб

електропроводки в ЕП. Ввідні отвори повинні бути

герметизовані негорючими матеріалами (див. пункт 4.8.31).

Введення кабелів і труб електропроводки в ЕП з

вибухонебезпечних зон класів 1 і 2 з важкими горючими

газами слщ виконувати:крізь суміжні приміщення без

вибухонебезпечних зон або з локальними вибухонебезпечними

зонами; крізь зовнішні стіни, суміжні Приміщення з

вибухонебезпечними зонами, з яких допускається

безпосереднє введення кабелів і труб в ЕП за умови

виконання вимог пункту 4.8.32.

5. Виходи з ЕП, розташованих на першому поверсі, слід

виконувати безпосередньо назовні. За неможливості

виконання цих вимог, а також у разі, коли ЕП розташовані

на другому і вище поверхах, виходи з ЕП повинні

виконуватися у відповідності зі СНиП 2.01.02, СНиП

2.09.02, а також пункту 4.2.89 ПУЭ.

6. Відстань по горизонталі і вертикалі від зовнішніх дверей і

вікон ЕП до зовнішніх дверей і вікон приміщень з

вибухонебезпечними зонами класів 1, 2 і 21 повинна бути не

менше 4 м до вікон, що не відчиняються, і не менше 6 м до

дверей і вікон, які можуть відчинятися. Відстань до вікон,

заповнених склоблоками завтовшки 100 мм і більше, не

нормується.

4.7.5. Якщо ЕП примикає до приміщень з вибухонебезпечними

зонами з важкими горючими газами, то рівень підлоги в ЕП, а також

дно кабельних каналів і приямків повинні бути вище рівня підлоги

суміжного приміщення з вибухонебезпечними зонами і поверхні землі

не менше ніж на 150 мм. Цю вимогу рекомендується виконувати в разі

примикання ЕП трьома стінами до приміщень з вибухонебезпечними

зонами з ЛЗР класів 1 і 2. Вимога не розповсюджуються на

маслозбірні ями під трансформаторами. Повинні бути виконані також

вимоги пункту 4.7.4.

4.7.6. У ПП, які примикають однією і більше стінами до

приміщень з вибухонебезпечними зонами, слід застосовувати

трансформатори з охолодженням негорючою рідиною. За потреби

встановлення електрообладнання з масляним наповненням воно має

розташовуватися відповідно до вимог глави 4.2 ПУЭ в окремих

камерах або приміщеннях, які споруджуються, і двері яких повинні

бути з ущільненими притулами і рівнем вогнестійкості не менше 0,6

год. Камери і приміщення повинні бути обладнані вентиляцією з

механічним спонуканням. Викочування електрообладнання з масляним

наповненням повинно бути передбачено назовні або в суміжні

приміщення, які не мають вибухо- і пожежонебезпечних зон.

4.7.7. Відстані від приміщень з вибухонебезпечними зонами і

від зовнішніх вибухонебезпечних установок до окремо збудованих ЕП,

РП, ПП повинні прийматися відповідно до таблиці 4.11.

4.7.8. Якщо для окремо збудованих ЕП, РП, ПП виконані вимоги

пункту 4.7.4 (підпункти 2, 6) і пункту 4.7.5 за наявності важких

або зріджених горючих газів або пункту 4.7.4 (підпункт 6) за

наявності легких горючих газів та ЛЗР, то такі ЕП, РП, ПП

допускається розташовувати на відстанях від вибухонебезпечних

установок менше зазначених у таблиці 4.11, але ці відстані не

повинні бути меншими ніж унормовано СНиП ІІ-89. У цих випадках

відстані від ЕП до газгольдерів, резервуарів, зливо-наливних

естакад у разі виконання відповідних вимог пунктів 4.7.4, 4.7.5 не

повинні бути менше зазначених у дужках у таблиці 4.11.

4.7.9. Відстані від ЕП до розташованих у тій самій будівлі

приміщень з вибухонебезпечними зонами слід приймати відповідно до

позицій 1-4 таблиці 4.11. При відстанях, менших ніж зазначено в

таблиці 4.11, слід для ЕП виконувати вимоги пунктів 4.7.4, 4.7.5,

які визначаються під час виконання проектних робіт.

Таблиця 4.11. Мінімально допустимі відстані від окремо

збудованих РП, ПП до приміщень з

вибухонебезпечними зонами і зовнішніх

вибухонебезпечних установок

1. Відстані, зазначені в таблиці, є відстанями від стін

приміщень, у яких вибухонебезпечна зона займає весь об'єм

приміщення, або від стінок резервуарів чи від найбільш

виступаючих частин зовнішніх вибухонебезпечних установок

до стін ЕП і до огорож відкритих РП, ПП. Відстані до

підземних резервуарів можуть бути зменшені вдвічі.

Відстані в дужках - див. пункт 4.7.8.

2. Відстані від ЕП, РП, ПП до стін приміщень з

вибухонебезпечними зонами класу 22 або в яких

вибухонебезпечні зони займають неповний об'єм приміщення

приймаються у відповідності зі СНиП ІІ-89 залежно від

рівня вогнестійкості будівель.

3. Установки зі зрідженим аміаком слід зараховувати до

установок з легкими горючими газами. Нафту, насичену

вуглеводними газами з температурою спалахнення не більше

+61 град. С, слід зараховувати до ЛЗР.

4. Відстань від резервуарних установок зріджених газів,

призначених для газопостачання житлових і громадських

будинків, до РП і ПП не повинна бути менше 15 м від

підземних резервуарів і 20 м - від наземних.

4.7.10. Забороняється прокладати крізь ЕП, РП, ПП

трубопроводи з пожежо- та вибухонебезпечними, а також з шкідливими

та їдкими речовинами.

4.7.11. У приміщеннях категорій Г і Д за ОНТП 24, які мають

обмежені вибухонебезпечні зони, допускається відкрита установка РП

напругою до 1000 кВ і щитів КВПіА, які обслуговують дане

виробництво, на відстанях по горизонталі від джерела викиду не

менше діаметра зони. У цих випадках в приміщеннях, де відкрито

розміщуються щити, слід виконувати автоматизовану сигналізацію

відповідно до пункту 4.5.14 (підпункт 2).

4.7.12. У відповідності з відомчими нормативними документами,

затвердженими у встановленому порядку згідно з чинним

законодавством, відстані і вимоги таблиці 4.11 із спорудження ЕП

(пункти 4.7.1, 4.7.2, 4.7.4, 4.7.5) можуть бути більш жорсткими з

урахуванням особливостей технологічного процесу і досвіду

експлуатації діючих установок.

4.7.13. Сполучення ЕП, спільного з приміщеннями з

вибухонебезпечними зонами, допускається виконувати через

тамбур-шлюз, якщо:

- тамбур-шлюз споруджується відповідно до СНиП 2.04.05;

- ЕП обслуговує електроустановки даного приміщення;

- ЕП не має постійного обслуговуючого персоналу.

4.7.14. До приміщень, у яких установлені щити і пульти

керування КВПіА, що примикають однією і більше стінами до

приміщень з вибухонебезпечними зонами або до окремо збудованих

приміщень, застосовуються такі самі вимоги, що й до аналогічно

розташованих ЕП.

Відстані від приміщень КВПіА до вибухонебезпечних установок

визначаються відповідно до таблиці 4.11 за винятком випадків, коли

ці відстані нормуються відповідними ДБН (СНиП) або нормами

технологічного проектування.

4.8. Електропроводки, кабельні лінії

Вибір кабелів і проводів

4.8.1. У вибухонебезпечних зонах класів 0, 1, 2 і в

приміщеннях з вибухонебезпечними зонами класу 20 слід

застосовувати кабелі і проводи з мідними жилами, у

вибухонебезпечних зонах решти класів допускається застосовувати

кабелі і проводи з алюмінієвими жилами за винятком випадків, коли

їх застосування не допускається через несприятливі умови

середовища експлуатації.

4.8.2. Переріз жил кабелів і проводів силових і

освітлювальних кіл повинен бути не менше 1,5 мм^2 для мідних жил і

2,5 мм^2 - для алюмінієвих; вторинних кіл - не менше 1 мм^2 для

мідних жил і 2,5 мм^2 -для алюмінієвих. Для вторинних кіл можуть

застосовуватися мідні жили перерізом менше -1 мм^2 , якщо ввідні

пристрої і контактні затискачі апаратів, що встановлені у

вибухонебезпечній зоні, розраховані на приєднання таких

провідників.

4.8.3.У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу можуть

застосовуватися:

а) проводи з гумовою та полівінілхлоридною ізоляцією;

б) кабелі з гумовою, полівінілхлоридною та паперовою

ізоляцією в гумовій, полівінілхлоридній та металевій

оболонках.

Забороняється застосування кабелів з алюмінієвою оболонкою у

вибухонебезпечних зонах класів 0, 1, 2.

Забороняється застосування проводів і кабелів з

поліетиленовою ізоляцією або оболонкою у вибухонебезпечних зонах

будь-якого класу.

4.8.4. Кабелі, які прокладаються відкрито у вибухонебезпечних

зонах, не повинні поширювати горіння відповідно до ГОСТ 12176

(розділи 2 і 3).

4.8.5. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу не

допускається застосування неізольованих проводів (виняток -

проводи для заземлення).

4.8.6. Ізольовані проводи без оболонок можуть бути

застосовані тільки усередині розподільних пристроїв, оболонок

апаратів (див. пункт 4.8.11).

4.8.7. Провідники відгалужень до електродвигунів з

короткозамкненим ротором повинні мати тривало допустимий струм не

менше 125% номінального струму електродвигуна (див. пункт 4.10.2).

4.8.8. У мережах напругою до 1000 В з заземленою нейтраллю

переріз жил кабелів або проводів, що використовуються як нульові

робочі N або як нульові захисні РЕ провідники, слід приймати

однаковим з фазним.

Допускається застосовувати кабелі зі зменшеним перерізом

жили, яка використовується як РЕ провідник, у разі підтвердження

допустимого значення напруги дотику за вимогами ГОСТ 12.1.038.

Нульові робочі або нульові захисні відповідно N і РЕ

провідники (виконані окремою жилою кабеля або проводу) повинні

мати ізоляцію, рівноцінну ізоляції фазних провідників.

4.8.9. Гнучкий струмопровід напругою до 1000В у

вибухонебезпечних зонах будь-якого класу слід виконувати гнучким

(який призначений для приєднання до пересувного електрообладнання)

кабелем із мідними жилами.

У цих випадках для вибухонебезпечних зон класів 1 і 2 кабелі

повинні бути броньованими, у захисному шланзі або в герметичному

металорукаві.

Прокладання проводів і кабелів

4.8.10. У випадках, не обумовлених вимогами цього розділу,

прокладання кабелів і проводів слід виконувати відповідно до глави

2.1 ПУЭ.

Способи прокладання кабелів, які дозволяються для

вибухонебезпечних зон, зазначені в таблиці 4.12.

Таблиця 4.12. Допустимі способи прокладання кабелів у

вибухонебезпечних зонах