---

монтажу й експлуатації машини, апарата. Заміна їх іншими

виробами, заміна місць їх установлення і підключення без

погодження з заводами-виробниками машин або апаратів не

допускається;

5) джерело надмірного тиску захисного газу по можливості

треба розміщувати за межами вибухонебезпечної зони. У разі

розміщення електродвигуна та/або контрольно-вимірювальних

пристроїв всередині живильного трубопроводу або

необхідності його розміщення у вибухонебезпечній зоні вони

повинні мати відповідний вибухозахист (див. таблиці 4.7 та

4.8);

6) захисні гази, які використовуються для очищення,

продування та безперервного подавання, мають бути

негорючими та нетоксичними, не повинні мати у своєму

складі забруднюючих матеріалів, здатних впливати на

безпеку роботи електрообладнання. Захисний газ не повинен

вміщати кисню більше об'ємного складу повітря;

7) у разі використання повітря як захисного газу джерело

повинно розміщуватися в безпечній зоні з урахуванням

впливу конструктивних елементів на рух повітря;

8) температура захисного газу на вході в корпус має бути не

більше +40 град. С.

4.6.14. Електричні машини з видом вибухозахисту "е"

допускається встановлювати тільки на механізмах, де вони не

зазнаватимуть перевантажень, частих пусків і реверсів, мати захист

від перевантаження з часом спрацьовування не більше t(е). Тут t(е)

- час, протягом якого електричні машини нагріваються пусковим

струмом від температури, що обумовлена тривалістю роботи за

номінальним навантаженням, до граничної температури згідно з

таблицею 4.4.

Температурні датчики обмоток, пов'язані з захистом, мають

відповідати умовам термозахисту двигуна в разі його гальмування.

Електродвигуни з контактними кільцями необхідно вимикати

захисними засобами, що мають уставку з струму, яка не перевищує

4 І(н) електродвигуна.

4.6.15. Для електрообладнання з видом вибухозахисту

"вибухонепроникна оболонка "d" необхідно вживати заходів для

запобігання наближенню вибухозахищеного фланцевого з'єднання

електрообладнання на відстань ближче ніж зазначено в таблиці 4.10

до будь-якої твердої перешкоди, яка не є частиною

електрообладнання, наприклад, до сталевих каркасів, стін, огорож,

монтажних кронштейнів, конвеєрів або іншого електричного

устаткування, якщо воно не було перевірено на меншу відстань.

На електродвигунах з джерелом змінних частот та напруги мають

бути встановлені засоби прямого контролю температури вбудованими

датчиками для відключення в разі перевищення її граничного

значення.

Таблиця 4.10. Мінімальна відстань до перешкоди від

вибухозахищеного фланця в залежності від

підгрупи газу (пари)

------------------------------------------------------------------

| Категорія вибухонебезпеки газу (пари)| Мінімальна відстань, мм |

|--------------------------------------+-------------------------|

| ІІ А | 10 |

|--------------------------------------+-------------------------|

| ІІ В | 30 |

|--------------------------------------+-------------------------|

| ІІ С | 40 |

------------------------------------------------------------------

Електричні маишни

4.6.16. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу можуть

застосовуватися електричні машини з напругою до 10 кВ за умови, що

рівень їх вибухозахисту і ступінь захисту за вимогами ГОСТ 17494

відповідають зазначеним у таблиці 4.7 або є більш високими.

Якщо окремі частини машини мають різний рівень вибухозахисту

і ступінь захисту, то всі вони повинні бути не нижчими від

зазначених у таблиці 4.7.

4.6.17. Для механізмів, що установлюються у вибухонебезпечних

зонах класів 1,2,21, можуть застосовуватися електродвигуни без

засобів вибухозахисту за таких умов:

а) електродвигуни повинні установлюватися за межами

вибухонебезпечних зон. Приміщення, у якому установлюються

електродвигуни, має бути відокремлено від

вибухонебезпечної зони вогнестійкою стіною без прорізів і

з вогнестійким перекриттям (покриттям) з межею

вогнестійкості не менше 0,75 год, мати евакуаційний вихід

і бути забезпечено вентиляцією з п'ятикратним обміном

повітря за годину;

б) привід механізму слід здійснювати з допомогою вала,

пропущеного крізь стіну, з улаштуванням у ній сальникового

ущільнення.

4.6.18. Для витяжних вентиляторів, установлених на відкритому

повітрі, для обслуговування приміщень з вибухонебезпечними зонами

класів 0, 1, 20, 21 слід застосовувати електродвигуни підвищеної

надійності проти вибуху; для вентиляторів, що обслуговують

приміщення з вибухонебезпечними зонами класів 2 і 22, -

електродвигуни відповідно до таблиці 4.7.

Електричні апарати й прилади

4.6.19. У вибухонебезпечних зонах можуть застосовуватися

електричні апарати й прилади за умови, що рівень їх вибухозахисту

і ступінь захисту оболонки відповідають вимогам, зазначеним у

таблиці 4.8, або є більш високими.

4.6.20. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу можуть

установлюватися одиночні колонки і шафи керування з будь-яким

ступенем захисту оболонки за умови розміщення в них апаратів і

приладів, що задовольняють вимоги таблиці 4.8. Якщо конструктивне

виконання колонок і шаф відповідає вимогам таблиці 4.8, то в них

можна встановлювати апарати й прилади з будь-яким ступенем захисту

оболонки.

Кількість колонок і шаф рекомендується обмежувати. За межами

вибухонебезпечних зон одиничні апарати, одиничні колонки й шафи

керування слід застосовувати без засобів вибухозахисту.

4.6.21. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу електричні

роз'єми можуть застосовуватися за умови, якщо вони задовольняють

вимоги таблиці 4.8 і розрив у них відбувається всередині закритих

розеток. Кількість роз'ємів повинна бути обмежена необхідним

мінімумом, і вони мають бути розміщені в місцях, де утворення

вибухонебезпечних сумішей найменш імовірно.

Іскробезпечні кола можуть комутуватися роз'ємами загального

призначення.

4.6.22. Шафи (коробки) затискачів (клем) рекомендується

виносити за межі вибухонебезпечної зони. У разі технічної потреби

установлення їх у вибухонебезпечній зоні вони повинні задовольняти

вимоги таблиці 4.8.

4.6.23. Апарати захисту і керування для освітлювальних кіл

рекомендується установлювати за межами вибухонебезпечних зон.

4.6.24. У разі використання апаратів і приладів з видом

вибухозахисту "іскробезпечне електричне коло" слід керуватися

такими вимогами:

1) індуктивність і ємність іскробезпечних кіл, у тому числі і

приєднувальних кабелів (ємність та індуктивність яких

визначається за характеристиками, розрахунками і

вимірюваннями), не повинні перевищувати максимальних

значень, обумовлених технічною документацією на них. Якщо

документацією визначаються конкретний тип кабеля (проводу)

і його максимальна довжина, то його заміна можлива тільки

за наявності висновку випробувальної організації за ГОСТ

12.2.021;

2) в іскробезпечні кола можуть умикатися вироби, які

передбачені технічною документацією на систему і мають

маркування "В комплекті...". Допускається вмикати в ці

кола датчики загального призначення, що випускаються

серійно і не мають власного джерела струму, індуктивності

і ємності. До таких датчиків належать серійні

термоперетворювачі опору загального призначення,

перетворювачі термоелектричні, терморезистори, фотодіоди і

подібні їм вироби, які вмонтовані в захисну оболонку;

3) коло, що складене з перетворювача термоелектричного і

гальванометра (мілівольтметра) загального призначення, є

іскробезпечним для будь-якої вибухонебезпечної зони за

умови, що гальванометр не вміщує інших електричних кіл, у

тому числі й підсвічування шкали;

4) в іскробезпечні кола можуть вмикатися серійні, загального

призначення перемикачі, ключі, збірки затискувачів тощо за

умови, що до них не підключені інші іскробезпечні кола;

вони закриті кришкою та опломбовані; їх ізоляція

розрахована на трикратну номінальну напругу

іскробезпечного кола, але не менше ніж на 500 В.

Електричні вантажопідіймальні машини

4.6.25. Електрообладнання кранів (підйомників), ліфтів тощо,

які розміщені у вибухонебезпечних зонах будь-якого класу і беруть

участь у технологічному процесі, повинно задовольняти вимоги

таблиць 4.7 і 4.8.

4.6.26. Електрообладнання кранів (підйомників), ліфтів, талів

тощо, не пов'язаних безпосередньо з технологічним процесом,

повинно мати у вибухонебезпечних зонах класів 1, 21 відповідний

рівень вибухозахисту для відповідних категорій і груп

вибухонебезпечних сумішей, а у вибухонебезпечних зонах решти

класів - ступінь захисту оболонки не менше ІР 44.

Застосування зазначеного електрообладнання допускається

тільки за відсутності вибухонебезпечного середовища щд час роботи

електричних вантажопідіймальних механізмів.

4.6.27. Струмопроводи до кранів, талів тощо у

вибухонебезпечних зонах будь-якого класу повинні виконуватися

гнучким кабелем з мідними жилами, які не поширюють горіння,

відповідно до вимог ГОСТ 12176 (розділи 2 і 3).

Не допускається застосування неізольованих провідників і

тролейних шинопроводів як струмопроводів.

Електричні світильники

4.6.28. У вибухонебезпечних зонах можуть застосовуватися

електричні світильники за умови, що рівень їх вибухозахисту і

ступінь захисту відповідають вимогам, зазначеним у таблиці 4.9,

або є більш високими.

4.6.29. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу, для яких

немає світильників необхідного рівня вибухозахисту, або з

техніко-екоцомічної доцільності рекомендується виконувати

освітлення світильниками загального призначення (без засобів

вибухозахисту) одним із таких способів:

а) через вікна, що не відкриваються, без фрамуг і кватирок,

зовні будівлі; у разі одинарного скління вікон світильники

повинні мати захисне скло або скляні кожухи;

б) через спеціально влаштовані в стіні ніші з подвійним

склінням і вентиляцією ніш з природним провітрюванням

зовнішнім повітрям;

в) через ліхтарі спеціального типу зі світильниками,

установленими в перекритті з підвісним склінням і

вентиляцією ліхтарів з природним провітрюванням зовнішнім

повітрям;

г) у коробах, що продуваються чистим повітрям з надлишковим

тиском. У місцях, де можливе вибивання скла, для скління

коробів слід застосовувати небитке скло;

д) з допомогою освітлювальних пристроїв з щілинними

світловодами за умови, що ввідні пристрої світловодів з

джерелами світла і пускорегулювальними апаратами

встановлюються за межами вибухонебезпечної зони.

4.7. Розподільні пристрої (РП), трансформаторні (ТП)

і перетворювальні підстанції (ПП)

4.7.1. РП напругою до 1000 В і вище, ПП (у тому числі

комплектні) з електрообладнанням загального призначення (без

засобів вибухозахисту) забороняється розташовувати безпосередньо у

вибухонебезпечних зонах будь-якого класу.

Їх рекомендується розташовувати:

1) відкрито (просто неба) або в електрощитових приміщеннях на

нормованих відповідно до таблиці 4.11 віддаленнях від

приміщень з вибухонебезпечними зонами з важкими горючими

газами окрім зовнішніх вибухонебезпечних установок (див.

таблицю 4.11, примітки 1, 2);

2) розташовувати ЕП, РП, ПП слід таким чином, щоб довжина

кабелів у вибухонебезпечних зонах була по змозі

мінімальною.

3) в ЕП, які примикають однією стіною до приміщень з

вибухонебезпечними зонами з легкими горючими газами, ЛЗР,

ГР, горючим пилом або волокнами.

4.7.2. Допускається розташовувати ЕП так, щоб вони примикали

двома або трьома стінами до приміщень з вибухонебезпечними зонами

класу 2 з легкими горючими газами, ЛЗР, перегрітими ГР і до

приміщень з вибухонебезпечними зонами класів 21, 22 або однією

стіною до приміщень з вибухонебезпечними зонами з важкими газами

будь-якого класу.

4.7.3. Забороняється розташовувати ЕП, РП, ПП безпосередньо

над і під приміщеннями з вибухонебезпечними зонами будь-якого

класу.

4.7.4. ЕП, що примикають однією і більше стінами до приміщень

з вибухонебезпечними зонами, повинні задовольняти такі вимоги:

1. ЕП повинні мати власну, незалежну від приміщень з

вибухонебезпечними зонами припливно-витяжну вентиляційну

систему, виконану таким чином, щоб через вентиляційні

отвори в ЕП не проникали вибухонебезпечні суміші

(наприклад, з допомогою відповідного розташування

пристроїв для припливних і витяжних систем).

2. В ЕП, які примикають однією стіною до вибухонебезпечних

зон класів 1 або 2 з важкими горючими газами, ЛЗР,

перегрітими ГР, а також до вибухонебезпечних зон класів

21, 22, повинна бути передбачена припливна вентиляція з

механічним спонуканням із п'ятикратним обміном повітря на

годину, що забезпечує в ЕП невеликий надлишковий тиск,

який унеможливлює проникнення у приміщення

вибухонебезпечних сумішей.

3. Стіни ЕП, до яких примикають вибухонебезпечні зони,

повинні бути виконані з негорючого матеріалу і мати рівень

вогнестійкості не менше 0,75 год, бути пило-

газонепроникними, не мати вікон і дверей. ЕП слід

виконувати без вікон або з вікнами, які не вщчиняються або

закладені склоблоками завтовшки не менше 100 мм.

4. У стінах ЕП, до яких примикають вибухонебезпечні зони