Виконувати роботи усередині ємкості з температурою 50o С і вище не допускається.
12.2.3. Роботи усередині ємкості повинні проводитися в денний час. У разі проведення робіт в нічний час повинні бути розроблені заходи безпеки і отримано дозвіл роботодавця.
12.2.4. До проведення робіт електроприлади і обладнання ємкості з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені, а також вивішені плакати з попереджувальним написом "Не вмикати! Працюють люди!". Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитись протягом усього часу ремонтних робіт. Місцевий вентиляційний відсмоктувач ємкості, в якій мають проводитися роботи, необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємкостей.
12.2.5. Зняття кришки люка-лаза може проводитись тільки після звільнення ємкості від продукту.
12.2.6. До початку роботи ємкості необхідно (у залежності від властивостей речовин, які знаходяться в ємкостях) промити, пропарити гострою парою, продути чистим повітрям, потім провести аналіз повітряного середовища на вміст шкідливих речовин. Результати аналізу повинні подаватися письмово.
12.2.7. Видалення виявленого газу повинно проводитись за допомогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахищеному виконанні.
12.2.8. Не дозволяється застосовувати для вентиляції ємкості балони зі стисненими газами.
12.2.9. Видалення газу з невеликих ємкостей допускається шляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачуванням.
12.2.10. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витискуватись шляхом заповнення резервуара водою.
Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму концентрацію або вміст кисню у повітрі менше 19%, роботи усередині ємкості повинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-1 і ПШ-2 або киснево-ізолюючих апаратах.
12.2.11. Використання фільтруючих протигазів не дозволяється.
12.2.12. Шланговий протигаз з ретельно підігнаною шолом-маскою та відрегульованою подачею повітря працівник одягає безпосередньо перед тим, як спуститись до ємкості. Герметичність складання, припасування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за виконання робіт.
12.2.13. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовні не менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря, при цьому шланг необхідно розмістити так, щоб виключити можливість перекриття доступу повітря внаслідок перегинання, перекручування або перетискування у разі наїзду транспортних засобів, переходу людей тощо.
12.2.14. Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу, мати схрещені шлейки та закріплену на ньому сигнально-рятувальну мотузку, довжина якої на два метри перевищує глибину ємкості, але складає не менше 10 м.
12.2.15. Рятувальну мотузку прив'язують до кільця поясу та пропускають крізь кільце, закріплене на схрещених шлейках на рівні лопаток з таким розрахунком, щоб у разі евакуації потерпілого з ємкості за допомогою рятувальної мотузки положення його тіла було б вертикальним - головою догори.
Вільний кінець мотузки повинен бути виведений назовні та надійно закріплений. Вузли на мотузі роблять на відстані 0.5 м між собою.
12.2.16. У разі виявлення несправностей (прокол шланга, зупинка повітродувки, обрив рятувальної мотузки тощо), а також у разі спроби працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкості має бути призупинена, а працюючого треба підняти з ємкості.
12.2.17. У разі відсутності зорового зв‘язку між працюючим і спостерігачем повинна бути встановлена система подавання умовних сигналів.
12.2.18. У разі втрати працюючим в ємкості свідомості дублер зобов'язаний негайно підняти потерпілого з ємкості. У разі необхідності спуститись до ємкості для рятування потерпілого дублер терміново викликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємкості.
12.2.19. Якщо під час роботи в ємкості працівник відчує слабування, він зобов'язаний негайно подати сигнал спостерігачеві, припинити роботу та піднятись з ємкості.
12.2.20. Тривалість одноразового перебування працюючого в протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хвилин.
12.2.21. Під час роботи усередині ємкості повинні застосовуватись світильники та прилади з джерелом живлення напругою не вище 12 В.
Вмикання і вимикання світильників повинно виконуватися поза ємкістю.
12.2.22. Роботи усередині резервуарів та апаратів, в яких можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинні виконуватись за допомогою інструмента та інвентаря, які виключають іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резервуарів та апаратів в комбінезонах, куртках та іншому одязі з матеріалів, що електризуються, не дозволяється.
12.2.23. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0 - 91.
12.2.24. Вмикати до мережі електроінструмент, прилади електроосвітлення та інші струмоприймачі за тимчасовими схемами через автотрансформатори, дросельну катушку, резистор, потенціометр не дозволяється.
12.2.25. Трансформатор для переносних електросвітильників повинен встановлюватись поза ємкістю, його корпус і вторинна обмотка повинні бути заземлені. Безпосереднє стикання проводів та кабелів з гарячими, вологими, замащеними поверхнями не допускається.
12.2.26. Вогневі роботи в ємкостях проводяться у разі повністю відкритих люках (лазах) та повітрообміну, який забезпечує повітряний режим в зоні праці у відповідності з вимогами норм.
У разі їх проведення оформлюється наряд-допуск, а також дозвіл на проведення вогневих робіт у відповідності з вимогами Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах.
12.2.27. Поєднувати вогневі роботи усередині ємкості з іншими видами ремонтних робіт не дозволяється.
12.2.28. Під час виконання зварювальних робіт, як усередині ємкості, так і назовні, ємкість повинна бути заземлена.
Електрозварювальне устаткування, яке знаходиться під напругою, також мусить бути заземлене.
12.2.29. У випадку застосування електрозварювання та ручного електрифікованого інструменту працівники повинні мати II групу щодо електробезпеки та відповідне посвідчення. Такі роботи повинні проводитись під контролем спостерігача, який знаходиться назовні та має кваліфікаційну групу не нижче II.
12.2.30. У разі виконання зварювальних робіт усередині ємкості повинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричним блокуванням, яке виключає можливість заміни електродів при ввімкненому струмі.
12.2.31. Електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємкостей повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В з часовим інтервалом не більше 0.5 секунд.
Під час перерв у роботі, а також по закінченні робіт електрозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі.
12.2.32. У разі проведення зварювальних роботах усередині ємкості електрозварник, окрім спецодягу, повинен бути забезпечений також діелектричними рукавицями, калошами, килимками, шланговим протигазом з примусовою подачею повітря.
Для захисту голови електрозварника від механічних травм та ураження електричним струмом повинні видаватись захисні каски з струмонепровідних матеріалів.
12.2.33. Порядок організації та безпечного виконання газонебезпечних робіт на підприємствах повинен відповідати вимогам Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт.
12.2.34. Проведення вогневих робіт усередині ємкості з застосуванням зрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється.
12.3. Специфічні вимоги до проведення робіт у силосах та бункерах
12.3.1. Роботи у силосах та бункерах повинні проводитись лише денної пори з письмового дозволу (наряду-допуску) роботодавця у відповідності з вимогами підрозділу 12.2 цих Правил.
12.3.2. Спуск працівника у силос повинен відбуватись за допомогою спеціальної лебідки, що призначена для спускання та піднімання людей. Відповідальний за роботи повинен перевірити стан лебідки, тросу, колиски, пояса, каната тощо перед спуском і проведенням робіт у ємкості.
12.3.3. Виробничі силоси повинні мати пристосування для закріплення лебідок.
12.3.4. Встановлену лебідку до пуску у роботу і щорічно слід піддавати технічному опосвідченню із записом про це у паспорті лебідки.
12.3.5. Лебідки з ручним приводом повинні бути споряджені безпечним руків‘ям. Швидкість опускання не повинна перевищувати 20 м/хв.
Вантажний трос лебідки повинен бути сталевий, діаметром не менше 7.7 мм.
До стрижня колиски повинен бути прикріплений запобіжний пояс для спускання працівника у силос.
Колиска повинна мати огородження висотою не менше 1.2 м і пристрій, який виключає її перекидання.
12.3.6. До спуску у силоси та обслуговування лебідки повинні допускатись особи, спеціально навчені безпечним методам праці, які мають медичний висновок, що дозволяє їм за станом здоров'я робити на висоті або спускатися у силоси, та дали письмову згоду на спуск у силос.
12.3.7. Роботи у силосах повинні виконуватись бригадою у складі не менше 4-х осіб: однієї - що спускається, другої - що обслуговує лебідку, та двох спостерігачів, один з яких попускає (вибирає) шланг протигаза, а другий попускає мотузку, закріплену на рятувальному поясі працівника, що спускається.
12.3.8. Перш ніж спуститись у силос, працівник повинен надягти шланговий протигаз, рятувальний пояс з сигнально-рятівною мотузкою та захисну каску. У разі довжини шланга більше 12 м повітря слід подавати за допомогою повітродувок з електроприводом.
12.3.9. Під час знаходження людини у силосі відходити від лебідки та люка силоса особам, що приймають участь у спуску, не дозволяється.
12.3.10. Доступ працівників до силосів крізь нижні люки дозволяється лише після провітрювання силосів та аналізу повітря на відсутність токсичних та вибухопожежонебезпечних речовин. На стінках та склепіннях силосу не повинно бути налиплих мас продукту; верхній
лазовий люк повинен бути перекритий суцільною лазовою кришкою, зачиненою на замок.
12.3.11. По закінченні роботи у силосі відповідальний за виконання робіт повинен пересвідчитись у відсутності в ньому людей та сторонніх предметів і лише після цього дати дозвіл на закриття люків.
12.3.12. Під час очищення силосів не дозволяється обдування стисненим повітрям, щоб уникнути утворення вибухонебезпечних сумішей.
12.3.13. Під час руйнування склепінь і завислих мас борошна і цукру не допускається знаходження людей під силосом або бункером. Зачищувати силос методом "підкопу" не дозволяється.
12.4. Вогневі роботи
12.4.1. Вогневі роботи (электрогазозварка і різка металу, паяльні та інші роботи пов`язані з застосуванням відкритого вогню) повинні виконуватися у відповідності з вимогами ГОСТ 12..3.002-75*, ГОСТ 12.3.003-86*, Правил атестації зварювальників, Правил пожежної безпеки в Україні.
12.4.2. Вогневі роботи на вибухопожежонебезпечних об'єктах повинні проводитися з дотриманням вимог вищезазначених нормативних актів, Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, а також Правил безпеки при ремонті та технічному обслуговуванні машин і устаткування в системі Держагропрому СРСР.
12.4.3. Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказами, розпорядженнями, інструкціями роботодавця підприємства. Обгороджувальні конструкції в цих місцях (перегородки, перекриття, підлоги) повинні бути з негорючих матеріалів.
12.4.4. Роботодавець або керівник структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях, зобов'язаний оформити наряд-допуск на проведення цих робіт.
12.4.5. Проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою, відром з водою).
12.4.6. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов'язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.
Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення (дільниці, установки, території тощо), де проводилися вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт у продовж двох годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні позначки у наряді-допуску
12.4.7. Технологічне обладнання, на якому передбачається проведення вогневих робіт, повинно бути приведене у вибухопожежонебезпечний стан до початку цих робіт (видалені вибухопожежонебезпечні речовини та відклади, відключені діючі комунікації, виконано безпечними методами очищення, прошпарення, промивання, забезпечені вентиляція та контроль за повітряним середовищем тощо.).
12.4.8. З метою виключення потрапляння розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташоване устаткування, всі оглядові, технологічні й вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами.
12.4.9. Двері, що з'єднають приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути зачинені.
12.4.10. Місце для проведення зварювальних та різальних робіт у будівлях і приміщеннях, у конструкціях яких використані горючі матеріали, повинно бути огороджене суцільною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки повинна бути не менше 1.8 м, а відстань між перегородкою та підлогою – не більш 0.05 м. Для запобігання розлітання розпечених часток цей зазор повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більш 0.001 х 0.001 м.
