---

3.2.2.2. При прийманні та розбиранні відходів виробництва
(підміть, кільця, пух з палок чесальних машин тощо) виділяється
окреме приміщення, обладнане припливною вентиляцією та місцевим
відсмоктуванням пилу від кожного робочого місця.

3.2.3. Кардочесання

3.2.3.1. Видалення відходів з-під машин, апаратів, збір
зворотів та відходів, їх транспортування здійснюється
механізованим способом.

3.2.3.2. Чищення голчатої та пильчатої гарнітури барабанів та
валиків здійснюється пневматично або іншими способами, які
забезпечують безпеку праці.

3.2.3.3. Транспортування шляпок та робочих валиків,
переміщення вузлів та деталей машин при експлуатації та ремонті
обладнання повинні бути механізовані.

3.2.3.4. Пропилювання та точіння шляпок, робочих та знімних
валиків здійснюється на точильних та пропилювальних машинах, які
встановлені в окремому ізольованому приміщенні, обладнаному
припливно-витяжною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами від
машин.

3.2.3.5. Присадка знімних робочих валиків до барабанів
чесальних машин (апаратів) здійснюється з допомогою пристосувань,
які унеможливлюють травмування рук працівника.

3.2.3.6. Транспортування тазів із стрічкою великих паковок
повинно бути механізовано.

3.2.4. Гребнечесання

3.2.4.1. Подача сировини і транспортування напівфабрикатів у
цеху здійснюється за допомогою механізмів і пристосувань.

3.2.4.2. Збір і видалення відходів повинні бути механізовані.

Приготування стрічки та рівниці

3.2.5.1. Транспортування всіх видів паковок (тази, холстики,
котушки) здійснюється за допомогою механізмів і пристосувань.

3.2.5.2. При безтарному транспортуванні рівниці падіння
котушок з транспортера повинно бути виключено.

3.2.5.3. Видалення пуху і пилу із зони витяжного приладу
повинно бути механізовано.

3.2.6. Прядіння та крутіння пряжі

3.2.6.1. Транспортування всіх видів паковок і тари (початки,
бобіни, патрони, котушки) здійснюється за допомогою механізмів і
пристосувань.

3.2.6.2. Знімання напрацьованих початків здійснюється за
допомогою автознімачів та інших пристроїв, які дозволяють
механізувати знімання.

3.2.6.3. У процесах прядіння і крутіння пряжі необхідно
передбачити механізоване обдування машин з одночасним збиранням
пуху і пилу.

3.2.7. Мерсеризація та вибілювання бавовняного волокна та
пряжі

3.2.7.1. У процесі мерсеризації подача дозувальних розчинів
проводиться по трубопроводах або через систему дозувальних насосів
безпосередньо з бочок.

3.2.7.2. Приготування хімічних розчинів повинне бути
централізоване та розміщуватися в окремому приміщенні, обладнаному
загальною припливною та місцевою витяжною вентиляцією.

3.2.7.3. У процесах мерсеризації, вибілювання волокна та
пряжі унеможливлюється контакт працівників з оброблюваною
продукцією.

3.2.8. Фарбування бавовняного волокна та пряжі

3.2.8.1. Приміщення для приготування розчинів, барвників та
сірчаного натрію обладнується припливною та місцевою вентиляцією,
а подача їх до фарбувального обладнання повинна здійснюватися по
трубопроводу.

3.3. Ткацьке виробництво

3.3.1. Підготовка пряжі до ткацтва

3.3.1.1. Установлення, знімання, а також транспортування всіх
видів паковок, тари в процесах підготовки пряжі до ткацтва повинні
бути механізовані.

3.3.1.2. Для забезпечення пошуку обірваних ниток у процесі
снування необхідно передбачити сигнальне освітлення, яке вказує на
місце обірваної нитки.

3.3.1.3. Знімання снувальних валиків із снувальної машини
проводиться за допомогою спеціального механічного пристрою, який
обладнується надійними обмежувальними пристроями, що попереджують
випадання вала.

3.3.1.4. Транспортування нароблених снувальних валиків у
шліхтувальний відділ повинне бути механізоване.

3.3.1.5. Приготування емульсій, шліхти повинне бути
централізоване, а подача їх до шліхтувальних машин здійснюватися
по трубопроводах.

3.3.1.6. Перемішування компонентів, що входять до складу
емульсій та шліхти, здійснюється механічними змішувачами в баках з
кришками, які щільно закриваються.

При організації технологічних процесів у разі відсутності
засобів механізації необхідно передбачити технічні та
організаційні заходи та засоби, що забезпечують охорону праці та
техніку безпеки працівників.

3.3.1.7. При обслуговуванні процесів емульсування та
шліхтування двома і більше працівниками передбачається двостороння
попереджувальна сигналізація.

3.3.1.8. Обслуговування високо розташованих частин
шліхтувальних машин проводиться за допомогою стаціонарних драбин
або спеціальних площадок.

3.3.1.9. Для проведення робіт усередині сушильної камери
шліхтувальна машина повинна бути зупинена, а камера провітрена з
метою доведення температури робочих органів у ній до величини, що
не перевищує 30 град.С.

3.3.1.10. Укладання навоїв на пробірні станки, знімання
навоїв та транспортування їх до ткацьких станків здійснюється
механізованим способом.

3.3.2. Ткацтво

3.3.2.1. Транспортування ткацьких навоїв, утокової пряжі та
сирової тканини, укладання навоїв у гнізда ткацьких станків та
знімання їх після доробки основи здійснюється за допомогою засобів
механізації та інших пристроїв.

3.3.2.2. Контроль процесу ткацтва тканин на безчовникових
ткацьких станках здійснюється за допомогою вмонтованого
освітлення.

3.3.2.3. Очищення шпуль проводиться за допомогою
шпулеочищувальних машин у спеціально виділених приміщеннях.

3.3.2.4. Розбракування сирових тканин проводиться
механізованим способом на бракувальних машинах.

3.4. Фарбувально-оздоблювальне виробництво

3.4.1. Обпалювання тканин

3.4.1.1. Процес обпалювання тканин повинен бути виділений в
ізольоване приміщення, яке обладнане системою припливно-витяжної
вентиляції. Приміщення оснащуються засобами пожежогасіння.

3.4.1.2. Обпалювання тканин на обладнанні, яке працює на
газу, проводиться відповідно до чинних правил безпеки у газовому
господарстві.

3.4.1.3. Обслуговування високо розташованих частин
обпалювальних машин проводиться за допомогою стаціонарних драбин
або спеціальних площадок.

3.4.2. Мерсеризація та вибілювання тканин

3.4.2.1. Процеси мерсеризації та вибілювання тканин повинні
бути організовані в приміщеннях, обладнаних системою загальної
припливної та місцевої витяжної вентиляції, що забезпечують
нормовані параметри повітря в робочій зоні згідно з
ГОСТ 12.1.005-88.

3.4.3. Накатка тканин

3.4.3.1 Транспортування рулонів з тканиною від накатувальної
машини повинно бути механізоване.

3.4.4. Відварювання тканин

3.4.4.1. Процес відварювання необхідно проводити при
справності основного та допоміжного обладнання,
контрольно-вимірювальних приладів, підйомних механізмів (котловий
спосіб).

Контрольно-вимірювальні прилади підлягають періодичному
технічному випробуванню відповідно до затверджених графіків.

3.4.4.2. Джутові мийно-матеріальні машини повинні мати
укриття з нержавіючого матеріалу та витяжку з-під укриття.
Конструкція укриття та дверців у ньому повинна унеможливлювати
попадання робочого розчину з ванни на підлогу приміщення.

3.4.4.3. Укладання тканини в ями для лежання повинно бути
механізоване. Укладання тканини вище бортів ями не дозволяється.

3.4.4.4. Борти ями розміщуються на висоті не менше 1 м від
рівня підлоги. Верхня частина бортів повинна бути завширшки не
менше 0,25 м.

3.4.5. Віджимання, розширення та сушіння тканин

3.4.5.1. Заправляння тканини в жало валів, клупи ланцюгів
проводиться лише при зупиненій машині.

3.4.5.2. Для обслуговування самокладу та проводки тканин у
заправні бруски використовується стійка драбина або спеціальні
тести та заправна тасьма.

3.4.5.3. Заправка тканини на сушильні барабани проводиться за
допомогою заправної тасьми зі стаціонарних драбин та площадок при
відключенні подачі пари та при мінімальній швидкості обертання
барабанів.

3.4.5.4. Обслуговування комунікацій пароконденсатопроводу
організовується за допомогою пересувних драбин на катках із
запорами.

3.4.6. Фарбування тканин

3.4.6.1. Заправка, розподіл та вивантаження оброблюваного
матеріалу з ємності повинні бути механізовані та забезпечувати
безпеку праці працівників.

3.4.6.2. Транспортування тканини після фарбування для
подальшої її обробки повинно бути механізоване.

3.4.7. Гравірування друкованих валів

3.4.7.1. Процеси хромування та травлення друкарських валів
проводяться у ваннах, які мають місцеву витяжну вентиляцію.

3.4.7.2. Шліфування валів проводиться на станках, обладнаних
місцевою витяжною вентиляцією.

3.4.7.3. Травлення матриць при фотохімічному гравіруванні
проводиться на установці, обладнаній місцевою витяжною
вентиляцією.

3.4.8. Друкування та фіксація тканини

3.4.8.1. Переміщення, піднімання роликів з тканиною,
установлення роликів на машину, заміна друкарських валів повинні
бути механізовані.

3.4.8.2. Заправка тканини для друкування та фіксації
проводиться за допомогою заправної стрічки та іншими способами, що
забезпечують безпеку працівників.

3.4.8.3. При фіксації тканини необхідно забезпечити її
охолодження на виході до 40 град.С.

3.4.9. Підготовка шаблонів для вибивання полотна способом
фотофільмдруку

3.4.9.1. Виробничі процеси із застосуванням лаків, до складу
яких входять органічні розширники (покриття сітки шаблону лаком),
видалення лаку з ділянок сита виконуються в спеціальних укриттях
на робочих столах, обладнаних системою місцевої витяжної
вентиляції.

3.4.9.2. Сушіння шаблонів проводиться в спеціальних камерах
або сушильних шафах, обладнаних системою витяжної вентиляції.

3.4.9.3. Процес копіювання малюнка на сітку проводиться на
експозиційному столі, обладнаному укриттям і місцевою витяжною
вентиляцією, що забезпечує захист працівників від
ультрафіолетового випромінювання відповідно до вимог СН 4557-88.

3.4.9.4. Ремонт обладнання, апаратури та інші роботи в
приміщенні приготування шаблонів проводяться інструментом, що не
спричиняє іскри, і лише після ретельного провітрювання приміщення.

3.4.9.5. Доставка розчинників та розріджувачів проводиться на
спеціальних візках у виробничій тарі, що унеможливлює
розтріскування, розбризкування розчинів, випаровування їх у
навколишнє середовище. Використана тара негайно вилучається з
робочого приміщення.

3.4.10. Апретування та сушіння тканини

3.4.10.1. Заправка тканини проводиться за допомогою заправних
полотен або тасьми, які забезпечують безпеку працівників.

3.4.10.2. Процес апретування тканин необхідно організовувати
так, щоб унеможливити контакт працівників з розчинами та полотном,
що оброблюється.

3.4.11. Сушіння та стабілізація тканини

3.4.11.1. Заправка тканини в обладнання для сушіння та
стабілізації проводиться за допомогою заправної стрічки або
полотна.

3.4.11.2. Тканина на виході із стабілізаційного обладнання
повинна бути охолоджена до 40 град.С.

3.4.12. Приготування апретурних, фарбувальних сполук та інших
хімічних розчинів

3.4.12.1. Роботи з вогненебезпечними та вибухонебезпечними
хімікатами проводяться відповідно до вимог чинного законодавства
або з дотриманням вимог пожежної безпеки.

3.4.12.2. Усі роботи з приготування розчинів та барвників, що
супроводжуються виділенням у повітря шкідливих парів та газів,
проводяться у реакторах, посудинах або баках, які герметично
закриваються кришками.

3.4.12.3. Транспортування бочок та залізних барабанів з
барвниками, а також завантаження чанів хімічними матеріалами
повинні бути механізовані. Розлив, транспортування кислот та
рідин, які легко спалахують, у відрах та іншій відкритій тарі не
дозволяється.

3.4.13. Каландрування тканини

3.4.13.1. Заправка тканини в каландри проводиться при
зупиненій машині. Жало валів під час обробки повинно бути закрито
запобіжними пристроями. Заправка тканини в заправні пристрої
проводиться за допомогою жердини та потравних драбин з крючками та
штирями.

3.4.14. Термічна обробка тканини

3.4.14.1. Заправка тканини в машини термічної обробки
проводиться за допомогою стрічки.

3.4.14.2. Ліквідація обривів тканини та інші роботи всередині
термокамер для попередження перегрівань працівників виконуються
при зупиненому обладнанні, припиненні подачі пари, газу та
охолодження робочих органів обладнання до 30 град.С, що забезпечує
температуру та стан повітряного середовища відповідно до вимог
чинного законодавства.

3.4.14.3. Термообробка на обладнанні, яке працює на газу,
проводиться відповідно до вимог Правил безпеки при експлуатації
засобів і систем автоматизації та управління в газовій
промисловості, затверджених Газпромом СРСР 28.03.90
(НПАОП 11.1-1.07-90).

3.4.15. Механічна усадка тканини

3.4.15.1. Заправка тканини на машині механічної усадки
проводиться за допомогою чохла або заправної стрічки.

3.4.16. Промивка тканини після білення та фарбування

3.4.16.1. Приготування мийних розчинів для промивки тканин
повинно бути централізоване, а подача їх - механізована.

3.4.16.2. При обслуговуванні промивних машин заправка тканини
в жало валів повинна проводитись способом, що забезпечує безпеку
працівників.

3.4.16.3. Вивантаження тканини, знімання і встановлення валів
повинні бути механізовані.

3.4.17. Промивка тканини після спеціального просочення

3.4.17.1. Заправка тканини в процесах промивки проводиться за
допомогою заправних полотен або стрічки.

3.4.17.2. Ліквідація обривів тканини в процесі промивки
повинна виконуватися після зупинки обладнання і зливу гарячої
агресивної рідини.