Роботи з технічного обслуговування і ремонту агрегату дозволяються тільки після повної зупинки і в разі обов’язкового вимкнення кіл живлення стартера і автоматики.


5.8.10. Доливати паливо у наливний бак, розташований над двигуном, належить в разі холодного двигуна до початку роботи або після зупинки і охолодження двигуна.

5.8.11. Випадково пролиті на підлогу або обладнання пальне або мастильні речовини потрібно негайно видалити ( протерти ганчіркою).

5.8.12. Матеріали для обтирання агрегату повинні зберігатися у зачиненому металевому ящику ємністю не більше 0,5 м3.

5.8.13. Для двигунів внутрішнього згорання, встановлених у приміщені , застосовувати етильований бензин заборонено.

В разі застосування антифризу у системі охолодження двигунів внутрішнього згоряння слід дотримуватись спеціальних запобіжних заходів, бо етиленгліколь, що входить до складу антифризу, надзвичайно отруйний (див. Правила охорони праці на автомобільному транспорті [5]).

5.8.14. У приміщенні електростанції дозволяється зберігати запас пального (бензин, дизельне паливо і ін.) у кількості не більше ніж на добу роботи агрегату. Пальне належить зберігати у зачиненій небиткій тарі.

5.8.15. Основний запас паливно-мастильних матеріалів для роботи агрегатів зберігається у відокремленому від будівлі електростанції паливосховищі. Розташування паливосховища узгоджується з органами державної пожежної охорони.

5.8.16. У приміщення, де встановлені двигуни внутрішнього згоряння, а також у паливосховище входити з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою, свічкою, гасовою лампою і ін.) заборонено.

5.8.17. Паливосховище належить зачиняти на замок, на дверях мають бути вивішені попереджувальні плакати “Вогненебезпечно”,

“З вогнем не входити!”.

5.8.18. Особи, які обслуговують електростанцію, під час роботи повинні бути одягнені у комбінезони і головні убори.

До обслуговування пересувних електростанцій допускаються працівники, що мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ.

Пересувна електростанція (ПЕС) встановлюється осторонь від дерев’яних і складських приміщень, у польових умовах - від копен, копиць, посіву на відстані не менше 10 м.

Палити і запалювати вогонь біля пересувної електростанції, а також залишати її під час роботи без нагляду заборонено.

Паливо належить зберігати у каністрі або металевому бідоні. У темряві заправлення паливом проводиться тільки використовуючи світло електричного ліхтаря.

5.8.19. У разі займання рідинного палива або ізоляції на струмоведучих частинах електростанції гасити полум’я водою заборонено. Для гасіння полум’я необхідно користуватися вуглекислотним чи порошковим вогнегасником або протипожежною тканиною.

В разі займання двигуна необхідно негайно припинити надходження пального у двигун.

Необхідно стежити за тим, щоби під електростанцію не підтекло пальне і мастило. Випадково пролите пальне або мастило негайно засипають піском або землею.

У разі появи ознак несправної роботи ПЕС (кипіння води у радіаторі, іскріння щіток на кільцях генератора і на колекторі збуджувача і т.ін.) агрегат зупиняють для усунення несправностей. Щоб уникнути випадкового ураження електричним струмом, забороняється під час роботи електростанції торкатися струмоведучих частин генератора, а також проводити будь-який ремонт генератора і перемикати проводи.

Стаціонарні і пересувні електростанції обов’язково комплектуються захисними засобами від пожежі (порошковий чи вуглекислотний вогнегасник, протипожежна тканина) .


5.9. Вимоги безпеки щодо пересувних підсилювальних станцій

5.9.1. Стосовно небезпеки ураження людей електричним струмом приміщення пересувних підсилювальних станцій відносяться до особливо небезпечних.

5.9.2. Для забезпечення безпеки обслуговуючого персоналу пересувних підсилювальних станцій металеві частини електроустановок, які внаслідок порушення ізоляції можуть опинитися під напругою, повинні бути заземлені.

Якщо підсилювальна станція живиться від власної електростанції, необхідно заземлювати як підсилювальну станцію, так і корпус агрегату електростанції.

Підлога салону підсилювальної станції (автомашини) повинна бути застелена діелектричними килимками.

Підключати підсилювальну станцію до електромережі необхідно тільки за допомогою шлангового кабелю. Кабель електропостачання у місцях проїзду транспорту або проходу пішоходів повинен бути підвішеним чи закритим, для запобігання пошкодження.

Підключати кабель електропостачання до підсилювальної станції необхідно в разі виключення напруги джерела живлення.

В разі неможливості відключити напругу джерела живлення допускається підключати підсилювальну станцію під напругою з обов’язковим застосуванням діелектричних засобів захисту (діелектричних рукавичок, інструмента з ізолюючими ручками, калош, захисних окулярів) і виключеному навантаженні.

В разі живлення підсилювальної станції від акумуляторів, які входять у комплект транзисторної апаратури СПМ, необхідно розташувати їх у спеціальній шафі з природною витяжною вентиляцією.

5.9.3. Якщо підсилювання проводиться у закритих приміщеннях


із застосуванням переносної апаратури, та є можливість одночасного доторкування людини до корпусів підсилювального обладнання, з одного боку, і до батареї опалення, трубопроводів каналізації або заземлених металевих конструкцій, з другого боку, то необхідно вжити заходів, що виключають такі доторкування.

На підлозі біля робочого місця оператора повинні бути покладені діелектричні килимки.

Підключення апаратури до електромережі (за винятком випадків безпосереднього вмикання у штепсельну розетку) повинно виконуватися представником власника приміщення, відповідального за електро-господарство.

Переносна підсилювальна апаратура до підключення в електромережу повинна бути заземлена. Обладнання підключається до заземлювача у місці, яке вказано представником власника приміщення.

5.9.4. В разі живлення пересувного обладнання від стаціонарних мереж із заземленою нейтраллю або від пересувних електростанцій із заземленою нейтраллю занулення необхідно виконувати у сполученні з захисним відключенням.

5.9.5. В разі живлення пересувного обладнання від стаціонарних мереж або від пересувного джерела живлення, яке має ізольовану нейтраль і контроль опору ізоляції, захисне заземлення повинно застосовуватися у сполученні з металевим зв’язком корпусів електрообладнання або з захисним відключенням.

5.9.6. У пересувному обладнанні з джерелом живлення електро-енергією і приймачами електричної енергії, які розташовані на загальній металевій рамі пересувного механізму, дозволяється, як захисний захід, металевий зв’язок корпусів обладнання і нейтралі джерела живлення електроенергією з металевою рамою пересувного механізму.

5.9.7. Усі пересувні підсилювальні станції повинні бути забезпечені у необхідній кількості захисними засобами, а також аптечками, укомплектованими медикаментами .



ДОДАТОК 1

до пункту 4.2.3

ПЕРЕЛІК РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ

(відповідно вимогам пп. 1,3,6,45,50,75,100,108,109,112 ДНАОП 0.00-8.02-93 “Перелік робіт з підвищеною небезпекою”)

1. Робота на антено-щоглових спорудах.

2. Демонтаж великогабаритного обладнання проводового мовлення, змонтованого рядами в апаратному залі.

3. Робота в електроустановках зі зняттям напруги, без зняття напруги, на струмоведучих частинах і поблизу їх.

4. Електрозварювальні і газозварювальні роботи на станціях проводового мовлення.

5. Ремонт підйомників.

6. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів.

7. Нанесення лако-фарбувальних покрить, грунтовок та шпат-льовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо).

8. Обслуговування і ремонт акумуляторних батарей.

9. Разові вантажно-розвантажувальні роботи.

Примітка.

1. Працівники, що виконують роботи, передбачені п.п. 1-8 цього Переліку, до початку виконання своїх службових обов'язків і періодично (один раз на рік) в процесі трудової діяльності повинні проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці, а також один раз на квартал - повторний інструктаж з питань охорони праці.

2. Роботи, передбачені п.п. 1,2,3,5 цього Переліку, виконуються тільки за нарядом-допуском.

3. Роботи, передбачені п. 9 цього Переліку, виконуються після проведення цільового інструктажу з питань охорони праці.


ДОДАТОК 2

до пункту 4.2.13

ЗВІЛЬНЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ

Дотик до частин, що проводять електричний струм та знаходяться під напругою, викликає у більшості випадків свавільне судорожне скорочення м'язів. Через це пальці, якими потерпілий тримає провід, можуть бути так сильно стиснуті, що звільнити провід з його рук стає неможливим. Якщо потерпілий продовжує торкатися до частин, що проводять електричний струм, необхідно перш за все швидко звільнити його від дії електричного струму. При цьому треба мати на увазі, що доторкатися до людини, яка знаходиться під струмом, без належних заходів перестороги небезпечно для того, хто надає допомогу. Тому першою дією того, хто надає допомогу, повинне бути швидке вимкнення частини устаткування, до якої доторкається потерпілий.

При цьому треба враховувати таке:

а) у випадку знаходження потерпілого на висоті відключення установки та звільнення потерпілого від електричного струму можуть привезти да падіння потерпілого з висоти; у цьому випадку треба вжити заходів щодо безпеки потерпілого при падінні;

б) при відключенні установки може бути одночасно вимкнене також електричне освітлення, в зв'язку з чим треба забезпечити освітлення від іншого джерела (ліхтар, факел, аварійне освітлення, акумуляторні ліхтарі тощо), але при цьому не затримувати відключення установки та надання допомоги потерпілому.

Якщо вимкнення установки не може бути здійснено досить швидко, необхідно вжити заходів по відокремленню потерпілого від частин, що проводять електричний струм, до яких він торкається.

Для відокремлення потерпілого від частин або дроту, що знаходяться під напругою до 1000 В, треба використовувати суху одіж, канат, дрюк, дошки або інші сухі предмети, які не проводять електричний струм. Використання для цих цілей металевих або мокрих предметів не дозволяється. Для відокремлення потерпілого від частин, що проводять електричний струм, можна також взятися за його одежу (якщо вона суха та відокремлюється від тіла потерпілого), наприклад, за поли піджака або пальта, уникаючі при цьому дотиків до оточуючих металевих предметів або частин тіла, які не прикриті одягом. Коли відтягають потерпілого за ноги, не слід торкатися його взуття або одягу без доброї ізоляції своїх рук, тому що взуття та одяг можуть бути вологими та бути провідниками електричного струму.

Для ізоляції рук той, хто надає допомогу, особливо якщо потрібно доторкнутися до тіла потерпілого, яке не прикрите одягом, повинен

одягти діелектричні рукавички або обгорнути собі руки шарфом, надягти на руки суконного капелюха, опустити на руку рукав піджака або пальта, використати гумову матерію (плащ) або саму суху матерію. Можна також ізолювати себе, якщо стати на суху дошку або на яку-небудь іншу підстилку, що не проводить електричний струм, пакунок одягу тощо.

Продовження додатку 2


Для відокремлення потерпілого від частин, що знаходяться під

напругою, рекомендовано діяти по можливості однією рукою.

Якщо при відокремленні потерпілого виникають труднощі, треба

перерубати або перерізати дроти сокирою з сухим дерев'яним держаком або іншим відповідним ізольованим інструментом.

Проводити це треба з належною обережністю (не торкаючись дротів, перерізуючи кожен провід окремо, одягнувши діелектричні рукавички та калоші).

Для відокремлення потерпілого від частин або дроту, що знахо­дяться під напругою більше 1000 В, слід надіти діелектричні рука­вички і боти та діяти штангою чи ізолюючими кліщами, які розрахо­вані на відповідну напругу.

При цьому слід пам'ятати про небезпеку крокової напруги, якщо напруговедуча частина (провід та інш.) лежить на землі. Тому після звільнення потерпілого від напруговедучих частин слід винести його із цієї зони.

На лініях електропередачі, коли не можливо швидко відключити їх з пункту живлення, слід для цієї цілі провести замикання проводів накоротко, накинувши на них гнучкий провід. Провід повинен мати достатній переріз, щоб він не перегорів при проходженні через нього струму короткого замикання.

Перед тим як провести накид, один кінець провода слід заземлити (приєднати його до тіла металевої опори, заземлюючого спуску і т.і.).

Для зручності накиду на вільний кінець провідника бажано закріпити груз. Накидати провід треба таким чином, щоб він не торкнувся людей, в тому числі того, хто надає поміч, та потерпілого. Якщо потерпілий торкається одного провода, то часто достатньо заземлити тільки цей провід.

У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого.

Якщо потерпілий перебуває у свідомості, але до цього був у непритомному стані, його треба покласти у зручне положення (підстелити під нього або накрити його зверху чим-небудь з одягу) та до прибуття лікаря забезпечити повний спокій, безперервно спостерігаючи за диханням та пульсом. Ні в якому разі не дозволяти потерпілому рухатися,


а тим більше продовжувати роботу, тому що відсутність тяжких симптомів після ураження електричним струмом не виключає можливості наступного погіршення стану потерпілого. У разі відсутності можливості швидкого виклику лікаря, необхідно швидко доставити потерпілого до медичного закладу, забезпечивши для цього необхідні транспортні засоби або носилки.

Продовження додатку 2


Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, але з рівним диханням та пульсом, його слід рівно та зручно покласти, розпустити та розстебнути одяг, зробити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатирний спирт, окропляти його водою, та забезпечити повний спокій. Одночасно треба негайно викликати лікаря. Якщо потерпілий погано дихає - дуже рідко та судорожно (як вмираючий), - йому треба робити штучне дихання та масаж серця. Штучне дихання слід проводити безперервно як до, так і після прибуття лікаря. Питання про доцільність або марність подальшого проведення штучного дихання вирішує лікар.