ПРИМІТКИ:
1) Норми розрахунку установ, закладів і підприємств обслуговування не поширюються на проектування установ, закладів і підприємств обслуговування, розміщених на територіях промислових підприємств, вузів та інших місць прикладення праці.
2) У кожному центральному селі треба мати загальноосвітню школу II-III ступеня (основну або повну середню).
3) У центрі первинної сільської системи розселення нормативний розмір по філіалах Будинку школяріів визначено у 2.5% від загальної кількості школярів центру.
4) У міжгосподарському і районному центрі нормативний розмір по дитячій школі мистецтв або музичній школі визначено в 1.5% від загальної кількості школярів центру; у центрі сільської первинної системи розселення - у 2% від загальної кількості школярів центру.
5) Норматив по будинках-інтернатах у розрахунку на 1 тис.чол. населення визначено 3.1-4 місця.
6) У дужках наведені норми розрахунку підприємств на рівні житлового кварталу (мікрорайону) і житлового району.
7) У сільських поселеннях з кількістю жителів до 2 тис.чол. передбачається один спортивний зал площею не менше 300 кв.м за нормою 100-200 кв.м загальної площі підлоги на 1 тис.чол.
8) Норматив місць відвідування на 1000 чол. населення у клубних закладах та центрів дозвілля по містах з кількістю населення:
більше 500 тис.чол. - 35 місць
150-500 тис.чол. - 40 місць
100-250 тис.чол. - 50-40 місць
20-100 тис.чол. - 60-50 місць
менше 20 тис.чол. і райцентр 190-140 місць
9) Норматив місць відвідування на 1000 чол. населення у клубних закладах по сільських поселеннях з кількістю жителів:
більше 1000 чол. - 400-300 місць
500-1000 чол. - 500-300 місць
300-500 чол. - 500-300 місць
менше 300 чол. - 400-300 місць
10) Наведені норми не поширюються на наукові, універсальні й спеціалізовані бібліотеки, місткість яких визначається завданням на проектування.
11) Села з населенням до 100 чоловік обслуговуються пересувними торговельними підприємствами (автолавками). У сільських поселеннях з населенням більше 100 чол. розміщуються магазини, які забезпечують жителів товарами щоденного попиту (загальний норматив 120 кв.м торговельної площі на 1000 чол., у т.ч. непродовольчих товарів - 40 кв.м і продовольчих - 80 кв.м), рештою товарів - за попереднім замовленням з доставкою додому.
12) КПП виконують роль філіалів сільських будинків побуту і районного комбінату побутового обслуговування по прийманню замовлень від населення.
13) У сільських населених пунктах з кількістю жителів більше 200 чол. нормативний показник дорівнює 40 кг білизни за зміну на 1000 чол.
14) Норматив визначено у 0.39 підприємств зв’язку на 1 тис.чол. населення, у т.ч. для міського населення - 0.16.
15) Маються на увазі автоцистерни або автонасоси (включаючи резервні). Спеціальні автомобілі (автодрабини) нормуються відомчими актами. Радіус обслуговування пожежних депо належить приймати до 3 км по дорогах загального користування. Нормативи на спеціальні пожежні автомобілі див. у додатку 3.1.
16) У сільській місцевості 0.1 га на 1000 чол.
6.2. Установи, заклади та підприємства обслуговування у сільських поселеннях належить розміщувати з розрахунку забезпечення жителів кожного поселення послугами першої необхідності у межах пішохідної доступності не більше 30 хв. Забезпечення об’єктами більш високого рівня обслуговування належить передбачати на групу сільських поселень.
Для організації обслуговування належить передбачати, крім стаціонарних будинків, пересувні засоби і споруди сезонного використання, виділяючи для усіх відповідні майданчики.
6.3. Під час визначення кількості, складу та місткості установ, закладів і підприємств обслуговування у містах-центрах системи розселення належить додатково враховувати населення, що приїжджає з інших міських і сільських поселень, розміщених в зоні, обмеженій витратами часу на пересування в міжобласний центр - не більше 3 год, обласний центр - не більше 2 год, у міжрайонний - 1.5 год, у районний - не більше 1 год, у міжгосподарський центр - не більше 30 хв. (додаток 6.1).
В історичних містах належить враховувати також туристів, у курортних - неорганізовано відпочиваючих.
Для орієнтовних розрахунків кількість і місткість закладів і підприємств загальнокурортного обслуговування на 1000 чоловік, що лікуються й відпочивають, належить приймати за додатком 6.2.
Радіус обслуговування населення закладами й підприємствами, які розміщуються у житловій забудові, приймають не більшим за той, що вказано у додатку 6.3 (табл.1 і 2).
Для поселень, розміщених у районах сейсмічністю 7-8 балів, як правило, поверховість громадських будинків цілодобового перебування (санаторно-курортні, оздоровчі і туристські заклади, лікарні і готелі) належить встановлювати не більше 4 поверхів відповідно до діючих норм з урахуванням кількості місць і ступеня вогнестійкості будинків.
6.4. У сейсмічних районах будинки дитячих дошкільних закладів повинні бути не вище за 2 поверхи, шкіл загального типу, спальні корпуси шкіл-інтернатів - не вище за 3 поверхи; спеціальних шкіл і шкіл-інтернатів (для дітей з порушенням фізичного та розумового розвитку), будинків для осіб похилого віку - не вище за 2 поверхи.
Спорудження громадських будинків більше 4 поверхів за належного архітектурно-композиційного і техніко-економічного обгрунтування може здійснюватись з дозволу відповідних державних органів.
Будівництво громадських будинків на територіях з сейсмічністю 9 балів допускається як виняток в разі техніко-економічного і містобудівного обгрунтування з дозволу відповідних державних органів, визначених Кабінетом Міністрів України.
6.5. Відстань від будинків і меж земельних ділянок закладів і підприємств обслуговування належить приймати не меншою ніж та, що наведена у табл.6.2.
Таблиця 6.2
|
Відстань від будинків (меж, ділянок) закладів і підприємств обслуговування, м |
||||
|
Будинки (земельні ділянки), заклади і підприємства обслуговування |
до червоної лінії |
до стін житлових будинків |
до будинків загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних закладів |
|
|
у містах |
у сільських поселеннях |
|||
|
Дитячі дошкільні заклади і загально-освітні школи (стіни будинку) |
25 |
За нормами інсоляції та освітленості |
||
|
Приймальні пункти вторинної сировини |
- |
- |
20* |
50 |
|
Пожежне депо |
10 |
10 |
- |
- |
|
Коадовища традиційного поховання і крематорії |
6 |
6 |
300 |
300 |
|
Кладовища для поховання після кремації |
6 |
6 |
100 |
100 |
|
Ванни відкритих басейнів |
15 |
15 |
50 |
- |
|
* Будинок із входами і вікнами. ** Залежно від місцевих умов допускається зменшувати відстані, залишаючи зелену захисну смугу завширшки не менше 6 м. Числівник - відстані від меж ділянки, знаменник - від будинку. Відстань від меж ділянки до житлового будинку з вікнами (у сільській місцевості) - не менше 10 м, до глухої стіни - 5 м. |
||||
ПРИМІТКИ:
Ділянки дитячих дошкільних закладів, заново розміщуваних лікарень не повинні примикати безпосередньо до магістральних вулиць.
В умовах міської та сільської забудови, яка склалася, рішення щодо реконструкції капітального ремонту житлових і громадських будинків, розміщення нових об’єктів у зонах, що примикають до закритих кладовищ, приймаються за згодою з місцевими органами санітарного нагляду залежно від природних умов (рельєф місцевості, гідрогеологія тощо) і ступеня інженерного обладнання території.
Приймальні пункти вторинної сировини треба ізолювати смугою зелених насаджень і передбачати до них під’їздні шляхи для автомобільного транспорту.
На земельній ділянці лікарні належить передбачати окремі в’їзди в зони господарську і корпусів: лікувальних - для інфекційних і неінфекційних лікарень (окремо) і патолого-анатомічного.
ДОДАТКИ
Додаток 2.1
(рекомендований)
Таблиця 1
Орієнтовна величина радіусів зон різної містобудівної якості стосовно міського центру по групах поселень
|
Групи поселень, тис.чол. |
Зони містобудівної якості |
||||||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
VII |
|
|
більше 1000 |
15/15 |
25/35 |
35/5 |
40/8 |
45/10 |
60/12 |
90/15 і більше |
|
250 до 1000 |
- |
15/15 |
25/35 |
35/35 |
45/8 |
60/10 |
- |
|
50 до 250 |
- |
- |
15/15 |
30/5 |
45/8 |
- |
- |
|
до 50 |
- |
15/15 |
- |
40/6 |
- |
- |
- |
Примітки:
1. У чисельнику — витрати часу, хв.; у знаменнику — відстані, км.
2. Зони містобудівної якості: 1— ядро загальноміського центру (для найкрупніших міст); ІІ — центральна зона; ІІІ — центральна зона для міст із населенням до 250 тис. жителів; перша середня зона для найкрупніших і крупних міст; IV — середня зона; V і VI — перша і друга периферійні зони; VII — зона агломераційного розселення.
3. Для досягнення високого соціально-економічного ефекту формування функціонально-планувальної структури міста необхідно прагнути до компактного розвитку його плану, що досягається підвищенням інтенсивності використання території під основні функції. При цьому необхідно враховувати неоднорідність функціонально-планувальних якостей міських територій, які значною мірою визначаються різною інтенсивністю їх освоєння і неоднаковими умовами транспортної доступності.
Містобудівну цінність ділянок міської території треба визначати за оцінками її доступності відносно місць розселення, прикладення праці, установ обслуговування загальноміського значення, місць масового відпочинку з урахуванням їх розміщення у зонах різної містобудівної якості (додат.2.1б), а також історико-культурного й композиційного значення, якостей природно-ландшафтного середовища.
Таблиця 2
Орієнтовні коефіцієнти містобудівної цінності територій
в міських поселеннях із різною кількістю населення
|
Групи міських поселень, тис.чол. |
Зони містобудівної якості |
||||||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
VII |
|
|
Найкрупніші, понад 1000 |
2,2 |
1,75 |
1,25 |
0,87 |
0,62 |
0,37 |
0,2 |
|
Крупні, від 500 до 1000 |
- |
1,75 |
1,25 |
0,87 |
0,62 |
0,37 |
- |
|
Великі, від 250 до 500 |
- |
1,75 |
1,25 |
0,87 |
0,62 |
- |
- |
|
Великі, від 100 до 250 |
- |
- |
1,25 |
0,87 |
0,62 |
- |
- |
|
Середні, від 50 до 100 |
- |
- |
1,25 |
0,87 |
0,62 |
- |
- |
|
Малі, до 50 |
- |
- |
1,25 |
- |
0,62 |
- |
- |
І, ІІ — ядро загальноміського центру для найкрупніших і крупних міст,
І-ІІІ — центральна зона (усі міста),
III-IV — серединна зона для найкрупніших і крупних міст,
ІІІ-IV — серединна зона для великих міст,
V-VII — периферійна зона для найкрупніших і крупних міст,
ІV-V — периферійна зона для великих, середніх і малих міст.
Примітка: Величини коефіцієнтів показують співвідношення містобудівної цінності території у межах одного міста. Наведені коефіцієнти можуть бути збільшені або зменшені експертним шляхом з урахуванням функціонального призначення, історико-культурної, середовищної й містоформуючої (композиційної) цінності ділянок у 0,5-2 раза. Під час здійснення грошової оцінки земель також треба враховувати споживчу цінність території та вартість її освоєння (для забудованих територій).
