При розрахунку бетону на місцеве зусилля стискання під анкером, передане останнім, необхідно приймати таким, що дорівнює: при натяжінні арматури на бетон – 100%, при натяжінні на упори пучка з внутрішнім анкером – 30 % від зусилля в арматурі.
3.112 Прогини, кути повороту і поздовжні переміщення обчислюються за формулами будівельної механіки в залежності від кривизни елементів , а також відносних поздовжніх переміщень, що визначаються, виходячи з гіпотези плоских перерізів для повних (пружних і непружних) деформацій.
Прогин або кут повороту , обумовлені деформаціями згину елемента, необхідно визначати за формулою
(3.92)
де – при визначенні прогину – функція згинального моменту від одиничної сили, прикладеної за напрямком шуканого прогину , при визначенні кута повороту – функція згинального моменту від одиничного моменту, прикладеного за напрямком шуканого кута повороту;
– кривизна елемента в тому ж перерізі від навантаження, від якого визначається прогин або кут повороту (знак приймається у відповідності зі знаком згинального моменту в зазначеному перерізі).
У формулі (3.92) підсумовування виконується по всіх ділянках (по довжині прогону), що розрізняються законами зміни величин та .
Обчислення прогинів (кутів повороту) припускається робити чисельними прийомами, використовуючи вираз:
(3.93)
у якому і – середні величини моменту і кривизни на окремих ділянках довжиною , де зміна зазначених параметрів має плавний характер.
3.113 Кривизну попередньо напружених елементів, у яких пояси віднесено до категорій вимог за тріщиностійкістю 2а, 2б і 3б, припускається визначати як для суцільного перерізу за формулою
, (3.94)
де – моменти в розглядуваному перерізі, створювані відповідно зусиллям в напружуваній арматурі, постійним і тимчасовим навантаженнями;
– жорсткості перерізу при тривалій дії відповідно зусилля в напружуваній арматурі і постійного навантаження;
– жорсткість суцільного перерізу при короткочасній дії навантажень. Значення перерахованих жорсткостей допускається визначати згідно з обов'язковим додатком Ф.
Припускається праву частину формули (3.94) визначати іншими методами, обґрунтованими у встановленому порядку.
Моменти від попереднього напруження необхідно обчислювати, виходячи з напружень в арматурі, стадій роботи конструкції: на стадії обтиснення – без перших втрат; на інших стадіях, в тому числі і на стадії експлуатації, без других втрат згідно з додатком Т.
Величини згинальних моментів при навісному монтажі необхідно визначати з урахуванням ваги блоків, що монтуються, та інших можливих будівельних навантажень. При визначенні жорсткостей та враховується вплив зусилля попереднього напруження і тривалості дії навантаження.
3.114 Кривизну елементів з ненапружуваною арматурою, у яких пояси віднесено до категорії вимог за тріщиностійкістю 3в, необхідно визначати за формулою
, (3.95)
де - жорсткість перерізу при дії постійного навантаження з урахуванням утворення тріщин і повзучості бетону;
– жорсткість суцільного перерізу при короткочасній дії тимчасового навантаження з урахуванням утворення тріщин.
При обчисленні кривизни елементів припускається приймати, що все постійне навантаження діє в бетоні одного віку, що відповідає прикладенню найбільшої частини цього навантаження.
Визначення кривизни залізобетонних елементів з напружуваною арматурою на ділянках з тріщинами (шириною більше 0,015 см) в розтягнутій зоні допускається визначати згідно зі СНиП 2.03.01.
3.115 При підрахування прогинів балок з ненапружуваною арматурою (якщо ширина тріщин в бетоні не більша за 0,015 см) за формулами опору пружних матеріалів, також для розрахунку переміщень опор, стовпів, паль-оболонок (в тому числі заповнених бетоном) незалежно від ширини тріщин перерізу, що визначаються, припускається жорсткість визначати за формулою
де – момент інерції бетонного перерізу.
Розрахунок переміщень масивних бетонних та залізобетонних елементів (опор) від тимчасових та постійних навантажень допускається виконувати з урахуванням жорсткостей, що визначаються за повними перерізами елементів без урахування повзучості та усадки бетону.
3.116. При проектуванні бетонних і залізобетонних конструкцій для забезпечення умов їхнього виготовлення, необхідної довговічності і спільної роботи арматури і бетону необхідно виконувати конструктивні вимоги, викладені в даному розділі.
3.117. Товщина стінок, плит, діафрагм та ребер в залізобетонних елементах повинна бути не менше величини, вказаної в таблиці 3.24.
Таблиця 3.24
|
Елементи та їхні частини |
Найменша товщина, см, для конструкцій мостів і труб |
|
|
залізничних |
автодорожніх |
|
|
1. Вертикальні або похилі стінки балок: |
|
|
|
а) ребристих: |
|
|
|
за відсутності в стінках арматурних пучків |
12*) |
10*) |
|
за наявності в стінках арматурних пучків |
15 |
12*) |
|
б) коробчатих: |
|
|
|
за відсутності в стінках арматурних пучків |
15 |
12*) |
|
за наявності в стінках арматурних пучків |
18 |
15 |
|
2. Плити: |
|
|
|
а) баластового корита: |
|
|
|
між стінками (ребрами) |
15 |
- |
|
на кінцях консолей |
10 |
- |
|
б) проїзної частини: |
|
|
|
між стінками (ребрами) |
- |
- |
|
за відсутності в плиті арматурних пучків |
- |
12 |
|
за наявності в плиті арматурних пучків |
- |
15 |
|
на кінцях консолей |
- |
8 |
|
в) нижні в коробчатих балках: |
|
|
|
за відсутності в плиті арматурних пучків |
15 |
12 |
|
за наявності в плиті арматурних пучків |
18 |
15 |
|
г) тротуарів: |
|
|
|
монолітні (незнімні) |
8 |
8 |
|
збірні (знімні) |
6 |
6 |
|
3. Порожнисті блоки плитних прогонових будов**): |
|
|
|
а) з арматурою зі стержнів, одиночних канатів класу К-7 і пучків з паралельних високоміцних дротів: |
|
|
|
стінки і верхні плити |
10 |
8 |
|
нижні плити |
12 |
10 |
|
б) струнобетонні: |
|
|
|
стінки і верхні плити |
- |
6 |
|
нижні плити |
- |
7 |
|
4. Діафрагми і ребра жорсткості прогонових будов |
10 |
10 |
|
5. Стінки ланок труб під насипами |
10 |
10***) |
|
6. Стінки блоків коробчатого і круглого перерізів пустотілих і сбірно-монолитних опор: |
|
|
|
у зоні перемінного рівня води |
30 |
25 |
|
поза зоною |
15 |
15 |
|
7. Стінки залізобетонних порожнистих паль і паль-оболонок при зовнішньому діаметрі, м: |
|
|
|
0,4 |
8 |
8 |
|
від 0,6 до 0,8 |
10 |
10 |
|
від 1,0 до 3,0 |
2 |
12 |
|
*) При застосуванні двох арматурних сіток найменша товщина стінок приймається 15 см. **) У порожнистих блоках із криволінійним окресленням верхніх і нижніх ділянок порожнин між стінками за найменшу товщину плити на криволінійних ділянках допускається приймати середню приведену величину, обчислену за шириною порожнини. ***) Для труб діаметром 0,5 і 0,75 м припускається приймати товщину стінок рівною 8 см. |
||
3.118 Найменші діаметри ненапружуваної арматури слід приймати відповідно до табл. 3.25
|
Вид арматури |
Найменший діаметр арматури, мм |
|
1. Розрахункова поздовжня в елементах мостів (крім елементів, зазначених нижче) і прямокутних труб |
12 |
|
2. Розрахункова проїзної частини (включаючи тротуари) автодорожніх мостів |
10 |
|
3. Розрахункова і конструктивна ланок круглих труб; конструктивна поздовжня і поперечна в елементах мостів (крім плит); хомути стінок балок і розширень поясів на всій довжині. |
8 |
|
4. Дротова арматура класу Вр для плит кріплення відкосів та хомутів арматури паль (див.п.3.35) за значенням діаметра 5 мм. |
10 |
|
5. Конструктивна (розподільна) плит; хомути паль і паль-оболонок; хомути в порожнистих плитах |
6 |
Розподільна арматура в плитах і хомути в палях при поздовжній арматурі діаметром 28 мм і більше повинні мати діаметр не менше чверті діаметра поздовжніх стержнів.
3.119 Товщина захисного шару бетону від його зовнішньої поверхні до поверхні арматурного елемента або каналу має бути не менше зазначеної в табл. 3.26.
3.120 Товщина захисного шару бетону біля кінців попередньо напружених елементів на довжині зони передачі зусиль (згідно з 3.11) має становити не менше двох діаметрів арматури.
При застосуванні стержневої напружуваної арматурної сталі класів A-V, Ат-V і Ат-VI треба додатково на довжині зони передачі зусиль (див. 3.11) установлювати сітки, спіралі діаметром, що на 4 см перевищує діаметр стержня або замкнуті хомути з кроком не більше 5 см.
Таблиця 3.26
|
Вид арматури і її розташування |
Найменша товщина захисного шару бетону, см |
|
1. Ненапружувана робоча арматура: |
|
|
верхня в плиті проїзної частини автодорожніх та міських мостів |
5,0 |
|
В ребристих та плитних прогонових будовах, а також в плитах висотою 30 см і більше |
3,0 |
|
у плитах висотою менше 30 см |
2,0 |
|
у ланках труб і порожнистих паль-оболонок |
2,0*) |
|
у зовнішніх блоках збірних опор |
4,0 |
|
у зовнішніх поверхонь монолітних опор: |
|
|
а) у льодорізній частині опори |
7,0 |
|
б) на інших ділянках опори |
5,0 |
|
в палях, колодязях і блоках збірних фундаментів |
3,0 |
|
в опорних плитах фундаментів з монолітного залізобетону: |
|
|
а) за наявності бетонної підготовки |
4,0 |
|
б) за відсутності бетонної підготовки |
7,0 |
|
2. Ненапружувані хомути: |
|
|
у стінках (ребрах) балок |
2,0 |
|
у стійках опор: |
|
|
а) поза зоною перемінного рівня води |
2,0 |
|
б) у зоні перемінного рівня води |
3,0 |
|
3. Конструктивна (нерозраховувана) поздовжня в стінках (ребрах) балок і в плитах |
1,5 |
|
4. Ненапружувана, встановлювана в бетоні замоноличування напружуваної арматури |
3,0 |
|
5. Напружувана в розтягнутій зоні перерізу |
|
|
а) у вигляді пучків з високоміцного дроту і пучків з канатів класу К-7 |
4,0**) |
|
б) з арматурної сталі класів: |
|
|
A-IV, Ат-IV |
4,0 |
|
А-V, Ат-V, Ат-VI |
5,0 |
|
в) зі сталевих канатів (спіральних подвійного скруту і закритих) діаметром мм з анкерами на кінцях |
d |
|
6. Напружувана усіх видів у плиті проїзної частини, захищеній гідроізоляцією |
3,0 |
|
7. Напружувані хомути у стінках (ребрах) |
3,0 |
|
8. Напружувана в струнобетонних конструкціях з боку: |
|
|
розтягнутої грані |
3,0***) |
|
бічних граней |
2,0 |
|
*) Для труб діаметром 3 м і більше захисний шар із внутрішньої сторони має становити 3 см. **) Для напружуваної арматури, розташованої в закритих каналах, захисний шар бетону приймається відносно поверхні каналу. Для каналів діаметром 11 см захисний шар слід призначати таким, що дорівнює 5 см. При діаметрах каналів понад 11 см прийняту товщину захисного шару слід перевіряти розрахунком на силові дії і тиск розчину при ін’єктуванні. ***) Для елементів товщиною менше 20 см припускається захисний шар зменшувати до 2 см. |
|
