Викид повітря систем витяжної вентиляції слід передбачати на відстані не менше 10 м
по горизонталі і 6 м по вертикалі від вікон житлової частини і від ґрат забору повітря для приплив
них систем. Викиди від витяжних систем природної вентиляції необхідно передбачати за зоною
вітрового підпору.
При проектуванні центральних систем витяжної вентиляції з механічним спонуканням
слід керуватися 5.35 ДБН В.2.2-15.
Заходи щодо енергозбереження необхідно передбачати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.
8.3 Електропостачання та електрообладнання
Електропостачання, електрообладнання і штучне освітлення у будинках закладів соціального захисту населення необхідно проектувати згідно з ПУЭ, ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32, ДБН В.2.5-23
і ДБН В.2.5-27.
За ступенем забезпечення надійності електропостачання будинки закладів соціального
захисту населення слід відносити до другої категорії. Категорія надійності енергопостачання
може бути уточнена завданням на проектування. Системи протипожежного захисту повинні бути
першої категорії надійності щодо енергопостачання.
У житлових приміщеннях відділень лежачих хворих будинків-інтернатів для громадян
похилого віку та інвалідів і відділень інтенсивного медичного догляду психоневрологічних інтернатів
повинні встановлюватися стельові світильники із суцільними розсіювачами (у будинках-інтернатах
можливе встановлення настінних комбінованих світильників загального та місцевого освітлення
над кожним ліжком) і передбачати по одній двохполюсній штепсельній розетці із заземлювальним
контактом для підключення переносної медичної апаратури.
У житлових приміщеннях будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів,
територіальних центрів, закладів соціального захисту для бездомних та осіб, звільнених з місць
позбавлення волі (за винятком нічліжних будинків), на стінах біля кожного ліжка і кожного столу
повинні бути встановлені штепсельні розетки на висоті 0,8 м від рівня підлоги. У психоневрологічних
інтернатах штепсельні розетки, а також вимикачі освітлення житлових кімнат і кімнат відпочинку
повинні встановлюватися в спеціальних шафах із дверима, що замикаються.
Керування електроосвітленням загальних місць (залів, фойє, коридорів, вестибюлів, сходів
тощо) та іншим інженерним обладнанням, контроль за його роботою слід здійснювати з приміщення
постійного перебування обслуговуючого персоналу, розміщеного на першому поверсі.
Евакуаційне освітлення слід передбачати в залах для глядачів та обідньому, фойє, вестибюлях, сходових клітках, ліфтових холах, коридорах, пандусах, на постах чергового персоналу, а
також у гарячому цеху обробки і приготування їжі, кухнях-роздавальних. Світлові покажчики "Вихід"
повинні бути передбачені біля входів у сходові клітки, виходів із залів для глядачів та обіднього,
виходів з будинку.
8.4 Системи зв'язку і сигналізації
Будинки закладів соціального захисту населення повинні бути обладнані мережами та
пристроями для організації зв'язку, телевізійного і проводового мовлення.
Кінцеві пристрої телефонного зв'язку передбачаються у кабінетах адміністративного,
Службового та чергового персоналу.
Слід передбачати можливість встановлення таксофонів з розрахунку один-два таксофони на 25 мешканців, в вестибюлях будинків закладів соціального захисту населення, а також на поверхах:
житлових відділень будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів;
відділень медико-педагогічної корекції, соціо-реабілітаційного профілю, для осіб з високим
рівнем адаптації та автономної активності психоневрологічних інтернатів;
стаціонарних відділень територіальних центрів;
будинків, призначених для тимчасового притулку бездомних громадян та осіб, звільнених з
місць позбавлення волі.
Необхідність і обсяг додаткових пристроїв визначається завданням на проектування.
8.4.3 У будинках територіальних центрів слід передбачати локальні комп'ютерні мережі. Пристроями підключення до локальних комп'ютерних мереж обладнуються автоматизовані робочі місця
в службових та адміністративних приміщеннях.
Вимоги щодо влаштування локальних комп'ютерних мереж регламентуються нормативними актами державних інформаційних служб.
8.4.4 Розрахунок домових розподільних мереж (ДРМ) телебачення будинків соціального захисту населення слід виконувати з урахуванням можливості встановлення приєднувальних розеток.
адміністративних і житлових приміщеннях:
будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів;
відділень медико-педагогічної корекції, соціо-реабілітаційного профілю, для осіб з високим
рівнем адаптації та автономної активності психоневрологічних інтернатів;
відділень соціально-побутової та соціально-медичної реабілітації з групами денного перебування і стаціонарного відділення для постійного або тимчасового проживання територіальних центрів;
будинків, призначених для тимчасового притулку бездомних громадян та осіб, звільнених з
місць позбавлення волі.
У будинках закладів соціального захисту населення радіоточки проводового мовлення
встановлюються у приміщеннях адміністративного, службового, чергового персоналу та в житлових
приміщеннях. У приміщеннях підрозділів медичного обслуговування та реабілітації слід передбачати додатково приліжкове розміщення радіорозеток із виведенням на приліжковий щиток за аналогією із 7.98 ДБН В.2.2-10.
Охоронною сигналізацією обладнуються приміщення будинків закладів соціального захисту населення згідно із завданням на проектування і урахуванням вимог ДБН В.2.2-10, додаток Ж.
У приміщеннях будинків закладів соціального захисту населення слід передбачати пристрої сигналізації та регламентації часу. Місця встановлення зазначених пристроїв і їх перелік слід
визначати за аналогією з ДБН В.2.2-10.
В залах для глядачів на 150 і більше місць передбачається звукопідсилення.
Вимоги щодо улаштування в будинках закладів соціального захисту населення автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу викладені в 7.4-7.6 цих Норм.
8.4.10 Системи зв'язку і сигналізації будинків громадського призначення, що розташовуються
у комплексі будинків закладів соціального захисту населення, слід виконувати згідно з ДБН В.2.2-9,
ВСН 60 та ВБН В.2.2.45-1.
8.5 Ліфти та підйомники
Будинки закладів соціального захисту населення вище одного поверху обладнуються
пасажирськими, вантажопасажирськими, лікарняними і вантажними ліфтами. Проектування ліфтів
повинно вестися з урахуванням вимог ДНАОП 0.00-1.02, ДСТУ ISO 4190-6, ДСТУ ISO 9386-2.
Кількість пасажирських ліфтів встановлюється розрахунком, але не може бути меншою
двох. Допускається другий ліфт заміняти вантажним, у якому дозволено транспортувати людей, які
за розрахунком досить встановлення одного пасажирського ліфта.
У будинках при розташуванні вище першого поверху приміщень, призначених для користування інвалідами на кріслах-колясках, слід передбачати ліфти, кабіни яких повинні мати розмір
не менше: ширину - 1,1 м, глибину - 1,5 м, ширину дверного прорізу - 0,85 м.
Один з ліфтів (пасажирський або вантажний) повинен бути глибиною не менше 2,1 м, що забезпечує під час надзвичайних ситуацій можливість евакуації інвалідів та громадян похилого віку не спроможних до самостійного пересування по сходах і пандусах, а також транспортування пожежних і рятувальних підрозділів.
Улаштування ліфта для транспортування пожежних підрозділів має бути виконано згідно НАПБ Б.01.007.
У разі застосування підйомників у вигляді платформ, які переміщуються вертикально або
похило, ширина таких платформ повинна бути не меншою 0,9 м, глибина - не меншою 1,2 м.
Ліфти повинні мати автономне керування з кабін і з рівня поверху, що має безпосередній
вихід назовні.
Ліфти у закладах соціального захисту населення повинні бути обладнані розсувними
дверима, а кабіни - відкидними сидіннями і переговорними пристроями з постом чергового, розташованого при вестибюлі.
Виходи з пасажирських ліфтів слід передбачати через ліфтові холи, відокремлені від інших
приміщень пожежними перегородками 1-го типу і дверима, що мають замикачі.
З'єднання ліфтів з підвальним або цокольним поверхами допускається за умови узгодження з Держдепартаментом пожежної безпеки МНС України.
Шахти та приміщення машинних відділень ліфтів і підйомників не повинні розміщуватися
суміжно з житловими кімнатами, кабінетами прийому й огляду хворих та іншими приміщеннями
тривалого перебування мешканців і персоналу.
Допустимий рівень шуму, що створюється в шахтах та приміщеннях машинних відділень ліфтів, слід приймати на 5 дБА нижче відповідних гігієнічних нормативів СанПиН 3077.
8.6 Сміттєвидаляння
8.6.1 У будинках закладів соціального захисту населення слід передбачати системи очищення від
сміття та пилеприбирання, тимчасового (у межах санітарних норм) зберігання сміття і можливість
його вивозу. В проектах необхідно передбачати сучасне обладнання, що полегшує умови сміттє- і
пиловидаляння, в тому числі вакуумне пиловидаляння.
Засоби видаляння сміття з будинків повинні бути узгоджені із системою очищення населеного пункту.
Будинки закладів соціального захисту населення заввишки два поверхи і більше повинні
бути обладнані сміттєпроводами, що проектуються на групу житлових приміщень з розрахунку
добового нагромадження сміття 0,6 кг на одне місце.
Сміттєпроводи повинні відповідати вимогам, викладеним у нормах проектування житлових
і громадських будинків (ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9).
Стовбури сміттєпроводів повинні знаходитися у приміщеннях з температурою не менше
5 °С. Стовбури сміттєпроводів слід розміщувати при санітарних кімнатах житлових груп. Стовбури і завантажувальні клапани сміттєпроводів необхідно відокремлювати від поповерхових коридорів протипожежними перегородками 2-го типу.
Стовбур сміттєпроводу повинен виконуватися з негорючих матеріалів, мати можливість про-чищення, промивання і дезинфекції, бути герметичним і звукоізольованим від будівельних кон-струкцій будинку.
8.6.5 Усі опоряджувальні та герметизуючі матеріали повинні мати позитивний висновок дер-
жавної санітарно-епідеміологічної експертизи.
8.6.6 Сміттєпроводи не повинні створювати рівень шуму вище 25 дБА.
Додаток А
(обов'язковий)
ПРИЗНАЧЕННЯ ПРОФІЛЬНИХ ВІДДІЛЕНЬ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИХ ІНТЕРНАТІВ
У психоневрологічних інтернатах, залежно від клінічного стану, психологічних особливостей
компенсаторно-адаптаційних можливостей хворих і соціально-трудового прогнозу, передбачається
диференційоване обслуговування у відділеннях відповідного профілю і визначається режим утримання (ліжковий, спостережний, вільний):
а) відділення інтенсивного медичного догляду - для хворих з важкими соматичними та
неврологічними розладами, із глибоким ступенем слабоумства, дезорієнтованих у місці, часі, навколишньому оточенні, не спроможних до самообслуговування, найпростіших трудових навичок і
спілкуванню з оточуючими, що мають потребу у повному медичному і побутовому догляді (частина
хворих, не спроможних до самостійного пересування, повинна перебувати у ліжковому режимі
утримання, інша частина - у спостережному режимі утримання);
б) відділення медико-педагогічної корекції - для хворих, у яких інтелектуальний дефект
поєднується з вираженими розладами емоційно-вольової сфери, дезорганізацією цілеспрямованої
діяльності і поведінки, але спроможних опанувати санітарно-гігієнічні навички, часткове самообслуговування, найпростіші трудові навички при корекції їхньої поведінки з боку персоналу (для
основної частини хворих установлюється спостережний режим утримання, хворі без грубих розладів
поведінки та негативних потягів можуть перебувати у вільному режимі утримання);
в) відділення соціо-реабілітаційного профілю - для хворих, інтелектуальний дефект яких не
перешкоджає навчанню нескладним професіям і систематичному заняттю працею, без виражених емоційно-вольових порушень, спроможних до повного побутового самообслуговування, що володіють санітарно-гігієнічними навичками (частина хворих може перебувати у спостережному режимі утримання, інша частина - у вільному режимі утримання);
г) відділення для осіб з високим рівнем адаптації та автономної активності - для осіб з
можливим наступним переведенням їх на ІІІ групу інвалідності і трудовим влаштуванням поза або
усередині інтернату (усі особи перебувають у вільному режимі утримання).
Додаток Б
(обов'язковий)
СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ
СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЕНСІОНЕРІВ
ТА ОДИНОКИХ НЕПРАЦЕЗДАТНИХ ГРОМАДЯН
До складу територіальних центрів можуть входити такі підрозділи:
а) відділення соціальної допомоги вдома, у тому числі спеціалізовані - для обслуговування
інвалідів з порушенням рухової активності, сліпих, глухих та ін. (створюються для обслуговування
не менше 80 самотніх непрацездатних громадян, яким потрібна побутова і медико-соціальна допомога в домашніх умовах за висновками лікарів закладів охорони здоров'я);
б) відділення організації надання грошової і натуральної адресної допомоги малозабезпеченим непрацездатним громадянам (створюється за необхідності і кількості не менше 500 чоловік малозабезпечених непрацездатних громадян, яким потрібна, відповідно до актів матеріально-
побутових умов проживання, грошова і різних видів натуральна допомога);