6.1.1.5 У відділеннях для осіб, спроможних самостійно пересуватися, і для інвалідів-колясочників
на одну житлову групу слід передбачати дві кімнати відпочинку (вітальні, холи) і дві кухні-буфетні,
призначені для приготування їжі мешканцями.
Допускається проектувати по одному приміщенню кухні-роздавальної, яка передбачається для підігрівання та роздавання їжі, що доставляється з їдальні, і побутової кімнати на дві житлові групи, а також замість кухонь-буфетних у житловій групі передбачати кухню-нішу у передпокої при кожній житловій кімнаті за умови обладнання її електроплитою та влаштуванням у ній примусової вентиляції.
6.1.1.6 Побутова кімната у відділеннях для осіб, спроможних самостійно пересуватися, і для
інвалідів-колясочників повинна поділятися на зони: для прання та сушіння дрібних речей; зберігання
предметів прибирання; чищення одягу та взуття.
Санітарна кімната передбачається у відділеннях для лежачих хворих і повинна мати зони: для миття та стерилізації суден; миття та сушіння клейонок; зберігання предметів прибирання; сортування, сушіння та тимчасового зберігання брудної білизни. Допускається у санітарній кімнаті встановлювати трубопровід для спускання брудної білизни.
6.1.1.7 У будинках-інтернатах місткістю 100 місць і менше слід проектувати одну процедурну на
весь будинок, а в будинках-інтернатах місткістю 50 місць і менше допускається не передбачати
кімнати чергової медсестри та сестри-господарки, а також клізмову.
6.1.2 Психоневрологічні інтернати
Житлові приміщення (житлові кімнати) і підсобні приміщення слід об'єднувати у житлові
групи, які передбачаються у складі лікувальних відділень (інтенсивного медичного догляду; медико-педагогічної корекції; соціо-реабілітаційного профілю; для осіб з високим рівнем адаптації та
автономної активності), виходячи із умов (режиму) утримання хворих: вільний, спостережний і
ліжковий.
Житлові кімнати для осіб з вільним і спостережним режимами утримання необхідно
проектувати на одне та два місця, для осіб з ліжковим режимом утримання - на одне, два та три місця.
Площі житлових кімнат на одне та два місця повинні визначатися з розрахунку не менше 8 м2 на
одне місце, але не менше 10 м2 - в одномісних кімнатах. Площі житлових кімнат на три місця для ociб
з ліжковим режимом утримання приймаються з розрахунку не менше 7 м2 на одне місце.
Співвідношення кімнат різної місткості у відділеннях психоневрологічних інтернатів слід приймати за завданням на проектування з урахуванням місцевих умов.
6.1.2.3 Житлові групи психоневрологічних інтернатів необхідно проектувати місткістю не більше
ніж на 25 місць. До складу відділень рекомендується включати чотири-шість житлових груп із загальними приміщеннями медичного, реабілітаційного, дозвіллєвого та побутового призначення.
6.1.2.4 Склад та площі приміщень житлових груп для осіб з різним режимом утримання і загальних приміщень відділень слід приймати згідно з таблицею 2.
Таблиця 2 - Склад та площі приміщень житлових груп і загальних приміщень відділень психо-неврологічних інтернатів
|
Приміщення |
Площа приміщень відділень, м2, не менше |
||
|
для осіб з вільним режимом утримання |
для осіб зі спостережним режимом утримання |
для осіб з ліж- ковим режимом утримання |
|
|
Житлова група |
|||
|
1 Житлові кімнати: |
|
|
|
|
на одне місце |
10 |
10 |
10 |
|
на два місця |
16 |
16 |
16 |
|
на три місця |
- |
- |
21 |
|
2 Вбиральня |
Один унітаз, один умивальник - на вісім жінок або один унітаз, один умивальник, один пісуар на 12 чоловіків |
Один унітаз, один умивальник |
|
|
(згідно з 6.3.13 цих норм і додатками Г і Р ДБН 2.2-9) |
|||
Кінець таблиці 2
|
Приміщення |
Площа приміщень відділень, м2, не менше |
||
|
для осіб з вільним режимом утримання |
для осіб зі спостережним режимом утримання |
для осіб з ліж- ковим режимом утримання |
|
|
3 Умивальна кімната з піддоном для миття ніг |
Один умивальник, один піддон на шість осіб |
Два умивальники, один піддон |
|
|
(згідно з 6.3.13 цих Норм і додатками Г і Р ДБН 2.2-9) |
|||
|
4 Кімната відпочинку |
1,2 (на одну особу) |
1,4 (на одну особу) |
- |
|
5 Їдальня |
- |
1,4 (на одну особу) |
- |
|
6 Кухня-рроздавальна |
- |
18 |
18 |
|
7 Ванна кімната |
12 |
12 |
12 |
|
8 Душові кабіни з місцем для роздягання |
Одна душова кабіна на вісім осіб1) (згідно з 6.3.13 цих Норм і додатками Г і Р ДБН 2.2-9) |
- |
|
|
9 Кабіна особистої гігієни жінок |
- |
||
|
10 Побутова кімната |
12 |
12 |
- |
|
11 Санітарна кімната |
- |
- |
16 |
|
12 Комора чистої білизни |
2 |
2 |
4 |
|
13 Гардеробна для зберігання верхнього одягу |
- |
0,6 (на одну особу) |
- |
|
14 Місце для зберігання каталок та крісел-колясок |
- |
- |
4 |
|
15 Кімната санітарки |
9 |
9 |
9 |
|
16 Цілодобовий пост санітара/санітарки |
4 |
4 |
4 |
|
Загальні приміщення відділень |
|||
|
17 Кабінет лікаря |
12 |
12 |
12 |
|
18 Кімната чергової медсестри (процедурна) |
12 |
12 |
12 |
|
19 Процедурна амінозинова з підготовчою |
18 |
18 |
18 |
|
20 Клізмова |
8 |
8 |
8 |
|
21 Гурткова кімната (кімната арттерапії) |
18 |
18 |
- |
|
22 Приміщення для трудотерапії з кімнатою |
- |
40+12 |
- |
|
23 Кімната сестри-господарки |
10 |
10 |
10 |
|
24 Кімната для прасування білизни та одягу |
6 |
6 |
6 |
|
25 Кімната персоналу |
8 |
8 |
8 |
|
26 Санвузол для персоналу (чоловічий та жіночий) |
По одному унітазу, одному умивальнику у шлюзі, одній душо-вій кабіні з місцем для роздягання (згідно з 6.3.15 цих Норм) |
||
|
27 Приміщення для куріння |
15 |
15 |
- |
|
1) За наявності у відділенні інвалідів-колясочників слід передбачати для них спеціальні душові кабіни. |
|||
6.1.2.5 У відділеннях з вільним і спостережним режимами утримання на одну житлову групу слід передбачати дві кімнати відпочинку (вітальні, холи).
Побутова та санітарна кімнати у відділеннях для осіб з різними режимами утримання
повинні мати функціональні зони згідно з 6.1.1.6 цих Норм.
Допускається частину житлових кімнат у відділеннях з вільним режимом утримання,
призначених для проживання осіб з найбільш збереженим інтелектом, проектувати з прикімнатними
санвузлами згідно з 6.1.1.4 і 6.3.13 цих Норм.
6.1.3 Територіальні центри
6.1.3.1 У територіальних центрах житлові групи для денного, тимчасового і постійного перебування слід проектувати не більше ніж на 25 місць. Склад груп і кількість місць у них визначається
завданням на проектування.
Орієнтовний склад приміщень житлових груп для денного перебування у відділеннях соціально-побутової і соціально-медичної реабілітації територіальних центрів наведений у додатку Г.
6.1.3.2 Площі приміщень житлових груп для денного перебування слід приймати з розрахунку:
гардеробну (за відсутності гардеробної у вхідній групі приміщень) - 0,6 м2/люд., але не менше
15 м2;
кімнату денного перебування (вітальню) - 1,5 м /люд., але не менше 36 м2 ;
кімнати для денного відпочинку (спальні для жінок і чоловіків) на 50 % місць у групі -
2,5 м2/люд., але не менше 16 м2 кожна;
кухню-буфетну - 0,6 м2/люд., але не менше 12 м2;
санвузли для жінок:
по одному унітазу та одному умивальнику в шлюзі;
по одній душовій кабіні з місцем для роздягання (згідно з 6.3.13 цих Норм).
6.1.3.3 Приміщення житлових груп для тимчасового і постійного перебування у територіальних
центрах проектуються за нормативами будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів.
6.1.4 Заклади соціального захисту для бездомних громадян та осіб, звільнених з місць
позбавлення волі (нічліжні будинки, центри реінтеграції, центри соціальної адаптації, соціальні готелі)
6.1.4.1 У закладах соціального захисту для бездомних громадян та осіб, звільнених з місць
позбавлення волі, житлові приміщення (спальні, житлові кімнати, номери) і підсобні приміщення слід
об'єднувати у житлові групи. Склад приміщень житлових груп і кількість місць у них визначається
завданням на проектування.
Рекомендований склад приміщень житлових груп закладів соціального захисту для бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, наведений у додатку Д.
6.1.4.2 Житлові приміщення необхідно проектувати: не більше ніж на 18 місць - у нічліжних
будинках, на 2-6 місць - у центрах реінтеграції та соціальної адаптації, на 1-3 місця - у соціальних
готелях.
Площі житлових приміщень слід приймати з розрахунку не менше: 4 м2 на одну людину у спальнях нічліжних будинків, 6 м2 - у житлових кімнатах центрів реінтеграції та соціальної адаптації і 8 м2 -
у номерах соціальних готелів.
6.1.4.3 Площі підсобних приміщень житлових груп необхідно приймати згідно з вимогами до
аналогічних приміщень у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів.
6.2 Обслуговуючі приміщення
До складу обслуговуючих приміщень закладів соціального захисту населення входять:
культурно-дозвіллєві та фізкультурно-оздоровчі приміщення;
медичні приміщення;
приміщення їдальні;
лікувально-трудові (або виробничі) приміщення;
адміністративно-побутові та службові приміщення;
складські та господарські приміщення.
Склад та площі обслуговуючих приміщень закладів соціального захисту населення повинні встановлюватися завданням на проектування згідно з вимогами цих Норм і нормами проектуванні з відповідних будинків і приміщень.
У випадку включення територіальних центрів або їхніх відділень до складу житлових будинків-спеціально призначених для інвалідів і громадян похилого віку, приміщення територіальних цент-
рів повинні проектуватися з урахуванням додаткового обслуговування не менше 30 % інвалідів і громадян похилого віку, що мешкають у будинку.
6.2.1 Культурно-дозеіллєві та фізкультурно-оздоровчі приміщення
До групи приміщень культурно-дозвіллєвого та фізкультурно-оздоровчого призначення
відносяться: зал для глядачів з фойє, клубні приміщення (в складі бібліотеки-читальні, інтернет-клубу
і кімнат для гурткових занять), фізкультурно-оздоровчі з допоміжними приміщеннями.
Кількість місць у залі для глядачів слід приймати:
у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів - з розрахунку 100 % спроможних до самообслуговування і тих, хто пересувається на кріслах-колясках, і 20 % тих, хто
потребує постійного догляду з відділень для осіб, спроможних самостійно пересуватися, та
для інвалідів-колясочників;
у психоневрологічних інтернатах - з розрахунку 100 % осіб вільного утримання з відділень
медико-педагогічної корекції та соціо-реабілітаційного профілю і для осіб з високим рівнем
адаптації та автономної активності;
у територіальних центрах - з розрахунку 100 % осіб з відділень денного перебування і спроможних до самостійного пересування з відділень тимчасового та постійного перебування;
у центрах реінтеграції та соціальної адаптації - з розрахунку 100 % клієнтів.
