Страница 6: ДБН А.2.1-1-2008. Вишукування, проектування і територіальна діяльність. Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва (56036)

ДБН А.2.1-1-2008 С.21

3.2.7 Гідрогеологічні вишукування виконують у комплексі інженерно-геологічних вишу­кувань або окремо з метою одержання відомостей про інженерно-гідрогеологічні умови тери­торії і даних для проектів будівництва або проектів захисту будівель, споруд і територій від небезпечних процесів.

3.2.7.1 Види й обсяги інженерно-гідрогеологічних робіт визначаються цільовим призна-­
ченням вишукувань і ступенем гідрогеологічної вивченості території. Ступінь вивченості те-­
риторії оцінюють із урахуванням вивченості басейну стоку (природного або виділеного в
межах урбанізованої території) і складових балансу ґрунтових вод (а за необхідності - інших
водоносних горизонтів у зоні активної взаємодії), фільтраційних характеристик ґрунтів, при-­
родних і техногенних процесів.

3.2.7.2 Під час територіальних інженерно-гідрогеологічних вишукувань, а також для
будівництва об'єктів підвищеного рівня відповідальності або групи будівель закладання ме-­
режі гідрогеологічних свердловин спостереження виконують у період виконання передпроек-
тних робіт для подальшого використання при розробленні проекту.

3.2.7.3 Джерела і методи (див. дод. П) одержання інженерно-гідрогеологічної інформації:

• літературні і фондові - результати наукових досліджень, стаціонарних спостережень,
  балансових розрахунків, вишукувань минулих років;

• моніторингові - дані багаторічних або сезонних спостережень у процесі проведення ви-
  шукувальних робіт;

• польові дослідні роботи - дані кущових та одиничних відкачок і наливів;

• лабораторні роботи;

• геофізичні роботи;

• аналітичні і камеральні - результати моделювання і оброблення наявної інформації та
  одержання вихідних даних для гідротехнічних розрахунків, пошукових і нормативних
  прогнозів.

3.2.7.4 Для одержання достовірних даних і використання їх при розробленні проектів
основний обсяг гідрогеологічних вишукувань виконують на стадії, що передує робочому
проектуванню та з урахуванням природних гідрогеологічних меж.

На стадіях П, РП, Р інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують з метою:

• розроблення нормативних прогнозів;

• розроблення проектів захисту;

• оцінки впливів на підземну гідросферу;

• оцінки ефективності раніше виконаних заходів.

5. Інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують на основі комплексної або
   спеціальної програми робіт, розроблюваної з урахуванням технічного завдання, гідроген-­
   логічної вивченості території та складності інженерно-гідрогеологічних умов (див. дод. Р).

6. Технічне завдання на інженерно-гідрогеологічні вишукування має містити:

• цілі виконання інженерно-гідрогеологічних вишукувань;

• відомості про раніше виконані інженерно-гідрогеологічні вишукування;

• відомості про водообіг, впливи на підземну гідросферу, режим підземних вод;

• характеристики функціонуючих гідротехнічних споруд;

• схему водонесучих комунікацій і топографічний план території в межах природних
  кордонів живлення й розвантаження водоносних горизонтів;

• технічні вимоги до результатів вишукувань.

С. 22 ДБН А.2.1-1:2008

3.2.7.7 У програмі виконання інженерно-гідрогеологічних робіт (або у розділі комплекс-­
ної програми) передбачають:

• збір і аналіз літературних і фондових матеріалів та оцінку можливості їх використання;

• попередню оцінку складності інженерно-гідрогеологічних умов;

• обґрунтування планового положення гідрогеологічних меж території, що підлягає вив-­
  ченню;

• обсяги польових і лабораторних робіт із зазначенням методів їх виконання;

• методи виконання камеральних робіт і методи відображення отриманої інформації
  (таблиці, графіки, карти, схеми тощо);

• додаткові вимоги до змісту звіту (якщо це необхідно).

Застосування нестандартних методів і методик необхідно обґрунтовувати у програмі ви­конання робіт.

3.2.7.8 Дослідно-фільтраційні роботи (відкачки, наливи, нагнітання) включають до-
складу робіт з метою одержання гідрогеологічних параметрів для розрахунків дренажів, водо-
понижувальних систем, протифільтраційних завіс, водопритоку в котловани і колектори, ту-­
нелі, витоків із водосховищ, накопичувачів, а також для розроблення прогнозів.

Склад і кількість випробувань визначають, виходячи зі складності інженерно-гідрогео­логічних умов, ступеня вивченості території та конкретної цілі робіт.

3.2.7.9 Гідрохімічне опробування та хімічний аналіз підземних вод виконують для оцінки
агресивних властивостей води до бетонів і металів, а також для оцінки видів і ступеня забруд-­
нення підземних вод (див. дод. С). Число відібраних проб і аналізів повинне бути не меншим
трьох.

10. Результати інженерно-гідрогеологічних вишукувань оформляють у вигляді глави
    в звіті про комплексні інженерно-геологічні вишукування або у вигляді окремого звіту.

11. Глава звіту "Гідрогеологічні умови території (ділянки)" повинна містити відо-­
    мості й дані, необхідні для гідротехнічних розрахунків:

• перелік і глибини залягання водоносних горизонтів у зоні активної існуючої та плано-­
  ваної взаємодії об'єктів будівництва і підземної гідросфери;

• опис і графічне відображення граничних умов з оцінкою їх ролі у формуванні гідроди-­
  намічного режиму території;

• воднобалансові характеристики і особливості режиму підземних вод;

• гідродинамічну характеристику підземних вод;

• фільтраційні характеристики ґрунтів до глибини вивчення;

• наявність і характеристику негативних і небезпечних процесів у підземній гідросфері;

• виділення і опис інженерно-гідрогеологічних районів та ділянок;

• пошуковий і нормативний прогнози розвитку підземної гідросфери в зоні взаємодії;

• висновки та рекомендації.

3.2.8 Стаціонарні спостереження за станом елементів геологічного середовища, конст­рукцій будівель і споруд здійснюють як у процесі моніторингу, так і у процесі виконання ви-шукувальних робіт, якщо це передбачено програмою.

Стаціонарні спостереження проводять з метою отримання інформації про розвиток інже­нерно-геологічних та гідрогеологічних процесів, їх циклічність, вплив на стан і експлуа­таційну придатність будівель і споруд. Тривалість стаціонарних спостережень повинна бути обґрунтована програмою виконання робіт.

ДБН А.2.1-1-2008С.23

Системи стаціонарних спостережень створюють при будівництві об'єктів підвищеного рівня відповідальності у складних інженерно-геологічних умовах з метою визначення оцінки впливів об'єкта на резонансні фактори навколишнього середовища і оцінки фактичних впливів цього середовища на об'єкт.

3.2.9 Вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ виконують на основі аналізу і син­тезу інформації, отримуваної на усіх етапах виконання польових, лабораторних і камераль­них робіт. За відповідного обґрунтування у програмі виконання робіт передбачають спеціальні види робіт (у т.ч. аерокосмічна зйомка, стаціонарні наземні спостереження, геофізичні роботи, лабораторні випробування та моделювання).

Додаткові вимоги до інженерно-геологічних вишукувань у районах розвитку небезпеч­них геологічних процесів (карст, суфозія, зсуви, обвали, селі, перероблення берегів водосхо­вищ, озер і рік, сейсмічність тощо):

3.2.9.1 у районах розвитку карсту:

1) під час проведення інженерно-геологічних вишукувань необхідно встановлювати:

• геоморфологічні, гідрологічні, геологічні й гідрогеологічні умови розвитку карсту;

• розповсюдження, характер та інтенсивність прояву карсту, історію й закономірності
  його розвитку;

• зони згідно з районуванням території за умовами розвитку карсту, характером і ступе-­
  нем закарстованості;

• стійкість території відносно карстових провалів і осідань;

• особливості фізико-механічних властивостей ґрунтів і гідрогеологічних умов, пов'яза-­
  них із карстом;

• можливість розвитку карсту під впливом природних і техногенних факторів у періоди
  будівництва і експлуатації об'єктів;

• умови раціонального використання території та протикарстові заходи;

2. до складу інженерно-геологічних робіт повинні входити маршрутні спостереження з
   карстологічним обстеженням місцевості та геофізичні роботи, які виконують у поєднанні з
   іншими видами робіт;

3. у звіті про інженерно-геологічні вишукування додатково відображають (див. дод. Н):

• умови залягання, мінералогічний, літолого-петрографічний склад карстівних порід;

• наявність древніх похованих долин;

• структурно-тектонічні умови, наявність ослаблених тектонічних зон;

• тріщинуватість карстівних, покривних і підстильних порід;

• гідрогеологічні умови в товщі карстівних, покривних і підстильних порід, гідроген-­
  логічні параметри, хімічний склад, температуру, режим підземних вод, гідродинамічну
  і гідрохімічну зональність, умови живлення, руху і розвантаження, взаємозв'язок водо-­
  носних горизонтів між собою і з поверхневими водами, агресивність вод по відношень-­
  ню до карстівних порід;

• прояви карсту на земній поверхні - кари, понори, воронки, складні карстово-ерозійні
  впадини (котловини, яри, долини тощо), мульди осідання, входи до печер, виходи кар-­
  стових порожнин у відслоненнях, карстові останці та інші форми рельєфу, джерела,
  осередки та ділянки поглинання поверхневих вод закарстованими гірськими порода-­
  ми, карстові провали та пов'язані з ними деформації будівель і споруд;

• досвід будівництва, експлуатації будівель і споруд, застосування протикарстових за­
  ходів;

С. 24 ДБН А.2.1-1:2008

• оцінку змін природних умов під час будівництва і експлуатації проектованих об'єктів
  та їх вплив на активізацію карсту;

• рекомендації з запобігання наслідкам небезпечних змін геологічного середовища для
  існуючих і проектованих будівель та споруд;

4. на карті закарстованості, що додається до звіту, обов'язково відображають дані про
   прояви карсту (розширені розчиненням тріщини, каверни, різноманітні порожнини й їх
   розміри за даними пройдених виробок, зруйновані та розущільнені зони в товщі карстівних і
   покривних порід, порушення залягання гірських порід над карстовими порожнинами, зруй­-
   нованими й розущільненими зонами), ступінь і склад заповнювача карстових порожнин, тек-­
   тонічно ослаблені зони;

5. під час районування за результатами виконаних вишукувань встановлюють категорії
   стійкості території відносно карстових провалів за інтенсивністю провалоутворення та за се­-
   редніми діаметрами карстових провалів згідно з наведеними показниками:

Інтенсивність провалоутворення, Категорії стійкості території

км /рік, випадки: відносно карстових провалів:

понад 1,0 І

від 0,1 до 1,0 II

від 0,05 до 0,1 III

від 0,01 до 0,05 IV

до 0,01 V

можливість провалів виключена VI

Середні діаметри карстових провалів, м: Категорії стійкості території

відносно карстових провалів:

понад 20 А

від 10 до 20 Б

від 3 до 10 В

до 3 Г

6. під час вишукувань допускається розміщувати виробки на відстані менше 20 м для
   оконтурювання й виявлення карстових порожнин, а також проходити свердловини під
   окремі опори та фундаменти для обґрунтування протикарстових заходів і прийняття проект-­
   тних рішень;

7. на території інтенсивного розвитку карсту, виявленого за результатами маршрутних
   спостережень і геофізичних робіт, окремі свердловини треба проходити через усю зону актив­-
   ного розвитку карсту із заглибленням їх не менше ніж на 5 м у підстильні та незакарстовані
   породи;

8. під час вишукувань слід максимально використовувати наземні і свердловинні
   геофізичні методи для вирішення таких завдань:

ДБН А.2.1-1-2008С.25

• вивчення умов розвитку карсту (літологічне розчленування геологічного розрізу, вста-­
  новлення тектонічних особливостей, виявлення і вивчення древніх долин, визначення
  положення рівня підземних вод тощо);

• вивчення похованого карстового рельєфу, потужності, ступеня тріщинуватості і кавер-
  нозності карстівної товщі;

• картування карстових порожнин, зруйнованих і розущільнених зон у карстівній товщі
  покривних порід;

• вивчення тріщинно-карстових вод;

• визначення змінюваності фізико-механічних властивостей гірських порід (карстівних
  та покривних);

• вивчення напружено-деформованого стану масиву гірських порід у межах карстівної
  товщі;

9) при обґрунтуванні в програмі виконання робіт використовують статичне, динамічне,
вібраційне зондування, радіоізотопний каротаж для вирішення завдань:

• виявлення та оконтурювання у товщі покривних порід ослаблених розущільнених зон і
  порожнин;

• виявлення та оконтурювання слабких ґрунтів як поверхневих, так і похованих карсто­-
  вих форм рельєфу;

• уточнення геологічного розрізу, в тому числі вивчення рельєфу покриву скелевих
  порід у разі їх залягання на досяжній для зондування глибині;

10. для визначення фільтраційних властивостей порід, встановлення проникних зон і
    ліній (зон) течії підземних вод, швидкості фільтрації виконують польові дослідно-
    фільтраційні роботи: кущові відкачування з декількома променями спостережних свердло-­
    вин; кущові наливи у свердловини; нагнітання води та повітря у свердловини, а також засто-­
    совують індикаторні методи (хімічний, електрохімічний, калориметричний, радіоіндика-
    торний);

11. лабораторні роботи повинні включати визначення складу, стану і фізико-механічних
    властивостей як розчинних, так і нерозчинних порід, що входять до складу карстівної товщі
    та покриваючих відкладень, в тому числі вивчення заповнювача карстових порожнин і
    тріщин. Визначають хімічний склад підземних і поверхневих вод, їх агресивність до
    карстівних порід аналітичними і експериментальними методами.