Страница 2: ДБН А.2.1-1-2008. Вишукування, проектування і територіальна діяльність. Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва (56036)

2.1.4 Інженерно-геодезичні вишукування виконують у три етапи:

підготовчий - отримання технічного завдання замовника, збирання та аналіз матеріалів вишукувань минулих років, рекогносцирувальне обстеження території, складання програми вишукувань;

польовий - виконання комплексу польових вимірювань і попередня обробка даних для забезпечення їх якості, повноти та точності;

камеральний - остаточне оброблення даних польових вимірювань з оцінюванням точ­ності отриманих результатів, складання та передавання замовнику звіту, передавання звітних матеріалів до державних картографічно-геодезичних фондів.

5. Конкретні цілі та основні вимоги до проведення інженерно-геодезичних вишуку­-
   вань повинні бути визначені технічним завданням замовника (див. дод. В) і уточнені при виз­-
   наченні складу та обсягів робіт у програмі вишукувань.

6. Технічне завдання на виконання інженерно-геодезичних вишукувань складає замов­-
   ник за участі виконавця і генпроектувальника та містить обов'язкову інформацію щодо:

• цільового призначення роботи;

• характеристики об'єкта;

• необхідної детальності та повноти відображення ситуації об'єкта;

• точності визначення просторового положення об'єкта (масштаб);

• меж ділянки вишукувань;

• спеціальних вимог;

• переліку звітних матеріалів, зразків форм їх подання у випадку виконання спеціальних
  видів робіт;

• відомостей про наявність матеріалів вишукувань минулих років.

2.1.7 Програму виконання інженерно-геодезичних вишукувань розробляють відповідно
до вимог технічного завдання, положень нормативних документів, результатів вивчення
фондових матеріалів і детального польового рекогносцирування.

Програмою передбачають:

• обґрунтування можливості використання матеріалів вишукувань минулих років;

• обґрунтування видів та обсягів робіт;

• технології виконання робіт і, у випадку нестандартних рішень, попередній розрахунок
  точності отримуваних результатів;

• форму та склад звітних матеріалів, що випускаються;

• склад і адресацію передачі матеріалів вишукувань замовнику та до територіальних
  фондів.

До програми виконання робіт додають графічні матеріали, що відображають і деталізу­ють її зміст.

ДБН А.2.1-1-2008 С.5

Програма робіт, до початку їх виконання, погоджується з замовником, а при виконанні спеціальних видів робіт - і з генпроектувальником.

Будь-які відступи від програми робіт, що виникають у процесі виконання інженерно-гео­дезичних вишукувань, погоджують із замовником та обґрунтовують у звіті.

8. На ділянках І категорії складності інженерно-геодезичних умов (див. дод. Г) площею
   до 5 га замість програми виконання робіт допускається складання технічного припису.

9. Виконуючи інженерно-геодезичні вишукування, необхідно використовувати геоде­-
   зичні прилади та інструменти, що повірені й атестовані відповідно до вимог чинного законо­-
   давства і нормативних документів.

2.1.10 Вартість робіт з інженерно-геодезичних вишукувань визначають відповідно до
ДБН Д. 1.1-7 із урахуванням уніфікованих категорій складності умов під час виконання інже­-
нерно-геодезичних вишукувань, наведених у дод. Г.

2.2 Склад інженерно-геодезичних вишукувань

1. Інженерно-геодезичні та топографічні зйомки з точністю масштабів 1:5000; 1:2000;
   1:1000; 1:500; 1:200 та точніше; інженерно-гідрографічні, трасувальні роботи, геодезичні
   стаціонарні спостереження, кадастрові та інші спеціальні роботи, а також комплексні інже-­
   нерно-геодезичні вишукування, які включають усі види робіт, що дозволяють отримати про-­
   сторову модель розташування елементів існуючої ситуації у заданій формі її відображення,
   зберігання та використання.

2. Створення опорної геодезичної мережі, яка включає геодезичні мережі спеціального
   призначення для будівництва та експлуатації будівель і споруд.

2.2.3 Створення топографічних планів, профілів, інших топографо-геодезичних ма-­
теріалів і даних у графічній та цифровій формах, призначених для розроблення проектів, ро-­
бочої документації та будівництва об'єктів, для оцінювання техногенного навантаження,
розроблення заходів з інженерної підготовки та захисту територій.

4. Створення та ведення геоінформаційних систем населених пунктів і проммайдан-
   чиків, державного містобудівного та земельного кадастрів; створення й оновлення тематич­-
   них карт, планів і атласів спеціального призначення у графічній або цифровій формах.

5. Створення інженерно-топографічної основи і отримання геодезичних даних для ви-­
   конання інших видів інженерних вишукувань, у тому числі геотехнічного контролю, обсте­-
   ження ґрунтів основ та фундаментів будівель і споруд, розроблення заходів з інженерної
   підготовки, захисту й локального моніторингу територій, а також авторського нагляду в про­-
   цесі будівництва.

6. Оновлення інженерно-топографічних планів вишукувань минулих років за виявле-­
   ними у результаті польового обстеження змінами ситуації та рельєфу. За загального обсягу
   змін більше 35 відсотків знімальні роботи виконують у повному обсязі.

7. Інженерно-геодезичні роботи з контролю за деформаціями будівель, споруд та еле­-
   ментів їх конструкцій у період будівництва та експлуатації.

2.3 Загальні технічні вимоги

2.3.1 Склад, обсяги, методи та технології, а також типи й конструкції застосовуваних інструментів і пристосувань при проведенні інженерно-геодезичних робіт на конкретному об'єкті (залежно від цілей робіт, їх точності відповідно до технічного завдання замовника) визначають відповідно до вимог відповідних нормативних документів, спеціальних інструкцій або обґрунтовують у програмі виконання робіт.

С. 6 ДБН А.2.1-1:2008

2. Розвиток та відновлення державних опорних геодезичних мереж і топографічну
   зйомку у масштабі 1:5000,1:2000 і дрібніше виконують за умови дотримання вимог норматив­-
   но-правових актів, нормативних документів, з дозволу спеціально уповноваженого цен­-
   трального органу виконавчої влади у сфері топографо-геодезичної, картографічної та
   кадастрової діяльності, а звітні матеріали передають до державного картографо-геодезичного
   фонду.

3. Розвиток опорних геодезичних мереж на конкретному об'єкті виконують на базі
   пунктів державної геодезичної мережі.

Допускається прокладання локальних мереж без прив'язки до державної геодезичної ме­режі за відповідного обґрунтування у програмі робіт.

Схеми опорних геодезичних мереж, методики вимірювань і підбір необхідних інстру­ментів визначають при складанні програми виконання робіт із урахуванням можливості ви­користання пунктів геодезичної мережі у періоди будівництва та експлуатації об'єкта.

Щільність і точність положення геодезичних пунктів, вибір типу центрів і методів закріплення пунктів визначають згідно з їх цільовим призначенням відповідно до вимог технічного завдання замовника.

Вибір прийнятої системи координат і висот обґрунтовують у програмі виконання робіт.

4. Після завершення робіт зі створення геодезичних мереж згущення каталоги коорди­-
   нат і висот зі схемами в місцевій та державній системах координат і звіти передають до дер­-
   жавного картографічно-геодезичного фонду.

5. Планово-висотну знімальну геодезичну мережу прокладають у розвиток опорної ге­-
   одезичної мережі або як самостійну геодезичну основу.

Щільність та точність розташування геодезичних пунктів визначають за їх цільовим при­значенням.

З метою створення постійного знімального обґрунтування на забудованих територіях ко­ординати передають на ріг капітальних будівель і споруд, люки колодязів підземних ко­мунікацій, опори надземних інженерних мереж і інші чітко означувані предмети ситуації.

На незабудованій території не менше ніж 1/5 частина точок знімальної геодезичної ме­режі повинна закріплюватись постійними знаками.

6. Під час виконання знімальних робіт методику зйомки, детальність, точність поло­-
   ження точок ситуації та рельєфу визначають цільовим призначенням робіт і обґрунтовують у
   програмі виконання робіт.

7. Зйомку підземних і надземних інженерних комунікацій виконують за відсутності
   достовірної інформації про їх положення на ділянці зйомки (виконавчі креслення, топог-­
   рафічні плани та інші креслення) або її недостовірності.

Положення елементів мереж, що не мають зовнішніх ознак, визначають за допомогою приладів пошуку або шурфуванням за обов'язкової присутності представника експлуа­таційної організації.

Забороняється складати плани інженерних комунікацій шляхом збільшення з планів більш дрібних масштабів.

2.3.8 Відповідальність за точність та якість зйомки, а також за достовірність складання
плану інженерних комунікацій несе вишукувальна організація.

Відповідальність за повноту планів підземних і надземних інженерних комунікацій не­суть організації, що експлуатують ці мережі і погоджують їх відтворення на планах.

2.3.9 Під час виконання спеціальних видів робіт допускається розроблення нових техно­-
логій, методик, пристосувань та інструментів з відповідним обґрунтуванням у програмі вико­-
нання робіт і обов'язковим попереднім розрахунком отримання потрібної точності.

ДБН А.2.1-1-2008 С. 7

Нестандартні прилади та пристосування повинні пройти метрологічний контроль та про­цедури підтвердження відповідності.

2.3.10 Камеральне опрацювання даних інженерно-геодезичних вишукувань проводять
автоматизованими методами.

Програми, використані за таких методів, повинні передбачати видачу вихідних даних, ре­зультатів розрахунку і оцінки точності вимірювань.

Результати автоматизованої обробки даних повинні забезпечувати можливість передачі інформації до бази даних за мінімальних перетворень. Створювані локальні бази даних по­винні забезпечувати надійне зберігання і видачу інформації у формі, зручній для використання.

Результатом виконання камеральних робіт є звіт із додатками відповідно до технічного завдання замовника та погодженої програми виконання робіт.

2.3.11 Повнота, достовірність та якість матеріалів, що випускаються, повинні задовольня-­
ти вимогам технічного завдання замовника і програми вишукувань, системі управління
якістю на основі міжнародних стандартів ISO та стандартів організації.

Критеріями якості продукції та готовності її до передачі замовнику є:

• відповідність складу звіту (текстової частини з додатками; див. дод. Д), отриманої пов-­
  ноти та точності інформації вимогам нормативних документів і технічному завданню;

• обґрунтованість відступів від вимог нормативних документів;

• наявність у звіті відомостей про позитивні результати проведення технічного контро-­
  лю й приймання робіт;

• оформлення і передавання на зберігання первинної документації;

• наявність підписів відповідальних виконавців;

• передавання на зберігання до державного та територіального картографічно-геодезич­-
  ного фондів примірників звітних матеріалів у встановленому порядку.

2.3.12 Юридичні та фізичні особи (закордонні в тому числі) незалежно від форм влас-­
ності, котрі виконують на території України інженерно-геодезичні вишукування, зобов'язані
здавати примірники звітів з інженерно-геодезичних вишукувань:

• до державного картографічно-геодезичного фонду (плани масштабу 1:5000 та 1:2000
  площею більше 50 га);

• до територіального фонду (плани масштабу 1:1000 і крупніше незалежно від площі
  зйомки).

3 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ

3.1 Загальні положення

3.1.1 Інженерно-геологічні вишукування виконують з метою вивчення та оцінки інженер­но-геологічних умов території (ділянки) будівництва для:

• визначення характеристик інженерно-геологічних умов території та отримання
  вихідних даних для проектів будівництва відповідно до СНиП 2.02.01, ДСТУ Б В.2.1-4
  тощо;

• прогнозування змін інженерно-геологічних умов під дією природних і техногенних
  факторів, визначення допустимих впливів на елементи геологічного середовища та
  способів досягнення потрібного стану цього середовища;

• оцінювання ризику життєдіяльності людини на конкретних територіях;

• розроблення проектів захисту територій та окремих об'єктів від несприятливих і небез-­
  печних процесів.

С. 8 ДБН А.2.1-1:2008

2. Підставою для складання програми виконання робіт з інженерно-геологічних вишу­-
   кувань є технічне завдання (див. дод. Е), що додається до замовлення на інженерно-геологічні
   вишукування.

3. Технічне завдання на виконання інженерно-геологічних вишукувань для будівниц-­
   тва повинно містити:

• найменування об'єкта;

• дані по місце розташування та межі ділянки будівництва;

• цілі та види вишукувань;

• вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення) або вид
  робіт на існуючому об'єкті (консервація, ліквідація тощо);

• інформацію про стадійність проектування і будівництва;

• характеристику проектованих об'єктів: дані про конструктивні рішення надземної час­
  тини, типи фундаментів, глибини їх закладання, орієнтовні навантаження на основи;

• відомості про необхідні заходи інженерного захисту об'єктів і території;

• відомості про раніше виконані інженерні вишукування та дослідження на території
  проектованого будівництва; ,

• відомості про необхідність проведення вишукувань у процесі будівництва;

• додаткові вимоги, обумовлені галузевою специфікою проектованого об'єкта.