21.17 На електрифікованих ділянках слід передбачати устаткування та апаратуру для ре-
гулювання рівня напруги на шинах тягового струму і, у необхідних випадках, у тяговій ме-
режі для підтримки необхідного рівня напруги на струмоприймачах рухомого складу.
Автоматичне регулювання рівня напруги слід передбачати тільки в обґрунтованих випадках.
Зворотня тягова рейкова мережа повинна бути електрично-безперервною від
будь-якої ділянки колії до місця приєднання відсмоктуючих ліній тягових підстанцій і мати
параметри, що забезпечують термічну стійкість у розрахунковому режимі руху поїздів. Від-
смоктуючі лінії тягових підстанцій підключаються до всіх головних колій.
При електрифікації на змінному струмі необхідно передбачати заходи щодо
вирівнювання (симетрування) навантажень центрів живлення.
У необхідних випадках у пристроях тягового електропостачання встановлюються пристрої компенсації реактивної енергії, вибір потужності і розташування яких виконуються відповідно до діючих інструкцій.
С. 88 ДБН В.2.3-19-2008
21.20 До тягової підстанції проектується під'їзна залізнична колія, яка примикає до колій
роздільного пункту із колійним розвитком. В особливих випадках за умови обов'язкового по-
годження з Державною адміністрацією залізничного транспорту України може бути прийня-
то рішення примикання під'їзної колії тягової підстанції на перегоні з демонтажем стрі-
лочного переводу на період постійної експлуатації.
На тяговій підстанції з під'їзною колією передбачається можливість установки і підключення пересувних резервних засобів.
В обґрунтованих випадках допускається розташування пересувних резервних засобів на станції.
На ділянках залізниці, де можливі снігові замети, відкриті ділянки тягових підстанцій, пункти паралельного з'єднання, пункти групування на станціях стикування захищаються від снігових заметів відповідно до розділу 8 і чинних документів.
При одиничній потужності знижуючих (тягових) трансформаторів більше 25 MB A
на території підстанції проектуються дві тупикові колії.
До тягових підстанцій слід передбачати автодорожній під'їзд у тих випадках, коли
відстань від воріт підстанції до існуючої автодороги з твердим покриттям не перевищує 500 м.
Кількість і розміри приміщень тягових підстанцій визначаються відповідно до тех-
нології обслуговування. Як правило, обслуговування виконується виїзними бригадами.
Експлуатація опорних тягових підстанцій, підстанцій на станціях стикування різних систем струму і підстанцій з випрямно-інверторними перетворювачами здійснюється постійним чергуванням на підстанції.
Рекомендується забезпечувати мінімальні розміри будівель за рахунок застосування інвентарних і пересувних пристроїв.
21.24 Тип контактної підвіски і марки проводів вибирається залежно від прийнятої швид-
кості руху поїздів, загального перерізу проводів контактної мережі, кліматичних та інших
місцевих умов.
Для ділянках, де струмоприймачем електровоза при тяговому режимі (крім пуску) знімається струм понад 1000 А, проектується два контактних проводи перерізом по 100 мм2. При електрифікації на постійному струмі напругою 3 кВ конструкція контактної підвіски та опорних пристроїв повинні забезпечувати можливість підвішування над кожною головною колією двох контактних проводів перерізом по 100 мм .
На головних коліях перегонів і проміжних станцій при швидкості руху поїздів більше 120 км/год до 160 км/год застосовується компенсована ресорна ланцюгова підвіска.
За узгодженням з Державною адміністрацією залізничного транспорту України допускається використання напівкомпенсованої ланцюгової підвіски з подвійним контактним проводом для швидкості до 140 км/год.
При швидкості руху поїздів від 71 км/год до 120 км/год на перегонах проектується компенсована підвіска, на головних коліях станцій - напівкомпенсована.
При швидкостях більше 160 км/год до 200 км/год встановлюються спеціальні види контактних підвісок.
На станційних коліях (крім головних) при швидкості до 70 км/год проектується напівкомпенсована ланцюгова підвіска з простими опорними струнами. На цих коліях при швидкості до 50 км/год, а також коліях депо допускається застосування простої підвіски без несучого троса.
У місцях, особливо підданих дії вітру, необхідно передбачати заходи, що підвищують вітростійкість, а там, де спостерігаються автоколивання проводів на повітряних лініях зв'язку й електропередачі - заходи щодо зменшення автоколивань контактної підвіски, включаючи застосування вітростійких типів ромбоподібних підвісок.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 89
Кількість станційних колій, які підлягають електрифікації, визначається при проек-
туванні залежно від видів руху, переведених на електричну тягу, розмірів і прийнятої
організації руху, спеціалізації колій.
Відстань від рівня верху головки рейки до контактного проводу при його безпровис-
ному положенні на перегонах і станціях повинна бути, як правило, 6250 мм.
Відстань від рівня верху головки рейки до контактного проводу в будь-якій точці між опорами повинна бути не менше 5750 мм (а на переїздах - не менше 6000 мм) і не більше 6800 мм.
У виняткових випадках на існуючих лініях ця відстань у межах штучних споруд, розташованих на коліях станцій, на яких не передбачається стоянка рухомого складу, а також на перегонах при відповідному обґрунтуванні в проекті і з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України може бути зменшена до 5675 мм при електрифікації на змінному струмі і до 5550 мм при електрифікації на постійному струмі.
Відстань від полоза струмоприймача і частин контактної мережі, що знаходяться під напругою, до конструкцій штучних споруд встановлюється відповідно до вимог ГОСТ 9238.
21.27 Конструкція контактної мережі розраховується за спеціальними нормами.
Кліматичні навантаження при розрахунках контактної мережі приймаються за метеоро-
логічними режимами повторюваністю один раз на 10 років.
21.28 Горизонтальне відхилення контактного проводу при вітровому впливі від осі стру-
моприймача з довжиною робочої частини полоза 1270 мм із урахуванням пружного прогину
опор повинне бути не більше, мм:
на прямих ділянках колії - 500;
на кривих ділянках колії - 450.
21.29 Довжини анкерних ділянок контактної підвіски визначаються, виходячи з умови,
щоб відхилення від прийнятого номінального натягу в проводах не перевищували:
для контактних проводів ± 15 %;
для несучих тросів ± 10 %.
21.30 Контактні підвіски кожної головної колії на перегонах двоколійних ділянок мають
бути механічно відокремлені. На багатоколійних перегонах і на станціях передбачаються ме-
талеві жорсткі або гнучкі поперечини при відповідному обґрунтуванні.
Опори контактної мережі допускається, при необхідності, використовувати для підвіски повітряних ліній електропостачання нетягових споживачів, направляючих проводів поїзного радіозв'язку, приладів освітлення (крім опор із ізольованими консолями), а також номерів пікетів, сигнальних знаків і покажчиків та інше за умови забезпечення безпечної експлуатації цих пристроїв без зняття напруги з контактної мережі.
21.31 Опори контактної мережі виготовляються з попередньо-напруженого залізобетону.
Анкерні залізобетонні опори проектуються тільки з відтяжками.
Сталевими допускається проектувати опори живлячих ліній, гнучких поперечин і ригелі жорстких поперечин. Застосування сталевих труб для цих цілей допускається при умові виключення накопичення вологи у внутрішній порожнині труби і наявності відповідного захисту від корозії.
У районах поширення ґрунтів зі складними геологічними умовами передбачаються заходи щодо захисту фундаментної частини опор контактної мережі від впливу морозного зди-мання та просідань ґрунтів основи і забезпечення стійкості.
С. 90 ДБН В.2.3-19-2008
21.32 Відстань від осі колії до найближчого до колії краю опор контактної мережі і фунда-
ментів (габарит) приймається відповідно до вимог ГОСТ 9238.
Опори у виїмках і на нульових місцях встановлюються поза існуючими водовідводами (кюветами, кюветами-траншеями, лотками, дренажами), як правило, з польової сторони.
Для нових залізничних ліній габарит опор у виїмках і на нульових місцях, складених суглинками, глинами і скельними ґрунтами, що легко вивітрюються, приймається до 5,7 м залежно від товщини захисного шару у верхній частині земляного полотна поза цим шаром; збільшення допускаються при відповідному обґрунтуванні. На насипах, складених перерахованими вище ґрунтами, габарит опор повинен бути не менше 3,5 м.
При електрифікації існуючих залізниць габарит опор повинен бути не менше 3,1 м у всіх випадках, крім виїмок, які сильно заносяться снігом.
У виїмках, що заносяться особливо сильно, при об'ємі перенесеного снігу за зиму понад 300 м3 на 1 м довжини виїмки та на виходах із них габарит опор має бути не меншим, 5,7 м.
На багатоколійних залізницях у разі необхідності улаштування дренажу між другою і третьою коліями допускається встановлювати опори при відповідному збільшенні розміру міжколійя.
Взаємне розташування опор і сигналів повинно забезпечувати видимість останніх
на відстані, необхідній для забезпечення безпеки руху поїздів.
Металеві опори контактної мережі і конструкції кріплення контактної мережі і ПЛ
на залізобетонних та дерев'яних опорах або на неметалевих штучних спорудах, а також всі ме-
талеві конструкції (мости, шляхопроводи, світлофори, окремі опори, прожекторні щогли,
дахи споруд, гідроколонки і т.ін.), розміщені на відстані менше 5 м у плані від проводів та еле-
ментів, які перебувають під напругою вище 1 кВ, повинні бути заземлені на тягове рейкове
коло відповідно до діючих інструкцій.
Заземленню підлягають також розташовані в зоні впливу контактної мережі змінного струму металеві споруди, на яких може виникати небезпечна наведена напруга. Зона впливу встановлюється розрахунком.
21.35 Опорні конструкції контактної мережі і металеві споруди, розташовані в районі
залізничних ліній, що підлягають електрифікації на постійному струмі, повинні бути захи-
щені від корозії блукаючими струмами відповідно до діючих інструкцій, а також від корозії,
що викликається впливом навколишнього середовища.
У необхідних випадках слід передбачати захист споруд від іскроутворення.
21.36 Контактна мережа поділяється на окремі ділянки (секції) за допомогою ізолюючих
спряжень анкерних ділянок (повітряних проміжків), нейтральних вставок, секційних ізоля-
торів.
Контактна мережа станцій відокремлюється від контактної мережі перегонів повітряними проміжками, розташованими між вхідним сигналом, або знаком "Межа станції" і найближчим до перегону стрілочним переводом з урахуванням перспективи колійного розвитку.
Повітряні проміжки слід передбачати на перегонах у місцях, де потрібне додаткове електричне розділення контактної мережі (біля тягових підстанцій постійного струму, постів секціонування, відсмоктуючих трансформаторів і по обидві сторони мостів з їздою понизу довжиною більш 300 м і тунелів).
21.37 При змінному струмі контактну мережу в місцях розташування тягових підстанцій
необхідно розділяти на дві секції, які живляться від різних фаз.
Для виключення випадків замикання струмоприймачами електровозів і електропоїздів двох різних фаз необхідно передбачати нейтральні вставки.
Нейтральні вставки передбачаються також у місцях можливого перетікання по контактній мережі електроенергії між енергосистемами.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 91
Влаштування і розташування нейтральних вставок повинно забезпечувати безупинний прохід їх поїздами при швидкості проходу сигнального знака "Відключити струм", що огороджує нейтральну вставку, рівній 20 км/год.
21.38 На двоколійних і багатоколійних ділянках контактна мережа кожної головної колії
виділяється в окремі секції. При цьому на станціях, крім станцій, які розташовані на швид-
кісних і особливо вантажонапружених залізничних лініях, до секції контактної мережі кожної
головної колії допускається приєднувати контактну мережу не більше трьох суміжних з нею
станційних колій.
На станціях, які мають декілька електрифікованих парків або груп колій, проектується секціонування контактної мережі цих парків або груп колій з урахуванням технології роботи станції і спеціалізації колій. У кожній секції повинно бути не більше 5 колій.
На станціях, технологія роботи яких передбачає проведення оглядових операцій складу поїздів та вантажів у межах електрифікованих колій (технічний та комерційний огляди, приймально-здавальні операції, оглядові операції на пунктах пропуску через державний кордон тощо), передбачається можливість відключення контактної мережі над окремими коліями.
Контактна мережа кожної головної колії перегону у міжпідстанційній зоні живиться від тягової підстанції через окремий вимикач.
У районах утворення ожеледі слід передбачати можливість плавлення ожеледі на
проводах контактної мережі головних колій, а на постійному струмі і їх профілактичного
підігріву.
Для захисту від перенапруг на контактній мережі встановлюються обмежувачі пе-
ренапруги або розрядники, а в місцях анкерування проводів на заземлені конструкції -
посилена ізоляція.
На лініях, що електрифікуються, на дистанціях електропостачання проектуються
бази для технічного обслуговування і поточного ремонту пристроїв електропостачання, у
тому числі транспортних засобів, чергові пункти районів контактної мережі і, при обґрунту-
ванні, райони електропостачання з необхідними облаштуваннями і допоміжними примі-
щеннями.
Експлуатаційна довжина дистанцій електропостачання приймається, як правило, у
межах 250-320 км із урахуванням перспективи електрифікації на 5-й рік експлуатації.
