1. Для реостатних випробувань дизель-генераторів тепловозів із електричною переда­-
    чею проектуються споруди, обладнані відповідними пристроями, які забезпечують охорону
    навколишнього природного середовища (у т.ч. шумопоглинаючими і димопоглинаючими з
    урахуванням санітарних норм) і економію паливно-енергетичних ресурсів, що витрачаються
    при випробуваннях, включаючи повернення електроенергії в мережу.

  2. Технічне обслуговування ТО-2 локомотивів необхідно поєднувати з екіпіруванням і
    виконувати на закритих позиціях.

  3. Кількість окремих місць екіпірування і технічного обслуговування ТО-2 локомо­-
    тивів визначається з урахуванням нерівномірності підведення локомотивів, норм часу на
    екіпірування і технічне обслуговування згідно з нормативно-технічними нормами Державної
    адміністрації залізничного транспорту України.

Екіпірувальні пристрої повинні забезпечувати екіпірування одночасно не менше двох ло­комотивів, розміщених на суміжних коліях.

17.14 Екіпірувальні пристрої, як правило, слід передбачати суміщеними для екіпірування
поїзних і маневрових локомотивів, що працюють на під'їзних коліях. В обґрунтованих випад­-
ках для обслуговування маневрових локомотивів на під'їзних коліях допускається передбача­-
ти самостійні екіпірувальні пристрої.

Пристрої для постачання локомотивів піском, паливом, мастильними й обтиральними матеріалами, для приготування і подачі води слід передбачати в пунктах екіпірування. Прис­трої для добору піску і палива, при необхідності, слід передбачати і на приймально-відправ­них коліях.

17.15 Подача піску на локомотиви повинна бути механізована. Зберігання запасів сухого
піску для роботи взимку необхідно передбачати в закритих складах місткістю, рівною
6-місячній витраті піску локомотивами.

Потужність піскосушарок встановлюється з розрахунку споживання піску для поточної експлуатаційної роботи і створення зимового запасу сухого піску на складах на весь період припинення роботи кар'єрів - постачальників сирого піску.

У пристроях піскопостачання локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу слід перед­бачати площадки для подачі піску в пісочниці обслуговуючим персоналом. Для електровозів

С. 80 ДБН В.2.3-19-2008

такі площадки необхідно розташовувати на рівні дахів і одночасно використовувати для огляду струмоприймачів і дахового устаткування. Ці площадки повинні мати пристрої для зняття і подачі напруги на секціоновані ділянки контактного проводу з необхідною сиг­налізацією і блокуванням.

  1. Екіпірувальні пристрої для тепловозів і електровозів проектуються з урахуванням
    можливості повного екіпірування і технічного обслуговування локомотивів з однієї поста-­
    новки.

  2. При розміщенні пристроїв для екіпірування електровозів на відкритих площадках
    або на приймально-відправних коліях станції живлення електроенергією електровозів не­-
    обхідно передбачати від контактної мережі високої напруги; при цьому ділянка контактного
    проводу над місцем екіпірування електровозів повинна бути секціонована і обладнана не­-
    обхідним блокуванням і сигналізацією про зняття і подачу напруги.

  3. Для стоянки готових до роботи локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу
    необхідно передбачати відповідні колії на території експлуатаційних і експлуатаційно-ремон­-
    тних депо і пунктів обороту. Колії для відстою тепловозів повинні бути обладнані стаціонар-­
    ними пристроями для прогріву масляної і водяної систем у зимовий період, а колії відстою
    локомотивів - повітроводами з тиском 500 кПа і джерелами енергопостачання для підключен-­
    ня до мереж управління електровозів. Колії для відстою мотор-вагонного рухомого складу по­-
    винні бути обладнані пристроями водопостачання й енергопостачання. Відстані між осями
    суміжних колій відстою мотор-вагонного рухомого складу повинні дозволяти застосування в
    міжколійях пересувних транспортних засобів для санітарного очищення мотор-вагонного ру­-
    хомого складу.

Стрілочні переводи деповських колій повинні бути обладнані пристроями електричної централізації та автоматичного очищення їх від снігу. На деповських коліях необхідно пе­редбачати застосування промислового телебачення.

У необхідних випадках на станціях, у межах яких розташоване депо, необхідно проекту­вати колії для стоянки локомотивів холодного запасу.

17.19 Місткість резервуарів для зберігання дизельного палива й мастил слід визначати з
розрахунку зберігання встановленого запасу.

Для зливання дизельного палива і мастил слід проектувати необхідні пристрої і колії для зливу.

Для нафтопродуктів, які застигають при низьких температурах, повинні передбачатися пристрої для їх підігріву в цистернах, резервуарах і трубопроводах.

Склади дизельного палива повинні бути огороджені і мати необхідні пристрої для поже-жегасіння відповідно до вимог ВБН В.2.2-58.1.

  1. Для періодичного розвертання локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу з
    метою забезпечення рівномірного зносу бандажів, а також для розвертання інших спеціаль­-
    них рухомих одиниць проектуються поворотні пристрої.

  2. При проектуванні пристроїв локомотивного господарства необхідно передбачати
    обслуговування вивізних маневрових локомотивів, електро- і дизель-поїздів тільки закріпле­-
    ними бригадами, а електровозів і тепловозів вантажного і пасажирського руху - змінними
    чи закріпленими бригадами.

Пункти зміни бригад слід розміщувати, виходячи з установленого часу перебування бри­гад на роботі з урахуванням розташування роздільних пунктів.

При роботі бригад з відпочинком у пункті обороту локомотивів чи зміни бригад у зазна­чених пунктах слід передбачати кімнати чи будинки відпочинку локомотивних бригад.

17.22 Локомотивні господарства для під'їзних колій промислових підприємств слід про­-
ектувати відповідно до вимог СНиП 2.05.07.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 81

18 ВАГОННЕ ГОСПОДАРСТВО

18.1 Для ремонту і технічного обслуговування вагонів, виходячи з вантажопотоків, забез-­
печеності об'єктами ремонту, трудовими ресурсами на мережі залізниць необхідно передба-­
чати:

  • вагонні депо, пункти технічного обслуговування вагонів, контрольні пости;

  • механізовані пункти технічного обслуговування вагонів із відчепленням, пункти
    випробування автогальм, пункти технічної передачі, пункти перестановки, вагоно-
    колісні майстерні;

  • залізничні спеціалізовані дільниці і відділення з ремонту деталей вагонів;

  • депо і пункти екіпірування, ремонту і технічного обслуговування рефрижераторного
    рухомого складу;

  • промивально-пропарювальні станції і пункти очищення цистерн і вагонів для переве­-
    зення бітуму.

Підприємства вагонного господарства повинні мати необхідний комплекс будівель, спо­руд, пристроїв, механізмів і устаткувань для виконання робіт, передбачених типовими техно­логічними процесами, вказівками, інструкціями і наказами.

18.2 Депо для ремонту вантажних вагонів необхідно проектувати спеціалізованими на ре-­
монті одного-двох типів вагонів габариту Τ з перспективою розширення технічної бази.
Програма ремонту обґрунтовується проектом.

Депо для ремонту рефрижераторних вагонів необхідно проектувати на програму депов­ського ремонту, обсяг якої встановлюється замовником.

18.3 Технічне оснащення вагонних депо повинно забезпечувати агрегатно-потоковий ме-­
тод ремонту вагонів та їх вузлів із застосуванням перспективних засобів механізації, автома­-
тизації виробничих процесів і засобів діагностики.

Потужність ремонтно-комплектувальних дільниць депо повинна передбачати можли­вість забезпечення запасними частинами також і приписаних до депо пунктів технічного об­слуговування.

Проектування у вагонному депо дільниці ремонту з переформуванням колісних пар пе­редбачається за результатами техніко-економічного обґрунтування.

18.4 Пункти технічного обслуговування вагонів, призначені для забезпечення навантажу­-
вальних районів справним рухомим складом, повинні розміщуватися на станціях масового
навантаження, розвантаження або в районах концентрації порожніх вагонів.

Проекти пунктів технічного обслуговування вагонів і промивально-пропарювальних станцій повинні розроблятися індивідуально з урахуванням особливостей роботи кожного навантажувального району і з визначенням їхньої потужності замовником.

Проекти пунктів технічного обслуговування вагонів повинні передбачати можливість за­стосування сучасних машин і пристроїв для промивання, очищення і ремонту вагонів, вико­ристання засобів механізації й автоматизації, АСУ, а також містити проектні рішення, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища. У таких пунктах необхідно проектувати криті цехи.

18.5 Пункти технічного обслуговування розміщуються на сортувальних, дільничних і па-­
сажирських станціях, в районах масового навантаження і розвантаження з метою забезпечен­-
ня безвідмовного прямування вагонів у поїздах по гарантійних дільницях не менше 500 км
для навантажених і 1000 км для порожніх маршрутів. Оснащення пунктів технічного обслуго­-
вування здійснюється відповідно до діючих технологічних процесів роботи. Розташування і
розміри спеціальних приміщень повинні встановлюватися проектом і забезпечувати вимоги
наукової організації праці при використанні технологічного устаткування.

С. 82 ДБН В.2.3-19-2008

Колійний розвиток станцій з пунктами технічного обслуговування повинний забезпечу­вати можливість виділення спеціалізованих колій для ремонту вагонів із застосуванням за­собів автоматизації і механізації, самохідних ремонтних установок на коліях безвідчіпного ремонту і вагоноремонтних машин на коліях технічного обслуговування з відчепленням. На підходах до таких станцій необхідно розташовувати пристрої безконтактного виявлення не­справностей вагонів. Для обігріву і захисту від сонця, короткочасного відпочинку оглядачів і слюсарів-ремонтників вагонів передбачаються спеціальні приміщення, розташування і розміри яких встановлюються проектом.

18.6 Контрольні пункти автогальм проектуються при вагонних депо, а у разі відповідного
обґрунтування - на сортувальних станціях, станціях із локомотивними депо й у пунктах
технічного обслуговування вагонів.

Компресорні, як правило, слід проектувати об'єднаними для обслуговування всіх спожи­вачів станції.

  1. Проектування пристроїв паливно-мастильного господарства для обслуговування
    рефрижераторного рухомого складу і пасажирських вагонів здійснюється за спеціальним
    завданням.

  2. Промивально-пропарювальні станції і пункти для промивання, пропарювання, очи­-
    щення і технічного обслуговування цистерн перед наливом необхідно передбачати на
    станціях, розташованих у районі переробки нафти, а також у районах стійкої перевалки
    нафтопродуктів на залізничний транспорт.

У пунктах перевалки нафтопродуктів на залізничний рухомий склад, де обсяги наливу можуть скорочуватися внаслідок подальшого продовження трубопроводу, слід передбачати розташовування промивально-пропарювальних поїздів. Промивально-пропарювальні стан­ції і пункти проектуються в комплексі з об'єктами технічного обслуговування і ремонту цис­терн. При цьому об'єкти для технічного обслуговування цистерн поряд із ремонтними коліями повинні мати не менше однієї колії для приймання составів порожніх цистерн, що прибувають.

18.9 Пристрої вагонного господарства для під'їзних колій промислових підприємств про­-
ектуються відповідно до вимог СНиП 2.05.07-91.

19 ВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЯ

  1. Пристрої водопостачання (у тому числі для потреб пожежогасіння) і каналізації
    будівель і споруд залізниці проектуються згідно з вимогами СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02,
    СНиП 2.04.03, СНиП 3.05.01, ГОСТ 2761 та даного документа.

  2. Централізовані системи водопостачання передбачаються для забезпечення господа­-
    рсько-питних, виробничих і протипожежних потреб станцій, а в необхідних випадках -
    роз'їздів, обгінних пунктів і окремих лінійних об'єктів.

На роздільних пунктах при вахтовому способі експлуатації допускається, при наявності джерела води, улаштування нецентралізованого водопостачання (без розвідних мереж), при відсутності джерел - привізного водопостачання.

19.3 Схема водопостачання приймається залежно від конкретних умов водозабезпечення
району проектування.

Для забезпечення водопостачання використовуються діючі водопроводи залізниць або інших відомств, а при їх відсутності чи неможливості їх використання - передбачаються са­мостійні системи водопостачання з урахуванням перспективи подальшого розвитку.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 83

19.4 На приймально-відправних коліях, де передбачається заправлення питною водою
пасажирських поїздів, повинно передбачатися влаштування заправних кранів. Відстань між
водорозбірними кранами повинна бути не більше 25,0 м, а ширина міжколійя - 5,8 м. Продук-­
тивність кранів повинна забезпечувати заправлення водою вагонів пасажирських поїздів
протягом не більше 15 хвилин. Відведення води від заправних кранів здійснюється з ураху-­
ванням санітарних вимог.

Промивка туалетів пасажирських вагонів здійснюється на спеціальних коліях, які розта­шовуються на території ремонтно-екіпірувального депо (РЕД) і мають міжколійя не менше 5,8 м.

Суміщення в одному міжколійї кранів для заправки поїздів питною водою та зливних об­ладнань для прибирання вагонів не допускається.

  1. При використанні води для виробничих цілей (охолодження агрегатів, обмивання
    устаткування і рухомого складу та ін.), як правило, необхідно передбачати оборотні та за­-
    мкнуті системи водопостачання і повторне використання очищених промислових вод.

  2. Централізована система каналізації передбачається на станціях, роз'їздах і обгінних
    пунктах із централізованим водопостачанням.