---

6.7.4 3 метою врахування в проектах будівельних засобів захисту змін гірничо-геологічних умов, систем розробок і технології ведення гірничих робіт, а також стану і харак­теру експлуатації об'єкта будівельні заходи захисту, прийняті при проектуванні будинків і споруд, підлягають повторному розгляду і, за необхідності, уточненню за рік до початку впливу підземних гірничих виробок на об'єкт.

6.7.5 Для обстеження і вибору заходів захисту об'єктів на розроблюваних територіях їх необхідно розділяти на критичні об'єкти і класифікаційні групи, що складаються з одного і

більше об'єктів. У кожній класифікаційній групі вибирається найбільш характерний для неї об'єкт-представник.

Критичний об'єкт:

- має високу соціальну значимість;

- відіграє значну роль у забезпеченні функціонування населеного пункту чи промислового підприємства;

- є недубльованим і дублювання його неможливе чи обмежене;

- не допускає або обмежує зупинки для виконання ремонтних робіт;

- є вогне- чи вибухонебезпечним або не виключається хімічне, радіаційне чи бактеріологічне зараження середовища при його деформуванні або ушкодженні.

Класифікаційна група формується з об'єктів, що мають загальні ознаки:

- за формою, геометричними розмірами, об'ємно-планувальними і конструктивними вирішеннями, розрахунковою схемою, технічним станом конструкцій;

- за ступенем захисту від впливу гірничих виробок будівельними заходами, що здійснюються при будівництві об'єкта;

- за інженерно-геологічними, гідрологічними і гірничо-геологічними умовами;

- за впливом технологічного процесу або його наслідків на елементи об'єкта.

Об'єкт-представник, обраний із класифікаційної групи об'єктів, характеризується такими ознаками:

- має найбільшу довжину в плані по лінії навхрест простягання пластів;

- зазнає найбільших деформацій земної поверхні;

- має найбільший ступінь зношення елементів;

- є найбільш відповідальним у забезпеченні нормальної експлуатації населеного пункту чи промислового підприємства.

6.7.6 Будівельні заходи захисту призначають у залежності від прогнозу технічного стану об'єкта на розроблюваній території на основі результатів техніко-економічного порівняння варіантів заходів захисту. За способом захисту об'єкта будівельні заходи розподіляються на такі групи:

- заходи щодо компенсації, призначені для повного чи часткового усунення впливів підроблюваної основи на об'єкт (поділ об'єкта на відсіки з улаштуванням деформаційних швів та компенсаційних траншей, ізоляція основи під об'єктом від масиву, що зрушується, зменшення експлуатаційних навантажень, перетворення конструктивної схеми об'єкта чи його елементів зі зниженням ступеня статичної невизначеності системи, зміна фізико-механічних властивостей основи та ін.);

- заходи з підсилення, призначені для повного сприйняття об'єктом впливів підроблю- ваної основи (підсилення конструкцій і зв'язків, збільшення площі опертя елементів, установлення додаткових вертикальних і горизонтальних зв'язків, влаштування блоків жорстокості, усунення наслідків фізичного зношення конструкції, заміна окремих конструктивніх елементів і ін.);

- заходи з вирівнювання, призначені для виправлення положення об'єкта, його частини або окремих елементів, деформованих впливами підроблюваної основи (способи підйому, опускання, виймання ґрунту з основи, горизонтального переміщення та ін.);

- заходи з відновлення нормальної експлуатаційної придатності об'єкта, порушеної впливами підроблюваної основи (виконання післяосадочних, позачергових, поточних і капі- тальних ремонтів та ін.).

6.7.7 Робоча документація на будівельні заходи захисту розробляється для критичних об'єктів і об'єктів-представників на основі розрахунків конструкції на особливе співвідношення навантажень, що включає розрахункові параметри деформацій земної поверхні з урахуванням технічного стану об'єкта, встановленого в результаті детального обстеження.

При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні допускається проектувати будівельні заходи захисту без виконання розрахунків конструкції для об'єктів класифікаційної групи за аналогією з заходами захисту, розробленими для об'єкта-представника зазначеної класифікаційної групи.

6.7.8 Будівельні заходи захисту повинні забезпечувати один з наступних станів об'єкта, що зберігається:

- придатність до нормальної експлуатації на весь період впливу підземних гірничих виробок або до моменту реконструкції чи ліквідації об'єкта;

- придатність до експлуатації на весь період впливу підземних гірничих виробок або до моменту реконструкції чи ліквідації об'єкта;

- придатність до експлуатації на період впливу підземних гірничих виробок, передба­чених затвердженим гірничо-геологічним обґрунтуванням будівництва.

Вибір розрахункового стану об'єкта слід виконувати на підставі техніко-економічного зіставлення варіантів.

6.7.9 Придатність об'єкта до нормальної експлуатації забезпечується розрахунками конструкцій за двома групами граничних станів відповідно до ГОСТ 27751.

Придатність об'єкта до експлуатації забезпечується розрахунками конструкцій за першою групою граничних станів (втрата несучої спроможності і (чи) повна непридатність до експлуатації). При цьому розрахунки конструкцій за другою групою граничних станів (не­придатність до нормальної експлуатації) виконувати не слід.

При розрахунках конструкцій повинні використовуватися деформаційні критерії грани­чних станів першої групи:

- деформації матеріалів, установлювані дослідним шляхом чи за довідковими даними (деформації арматури, що відповідають початку текучості, зміцнення і розриву арматури;

деформації бетону, що відповідають досягненню напружень тріщиноутворення, гранична стисливість бетону; деформації сталевих конструкцій, що відповідають початку текучості, зміцнення і розриву або втраті стійкості конструкції в найбільш напруженому перерізі чи елементі; деформації основи, що відповідають вичерпанню його несучої спроможності та ін.);

- узагальнені деформації і переміщення (кривизна, відносні переміщення, крени й ін.), що встановлюються попередніми розрахунками за результатами детального обстеження з використанням простих деформаційних критеріїв (деформацій матеріалів).

6.7.10 Для розрахунку конструкцій повинні використовуватися нелінійні методи. При цьому необхідно враховувати складний характер навантаження об'єкта. Допускається склад­не навантаження представляти послідовністю простих навантажень від таких впливів:

- навантаження основного сполучення;

- деформації земної поверхні від впливу підземних гірничих виробок, що проявилися до моменту обстеження об'єкта;

- розрахункові деформації земної поверхні від запланованих розроблень.

6.7.11 Робоча документація на будівельні заходи захисту, що не забезпечують придатність об'єкта, який зберігається, до нормальної експлуатації, повинна містити вимоги про необхідність виконання післяосадочних, поточних і капітальних ремонтів з метою періодичного відновлення придатності об'єкта до нормальної експлуатації.

6.7.12 У робочій документації на будівельні заходи захисту за необхідності слід пе-редбачати проведення інструментальних спостережень за деформаціями конструкцій і осі­даннями (переміщеннями)основи.

6.7.13 Проектні вирішення щодо будівельних заходів захисту повинні забезпечувати їх здійснення без зупинки технологічних процесів. З цією метою виконання будівельних захо­дів захисту варто передбачати по захватках, із влаштуванням тимчасових кріплень,

дублюючих мереж, з підключенням резервних потужностей, проведенням проміжних налагоджувальних робіт та ін.

6.7.14 Здійснення будівельних заходів захисту, що передбачають вирівнювання будинків, експлуатація яких пов'язана з постійним перебуванням людей, допускається тільки за умови тимчасового припинення експлуатації будинків на період виконання будівельно- монтажних робіт.

6.7.15 Будівельні заходи захисту повинні, у необхідних випадках, забезпечувати захист будинків і споруд від проникнення метану шляхом улаштування захисних екранів дренажних каналів і випусків, вентиляції підвалів, виробничих приміщень та іншими способами відповідно до ДБН В.1.1 -5.

6.8 Вимоги до провадження робіт

6.8.1 Роботи з ремонту і підсилення фундаментів слід виконувати згідно СНіП 3.02.01 і цими Нормами.

6.8.2 До початку робіт з ремонту і підсилення фундаментів повинна бути забезпечена підготовка будівельного виробництва, що включає підготовчі заходи і внутрішньомайданчикові підготовчі роботи.

6.8.3 До підготовчих заходів належать:

- вирішення питань про умови використання існуючих транспортних і інженерних ко- мунікацій для потреб підрядної організації, а також питань виготовлення упорних і несучих елементів;

- узгодження режиму роботи реконструйованого чи аварійного підприємства на період робіт з підсилення фундаментів з урахуванням збереження, за можливості, діяльності про- мислових підприємств;

- визначення черговості підсилення фундаментів за конкретними умовами і моживостями підрядника;

- організація інструментального геодезичного і візуального спостережень по маякам за поведінкою несучих конструкцій будинку, що підсилюється;

- інструктаж виконавців про особливості будинку, що підсилюється, у проекті прова- дження робіт, про контроль якості і заходи безпеки робіт.

6.8.4 Внутрішньомайданчикові підготовчі роботи включають:

- забезпечення доступу до фундаментів і, за необхідності, закладання шурфів;

- влаштування необхідних монтажних прорізів, електроосвітлення, вентиляції, а таккож підведення комунікацій відповідно до проекту провадження робіт;

- монтаж допоміжних підйомно-транспортних пристроїв і механізмів;

- організацію тимчасових складських майданчиків і облаштування побутових приміщень;

- комплектацію майданчика необхідними механізмами й устаткуванням;

- забезпечення конструкціями, деталями і матеріалами відповідно до робочих креслень.

6.8.5 Перед початком робіт з підсилення повинні бути зняті відліки по всіх настінних геодезичних марках і зафіксований стан настінних маяків. Надалі інструментальні геодезичні спостереження за осіданнями конструкцій об'єкта необхідно проводити протягом усього пері- оду робіт з підсилення основ і фундаментів.

6.8.6 Роботи з підсилення фундаментів і закріплення основ проводяться в послідов- ності, встановленій проектом.

6.8.7 Не допускається залишати котловани і траншеї відкритими під час дощів і сніго- танення. За неможливості уникнути цього і для продовження робіт необхідно передбачати заходи для відкачування води з дна котлованів (траншей), не допускаючи її накопичення і

фільтрації в фунт.

6.8.8 Якщо в процесі робіт з підсилення фундаментів і (чи) основ виявляться їх неза-тухаючі осідання або інші неприпустимі деформації, роботи з підсилення на цій ділянці об'­єкта необхідно припинити до виявлення і ліквідації причин, що викликали осідання, і їх стабі­лізації.

6.8.9 У тих випадках, коли нерівномірні осідання фундаментів загрожують стійкості конструкцій будинку (споруди) або викликають небезпеку обвалення, необхідно встанов­лювати тимчасові опори і кріплення.

6.8.10 У процесі підсилення фундаментів необхідно вести журнал провадження робіт, журнали влаштування паль і складати акти на приховані роботи.

6.8.11 Особлива увага при провадженні робіт повинна приділятися забезпеченню контролю параметрів, наведених у таблиці 3.

6.8.12 Для пальових варіантів підсилення, крім зазначених вище параметрів, контро­люється несуча спроможність паль шляхом проведення статичних випробувань відповідно до ДСТУ Б В.2.1-1 та СНіП 2.02.03.

Додаткові вимоги до провадження робіт на майданчиках, складених просадни­ми ґрунтами

6.8.13 Проект організації будівельних робіт повинен розроблятися з урахуванням особливостей просадних ґрунтів і додатково включати:

- дані про ґрунтові умови майданчика (ділянки) із зазначенням можливості просідан­ня ґрунтів від власної ваги і викривлення земної поверхні (для розробки заходів щодо запобі­гання замочуванню ґрунтів основи);

- вказівки щодо здатності ґрунтів основи до просідання під зовнішнім навантаженням При місцевих замочуваннях (на окремих ділянках споруди, у місцях складування вантажів, матеріалів, виробів, устаткування тощо);

-генеральний план будівництва із зазначенням рівня підземних вод, суміщений зі схемою напластувань просадних ґрунтів;

- проект вертикального планування майданчика об'єкта із зазначенням шляхів відве-дення поверхневих вод (атмосферних, талих, аварійних), а також води із сусідніх (прилеглих) майданчиків;

- план розташування зовнішніх водоносних мереж і споруд із зазначенням засувок і запірних пристроїв.

6.8.14 При виконанні будівельно-монтажних робіт необхідно передбачати:

- комплексні водозахисні заходи, що забезпечують відведення поверхневих вод з те-риторії (майданчика), на якій ведуться роботи, не допускати їх накопичення поблизу відкритих котлованів і траншей;

- розміщення ділянок складування матеріалів, виробів, устаткування тощо таким чином, щоб вони не перетинали шляхів природного стоку поверхневих вод у каналізацію або в спеціально відведені місця.

6.8.15 Під час провадження робіт із улаштування паль підсилення при випадковому аварійному) замочуванні ґрунтів основи на частині будинку (споруди), де підведення паль підсилення ще не виконано, можуть виникати неприпустимі нерівномірні осідання фундаментів стосовно тієї частини об'єкта, де підведення паль уже завершено. При великих обсягах робіт із улаштування паль підсилення і їх тривалості в часі необхідно влаштовувати тимчасове підсилення конструкцій об'єкта з допомогою бандажів, поясів, зв'язків, закладання прорізів сталевих обойм на стовпах і простінках, підведення дублюючих елементів покриття чи перекриття та ін. Після завершення робіт із улаштування паль підсилення під усім об'єктом і стабілізації осідання тимчасове підсилення може бути демонтоване.