1.19 На підходах до особливо цінних капітальних споруд, при наявності вздовж автомобільшіх доріг цінних лісових масивів, а також у випадку перетинання дорогою

ДБН В.2.3-4-2000 c.5

цінних продуктивних земель допускається за відповідним техніко-економічним об­грунтуванням призначати розрахункові швидкості, наведені в таблиці 1.3, як для складних ділянок пересіченої місцевості.

1.20 Розрахункові швидкості на суміжних ділянках не повинні відрізнятися більше, ніж на 20 %.

1.21 При розробці проектної документації реконструкції автомобільних доріг за нормами Іб-ПІ категорій дозволяється, при відповідному техніко-економічному об­грунтуванні, зберігати елементи кривих в плані та поздовжньому профілі на окремих ділянках існуючих доріг, якщо вони відповідають розрахунковій швидкості, встанов­леній для доріг відповідно на категорію нижче.

Габарити автотранспортних засобів і навантаження

1.22 Автомобільні дороги необхідно проектувати для руху автотранспортних за­собів з габаритними розмірами: ширина - 2,55 м; висота - 4,00 м; довжина одиничного транспортного засобу - 12,00 м, зчепленого транспортного засобу - 18,50 м, автопоїз­да - 22,00 м.

1.23 При розрахунку земляного полотна та підпірних стінок на стійкість необхідно враховувати максимально допустиму повну вагу автотранспортного засобу 40 тс при відстані між його крайніми осями не менше 9,0 м.

1.24  Конструкцію дорожнього одягу на автомобільних дорогах слід розрахову­вати під навантаження (статичне) на  вісь 11,5 тс на дорогах І і II категорій, 10,0 тс - на дорогах III-IV категорій, 6,0 тс- на дорогах V категорії.

Обгрунтування проектних рішень

1.25 Технічні рішення при проектуванні доріг в плані, поздовжньому і попере­чному профілях, конструкції дорожніх одягів, штучні споруди і дорожні розв'язки по­винні забезпечувати безперервний безпечний рух автомобільного транспорту, еконо­мію основних дорожньо-будівельних матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів та збереження навколишнього середовища. Для прийняття оптимальних рішень слід розробляти варіанти з наступним їх економічним порівнянням за такими показника­ми: дорожньо-транспортні витрати, безпека руху, витрати на оплату земельного пода­тку та компенсацію за вилучення земель чи погіршення їх експлуатаційних якостей в межах технічно-резервних та санітарно-охоронних зон, втрати від забруднення навко­лишнього середовища та вилучення продуктивних земель з сільськогосподарського обігу.

1.26 Мережа автомобільних доріг повинна забезпечувати найбільший еко­номічний ефект при перевезенні вантажів і пасажирів та зручний зв'язок між населе­ними пунктами.

1.27 Місця розташування мостів та їх конструктивні рішення не повинні різко змінювати режим річок, а спорудження земляного полотна - різко впливати на режим протікання грунтових і поверхневих вод.

1.28 При проектуванні автомобільних доріг слід враховувати витрати на відшко­дування збитків, заподіяних під час будівництва доріг власникам землі, землекористу­вачам та орендарям, а також врахувати витрати, пов'язані з обмеженням їх прав у ви­користанні земель.

В проектній документації автомобільних доріг, що прокладаються по землях власників, необхідно передбачати кошти на викуп земельних ділянок на узгоджених умовах з власником землі та органами, які приймають рішення про вилучення земель.

ДБН В.2.3-4-2000 c.6

 

Організація та безпека дорожнього руху

1.29 Проектні рішення автомобільних доріг повинні забезпечувати:

- безпечний та комфортний рух транспортних засобів шляхом додержання принципу зорового орієнтування водіїв;

- зручне і безпечне розташування примикань та перехрещень;

- забезпечення необхідного зчеплення шин автомобілів з поверхнею проїзної частини;

- облаштування автомобільних доріг, в тому числі захисними дорожніми спору­дами, будівлями дорожньої та автотранспортної служб тощо.

Зменшення капітальних витрат за рахунок скорочення заходів, що впливають на безпеку дорожнього руху, не допускається.

1.30 При проектуванні елементів плану, поздовжнього та поперечного профілів доріг необхідно враховувати умови безпеки руху на автомобільній дорозі згідно з ДСТУ 3587. Проектні рішення рекомендується перевіряти за методами коефіцієнту безпеки та аварійності.

1.31 У всіх випадках при проектуванні окремих ділянок автомобільних доріг на розрахункову швидкість, меншу за 90 км/год (дозволену "Правилами дорожнього ру­ху"), необхідно передбачати встановлення знаків обмеження швидкості до відповід­них значень.

1.32 На автомобільних дорогах в місцях перехрещення повітряних ліній елект­ропередач напругою 330 кВ і більше та у місцях перехрещення магістральних газо­проводів встановлюють дорожні знаки, що вказують на заборону зупинок транспорт­них засобів в охоронних зонах цих ліній.

1.33 До складу проектної документації на будівництво та реконструкцію автомо­більних доріг обов'язково включається розділ організації та безпеки дорожнього руху. До розділу входять пояснювальна записка, масштабна схема організації дорожнього руху, необхідні робочі креслення та інше.

1.34 Стаціонарне штучне освітлення необхідно передбачати у відповідності з вимогами нормативних документів по штучному освітленню в транспортних тунелях; на залізничних переїздах; на транспортних розв'язках в різних рівнях і з'їздах з них; на перехрещеннях доріг І і II категорій між собою та в місцях з'їзду до об'єктів доро­жнього сервісу на протязі перехідно-швидкісних смуг; на мостах довжиною понад 100 м та підходах до них на ділянці 200 м.

1.35 Дорожні огородження і напрямні пристрої, що розміщуються для забезпе­чення безпеки руху на небезпечних ділянках доріг та штучних спорудах, а також їх влаштування повинні відповідати вимогам ДСТУ 2735 та ДСТУ 2734.

1.36 Дорожні знаки, опори для них, дорожня розмітка та облаштування ними доріг повинні відповідати вимогам ДСТУ 2586, ДСТУ 2587.

1.37 На ділянках підходів до тунелів проїзну частину слід виділяти розміткою у вигляді безперервної лінії на відстані не менш ніж 250 м від їх порталів, що наносить­ся на крайці проїзної частини.

1.38 Зчіпні якості поверхні дорожніх покриттів після нового будівництва та ре­конструкції повинні відповідати вимогам, наведеним в таблиці 1.4

1.39 Вимоги до зчеплення дорожніх покриттів можуть бути встановлені стосов­но інших показників та засобів їх вимірювання згідно з чинними нормативними доку­ментами.

ДБН В.2.3-4-2000 c.7

 

Таблиця 1.4 - Значення коефіцієнта зчеплення

Умови руху

 

Характеристика ділянки дороги

 

Коефіцієнт зчеплення

 

Легкі

 

Ділянка пряма або на кривій радіусом 1000м і більше; го­ризонтальна ділянка або ділянка з поздовжнім похилом не більше 30 %о; з елементами поперечного профілю, що від­повідають нормам табл. 2.1 з укріпленим узбіччям; без пе­рехрещень в одному рівні: при рівні завантаження не більше 0.3

 

 

 

0.45

 

Утруднені

 

Ділянка на кривій в плані радіусом від 250 до 1000м; на спуску і підйомі з похилом від 30 до 60 %о; ділянка в зоні звуженої проїзної частини (при реконструкції); ділянка дороги, віднесена до легких умов руху, при рівні заванта­ження в межах 0,3-0,5

 

 

0.50

 

Небезпечні

 

Ділянка з видимістю менше розрахункової; підйом і спуск з похилом, що перевищують допустимі, зона перехрещен­ня або примикання в одному рівні з автомобільними доро­гами і залізницями (± 200 м); перехідно-швидкісна смуга та смуга основної проїзної частини в межах від початку та до кінця перехідно-швидкісних смуг: ділянка, віднесена до легких і утруднених умов. при рівні завантаження більше 0,5

 

 

 

0.55

 

Примітка. Коефіціент зчеплення вимірюється згідно з ДСТУ Б.В.2.3-2. Вимірювання коефіцієнта зчеплення може здійснюватися й іншими приладами, що мають свідоцтво про метрологічну атестацію згідно з ДСТУ 3215 або ГОСТ 24555.

 

2 ТЕХНІЧНІ НОРМИ НА ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

Поперечний профіль

2.1 Основні параметри автомобільної дорогії залежно від її категорії та розра­хункової швидкості слід призначати за таблицями 2.1 і 2.2.

2.2 На ділянках автомобільних доріг І та II категорій, де інтенсивність руху в перші 5 років експлуатації доріг досягне 50 % і більше розрахункової інтенсивності, в місцях, визначених проектною документацією, а також в місцях перехресть і з'їздів з доріг І та II категорій (на яких не передбачено влаштування перехідно-швидкісних смуг) на узбіччі влаштовують зупинкові смуги завширшки 2,5 м і завдовжки не менше 100м.

На автомобільних дорогах 1-І II категорій на укріплених смугах узбіч і розпилювальних смуг покрипя, при мож-півості. повинно відрізнятись від покриття проїзної частини кольором. Укріплені смуги виділяються від проїзної частини суціль­ною лінією розмітки. Покриття на укріплених смугах за міцністю повинно допускати виїзд та стоянку транспортних засобів.

ДБН В.2.3-4-2000 c.8

 

Таблиця 2.1 Параметри поперечного профілю автомобільних доріг

У метрах

Показник

 

Категорія дороги

 

 

 

 

Іа

 

Іб

 

ІІ

 

III

 

IV

 

V

 

Кількість смуг руху, шт

 

4; 6; 8

 

4; 6

 

2

 

2

 

2

 

1

 

Ширина смуги руху

 

3,75

 

3,75

 

3,75

 

3,5

 

3,0

 

4,5

 

Ширина проїзної частини

 

2х7,5; 2х11,252х15,0

 

2х7,5; 2х11,25

 

7,5;

 

7,0

 

6,0

 

4,5

 

Ширина узбіччя,

В тому числі:

 

3,75

 

3,75

 

3,5

 

2,5

 

2,0

 

1,75

 

- ширина зупинкової смуги

 

2,5

 

2,5

 

2,0

 

2,0

 

-

 

-

 

- ширина укріпленої смуги узбіччя

 

0,75

 

0,75

 

0,75

 

0,5

 

0,5

 

-

 

Найменша ширина розділювальної смуги

 

6,0

 

5,0

 

-

 

-

 

-

 

-

 

Ширина укріпленої смуги на розділювальній смузі

 

1,0

 

1,0

 

-

 

-

 

-

 

-

 

Найменша ширина земляного полотна

 

28,5; 36,0;

43,5

 

27,5 35,0

 

14,5

 

12,0

 

10,0

 

8,0

 

Примітка 1. В разі необхідності при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні

параметри автомобільних доріг дозволяється збільшувати.

Примітка 2. На дорозі V категорії з автобусним рухом ширина проїзної частини призначається 6 м без влаштування укріплених смуг узбіччя.

 

Таблиця 2.2 - Параметри автомобільних доріг, що залежать від розрахункової швидкості

У метрах

Показник

 

Розрахункова швидкість, км/год.

 

 

150

 

140

 

120

 

110

 

100

 

80

 

60

 

50

 

30

 

Найбільший поз­довжній похил, %о

 

 

30

 

35

 

40

 

45

 

50

 

60

 

70

 

80

 

100

Найменша відстань видимості:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- для зупинки автомо­біля

 

 

300

 

300

 

250

 

250

 

200

 

150

 

85

 

75

 

45

- зустрічного автомо­біля

 

 

-

 

 

500

 

450

 

450

 

350

 

250

 

170

 

130

 

90

 


ДБН В.2.3-4-2000 c.9

 

Закінчення таблиці 2.2


У метрах

Показник

 

Розрахункова швидкість, км/год

 

 

150

 

140

 

120

 

110

 

100

 

80

 

60

 

50

 

30

 

Найменші радіуси кривих:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- у плані

1200

 

1100

 

800

 

700

 

600

 

300

 

150

 

100

 

30

 

- у поздовжньому про­філі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

опуклих

 

30000

 

25000

 

15000

 

13000

 

10000

 

5000

 

2500

 

1500

 

600

 

угнутих

8000

 

7000

 

5000

 

4000

 

3000

 

2000

 

1500

 

1200

 

600

 

Рекомендована довжи­на прямої у плані

3500-5000

 

3000-4500

 

2000-3500

 

2000-3500

 

2000-3500

 

1500-2000

 

1500-2000

 

1000-1500

 

-

 

Примітка 1. Найменша відстань видимості для зупинки автомобіля - відстань, що забезпечує видимість будь-якого предмету заввишки 0,2 м і більше з місця водія (1,2 м), який знаходиться у середині смуги руху.

Примітка 2. Найменша відстань видимості зустрічного автомобіля - відстань, на якій водій автомобіля, кут зору якого знаходиться у середині смуги руху на висоті 1,2 м над поверхнею проїзної частини, може, побачивши транспортний засіб заввишки не менше 1,2 м, що рухається назустріч, своєчасно зупинити свій автомобіль. Довжина найменшої відстані видимості зустрічного автомобіля складається з суми гальмівних шляхів автомобілів і зазору безпеки між ними.

Примітка 3. При проектуванні в гірській і пересіченій місцевості дороги І катего­рії з роздільними проїздами поздовжні похили для спуску дозволяється збільшувати в порівнянні з похилами на підйомі, але не більше, ніж на 20 %о.