Страница 13: ДБН В.2.3-4-2000. Споруди транспорту. Автомобільні дороги (55965)

5.46 При проектуванні дорожніх одягів капітального типу для основи слід засто-совувати укріплений грунт відповідно до таблиці 5.16.

Таблиця 5.16 - Вимоги до укріпленого грунту для основи дорожнього одягу капітального типу

5.47 При проектуванні дорожніх одягів з додатковими (морозозахисними) шарами на дорогах І - III категорій у дорожньо-кліматичних зонах У-І, У-ІІ, У-IV слід застосовувати шари із укріпленого грунту II і III класів за міцністю згідно з таблицею 5.12.

ДБН В.2.3-4-2000 c.53

Товщину морозозахисного шару, отриману розрахунком стосовно до зернистих матеріалів, слід знижувати на 25-40 %, враховуючи зменшення ступеня морозного здимання верхнього шару земляного полотна при влаштуванні морозозахисного шару із укріплених грунтів.

5.48 При проектуванні щебеневої основи, що укріплюється піскоцементною су­мішшю, слід використовувати щебінь фракцій 40-70 (70-120) мм.

Міцність і морозостійкість щебеню повинні відповідати вимогам ГОСТ 3344, ДСТУ Б В.2.7-75 і таблиці 5.17.

Таблиця 5.17 - Вимоги до міцності і морозостійкості щебеню для влаштування шарів з щебеневих сумішей

5.49 При проектуванні щебеневого покриття і основи, що влаштовується мето­дом заклинювання, слід використовувати щебінь за ГОСТ 3344, ДСТУ Б В.2.7-75 фра­кцій 40-70 і 70-120 мм як основний матеріал, а фракцій 20-40, 10-20 і 5-10 - як розкли­нюючий. При влаштуванні основи для розклинювання допускається використання су­мішей за ДСТУ Б В.2.7-30.

Властивості піскоцементу і витрата піскоцементної суміші повинні відповідати вимогам ГОСТ 23558 і таблиці 5.18.

Таблиця 5.18 - Вимоги до міцності піскоцементу і витрата піскоцементної суміші

Марки за міцністю і морозостійкостю кам'яних матеріалів повинні відповідати вимогам таблиці 5.19. Міцність розклинюючого матеріалу може бути на марку нижче основного. Конструкція шарів основ із щебеню карбонатних порід марок 400 і нижче допускається без використання розклинюючого матеріалу.

5.50 При проектуванні щебеневих і гравійних покриттів та основ із щільних су­мішей матеріали, що використовуються, повинні відповідати вимогам ДСТУ Б.В.2.7-30.

Для гравійного матеріалу марки Др 12 і вище, що містить понад 50 % зерен з

ДБН В.2.3-4-2000 c.54

гладкою поверхнею, рекомендується додавати щебінь (щебінь з гравію) у кількості не менше 25 % за масою для кращого ущільнення і підвищення несучої спроможності покриття.

Таблиця 5.19 - Вимоги до міцності і морозостійкості кам'яного матеріалу для шарів, що вла-штовуються методом заклинювання

5.51 У щебені з вивержених і метаморфічних порід марки 800 і вище та осадових порід марки 600 і вище для щебеневого покриття доріг IV і V категорій вміст зерен пластинчастої (лещадної) і голчастої форм не повинен перевищувати 15 % за ма­сою, а для основи доріг І-ІІІ категорій - 35 %. Щебінь (гравій) для щебеневого і гравійного покриття за водостійкістю повинен бути 1-ї марки, а для основи - не нижче 2-ї марки.

Щебінь (гравій) для щебеневого і гравійного покриття за пластичністю повинен бути марки Пл1, а для основи на дорогах І-ІІІ категорій - не нижче марки Пл2 і на до-рогах IV і V категорій - не нижче марки ПлЗ.

5.52 Піщано-гравійна (піщано-щебенева) суміш для додаткових шарів повинна відповідати вимогам ДСТУ Б.В 2.7-30.

Коефіцієнт фільтрації сумішей для додаткових шарів основи повинен бути не менше 1 м/добу.

Щебінь (гравій), що міститься у сумішах, для додаткових шарів основи на дорогах І-ІІІ категорій повинен мати марку за міцністю не нижче 200 (Др24 для гравію або щебеню з гравію).

Для дренуючих і морозозахисних шарів дорожніх одягів можна допускати без додаткових випробувань піски за ГОСТ 8736, для яких вміст зерен розміром менше 0,14 мм становить не більше 25 % за масою, пилувато-глинистих часток не більше 5%, у тому числі глинистих часток для природного піску не більше 0,5 % і для подрібненого - не більше 1 % за масою. Коефіцієнт фільтрації при максимальній щільності повинен бути не менше 1 м/добу.

ДБН В.2.3-4-2000 c.55

Для морозозахисних шарів допускається використовувати грунт, що задовольняє вимоги за величиною коефіцієнта здимальності і зсувними характеристиками, мають коефіцієнт фільтрації не менше 0,2 м/добу (таблиці 4.8 і 4.9).

5.53 У випадку застосування в конструкції дорожнього одягу нових матеріалів та технологій його конструювання виконується за індивідуальним проектом (розрахун­ком).

6 ШТУЧНІ СПОРУДИ

6.1 Мости, шляхопроводи, віадуки, естакади і труби на автомобільних дорогах слід проектувати згідно з вимогами СНіП 2.05.03.

Проекти розміщення водопропускних та водонапрямних споруд (водопропускні труби, фільтруючі насипи, лотки, водонапрямні вали, стави, мулонакопичувачі тощо) необхідно розробляти з урахуванням запобігання розвитку ерозійних процесів не ли­ше в смузі відведення автомобільної дороги, а і на прилеглих до неї землях. При прое­ктуванні водопропускних споруд в гірських умовах потрібно керуватись гідравлічни­ми розрахунками з обов'язковим врахуванням даних по селевим виносам та корчеходам. Проектні рішення по розміщенню штучних споруд узгоджуються з органами міс­цевої влади.

6.2 Автодорожні тунелі слід проектувати згідно з вимогами ГОСТ 24451 і СНіП ІІ-44.

6.3 Розрахункова інтенсивність руху для автодорожніх тунелів визначається згі­дно з 1.5. Для автодорожніх тунелів перспективний період слід призначати не менше 30 років.

7 ІНЖЕНЕРНО-ТРАНСПОРТНЕ ОБЛАШТУВАННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

7.1 До облаштування доріг відносяться технічні засоби організації дорожнього руху (дорожні огородження та знаки, розмітка, напрямні пристрої, мережі освітлення, системи автоматизованого регулювання руху тощо), озеленення, малі архітектурні форми.

7.2 У складі проектно-кошторисної документації на будівництво чи реконструк­цію ділянки дороги розробляються проектні рішення по організації дорожнього руху з розміщенням технічних засобів.

7.3 Не дозволяється застосування огороджень бар'єрного типу з використанням тросів на автомобільних дорогах І і II категорій.

7.4 При проектуванні та влаштуванні елементів організації дорожнього руху не­обхідно керуватись ДСТУ 2586, ДСТУ 2587, ДСТУ 2734, ДСТУ 2735, ДСТУ 3587 ГОСТ 25458, ГОСТ 25459, ГОСТ 26804 та "Технічними правилами ремонту та утри­мання автомобільних доріг загального користування України".

7.5 При в'їзді та виїзді з міст, в зоні дорожніх розв'язок та біля майданчиків від­починку встановлюють маршрутні схеми. Схеми розміщують таким чином, щоб водій у негоду міг знайомитись з їх змістом, не виходячи з автомобіля.

7.6 Озеленення автомобільних доріг повинно здійснюватись як з метою архітек­турно-художнього оформлення (декоративне озеленення), так і для захисту дороги від снігових заметів (снігозахисне озеленення), а також для запобігання розмиву, зсуву та ерозії земляного полотна.

7.7 Малі архітектурні форми, що позначають межі адміністративних територій, можуть розміщуватись не ближче 14 м від крайки проїзної частини.

ДБН В.2.3-4-2000 c.56

Озеленення та влаштування малих архітектурних форм вздовж доріг здійснює­ться в межах смуги відведення, згідно з рекомендаціями, що наведені в технічних правилах. Розташування зелених насаджень належить здійснювати згідно вимог ДСТУ 3587. Розміщення зелених насаджень на узбіччях і укосах земляного полотна автомобільних доріг не допускається.

7.8 Розміщення комплексів будівель і лінійних споруд транспортно-дорожнього комплексу, прокладання інженерних комунікацій та виконання інших робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється за погодженням з Державтоінс-пекцією МВС України в порядку, що визначено Міністерством транспорту.

7.9 Відповідальність за дотримання комплексності та якості інженерно-транспортного облаштування автомобільних доріг покладається на власників автомо-більних доріг або уповноважені ними органи.

7.10 У проектній документації повинні бути передбачені заходи, що надійно за-хищають ділянки доріг на відкритій місцевості від снігових заносів під час завірюх.

7.11 На ділянках доріг, що заносяться снігом, захист від снігових заносів слід передбачати:

- на дорогах І-ІІІ категорій - снігозахисними лісонасадженнями, переносними щитами, сітками або постійними огорожами;

- на дорогах IV і V категорій - снігозахисними лісонасадженнями або тимчасовими захисними пристроями (сніговими валами, траншеями).

Облаштування доріг снігозахисними лісонасадженнями або тимчасовими захисними засобами обгрунтовується техніко-економічними розрахунками.

7.12 Ширину снігозахисних лісонасаджень, а також відстань від брівки земляного полотна до насаджень слід брати з таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 - Ширина снігозахисних лісонасаджень вздовж доріг

7.13 Постійну снігову огорожу слід розташовувати від брівки зовнішнього укосу виїмки, а при розташуванні дороги в насипу - від брівки земляного полотна на відстані, що дорівнює 15-25-кратній висоті огорожі.