Страница 7: ДБН В 1.1-5-2000. Захист від небезпечних геологічних процесів. Будинки та споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах (Частина І. Будинки і споруди на підроб­люваних територіях. Частина II. Будинки і споруди на просідаючих грунтах) (55964)

Захист магістральних газопроводів і нафтопроводів, компресорних станцій, газорозподільних станцій, нафтоперекачувальних насосних станцій, станцій підземного зберігання газу, переходів через водяні перепони, залізниці та автомобільні шляхи, перетинів із повітряними лініями електропередач і напругою більше 300 кВт слід здійснювати, як правило, вугільними ціликами. При невеликій глибині залягання по- тужних вугільних пластів магістральні трубопроводи і споруди на них слід проектувати за межами підроблюваних територій.

7.18 Секційні трубопроводи слід проектувати із забезпеченням герметичності стиків в умовах деформацій грунтового середовища. Неметалеві труби для прокладання секційних трубопроводів слід застосовувати у проектах з подовженими розтрубами і довговічними ущільнювачами (гумові кільця, силіконові профілі, просякнуті нафтопродуктами склотканиниі зачеканення), які зберігають еластичність протягом повного періоду експлуатації трубопроводів; при цьому довжину розтруба слід призначати не меншу подвоєного приросту горизонтальних зсувів грунту в межах розрахункової довжини ділянок труб.

Проекти повинні містити вимоги щодо гідростатичного випробування стиків напірних трубопроводів при поздовжніх посуваннях та кутових переміщеннях не менше максимального кута нахилу земної поверхні на ділянці підробки.

7.19 Стикові з'єднання секційних трубопроводів та колодязів водопровідних, каналізаційних мереж і аналогічних систем слід проектувати з призначенням необхідної компенсаційної здатності і герметичності з урахуванням вимог 7.18 даних норм.

ДБН В..1.1-5-2000 Ч.1 С.31

7.20 Труби залізобетонні напірні та безнапірні повинні застосовуватись з бов'язковою умовою їх випробувань на міцність, жорсткість та тріщиностійкість при сполученні основних і додаткових навантажень, викликаних підробкою.

7.21 Умовою збереження експлуатаційного режиму безнапірних секційних трубопроводів є достатність запроектованих ухилів з урахуванням ухилів земної поверхні при підробці. При оцінці імовірності розподілення деформацій на територіях шахтних полів слід проектувати труби лоткового типу з висотою стінок, збільшеною з урахуванням очікуваного осідання земної поверхні. Конструкція лотків повинна бути пристосована для додаткового нарощування висоти.

При техніко-економічному обгрунтуванні допускається влаштування перед підробкою тимчасових напірних ліній із пересувними чи тимчасовими станціями перекачування.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.32

ДОДАТОК 1

(обов'язковий)

ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ

Імовірні зсування і деформації - величини зсування і деформацій, які визначаються за умов, коли відсутні календарні плани розвитку гірничих робіт.

Вертикальні деформації земної поверхні (нахили, кривизна) -деформації земної поверхні у вертикальній площині, викликані нерівномірністю вертикальних зсувань.

Горизонтальне зсування - горизонтальна складова вектора зсування точки земної поверхні у мульді зсування.

Кривизна мульди зсування - відношення різниці нахилів двох сусідніх інтервалів мульди до напівсуми довжин цих інтервалів. У точках мульди розрізняють кривизну:

у напрямку простягання р_х;

у напрямку навхрест простягання у напівмульді за падінням ;

у напрямку навхрест простягання у напівмульді за підійманням ;

у заданому напрямку р_

Мульда зсування земної поверхні - ділянка земної поверхні, яка зазнає зсування під впливом підземних виробок.

Нахили інтервалів у мульді зсування - відношення різниці осідань двох сусідніх точок мульди до відстані між ними.

У точках мульди розрізняються нахили:

у напрямку простягання пластів і _х;

у напрямку навхрест простягання пластів у напівмульді за падінням ;

у напрямку навхрест простягання пластів у напівмульді за підійманням ;

у заданому напрямку i_.

Очікувані зсування і деформації - величини зсувань і деформацій, які визначають за умов, коли є календарні плани розвитку гірничих робіт і відомі необхідні для розрахунків вихідні дані.

Осідання - вертикальна складова вектора зсування точки земної поверхні у мульді зсування.

Відносні горизонтальні деформації розтягу або стиску - деформації земної поверхні у горизонтальній площині, викликані нерівномірністю горизонтальних зсувань у мульді зсування.

У точках мульди зсування розрізняють горизонтальні деформації:

у напрямку простягання пластів є_х;

у напрямку навхрест простягання пластів у напівмульді за падінням є_у1',

у напрямку навхрест простягання пластів у напівмульді за підійманням є_у2',

у заданому напрямку є .

Підробка будинків, споруд і трубопроводів - виймання корисної копалини, яка впливає на об'єкт.

Підроблювана територія - територія, яка знаходиться під впливом підземних гірничих виробок. Межі зони впливу гірничих розробок визначаються граничними кутами.

Запобіжний цілик - частина покладу корисних копалин, яку залишають у надрах

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.33

(метою запобігання небезпеці впливу гірничих розробок на об'єкти.

Провал - ділянка земної поверхні, яка зазнала обвалення під впливом підземних гірничих виробок.

Тектонічні диз'юнктивні порушення - порушення суцільності масиву гірських порід, які проявляються у переміщенні блоків порід відносно один одного по площині розриву зміщувача.

Уступи - зосереджені деформації земної поверхні, які проявляються в утворенні тріщин із зсуванням порід. Уступи виникають як наслідок відносних розривних переміщень суміжних ділянок по напластуванню, поверхнях розривних порушень, осьовим поверхням складок тощо.

Розрізняють прямі та зворотні уступи. У прямого уступу ділянка біля краю тріщини, що розташована ближче до точки максимального осідання, осідає більше ніж ділянка, розташована далі від цієї точки; у зворотного уступу - навпаки.

Граничні деформації будинків і споруд (відносна різниця осадок суміжних фундаментів, крен, середня або максимальна осадка) - максимально допустимі для об'єкта даної конструктивної схеми величини деформацій сумісно з основою, перевищення яких може привести до порушення нормальної експлуатації, зниження комфортності мешкання або умов роботи людей, що в ньому знаходяться, порушення роботи технологічного обладнання, а також до зниження міцності та стійкості основних несучих конструкцій або переходу їх (або об'єкта в цілому) до аварійного стану.

Безпечні ділянки виділення метану - площі земної поверхні гірничих відводів газових вугільних шахт, в межах яких немає і не очікується виділення метану.

Загрожуючі ділянки виділення метану - площі земної поверхні гірничих відводів газових вугільних шахт, де не спостерігається виділення метану на поверхню, але є джерела газу, потенційні шляхи для його виділення на поверхню ділянки і проведені, проводяться або передбачається проводити гірничі роботи, які можуть викликати рух метану до поверхні.

Небезпечні ділянки виділення метану - площі земної поверхні гірничих відводів газових вугільних шахт, в межах яких виявлено виділення метану.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ,

НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ТЕКСТІ

СНиП 2.02.01-83 Основания зданий и сооружений.

СНиП 2.06.15-85 Инженерная защита территорий от затопления и подтопления.

ДБН 3 60-92 * Містобудування. Планування і забудова міських і сільських

поселень.

ГОСТ 27751-88 Надежность строительных конструкций и оснований.

Инструкция по защите зданий от проникновения метана / Минуглепром СССР, 1986г.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.34

ДОДАТОК 2

(рекомендований)

ГРАНИЧНІ ДЕФОРМАЦІЇ БУДИНКІВ ТА СПОРУД СУМІСНО 3 ОСНОВОЮ

1 При проектуванні і розрахунку будинків та споруд згідно з 2.8 рекомендується враховувати граничні значення їх сумісних деформацій з основою, що наведені у таблиці 2.1, які відповідають випадкам, коли конструкції конкретних будинків і споруд, що проектуються, не розраховані (S_u) або розраховані (S_u) на зусилля, що виникають в них при взаємодії з основою.

2 Не рекомендуються перевищення величин граничних деформацій будинків і споруд сумісно з основою, у тому числі розрахованих на зусилля взаємодії з основою, виходячи з умов виключення можливого порушення технологічних або архітектурних вимог до забезпечення їх нормальної експлуатації, змін проектних рівнів та положень об'єктів в цілому, порушення роботи технологічного обладнання, а також вимог до міцності, стійкості і тріщиностійкості конструкцій, включаючи загальну стійкість об'єкта.

Таблиця 2.1

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.35

Продовження таблиці 2.1